Ухвала

від 23.10.2020 по справі 916/2952/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2952/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглядаючи заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА від 22.10.2020р. вх.№ГСОО2-3950/20, -

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА до відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА звернулось до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним рішення.

22.10.2020р. до Господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА із заявою про забезпечення позову від 22.10.2020р. вх.№ ГСОО2-3950/20.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову від 22.10.2020р. вх.№ ГСОО2-3950/20 Товариством з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА було зазначено суду, що на даний час є реальні побоювання, що виконання судового рішення, постановленого за результатами розгляду судової справи - стане неможливим та суттєво утруднить ефективний захист та поновлення прав та законних інтересів Позивача, оскільки: 1) Демонтаж металевих воріт відкриє доступ третім особам до орендованої території Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА , яка перебуває у в оренді на підставі договору оренди земельної ділянки, а відтак - одразу після виконання оспорюваного розпорядження будуть порушені майнові права позивача на використання у своїй господарській діяльності орендованих земельних ділянок та ТОВ "Офісний центр "Садова" буде вимушений призупинити свою господарську діяльність у зв`язку з тим, що посторонні особи матимуть доступ до приміщень та майна ТОВ "Офісний центр "Садова", яке знаходяться на території орендованих земельних ділянок по вул. Садова 3; 2) Внаслідок демонтажу буде порушена історична цілісність архітектурної конструкції арочного в`їзду до двору по вул. Садова, 3 в м. Одесі, побудованого ще у 19 столітті. Приведення вказаної архітектурної конструкції арочного в`їзду у первісний стане неможливим, оскільки при демонтажі вказана конструкція буде пошкоджена безповоротно; 3) Будівля по вулиці Садовій 3 є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення відповідно до Наказу МКТ від 20.06.2008 № 728/0/16-08 та вказана арка з воротами є її частинами та на них розповсюджуються положення ст. 22 ЗУ "Про охорону культурної спадщини", що передбачає, що "Пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця"; 4) Будь-які дії на об`єкті культурної спадщини можуть проводитись тільки на підставі наданого дозволу органів охорони культурної спадщини та під їх наглядом; 5) Демонтаж металевих воріт призведе до того не тільки до того, що неможливо їх буде поновити в майбутньому у первинний стан, а й змусить органи охорони культурної спадщини звертатися з відповідними позовними заявами до Приморської райадміністрації, щодо відшкодування збитків у зв`язку зі знесенням частини пам`ятки культурної спадщини; 6) Частиною 7 статті 376 ЦК України та статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що демонтаж об`єктів самовільного будівництва відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками розгляду відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.

Таке правове регулювання вказує на те, що виконавчим органам міських рад надано право здійснювати заходи з перевірки дотримання громадянами вимог містобудівного законодавства, приймати з цього приводу рішення, в яких відображати свої висновки щодо наявності таких порушень та встановлювати механізм усунення цих порушень. Однак рішення вказаних органів про демонтаж самовільно збудованих об`єктів є лише формою контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема і виявлення самочинно збудованих об`єктів, не є обов`язковими до виконання, оскільки знесення здійснюється у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Також заявник зазначає суду, що вказані обставини підтверджують не лише реальні побоювання позивача, але й підтверджує вчинення фактичних дій, направлених на виконання оскаржуваного розпорядження Приморської райадміністрації, - в той час, коли позивач оскаржує таке розпорядження з підстав не лише його незаконності, але й перевищення повноважень відповідача, та прямого порушення майнових прав позивача, оскільки демонтаж (знесення) без рішення суду є прямим порушенням вимог закону.

Приймаючи до уваги викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА просить суд забезпечити позов шляхом заборони Приморській районній адміністрації Одеської міської ради, КП ЖКС Порто-франківський , ДП ЖУ Ренесанс-ЛТД , Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради - проводити дії по демонтажу металевої огорожі (воріт) на прилеглій території між житловим будинком №5 та нежитловими будівлями № 3 по вулиці Садовій у місті Одесі, - до винесення рішення суду по суті справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА від 22.10.2020р. вх.№ГСОО2-3950/20 про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. ч. 1 та 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Слід зазначити, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд» , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Також, відповідно до Постанови Верховного суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що досліджуючи таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суди мають досліджувати чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з матеріалів заяви про забезпечення позову судом встановлено, що у заявника виникли об`єктивні обставини порушення його прав та законних інтересів оскаржуваним розпорядженням відповідача у вигляді незаконних та самоуправних дій з демонтажу металеих воріт (огорожі), розташованих між нежитловою будівлею №3 та житловим будинком №5 по вул. Садовій в м. Одесі, з урахуванням чого матерілами справи підтверджено звернення заявником ТОВ "Офісний центр "Садова" до органів Національної полії з відповідною заявою про вчинення правопорушення - самоуправних дій з демонтажу металевих воріт (огорожі), розташованих між нежитловою будівлею №3 та житловим будинком №5 по вул. Садовій в м. Одесі. (копія вказаної заяви з відміткою Приморського РВ ГУ НПУ в Одеській області додана до матеріалів заяи про забезпечення позову).

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

На думку суду, Враховуючи можливість демонтажу металевої огорожі у разі виконання розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР, з урахуванням предмету позову, вважаємо, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПК "ЖКС "Порто-франківський"" спільно з ДП ЖУ "Ренесанс-ЛТД", департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради вчиняти дії, направлені на демонтаж металевої огорожі на прилеглій території між житловим будинком №5 та нежитловими будівлями № 3 по вулиці Садовій у місті Одесі, може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ТОВ Офісний центр Садова внаслідок заподіяння шкоди майновим правам до вирішення розгляду справи по суті, а тому вказана заява про забезпечення позову є обґрунтованою.

Враховуючи вказане, господарський суд вважає співмірним та справедливим, що відповідатиме реальному захисту прав та інтересів Заявника, вжиття наступних заходів забезпечення позову, шляхом заборони Приморській районній адміністрації Одеської міської ради, КП ЖКС Порто-франківський , ДП ЖУ Ренесанс-ЛТД , Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради - проводити дії по демонтажу металевої огорожі (воріт) на прилеглій території між житловим будинком №5 та нежитловими будівлями № 3 по вулиці Садовій у місті Одесі, - до винесення рішення суду по суті справи.

Відповідно до частини сьомої статті 145 Господарським процесуальним кодексом України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА від 22.10.2020р. вх.№ГСОО2-3950/20 про забезпечення позову по справі №916/2952/20 - задовольнити.

2.Заборони Приморській районній адміністрації Одеської міської ради, КП ЖКС Порто-франківський , ДП ЖУ Ренесанс-ЛТД , Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради - проводити дії по демонтажу металевої огорожі (воріт) на прилеглій території між житловим будинком №5 та нежитловими будівлями № 3 по вулиці Садовій у місті Одесі, - до винесення рішення суду по суті справи.

3.Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувачем за ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСНИЙ ЦЕНТР САДОВА (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 36; код ЄДРПОУ 41464581)

Боржником за ухвалою є: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134; код ЄДРПОУ 26303264)

4. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 23.10.2020р. та у відповідності до ч.8 ст.140, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України „Про виконавче провадження» .

Ухвала набрала чинності 23.10.20 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Гут Сергій Федорович