Рішення

від 13.10.2020 по справі 907/746/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/746/17

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Приватного підприємства "Солві Україна", м. Харків

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат", м. Київ

до відповідача Фізичної особи - підприємця Запасненко Олександра Олександровича, м. Мукачево

про стягнення в порядку регресу суми 311799, 13 грн як зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування ТОВ "Завод Євроформат",

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

Позивача (за первісним позовом) - Коваль Р.М., адвокат;

Відповідача (за первісним позовом) - Попюк М.І., адвокат;

Третьої особи (за первісним позовом) - не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Приватне підприємство "Солві Україна" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця Запасненка Олександра Олександровича, як перевізника, в порядку регресу суми 311799,13 грн. зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування ТОВ "Завод Євроформат", посилаючись на частину 1 статті 22, статтю 611, частину 1 статті 623 Цивільного кодексу України. В свою чергу, Фізична особа - підприємець Запасненко Олександр Олександрович (відповідач за первісним позовом) заявив зустрічний позов до Приватного підприємства "Солві Україна" про стягнення суми 81823,15 грн. боргу за надані послуги перевезення, на підставі ст. 525, 529, 610, 614, 629 Цивільного кодексу України.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №907/746/17 рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2019 № 907/749/17 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 №907/749/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 01.04.2020, справу №907/746/17 передано на розгляд головуючого судді Андрейчука Л.В.

Ухвалою суду від 02.04.2020 справу прийнято до провадження та постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі клопотань сторін та у зв`язку із карантином.

На виконання вимог ухвал суду, позивачем було надано заяву по суті спору, третьою особою було надано письмові пояснення, а також відповідачем було надано пояснення.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками спору. Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 13.10.2020.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач зазначає у своїх поясненнях, що, на його думку, згідно умов договору між ПП Солві Україна і ТОВ Завод Євроформат в частині відповідальності, то відповідно прямих приписів ЦК України ТОВ "Завод Євроформат" як замовник спірного перевезення перебуває у договірних правовідносинах з ПП "Солві Україна" яке є експедитором перевезення на підставі договору № К03/01/01 від 03.01.2017 та заявки на перевезення вантажу № 03/04/07 від 04.07.2017 та, за приписами ст. 932 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", несе відповідальність за вибір третіх осіб, залучених експедитором до виконання зобов`язань перед замовником. Тобто до правовідносин щодо відповідальності між ПП Солві Україна і ФОП Запасенко О.О. цей договір не має жодного відношення, оскільки ПП Солві Україна в будь-якому випадку несе відповідальність безпосередньо перед ТОВ Завод Євроформат відповідно до прямих приписів закону, незалежно від ролі ФОП Запасенко О.О., який залучений як перевізник - що і встановлено безпосередньо судом касаційної інстанції в цій справі.

Як стверджує позивач ПП Солві Україна і ТОВ Завод Євроформат змінили порядок відповідальності відповідно до положень претензії - якою обмінялись, відступили від положень договору в частині відповідальності яка не відповідає вимогам закону і тому є нечинною, прийняли такі нові умови і виконали їх.

Отже, позивач просить врахувати його заяву по суті спору від 29.07.2020 року та позов задовольнити повністю.

Заперечення відповідача

Відвідач вважає, що обставина пошкодження вантажу, що призвело до неможливості його використання за призначенням, позивачем не підтверджена, оскільки подані ним висновок (заключение) Sicor SPA (Італія) від 24.04.2017 року, на думку відповідача, є листом, а не висновком сервісного центру, відтак, складений на його основі ТОВ "Завод Євроформат" Акт про пошкодження вантажу, також не може вважатись належним доказом у справі.

Угоду ж про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.06.2017 року, як підставу для відшкодування позивачу понесених ним витрат за рахунок відповідача за первісним позовом, вважає такою, що укладена спеціально для створення підстави позову, оскільки така підписана за наслідками надісланої відповідачем відповіді на претензію № 02 від 31.07.2017 року. До того ж, вимоги, які були предметом цієї угоди, не були безспірними, однорідними та зустрічними, строк виконання яких настав.

Аналізуючи положення договору № К 03/01/01 від 03.01.2017 року, відповідач звертає увагу суду на суперечність угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.06.2017 року вказаному Договору, а саме, положенням його пункту 4.1. (Виконавець несе відповідальність у розмірі фактично завданої шкоди, але не більше суми транспортно-експедиторської послуги, зазначеної у Заявці).

Саме тому вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, та їх розмір: в матеріалах справи відсутні докази невиконання відповідачем своїх господарських зобов`язань і, як наслідок, недоведеним є причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Зауважив, що матеріали справи містять акт надання послуг № 120 від 11.04.2017 року, складений ПП "Солві Україна" та ТОВ "Завод Євроформат", відповідно до якого здійснено автоперевезення вантажу по маршруту: Rovereto (Італія) - пропускний пункт Ужгород - м. Київ. Вартість послуги - 57 тис. 991 грн. 73 коп. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Щодо обов`язку довести відсутність своєї вини як перевізника, у спричиненні збитків позивачу, відповідачем наведено обставини, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу. Пояснив, що згідно з Договором № П03/04/17-02 та Заявкою № 03/04/04 від 03.04.2017 року, передбачено два різних місця завантаження/розвантаження та два різних вантажовідправника/вантажоодержувача. При цьому, тільки ПП "Солві Україна" визначає порядок та умови завантаження, розвантаження та перевезення, маршрут перевезення, про що свідчать пункти 1.2., 1.3., 2.2., 2.3., 2.5., 2.7., 2.8. Договору. Транспортний засіб відповідача був поданий в визначене місце - Sicor SPA та завантажений силами та спеціалістами вантажовідправника. Вантаж - лебідки для ліфтів. Завантаження вантажу, в його ж упаковці, проводив безпосередньо Відправник (виробник) - компанія Sicor SPA (Італія) під наглядом водія. Саме вантажовідправник обізнаний про специфіку товару та його упаковку, і він здійснював розміщення вантажу в автомобілі. Ззовні, претензій до розміщення вантажу у водія не було. Вантаж був розміщений рівномірно та закріплений відповідними технічними засобами (ременями та розпірними планками), що підтверджується повідомленням від 11.04.2017 року про подію за договором страхування відповідальності перевізника (CMR, CMR+TTH), складеним саме ПП "Солві Україна", а також поясненнями водія, про що свідчить лист ПрАТ СК "ПЗу Україна" від 09.06.2017 року вих.№ 4993-31. Зауважив, що пошкодження вантажу ТОВ "Завод Євроформат" сталось по причині руйнування тари вантажу, який знаходився у першому ярусі, тобто тара була недостатньо міцною, щоб вантаж можна було скласти у два, а то і у три яруси. Оскільки маркування, які б свідчили про будь-які обмеження у штабелюванні на коробках (упаковці товару), були відсутні, водій відповідача не мав жодних підстав для сумнівів в правильності пакування та завантаження товару відправником - компанією Sicor SPA (Італія). Відповідачу невідомо - чи є відповідні застереження щодо транспортування у письмових документах (договір), складених між компанією Sicor SPA (Італія) та ТОВ "Євроформат". При цьому, відповідач наголосив, що ПП "Солві Україна" не повідомила його (перевізника) про особливі умови транспортування вантажу, що підтверджується договором № П03/04/17-02, укладеним 03.04.2017 року між ПП "Солві Україна" і ФОП Запасненко О.О. та Заявкою № 03/04/04 від 03.04.2017 року, оскільки ані договір, ані заявка не містять повну, точну і достовірну інформацію щодо умов перевезення вантажу, у тому числі вид упаковки, а також умови, які забезпечують безпечне перевезення вантажу (п. 1.3 Договору).

Також пояснив, що оскільки відповідальність за дотримання норм навантаження на вісь транспортного засобу несе перевізник (його власник) та за відсутності будь - яких вказівок (та схем) позивача щодо розміщення вантажу ТОВ "Іспакім", водій ОСОБА_1 при завантаженні та розміщенні вантажу керувався нормами п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Додатково до пояснень позивачем надано експертний висновок від 14.08.2017 року, отриманий від ПрАТ Страхова компанія Перша , який на думку відповідача підтверджує його заперечення щодо позовних вимог.

Пояснення третьої особи

Третя особа зазначила, що із доводами викладеними в заяві ПП СОЛВІ Україна ТОВ Завод Євроформат згодний в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, звертає увагу на приписи Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (далі Конвенція) щодо визначення розміру завданих збитків. При цьому в цій частині суд касаційної інстанції зазначає на приписи Конвенції і необхідність їх застосування разом із умовами договору укладеного між позивачем як експедитором і відповідачем - як перевізником. В цьому аспекті умови наведеного договору стосуються правовідносин саме між експедитором і замовником і знаходяться поза межами правовідносин позивача як замовника і відповідача як перевізника. Цих обставин попередніми судовими інстанціями не досліджено - а тому судом касаційної інстанції зазначено про скасування прийнятих судових актів в цій частині. Нормами вказаної Конвенції саме на перевізника покладеться тягар ужиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.

Також просить справу розглянути за відсутності представника.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між ТОВ "Завод Євроформат" (замовник) і ПП "Солві Україна" (виконавець) 03.01.2017 укладено договір № К 03/01/01.

Відповідно до п. 1.2 договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу замовника до місця призначення, а також організувати видачу вантажу вантажоодержувачу (уповноваженій особі вантажоодержувача) відповідно до заявки замовника, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Одним з обов`язків замовника є забезпечення проведення процедури завантаження/розвантаження вантажу; забезпечення належного упакування вантажу, що виключає його пошкодження під час всього маршруту транспортування; надання виконавцю документів та іншої інформації про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформації, необхідної для виконання виконувачем обов`язків, встановлених договором (п. п. 2.4, 2.6, 2.8 договору).

Відповідно до п. 2.24 договору, окрім обов`язку, зокрема, виконувати умови договору відповідно до отриманої від замовника інформації, що пов`язана з організацією перевезення вантажу, і за маршрутом, узгодженим сторонами у заявці, яка є невід`ємною частиною цього договору, виконавець наділений правом залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Згідно з п. 4.1 договору відповідальність виконавця за втрату або пошкодження вантажу, виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення, тобто з моменту підписання перевізником товаро-транспортної документації, що свідчить про прийняття вантажу, і припиняється в момент його передачі вантажоодержувачу в пункті призначення, тобто в момент вивантаження транспортного засобу. При цьому, виконавець несе відповідальність у розмірі фактично завданої шкоди, але не більше суми транспортно-експедиторської послуги, зазначеної у заявці. У разі, якщо розмір завданої шкоди перевищує суму транспортно-експедиторської послуги, зазначеної в заявці, замовник має право в належному порядку звернутись безпосередньо до перевізника, як до відповідальної особи.

03.04.2017 між ПП "Солві Україна" (замовник) та ФОП Запасненком О.О. (виконавець) укладено договір № П03/04/17-02, відповідно до пункту 1.2 якого замовник залучає виконавця для організації автомобільного перевезення вантажу, а виконавець зобов`язується організувати доставку вантажу до місця призначення та організувати його видачу вантажоодержувачу, у відповідності до заявки замовника, а замовник зобов`язується оплатити встановлену вартість послуги відповідно до заявки перевезення.

Договір визначає форму та зміст заявки (п. 1.3 договору). Така заявка повинна містити, зокрема, повну, точну і достовірну інформацію щодо виду, найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення (вага, об`єм, номенклатура, загальна вартість вантажу, кількість місць, вид упаковки, тощо); умови, які забезпечують безпечне перевезення вантажу.

Розділом 4 договору визначена відповідальність сторін. Зокрема, виконавець несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу до перевезення і до його видачі одержувачу, а також за будь-яку затримку доставки, з відшкодуванням штрафів, компенсацій та всіх збитків, що виникли в результаті його дій або упущень. При настанні страхового випадку, як передбаченого, так і не передбаченого страховим полісом СМR, перед вантажовідправником, вантажоодержувачем та безпосереднім замовником транспортно-експедиторської послуги, відповідальність у повному обсязі несе виключно виконавець. Випадки та межі відповідальності виконавця не обумовлені цим договором, регулюються положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956.

Відповідно до умов наведеного договору 03.04.2017 ПП "Солві Україна" (замовник) підписали з ФОП Запасненку О.О. (виконавець) заявку на перевезення № 03/04/04.

Вказаною заявкою погоджено такі умови: дата и час завантаження 04.04.2017; адреса завантаження 1) "FACI S.p.A", Via Privata Devoto, 36 - 16042 Carasco (Ge-Italia) Romina Marinoni*Sales Assistant/Export Departament ;2) Sicor SPA, Viale Caproni 15 (Zona Industriale), 38068 Rovereto (TN), Italy. Адреса розвантаження: 1) м. Київ, Поліська 5; 2) м. Київ, Куренівська, 21-г. Загальна вартість послуг 81 823,15 грн. Автомобіль DAF AO 8213 AX/ НОМЕР_1 . ОСОБА_2 .

