Ухвала

від 26.10.2020 по справі 635/8284/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/8284/19

Провадження по справі 1-кс/635/1663/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року селище Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув сел.Покотилівка Харківськогорайону Харківськоїобласті скаргу ОСОБА_5 про скасування повідомлення слідчого, прокурора про підозру від 16 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підозрюваний ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру від 16.06.2020 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12015220430000899 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, а також зобов`язати слідчого, прокурора у зазначеному кримінальному провадженні виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про дату та час повідомлення про підозру від 16.06.2020 відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування скарги зазначає, що у провадженні СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12015220430000899 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України.Відомості щодокримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2019р. 29.07.2019р. кримінальні провадження за ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України об`єднано з кримінальним провадженням №12015220430000899 від 12.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.190КК України. 16.06.2020р. старшим слідчим СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області складено, а прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України. 21.08.2020р. відповідно до інформації зазначеній у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12015220430000899від 12.03.2015,кримінальне правопорушенняза ч.3ст.190КК Українизакрите напідставі п.2ч.1ст.284КПК України. Таким чином,відповідно доп.10ч.1ст.303КПК України,у редакціївід 15.03.2018,підозрюваним,його захисникомна досудовомупровадженні можутьбути оскарженіповідомлення слідчого,прокурора пропідозру післяспливу двохмісяців здня повідомленняособі пропідозру увчиненні злочину,але непізніше закриттяпрокурором кримінальногопровадження абозвернення досуду ізобвинувальним актом. Отже, на даний час є об`єктивна можливість оскарження повідомлення слідчого прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, які передбачені ч.1 ст. 366 КК України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також ч.2 ст. 364-1 КК України зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми, що спричинило тяжкі наслідки.

Вважає відомості щодо вчинення кримінального правопорушення надуманими та не підтвердженими будь-якими належними доказами, в матеріалах справи відсутня почеркознавча та документно-технічна експертизи, які б доказували, що у протоколі загальних зборів учасників від 25.04.2012 наявні будь-які підроблення, а повідомлення про підозру здійснено після спливу строку досудового розслідування. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутній сам оригінал протоколу загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки без номеру, датований 25.04.2012, який є основним доказом вини ОСОБА_5 .

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав, просив задовільнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважаючи її необґрунтованою. Надав суду матеріали кримінального провадження №12015220430000899 для ознайомлення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши доводи скарги та докази, надані скаржником та прокурором, матеріали кримінального провадження №12015220430000899, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Судом встановлено,щоу провадженні СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12015220430000899 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України.Відомості щодокримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2019р. 29.07.2019р. кримінальні провадження за ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України об`єднано з кримінальним провадженням №12015220430000899 від 12.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

16.06.2020р. старшим слідчим СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області складено, а прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України.

21.08.2020р. відповідно до інформації зазначеній у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12015220430000899від 12.03.2015,кримінальне правопорушенняза ч.3ст.190КК Українизакрите напідставі п.2ч.1ст.284КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Диспозицією статті364-1КК Українивизначено -зловживання повноваженнями,тобто умисне,з метоюодержання неправомірноївигоди длясебе чиінших осібвикористання всуперечінтересам юридичноїособи приватногоправа незалежновід організаційно-правовоїформи службовоюособою такоїюридичної особисвоїх повноважень,якщо цезавдало істотноїшкоди охоронюванимзаконом правамабо інтересамокремих громадян,або державнимчи громадськимінтересам,або інтересамюридичних осіб; тесаме діяння,якщо воноспричинило тяжкінаслідки. Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав (примітка до статті 364-1 КК України ).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 наказом №86 к від 12 листопада 2007 року призначений на посаду директора «Мереф`янський міський ринок» Підприємство Харківської облспоживспілки та, відповідно до укладеного контракту з директором підприємства Харківської облспоживспілки (ринку) «Мереф`янський міський ринок» терміном дії з 22.10.2011 по 22.10.2012 наділений організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарчими функціями, тобто набув статусу службової особи.

Розділами 2.2-2.3 контракту встановлений перелік прав та обов`язків директора підприємства, до яких, зокрема належать: загальна організація фінансового - господарської роботи підприємства, підбір та звільнення працівників, вдосконалення роботи підприємства, підписання документів, які пов`язані з господарською діяльністю підприємства (бухгалтерські, звітні, кадрові).

Отже, ОСОБА_5 в межах своєї службової діяльності, займаючи посаду директора, не мав достатній обсяг повноважень щодо розпорядження майном «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки та міг їх отримати лише на підставі рішення загальних зборів засновників (учасників) підприємства з дотриманням вимог ст. 15 Закону України «Про кооперацію» та п.п. 6.1, 6.3. 6.8, 6.10, 6.11, 6.14.5, 7.1 Статуту підприємства.

Стосовно викладених у повідомленні про підозру обставин, що свідчать про скоєння ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Використання повноважень це реалізація прав і можливостей або використання функцій, зумовлених посадою, яку обіймає службова особа юридичної особи приватного права. Діяння вважається вчиненим усупереч інтересам юридичної особи приватного права, якщо службова особа діяла не відповідно до визначених для неї функцій, не виконала передбачені завдання або виконала їх неналежним чином.

