Рішення

від 23.10.2020 по справі 619/2803/16-ц

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2803/16-ц

провадження №2/619/21/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: у складі: головуючого - судді Жорняк О.М.

за участю секретаря судового засідання Герасименко А.С. представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, суд -

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача:

ОСОБА_3 звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те,що у матері сторін по справі, ОСОБА_5 у 1992 році стався інсульт, після якого її паралізувало і відбулися безповоротні зміни у нервовій системі, після яких вона не могла об`єктивно і реально оцінювати життєві обставини, на протязі останніх більше ніж 20 років позивач, ОСОБА_3 , та її донька, ОСОБА_6 , дбали про матір.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі:

11 серпня 2016 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

17 лютого 2017 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Вказана ухвала ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 травня 2017 року скасована, а справа направлена до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

24 липня 2017 року представником позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подано заяву про зміну підстав позову, в якій остання просила визнати договір дарування недійсним у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 через перенесений ішемічний інсульт та хворобу Паркінсона починаючи приблизно з 2000 року не могла самостійно і вільно писати, ставити підпис на документах, в 2002 році при отриманні нового паспорту вона не змогла самостійно вчинити підпис у ньому.

Ухвалою суду від 14 листопада 2017 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з КП бюро технічної інвентаризації Інвенрос інвентаризаційну справу на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

13 грудня 2017 року до канцелярії суду з супровідним листом КПТІ Інвенрос направлено інвентаризаційну справу по домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 ./

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 лютого 2018 року представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , подано відзив на уточнену позовну заяву, в якому остання просила відмовити повністю в задоволенні пред`явлених позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю, вказуючи, що мати сторін по справі, ОСОБА_5 як на час укладення оспореного договору дарування, так і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлювала свої дії та власноруч підписувала документи. Свою позицію обґрунтувала посиланням на відповіді сімейного лікаря Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Черкаська Лозова від 23.08.2016 , від 05.09.2016 та від 27.12.2017 , в яких зазначено, що симптоми хвороби Паркінсона у ОСОБА_5 були відсутні, що вона до від`їзду в м. Москву в 2013 році самостійно обслуговувала себе в побуті, користувалась газовими та електричними приладами, готувала їжу на живому вогні, вручну прала білизну, отримувала пенсію та розпоряджалась грошовими коштами. Ознаки психічних захворювань у ОСОБА_5 були відсутні. Також представник відповідача у відзиві на позов вказувала, що ОСОБА_5 вже після перенесеного в 1992 році інсульту 01.08.1995. своїй онуці (доньці позивача, ОСОБА_3 ) - ОСОБА_6 подарувала Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився їй у спадок після своєї матері та, що ОСОБА_5 вчиняла юридично значимі дії, зокрема 14.11.2013 нею була видана довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального договору ОСОБА_8 за реєстровим №1801, якою ОСОБА_5 уповноважила позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 бути її представниками у відділеннях Пенсійного фонду України з питань отримання пенсії. В порядку ч.9 ст.158 ЦПК України просила одночасно з ухваленням рішення про відмову в позові скасувати вжиті по справі заходи забезпечення позову.

Суд сприяючи стороні позивача в поданні доказів ухвалою від 19 червня 2018 року витребував з КЗОЗ Центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівського району Харківської області Амбулаторія ЗПСМ смт Мала Данилівка історію хвороби ОСОБА_5 за період з 10.04.1992 по 05.05.1992; з КЗОЗ Дергачівської центральної районної лікарні історію хвороби ОСОБА_5 за період з 2000 по 2005 роки; з Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області оригінал договору дарування ОСОБА_5 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 .

На виконання вказаної ухвали через канцелярію суду 30.07.2018 надійшла відповідь адміністрації КЗОЗ РТМО Дергачівська центральна районна лікарня від 23.07.2018 з повідомленням про неможливість надати медичну документацію (історію хвороби) щодо перебування у лікарні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , так як архів даної медичної установи в результаті аварії теплових мереж був затоплений і вся архівна документація стала непридатною для подальшого використання за період з 1993 по 2005 роки.

Примірники ухвали про витребування доказів від 19.06.2018., що були двічі направлені на виконання до КЗОЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Дергачівського району Харківської області Амбулаторія ЗПСМ смт Мала Данилівка на адресу: вул. Академічна, 13, смт Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, повернуто суду без вручення адресату у зв`язку закінченням строку зберігання.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи КЗОЗ Малоданилівська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини, ідентифікаційний код: 35617270, 02.04.2008р. номер запису: 14561200000021200, правонаступником значиться КЗОЗ РТМО Дергачівська центральна районна лікарня , ідентифікаційний код: 02003095.

Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області на виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.06.2018 було представлено оригінал договору дарування який було оглянуто та досліджено в судовому засіданні 04.10.2018.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року представнику позивача було відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме з Дергачівського РВ ГУ ДМС України в Харківській області оригіналу заяви про видачу паспорта (форма 1) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., паспорт серія НОМЕР_1 , який був виданий 26.01.2002 Дергачівським РВ ГУ МВС України в Харківській області, на час проведення судово-почеркознавчої експертизи. Оскільки, представники відповідача, заперечуючи проти вказаного клопотання, представили Відповідь Дергачівського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області від 13.02.2018 з додатком - завіреною копією форми 1, про видачу паспорта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., який був виданий 26.01.2002 Дергачівським РВ ГУ МВС України в Харківській області, де підпис ОСОБА_5 відсутній, так як заява та отримання паспорта відбувалося за дорученням.

14 травня 2019 року судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, проти задоволення якого не заперечували представники відповідача, та витребувано з Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області оригінал Реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік державного нотаріуса Маренич Галини Петрівни, для з`ясування наявності в ньому запису про посвідчення нотаріусом договору дарування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , від 19.10.2005, а також наявності підписів дарителя та обдарованого.

23 вересня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи і потребують спеціальних знань призначено судову почеркознавчу експертизу, доручивши її проведення експерту Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 . Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

До суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №21806 від 22.10.2019, яким експерти запропонували надати оригінали документів, які містять вільні (виконані до 2005 року) та умовно-вільні (виконані в 2005-2016 роках.) зразки почерку та підпису ОСОБА_5 , крім того просили надати відомості про стан здоров`я ОСОБА_5 на момент складання: договору дарування будинку від 19.10.2005, припису на усунення порушень від 27.01.2012 та вказати умови виконання досліджуваних почеркових об`єктів. Також експерти просили сплатити рахунок вартості робіт по проведенню експертизи №2340 від 21.10.2019р. у термін 45 календарних днів. Дане клопотання судових експертів також направлялось на адресу позивача: АДРЕСА_1 , на яку представник позивача заявою від 19.11.2018 просила направляти судову кореспонденцію.

08 січня 2020 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі та викликано сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, на 10 годин 00 хвилин на 29 січня 2020 року.

Також через канцелярію суду з Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення №21806 від 20.12.2019 про неможливість надання висновку, оскільки не було виконано клопотання експертів та станом на 18.12.2019 не сплачено рахунок вартості робіт по проведенню експертизи.

15 жовтня 2020 року через канцелярію суду позивачем, ОСОБА_3 , було подано клопотання про витребування з КЗОЗ Центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівського району Амбулаторія ЗПСМ селище Мала Данилівка історії хвороби ОСОБА_5 за період 10.04.1992 - 05.05.1992роки. з посиланням, що даний документ являється істотним доказом по справі, бо він є необхідним для проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки підтверджує наявність ряду невиліковних захворювань та окреслює фізичний стан ОСОБА_5 , обумовлений цими хворобами.

Також позивачем 15 жовтня 2020 року через канцелярію суду подано клопотання про витребування з Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію Реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області.

В судовому засіданні вказані клопотання про витребування доказів були підтримані представником позивача ОСОБА_1 . Представник відповідача, ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні вказаних клопотань як таких, що заявлені повторно після того, як аналогічні клопотання вже були судом задоволені та виконані державною нотаріальною конторою, а в матеріалах справи наявні відомості про стан здоров`я дарувальниці, наголосила, що вважає подання подібних клопотань направленим виключно на навмисне затягування справи, яка перебуває в провадженні суду з серпня 2016 року.

Судом за результатами розгляду зазначених клопотань позивача ухвалено про відмову в їх задоволенні. Оскільки, Реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Галини Петрівни вже досліджувався судом в судовому засіданні , в яке позивач та її представник не прибули без представлення доказів наявності поважних причин, що завадили прибути до суду.

Щодо витребування історії хвороби ОСОБА_5 за період 10.04.1992 - 05.05.1992 роки з КЗОЗ Центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівського району Амбулаторія ЗПСМ селище Мала Данилівка суд зауважує, що в клопотанні про надання додаткових матеріалів експерти пропонували надати медичну документацію про стан здоров`я особи виконавця підпису на момент підписання оспореного договору, що мало місце 19.10.2005., чим спростовується посилання позивача, що медична документація про лікування за тринадцять років до укладення спірного договору дарування є необхідною передумовою проведення судової почеркознавчої експертизи по справі, більше того в матеріалах справи містяться данні про медичний стан дарувальниці, надані КЗОЗ Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Черкаська Лозова Центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівського району , де за місцем проживання ОСОБА_5 перебувала під наглядом сімейного лікаря ОСОБА_10 у період з 1963 року по 2013 рік та Виписка з історії хвороби №2165 на. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період лікування 17.11.-27.11.2004 рік в терапевтичному відділенні Дергачівської ЦРЛ.

Положеннями ст.44 ЦПК України закріплено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, а саме подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. В свою чергу приписами ч.4 ст.44 ЦПК України на суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Відповідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

19 жовтня 2005 року між ОСОБА_5 як дарувальником та ОСОБА_4 як обдарованою укладено договір дарування, за яким остання прийняла у дар жилий будинок з надвірними будівлями, розташований в селі Черкаська Лозова, Дергачівського району, Харківської області. Зазначений договір посвідчено державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. та зареєстровано в реєстрі за № 2-3643.

З дослідженого Реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Галини Петрівни судом встановлено наявність в ньому запису від 19.10.2005 про посвідчення вказаного вище договору дарування житлового будинку, а також наявність підписів сторін, як дарителя ОСОБА_5 , так обдарованої ОСОБА_4 .

Згідно картотеки Дергачівського РВ ГУДМС України в Харківській гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно 16.01.2002 отримала паспорт серії НОМЕР_1 . В заяві про видачу паспорта Ф-1 у графі Підпис відсутній підпис, проте є відмітка, що паспорт був отриманий по дорученню громадянкою ОСОБА_11 Будь-які документи, а саме довіреність, відсутні.

ОСОБА_5 регулярно у період з 1963р. по листопад 2013р. знаходилась під наглядом сімейного лікаря ОСОБА_10 КЗОЗ Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с.Черкаська Лозова Центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівського району . В анамнезі у неї: ГРЗ, грип, гострий бронхіт; з 1990 року гіпертонічна хвороба ІІІ ст.; в 1992 році - ішемічний інсульт в басейні правої середньої мозкової артерії з не різко вираженим лівостороннім геміпарезом; ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз СН І-ІІ А ст.; симптомів та скарг притаманних діагнозу хвороби Паркінсона сімейний лікар у ОСОБА_5 не відмічала, спеціального лікування та прийому спеціальних препаратів відносно хвороби Паркінсона хворій ОСОБА_5 сімейний лікар не призначала, оскільки в цьому не було необхідності. При численних візитах сімейного лікаря ОСОБА_5 була контактна, ознак психічного розладу не спостерігалось; всі призначення лікаря виконувала самостійно, самостійно заміряла собі артеріальний тиск та постійно вела його хронометраж; самостійно себе обслуговувала в побуті, що підтверджується довідками сімейного лікаря Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Черкаська Лозова від 23.08.2016 , від 05.09.2016 та від 27.12.2017.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права:

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із частинами першої та третьою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

На підставі ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 через перенесений ішемічний інсульт та хворобу Паркінсона починаючи приблизно з 2000 року не могла самостійно і вільно писати, ставити підпис на документах, в 2002 році при отриманні нового паспорту вона не змогла самостійно вчинити підпис у ньому.

Суд зазначає, що вживав заходи щодо сприяння стороні позивача в представленні суду доказів, шляхом постановлення ухвал про їх витребування та призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. Разом з тим, позивач та її уповноважені представники, будучи ознайомленими як з клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №21806 від 22.10.2019, так і з повідомленням №21806 від 20.12.2019 про неможливість надання висновку, обставин, які завадили проведенню експертизи, не усунули.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку про відмову в позові у зв`язку з недоведенням ОСОБА_3 на підставі належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_5 не підписувала спірний договір дарування, що було процесуальним обов`язком позивача відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Натомість у судовому засіданні встановлено, що договір дарування житлового будинку відповідає положенням статті 203 ЦК України, укладений згідно з нормами чинного законодавства дієздатними особами, на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_5 , в належній процесуальній формі, сторони під час укладення договору усвідомлювали його правову природу та настання юридичних наслідків, договір не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

В порядку ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі ст. ст. 202, 203, 215, 717, 719 ЦК України, керуючись ст.ст. 77-81, 89, 141, 158, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання, АДРЕСА_3

Повний текст судового рішення складено 23.10.2020.

Суддя О. М. Жорняк