Перевізником - ФОП Запасненко О.О., який має ліцензію № 74 від 29.02.2016, зокрема на міжнародні перевезення вантажів, для здійснення перевезення був наданий автомобіль DAF д.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ), який відповідає вимогам поданої заявки. Керував транспортним засобом зазначений у заявці водій ОСОБА_1 (копія трудової книжки НОМЕР_6 долучена до матеріалів справи).

На виконання умов договору транспортний засіб відповідача було подано у перше місце завантаження - FACI S.p.A., вантажовідправник завантажив автомобіль. Вантаж - хімічна сировина у біг-бегах. Вага брутто - 12 450 кг. Вантаж завантажено у напівпричіп до 10,2 м по довжині (загальна довжина напівпричепу для завантаження - 13,6 м). Вантажоодержувач - ТОВ "Іспакім" .

Надалі, транспортний засіб відповідача було подано у друге місце завантаження - компанія Sicor SPA, де вантажовідправник завантажив автомобіль. Вантаж - підйомна машина та запасні частини у кількості 17 ящиків/піддонів/коробок. Вага брутто - 6 777 кг. Вантажоодержувач - ТОВ "Завод Євроформат".

10.04.2017 вантажоодержувач ТОВ "Іспакім" отримав вантаж, претензій не заявив, що підтверджується міжнародною вантажно-транспортною накладною (CMR № 0001758).

Вказані обставини справи сторонами не заперечувалися.

11.04.2017 о 8:50 транспортний засіб відповідача прибув за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 21г, з вантажем згідно з інвойсом від 05.04.2017 № 1,263/V1R з Італії, Viale Caproni 15, 38068 Rovereto (TN), вантажовідправник - компанія Sicor SPA (CMR № 16409).

При розвантаженні вантажоодержувач ТОВ "Завод Євроформат" виявив пошкодження вантажу, про що складено акт про пошкодження вантажу від 11.04.2017, у присутності водія, менеджера з логістики ТОВ "Завод Євроформат" і його працівників, а також аварійного комісара страхової компанії "ПЗУ Україна" та начальника відділу майнових ризиків страхової компанії "Перша Страхова".

Вказаним актом зафіксовано, що при попередньому візуальному огляді вантажу (лебідок) було виявлено явні його пошкодження та вирішено після проведення сервісним центром ТОВ "Завод Євроформат" діагностики та випробовувань лебідок з метою встановлення ступеня пошкоджень і можливості використання цих лебідок за призначенням, скласти остаточний акт про пошкодження вантажу.

Згідно з висновком сервісного центру ТОВ "Заводу Євроформат" від 20.06.2017 № 1002/17 лебідки з серійними номерами № 180724/1, модель MR16; № 179769/1, модель MR16; № 179769/2, модель MR16; № 182612/1, модель MR14 мають ушкодження, за наявності яких експлуатація лебідок забороняється, оскільки значно знижується надійність роботи основного вузла ліфтового обладнання.

За таких обставин ТОВ "Завод Євроформат" визначено вартість завданих йому збитків на суму 311 799 грн 13 коп., яка складається із вартості пошкодженого вантажу: лебідка № 180724/1, модель MR16 - 2 260,00 євро; лебідка № 179769/1, модель MR16 - 2 418 євро; лебідка № 179769/2, модель MR16 - 2 418 євро; лебідка № 182612/1, модель MR14 - 1 465 євро, всього - 8 561 євро, що в гривневому еквіваленті на дату оплати 23.03.2017 по курсу НБУ становило 249 059 грн 53 коп.; митної плати за його розмитнення, сплаченої згідно з митною декларацією UA100110/2017/133813 від 10.04.2017 в сумі 49 094 грн 52 коп., а також плати за організацію та здійснення перевезення за 4 палето - місця в сумі 13 645 грн 08 коп.

ТОВ "Завод Євроформат" (як власник вантажу та замовник перевезення за договором № К03/01/01) 13.05.2017 надіслало на адресу ПП "Солві Україна" претензію про відшкодування вартості пошкодженого вантажу, включивши до неї витрати на його митне оформлення та перевезення.

Вказана претензія була визнана ПП "Солві Україна" у повному обсязі, внаслідок чого 19.06.2017 між ТОВ "Завод Євроформат" і ПП "Солві Україна" було підписано угоду про зарахування зустрічних вимог на суму 311 799 грн 13 коп.

