Постанова

від 21.10.2020 по справі 185/6535/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7179/20 Справа № 185/6535/17 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.

за участю секретаря - Мазур Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Карабинівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання прав власності на спадкове майно

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом та просила суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай), яка розташована на території Карабинівської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області, площею 4,042 га, яка зареєстрована на підставі державного акту № 955/01 від 13 листопада 2001 року, після смерті її матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заявленого позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки (пай), яка розташована на території Карабинівської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області, площею 4,042 га, яка зареєстрована на підставі державного акту № 955/01 від 13 листопада 2001 року. 30 червня 2017 року позивач звернулась до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину після матері, однак постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що вона пропустила строк звернення для прийняття спадщини (а.с.2-3,30).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2018 року позовні вимоги задоволені.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), яка розташована на території Карабинівської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області, площею 4,042 га, яка зареєстрована на підставі державного акту № 955/01 від 13 листопада 2001 року, в порядку спадкування після її матері, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повному обсязі (а.с.65-67).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом 1 інстанції встановлено, що позивач є дочкою ОСОБА_4 . Вказане підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с.6)

Позивач на час смерті ОСОБА_4 проживала разом з нею (а.с.9)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 (а.с. 5)

Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки (пай), яка розташована на території Карабинівської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області, площею 4,042 га, яка зареєстрована на підставі державного акту № 955/01 від 13 листопада 2001 року (а.с. 8).

30 червня 2017 року позивач звернулась до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину після матері, однак постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що вона пропустила строк звернення для прийняття спадщини (а.с. 4).

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Однак, із вказаними висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони зроблені передчасно та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 та 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Згідно ст. 1268 ЦК України, Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини .

Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України та ч. 2 ст. 1269 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Як роз`яснено в абз.1 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Зі справи вбачається, що позивач у встановлений Законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 до нотаріальної контори не звернулась, ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця не була зареєстрована проживаючою разом з нею за адресою АДРЕСА_1 .

Достовірних доказів постійного проживання ОСОБА_1 разом з матір`ю ОСОБА_4 на час її смерті, які б відповідали вимогам статтей 77-78 ЦПК України, позивачем не надано. Такої вимоги перед судом у даній справі також не заявлено.

Позивачка під час розгляду справи не скористалася наданими їй правами, не обґрунтувала позовні вимоги, не надала суду доказів на їх підтвердження, оскільки згідно із ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч., ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Враховуючи зазначене, колегія приходить до висновку про передчасність висновків наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, судом першої інстанції не було вирішено питання щодо складу осіб, які братимуть участь у справі, чим порушено норми процесуального права при вирішенні зазначеного спору.

Так, зі справи вбачається, що на час смерті спадкодавця, крім позивачки, існували інші спадкоємці 1 черги, питання про встановлення їх кола та залучення до участі у справі не вирішувалося.

Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Суд вказаними роз`ясненнями не керувався і в порушення норми процесуального права, не роз`яснив позивачу наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, у тому числі і щодо залучення до участі у справі належного відповідача.

Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки не має передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва.

Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.

Оскільки позовні вимоги заявлені не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет спору, зокрема, без залучення до участі у справі інших спадкоємців, вирішення даного спору в цілому (враховуючи специфіку спірних правовідносин) без залучення у встановленому процесуальним законом порядку всіх заінтересованих осіб є передчасним.

Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, що не позбавляє ОСОБА_1 права звертатися з відповідним позовом до належних відповідачів у передбачений законом спосіб та порядок.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір у сумі 2 356,50 грн.,який сплачений апелянтом за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Карабинівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання прав власності на спадкове майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 2 356,50 грн

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: