Ухвала

від 22.10.2020 по справі 335/8978/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8978/20 1-кс/335/4527/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060002339 від 21.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21 жовтня 2020 року, приблизно о 20 годині 40 хвилини, ОСОБА_4 , вчинив хуліганські дії відносно потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 21 жовтня 2020 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 , маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливої зухвалістю, із застосування пістолета марки «Флобер», прибув до алеї відпочинку «Бульвар Шевченко», навпроти будинку №1 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя, при цьому заздалегідь підготувавшись до вчинення хуліганських дій, ОСОБА_4 мав при собі предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень пістолет марки «Флобер».

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, тримаючи під військовою курткою у оперативній (нагрудній) кабурі спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет пістолет марки «Флобер», 21 жовтня 2020 року, приблизно о 20 годині 35 хвилин, підійшов до потерпілої ОСОБА_7 , що знаходилася навпроти будинку 1 по бульвару Шевченка в м. Запоріжжя, та де знаходилися інші перехожі громадяни, діючи умисно, з особливою зухвалістю, дістав предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень пістолет марки «Флобер» який направив в напрямку потерпілої ОСОБА_7 , остання побачивши предмет схожий на пістолет, намагалася втекти, але ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення хуліганства із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень пістолета марки «Флобер», здійснив 2 постріли в напрямку потерпілої ОСОБА_7 , завдавши останній фізичного болю.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КПК.

22 жовтня 2020 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також на наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та з урахуванням особи підозрюваного, який не має стійких соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання не має, слідчий за погодженням із прокурором просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, які викладені у клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі, а саме у вигляді особистої поруки, посилаючись на те, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також, зазначила, що ОСОБА_4 проходив службу в АТО, та мав контузії, що можливо є наслідком його дій.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника та просив не застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За клопотанням сторони захисту слідчим суддею було з`ясовано думку особи, яка виявила бажання взяти ОСОБА_4 на поруки ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_9 в судовому засідання просив передати йому на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_4 . Зазначив, що знає ОСОБА_4 особисто, оскільки він є головою Громадської організації «Запорізька міська організація ветеранів АТО», знає його преблеми, йому відомо у вчиненні якого злочину підозрюється ОСОБА_4 , запевнив суд, що у разі застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки він забезпечать виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також повідомив про те, що він знає про наслідки невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань.

Разом з тим, про особисте життя ОСОБА_4 , його місце проживання, рід занять, ОСОБА_9 пояснити нічого не зміг.

Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та матеріали, якими воно обґрунтовано, слідчий суддя встановив наступне.

СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060002339 від 21.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

22 жовтня 2020 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені в ході судового розгляду клопотання.

При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Оцінивши надані стороною обвинувачення сукупність доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді дійти висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

Статтею 183КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочиин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, вказаний злочин ОСОБА_4 вчинив у громадському місці, у вечірній час доби, що свідчий про його підвищену суспільну небезпеку, є працездатною особою, однак офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання не має, не одружений, на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, такі як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року, для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року.

Вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.

Також, слідчий суддя вважає, що відсутність постійного місця проживання ОСОБА_4 , у разі застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, ускладнить контроль за його поведінкою і пересуванням, що посилює ризики ухилення від органу досудового розслідування та/або суду та незаконний вплив на потерпілу та свідків, або можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи існування ризиків, доведених слідчим та прокурором, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні злочину, який йому інкримінуються, характер вчиненого злочину та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею вирішувалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, про який зазначав захисник - у вигляді особистої поруки, а також була заслухана позиція особи, яка виявила бажання взяти ОСОБА_4 на поруки, однак, на переконання слідчого судді, такий запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до положень п. 2 ч.1ст.176 КПК України, особиста порука є одним із видів запобіжних заходів, порядок застосування особистої поруки регламентованост. 180 КПК України.

За змістомст.180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно дост. 194 цього Кодексуі зобов`язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеногоКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, на переконання слідчого судді, поручитель не зможе контролювати поведінку підозрюваного ОСОБА_4 протягом всього часу, зокрема місце його перебування, осіб з якими він спілкується, що не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а в разі невиконання таких обов`язків з будь-яких навіть і незалежних від поручителя причин негативні наслідки для кримінального провадження будуть мати вкрай високий рівень. Так, перебуваючи на волі, а також маючи змогу вільно пересуватись підозрюваний зможе вплинути на хід слідства, впливати на потерпілу та свідків, та ухилитися від правосуддя.

З врахуванням того, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є суспільно небезпечним діянням, пов`язаним із порушенням громадського порядку та застосуванням насильства, у зв`язку із чим вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, то на думку слідчого суддя запобіжний захід у виді особистої поруки є неспівмірним із суспільним інтересом.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні злочину із застосуванням насильства, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вважає за необхідне визначати застави відносно підозрюваного.

Також, слідчий суддя вважає за неможливе застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання, що унеможливлює органу досудового розслідування, яким здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, належним чином контролювати виконання підозрюваним умов домашнього арешту.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, на переконання слідчого судді, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усуне ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, інші більш м`які запобіжні заходи за викладених вище обставин до підозрюваного ОСОБА_4 застосувати не можливо.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний проходив службу в АТО, та захищав країну, на переконная слідчого судді не можуть бути взяті до уваги, оскільки, вказані факти не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, які встановлені слідчим суддею у своїй сукупності та обставини, викладені у підозрі відносно ОСОБА_4 .

Посилання захисника на те, що у зв`язку із контузією ОСОБА_4 втратив 15 % працездатності, не можуть бути взяті до уваги слідчим суддею, оскільки матеріали клопотання не містять будь-яких даних про стан здоров`я підозрюваного, який би перешкоджав його перебуванню в ізоляції від суспільства.

З огляду на викладені вище обставини, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193-194, 196, 205 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, які обраховувати з дня затримання підозрюваної особи 21 жовтня 2020 року, до 19 грудня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Встановити строк дії ухвали до 19 грудня 2020.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 23 жовтня 2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1