У зв`язку з наведеними обставинами позивачем на адресу відповідача за первісним позовом надіслано претензію від 17.07.2017 з вимогою невідкладно сплатити завдані збитки у сумі 311 799,13 грн.

На цю претензію відповідач за первісним позовом у листі від 31.07.2017 повідомив ПП "Солві Україна", що у пошкодженні вантажу винен вантажовідправник - компанія Sicor SPA (Італія), тому підстав для задоволення претензії немає.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 311 799,13 грн збитків.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева.

Відповідно до частин 1, 2 статті 306 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами; суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

В силу дії частини 1 статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 4 та 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується і частина 2 статті 307 ГК України.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За приписами статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

За умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18 Конвенції, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного з однією чи декількома з перерахованих нижче обставин: a) з використанням відкритих безтентових транспортних засобів, якщо таке використання було погоджене і чітко зазначене у вантажній накладній; b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках, коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню; c) з обробкою, навантаженням, складуванням чи вивантаженням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які діють від імені відправника або вантажоодержувача; d) з природними властивостями деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошкодженню, зокрема, внаслідок поломки, корозії, гниття, усушки, нормального витоку або дії молі чи шкідників; e) з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць; f) з перевезенням худоби (частина 4 статті 17 Конвенції).

Якщо відповідно до цієї статті перевізник не несе жодної відповідальності за деякі обставини, що викликали втрату, ушкодження або затримку, то він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обставини, за які він відповідає згідно цієї статті, сприяли виникненню втрати, ушкодження або затримки.

Згідно зі статтею 23 Конвенції, якщо відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті.

Згідно з частинами 1-3 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Предметом позову у цій справі є стягнення з перевізника збитків, завданих пошкодженням вантажу ТОВ "Завод Євроформат" під час міжнародного перевезення автомобільним транспортом.

ТОВ "Завод Євроформат" як замовник спірного перевезення перебуває у договірних правовідносинах з ПП "Солві Україна" яке є експедитором перевезення на підставі договору № К03/01/01 від 03.01.2017 та заявки на перевезення вантажу № 03/04/07 від 04.07.2017 та, за приписами ст. 932 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", несе відповідальність за вибір третіх осіб, залучених експедитором до виконання зобов`язань перед замовником. Безпосереднім виконавцем спірного перевезення є ФОП Запасненко О.О., а умови перевезення яким визначені у заявці № 03/04/04 від 03.04.2017 та договорі № П03/04/17-02 від 03.04.2017, підписаними між ПП "Солві Україна" та ФОП Запасненком О.О.

З аналізу Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, глави 32 Господарського кодексу України та глави 64 Цивільного кодексу України вбачається, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Отже, вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу презюмується та не підлягає доведенню замовником.

Перевізник звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам (внаслідок дій або недогляду відправника вантажу, особливих природних властивостей перевезеного вантажу, внаслідок інструкцій замовника перевезення, дефекту вантажу, недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, й інших обставин, передбачених законом).

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Цивільний та Господарський кодекси України передбачають звільнення перевізника від відповідальності, у разі вчинення ним дії з запобігання та усунення обставин, що можуть спричинити втрату чи пошкодження вантажу, а також наявність обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Нормами вказаної Конвенції саме на перевізника покладається тягар ужиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.

Укладений між сторонами договір № П03/04/17-02 від 03.04.2017 у пункті 4.1 також передбачає, що відповідач несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його пошкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу до перевезення і до його видачі одержувачу, з відшкодуванням всіх збитків, що виникли в результаті його дій або упущень.

Матеріали справи не містять підтвердження вчинення перевізником дій з запобігання обставин, що можуть спричинити пошкодження вантажу, вжиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення, зокрема щодо перевірки кріплення вантажу, що належить ТОВ "Завод Євроформат" після вивантаження 10.04.2017 ТОВ "Іспакім" біг-бегів з хімічною сировиною, що перевозилися в одному напівпричепі та, у разі сумніву у його надійності, забезпечення додаткового кріплення самостійно або звернення до експедитора з повідомленням про неможливість подальшого перевезення та для отримання відповідних інструкцій.