Зі змісту підозри не можливо встановити, якими саме повноваженнями зловживав ОСОБА_5 з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших осіб.

В даному випадку важливе значення має конкретне визначення, які саме повноваження службової особи були використані нею для досягнення злочинного результату, про що органом досудового розслідування не зазначено.

Формальне посилання на те, що ОСОБА_5 обіймав посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій не розкриває суті повноважень, використовуючи які він на думку органу досудового розслідування вчинив інкримінований злочин.

Судом встановлено та не спростовано прокурором в судовому засіданні, що в матеріалах кримінального провадження №12015220430000899 відсутній оригінал протоколу загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки без номеру, датований 25.04.2012р., на якому ґрунтується вся підозра пред`явлена ОСОБА_5 .

За таких обставин, підозра за своїм змістом не містить відомостей щодо події, яка відбулася з приводу підробки протоколу загальних зборів учасників «Мереф`янський міський ринок» підприємство Харківської облспоживспілки без номеру від 25.04.2012р.

Крім цього, у повідомленні про підозру не зазначені, дата, час, місце, спосіб, засоби вчинення кримінального правопорушення.

Стосовно посилання скаржника щодо порушення строків досудового розслідування, суд зазначає про таке.

Статтею 113 КПК України унормовано, що процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 2статті 219КПК Українивизначено,що строкдосудового розслідуванняз моментувнесення відомостейпро кримінальнеправопорушення доЄдиного реєструдосудових розслідуваньдо дняповідомлення особіпро підозрустановить: дванадцятьмісяців -у кримінальномупровадженні щодонетяжкого злочину; вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу (ч. 4 ст.219 КПК України).

Згідно ч. 6 ст.219 КПК України загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченомустаттею 217цього Кодексу,визначається: упровадженнях,які розслідувалисяв одинпроміжок часу,-шляхом поглинанняменшого строкубільшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч.5 ст.294 КПК України).

В обґрунтування тверджень про те, що орган досудового розслідування здійснив повідомлення про підозру ОСОБА_5 поза межами строків досудового розслідування, скаржник зазначає наступне.

Відомості щодокримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2019.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364-1 КК України відповідно до ч. 4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

З урахуванням наведеного, загальний строк досудового розслідування складає вісімнадцять місяців, який з моменту внесення відомостей до ЄРДР закінчився 08.07.2020.

Проте, повідомлення про підозру від 16.06.2020 ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч. 1 ст.366 КК України вручене 22.07.2020, про що свідчить підпис останнього під текстом підозри.

Прокурор в судовому засіданні проти таких тверджень заперечував, вважаючи, що органом досудового розслідування повідомлення про підозру здійснено з дотриманням визначених процесуальним законом строків. В обґрунтування своєї позиції посилається на наявність в матеріалах кримінального провадження доказів вручення письмового повідомлення про підозрушляхом надсилання поштового відправлення за відповідною адресою місця реєстрації та/або проживання ОСОБА_5 .

Глава 22 КПК України регулює питання щодо порядку вручення письмового повідомлення про підозру, де законодавець, окрім термінів «здійснюється» та «складається», вживає також термін «вручається» в контексті повідомлення про підозру (частини перша і другастатті 278 КПК України).

Так, частиною першою статті 276 КПК Українипередбачені випадки, в яких повідомлення про підозру здійснюється обов`язково в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу. Частиною другоюстатті 276 КПК України встановлено, що у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбаченістаттею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа зобов`язані також детально роз`яснити кожне із зазначених прав, якщо підозрюваний висловить прохання про це (частина третя статті 276 КПК України).

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 надіслано поштою, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною.

Відповідно до опису вкладення ОСОБА_5 повідомлення про підозру направлено на адреси: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .

В матеріалах кримінального провадження відсутні фактичні дані, які свідчать про отримання будь-якою особою, в тому числі ОСОБА_5 , такого повідомлення, надісланого поштовим зв`язком.

При цьому, з наявних на сайті УДППЗ «Укрпошта» відомостей (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), досліджених судом, також вбачається, що такі листи не були вручені ОСОБА_5 .

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша статті 278 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченомуглавою 11цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (частини перша, друга статті 135 КПК України).

Однак матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про належне виконання органом досудового розслідування чи прокурором вимог, передбачених статями 135 136 , 276 278 КПК України, щодо вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру.

Таким чином, органом досудового розслідування фактично не були вжиті заходи, передбачені для вручення повідомлення про підозру у спосіб, визначений КПК України.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 3030 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5, 6 ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України).

Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).

Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом

В свою чергу неконкретизованість підозри, яка в подальшому являється основою формування обвинувачення є за практикою ЄСПЛ неприпустимою, а відповідно до ст.62 Конституції України, ст. 17 КПК України, ніяке обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вимога ОСОБА_5 щодо зобов`язання слідчого, прокурора у зазначеному кримінальному провадженні виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про дату та час повідомлення про підозру від 16.06.2020 відносно нього не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено КПК України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_5 на повідомлення про підозру підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.9, 276, 278, 303-307КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати повідомлення про підозру від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220430000899 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364-1, ч.1 ст. 366 КК України.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 26 жовтня 2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1