Постанова

від 19.10.2020 по справі 6/160

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа№ 6/160

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2020

за скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії та рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час виконання судового рішення

у справі № 6/160 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Акціонерного товариства "Укргазвидобування")

про спонукання до виконання зобов`язань за договором

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2006 у справі № 6/160 судом першої інстанції було видано наказ про примусове виконання рішення на стягнення з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" 25 500, 00 грн державного мита та 118 ,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 06.12.2006 №893/27 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.11.2006 № 6/160.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 замінено боржника у виконавчому провадженні - дочірню компанію "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", її правонаступником - Акціонерним товариством "Укргазвидобування".

17.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга АТ "Укргазвидобування" на дії та рішення Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 6/160 відмовлено у відкритті провадження з розгляду скарги АТ "Укргазвидобування" на дії та рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 6/160 за позовом відкритого АТ "Укрнафта" до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" про спонукання до виконання зобов`язань за договором, - на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, АТ "Укргазвидобування" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 6/160 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт стверджує, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом не було враховано правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 705/1804/13-ц, згідно якої до юрисдикції адміністративних судів віднесено спори щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, а також оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Однак, за твердженнями апелянта, скаржник звернувся до суду з вимогами, які не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2020, справа № 6/160 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 6/160; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2020; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Судове засідання, що було призначено на 21.09.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Алданової С.О. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 розгляд справи призначено на 19.10.2020.

Учасники провадження не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду в апеляційному порядку.

В судове засіданні 19.10.2020 представники позивача та державної виконавчої служби не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому чинним процесуальним законом порядку. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення судову кореспонденцію отримано позивачем та виконавчою службою 07.10.2020.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників учасників провадження судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та виконавчої служби, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити на розгляду до місцевого господарського суду.

Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.

За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Звертаючись зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ "Укргазвидобування" просило:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Чорного Володимира Вікторовича з направлення до ПАТ АК "Укргазбанк" платіжної вимоги від 6 серпня 2020 року № 4277346/UAN/1697/8 на суму 3 019,72 грн;

- визнати неправомірними дії виконавця Відділу Чорного В.В. зі списання 12 серпня 2020 року з рахунку акціонерного товариства "Укргазвидобування" № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ АК "Укргазбанк", коштів в сумі 3 019,72 грн за платіжною вимогою від 6 серпня 2020 року № 4277346/UAN/1697/8;

- визнати неправомірною платіжну вимогу Відділу від 6 серпня 2020 року № 4277346/UAN/1697/8 на суму 3 019,72 грн;

- зобов`язати державного виконавця Відділу Чорного В.В. усунути порушення щодо подвійного стягнення з АТ "Укргазвидобування" коштів у розмірі 3 019,72 грн за виконавчим провадженням № 4277346 шляхом повернення останньому неправомірно списаних за платіжною вимогою від 6 серпня 2020 року № 4277346/UAN/1697/8 грошових коштів у розмірі 3 019,72 грн.

Відмовляючи у відкритті провадження з розгляду вищенаведеної скарги на дії та рішення органу державної виконавчої служби, місцевий господарський суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження та правової позиції Верховного Суду, дійшов висновку, що скарга з вимогами щодо оскарження неправомірності дій та рішень державного виконавця зі стягнення суми виконавчого збору не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Судова колегія погоджується з вищевикладеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами п. 11 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі судових наказів.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, за загальним правилом, оскарження дій, рішень та бездіяльності органу державної виконавчої служби при виконанні рішення господарського суду здійснюється шляхом подання відповідної скарги до суду господарської юрисдикції.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, АТ "Укргазвидобування" обґрунтовуючи свої вимоги посилалось на те, що платіжним дорученням від 30.07.2020 року № 315024 скаржник повністю сплатив зазначену в наказі Господарського суду міста Києва від 15.11.2006 року в справі № 6/160 суму грошових коштів у загальному розмірі 25 618,00 грн на рахунок Відділу.

03.08.2020 року АТ "Укргазвидобування" на адресу Відділу було направлено відповідне повідомлення від 31.07.2020 року № 2/1-435 про добровільну сплату боргу у виконавчому провадженні № 4277346.

06.08.2020 року державним виконавцем Відділу Чорним В.В. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 4277346, якою боржнику визначено розмір мінімальних витрат цього виконавчого провадження в сумі 457,92 грн, а також постанову про стягнення з АТ "Укргазвидобування" виконавчого збору в розмірі 2 561,80 грн.

На виконання вищенаведених постанов платіжним дорученням від 06.08.2020 року № 317923 скаржник сплатив на рахунок Відділу грошові кошти у загальному розмірі 3 019,72 грн. (у тому числі: 457,92 грн., що становить розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також 2 561,80 грн. виконавчого збору).

Як стверджує скаржник, незважаючи на здійснене боржником добровільне погашення вищезазначених сум, державним виконавцем Відділу 12 серпня 2020 року направлено до ПАТ АК "Укргазбанк" платіжну вимогу від 6 серпня 2020 року № 4277346/UAN/1697/8 на суму 3 019,72 грн з метою примусового списання з рахунку скаржника вказаних коштів згідно наказу від 15 листопада 2006 року № 6/160, що видав Господарський суд міста Києва; постанови про стягнення виконавчого збору від 6 серпня 2020 року ВП № 4277346; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 6 серпня 2020 року ВП № 4277346.

У подальшому, відбулось примусове списання вищенаведених коштів, що, на думку скаржника, призвело до подвійного стягнення з нього сум виконавчого збору в розмірі 2 561,80 грн. та мінімального розміру витрат виконавчого провадження в сумі 457,92 грн.

Таким чином, підставою звернення з даною скаргою на дії органу державної виконавчої служби стала незгода АТ "Укргазвидобування" з вчиненими діями державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо списання в примусовому порядку з рахунку заявника сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що було здійснено на підставі постанов про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.08.2020.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Визначення належності справи суду певної юрисдикції здійснюється за правилами, чинними на час звернення з позовом до суду, якщо інше не передбачено законодавством.

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законодавством умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в Законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Як вірно констатовано місцевим господарським судом, ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативними приписами вищенаведеної норми Закону закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження, зокрема, постанов приватного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17, від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц.

Беручи до уваги те, що АТ "Укргазвидобування" оскаржуються незаконні, на його думку, дії державного виконавця з примусового списання з рахунку апелянта коштів на погашення, визначених постановами від 06.08.2020 ВП 4277346, сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вказана скарга не може бути розглянута за правилами господарського судочинства та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Твердження апелянта про те, що вимоги скарги у даній справі підлягають розгляду за правилами господарського судочинства визнаються судовою колегією необґрунтованими, оскільки оскарження дій державної виконавчої служби в частині списання коштів з рахунку боржника, вчинених в рамках примусового виконання постанов від 06.08.2020 ВП 4277346, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 705/1804/13-ц, підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Невідповідність постановленої у даній справі ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 705/1804/13-ц, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Посилання апелянта на те, що в платіжній вимозі № 4277346/UAH/1697/8 від 06.08.2020 в рядку призначення платежу вказано про примусове списання коштів, зокрема, на підставі наказу від 15.11.2006, не змінює правової природи стягнутих виконавчою службою сум як витрат виконавчого збору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.08.2020, відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 175, 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (Акціонерне товариство "Укргазвидобування").

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 6/160 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 6/160 залишити без змін.

3. Справу № 6/160 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено 26.10.2020