Разом з цим, пункти 2.12, 2.17, 2.20 договору № П03/04/17-02 від 03.04.2017 передбачають обов`язок перевізника повідомити замовника про неможливість виконання перевезення на умовах, визначених у заявці, а також обов`язок перевізника не приступати до перевезення без дозволу замовника у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршрут перевезення та інших умов перевезення, зазначених у заявці на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника, інформувати замовника про будь-які проблеми, що виникають в дорозі. Обов`язок аналогічного змісту покладається на перевізника за ст. 14 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Таких дій з боку відповідача вчинено не було.

Матеріали справи не містять підтверджень дослідження міцності тари вантажу на предмет можливості складування вантажу у два яруси, а тому не можливо погодитися із твердженням відповідача про те, що пошкодження вантажу ТОВ "Завод Євроформат" сталось внаслідок руйнування тари вантажу, який знаходився у першому ярусі, тара була недостатньо міцною, щоб вантаж можна було скласти у два яруси.

Щодо твердження відповідача, що заявка на перевезення вантажу, маркування на упаковках вантажу не містили будь-яких застережень щодо його транспортування, а також виконання перевізником обов`язків щодо координації розміщення та кріплення вантажу на вантажній платформі, перевірка стану вантажу (якості товарної упаковки), які за змістом договору № П03/04/17-02 від 03.04.2017 необхідно було вчинити при прийнятті вантажу до перевезення, жодним чином не спростовують наявність у перевізника обов`язку забезпечити схоронність вантажу в період здійснення перевезення, тобто з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, вчиняти дії з запобігання обставин, що можуть спричинити пошкодження вантажу.

Щодо експертного висновку від 14.08.2017, який наданий відповідачем на підтвердження своїх заперечень, суд зазначає наступне. Вказана експертиза здійснена на замовлення ПрАТ Страхова компанія Перша в межах страхової справи експертом який не повідомлений про кримінальну відповідальність, відтак не береться судом до уваги при вирішення спору. Крім того, судом взято до уваги той факт, що призначення експертизи судом, є більш прозорим та об`єктивним підходом до проведення експертизи, який не має на меті задоволення інтересів у спорі конкретного учасника.

Суд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

Під збитками у цьому випадку розуміються понесені позивачем (ПП "Солві Україна") матеріальні витрати у ході виконання ним замовлення для ТОВ "Завод Євроформат", по відношенню до якого він виступив експедитором, зумовлені неналежним виконанням ФОП Запасненком О.О. обов`язку з перевезення вантажу.

Судом встановлено, що договір № К 03/01/01 від 03.01.2017 обмежує розмір відповідальності експедитора перед ТОВ "Завод Євроформат" у спірному перевезенні. Відтак, сума збитків, заявлена ПП "Солві Україна" до відшкодування ФОП Запасненком О.О., не має перевищувати розмір відповідальності експедитора за пунктом 4.1 вказаного договору. Позивачем при укладанні угоди про зарахування однорідних грошових вимог і при зверненні з позовом до суду, не було враховано положення договору №К 03/01/01 від 03.01.2017.

Обґрунтовуючи позов, ПП "Солві Україна" стверджувало, що внаслідок задоволення вимог ТОВ "Завод Євроформат" шляхом підписання 19.06.2017 угоди про зарахування зустрічних вимог, йому було завдано збитків на суму 311799,13 грн. Однак, відповідальність ПП "Солві Україна" перед ТОВ "Завод Євроформат" за втрату або пошкодження вантажу у спірному перевезенні визначено у пункті 4.1 договору № К 03/01/01 від 03.01.2017 у розмірі фактично завданої шкоди, але не більше суми транспортно-експедиційної послуги зазначеної у заявці. Згідно з заявкою на перевезення вантажу № 03/04/07 від 04.07.2017 підписаною ПП "Солві Україна" та ТОВ "Завод Євроформат" така сума складає 57991,73 грн.

Враховуючи наведе вище, та з урахуванням Постанови Верховного суду від 21.02.2020 у справі №907/746/17, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 57991, 73 грн., в решті частині позовних вимог слід відмовити.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача частини суми в розмірі 57991,73 грн., що складає предмет спору, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 870,44 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Запасненка Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_7 ) на користь Приватного підприємства "Солві Україна" (61082, м. Харків, пр-т Московський, 142, оф. 602, код ЄДРПОУ: 36458141) суму в розмірі 57991,73 грн (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня 73 коп, а також 870,44 грн . (вісімсот сімдесят гривень 44 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 23.10.2020

Суддя Л.В. Андрейчук