Ухвала

від 26.10.2020 по справі 912/2284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2284/20

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. №3227/20 від 05.10.2020) у справі

за позовом: Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області

в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство освіти і науки України

та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

до відповідача 1: Професійно-технічного училища №30

до відповідача 2: Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліт"

про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення № 056384 від 29.05.2020;

від позивача 1 - участі не брали;

від позивача 2 - участі не брали;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - Прудивус М.А., адвокат, ордер ЧК №57498 від 26.08.2020.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури (далі - Прокурор), в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Міністерство освіти і науки України (далі - МОН України) та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) до відповідача 1: Професійно-технічного училища №30 (далі - ПТУ №30) та до відповідача 2: Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліт" (далі - ПСП "Еліт"), яка містить вимоги про наступне:

- визнати недійсним договір про надання послуг №1 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №2 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №3 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №4 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №5 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №6 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №7 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №8 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- визнати недійсним договір про надання послуг №9 від 14.01.2020 укладений між ПТУ №30 села Торговиця та ПСП "Еліт";

- зобов`язати ПСП "Еліт" повернути ПТУ №30 села Торговиця земельні ділянки загальною площею 476,1 га (які належать ПТУ №30 села Торговиця на праві постійного користування: - 242,4 га державний акт на право постійного користування серія КР №000035 від 14.01.1997 на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області; - 233,7 державний акт на право постійного користування серія Б №011391 від 1988 року на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області).

Ухвалою суду від 05.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.09.2020.

05.10.2020 через канцелярію суду від ПСП "Еліт" надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду (вх. №3227/20 від 05.10.2020), яке мотивоване тим, що Прокурором невірно зазначено серед позивачів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з огляду на те, що земельна ділянка загальною площею 94,5 га кадастровий номер 3523683600:02:000:1087 та земельна ділянка загальною площею 142,2997 га кадастровий номер 3523683600:02:000:1107 належить ПТУ №30, в свою чергу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не може вважатись розпорядником зазначених земельних ділянок та бути позивачем по справі в цій частині. Відповідачем 2 зазначено, що Прокурор звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, таким чином Прокурором не дотримано порядку передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою від 05.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 26.10.2020; встановлено Прокурору у строк до 12.10.2020 подати до суду письмові доводи щодо суті заявленого відповідачем 2 у справі клопотання про залишення позову прокурора без розгляду; позивачу 1 та позивачу 2 - Міністерству освіти і науки України у строк до 19.10.2020 подати до суду письмові доводи щодо суті заявленого відповідачем 2 у справі клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.

12.10.2020 на адресу суду від Прокурора надійшло заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в якому останній просить клопотання відповідача не брати до уваги, а позовну заяву задовольнити в повному обсязі, з огляду на те, що твердження відповідача є необґрунтованими та нічим не підтверджені, з огляду на те, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірні земельні ділянки, зазначено форма власності - державна, а власником є - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, а правокористувачем є ПТУ №30 село Торговиця. Не звернення до суду позивачем 2 з позовом свідчить про те, що указаний центральний орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження щодо усунення порушень у сфері земельних правовідносин, у зв`язку із чим у Прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, крім того обраний орган підтвердив порушення, виявлені прокуратурою, та не надав жодних заперечень щодо невірно обраного повноважного органу прокуратурою. ПТУ №30 села Торговиця є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, однак останній жодних заходів не вчинив, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом, а також своїх поясненнях МОН не зазначає, що Прокуратурою порушено їх право щодо звернення до суду.

13.10.2020 до господарського суду від позивача 2 надійшли письмові доводи щодо суті заявленого відповідачем 2 у справі клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно в якому зазначає про те, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області" останній відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області. Відповідно до п. 1.1. Статуту ПТУ №30 село Торговиця, воно є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом, отже клопотання відповідача 2 не підлягає задоволенню.

Згідно приписів п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України в підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України та статтею 1 передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначено наступне.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд не виявив і позовну заяву прокурора з цих підстав без руху не залишив.

Прокурором на виконання ч. ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено позивачем 1 - Міністерство освіти і науки України та позивачем 2 - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Однак, вказаними органами заходів щодо усунення виявлених порушень (які в подальшому стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом), вжито не було.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач 2 зазначає, що Прокурором невірно зазначено серед позивачів - Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, так як земельні ділянки з кадастровим номер 3523683600:02:000:1087 площею 94,5 га та 3523683600:02:000:1107 площею 142,2997 га належать ПТУ №30, які належать ПТУ №30 села Торговиця на підставі державних актів на право постійного користування.

Зазначене вище спростовується наведеними доводами Прокурора у запереченні на клопотання про залишення позову без розгляду, а саме тим, що у ПТУ №30 село Торговиці на праві постійного користування перебувають наступні земельні ділянки для дослідницьких та навчальних цілей:

- 242,4 га державний акт на право постійного користування серія КР №000035 від 14.01.1997 на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області;

- 233,7 державний акт на право постійного користування серія Б№011391 від 1988 року на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області (у подальшому земельні ділянки з кадастровими номерами 3523683600:02:000:1087 площею 94,5 га та 3523683600:02:000:1107 площею 142,2997 га).

Вищевказані земельні ділянки не були передані до комунальної власності, а й по теперішній час є земельними ділянками державної форми власності, які на праві постійного користування належать ПТУ №30 села Торговиця.

Також, підтвердженням того, що земельні ділянки не передавалися у комунальну власність, а є земельними ділянками державної форми власності які на праві постійного користування належать ПТУ №30 села Торговиця є сформовані витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 227219537 та 227213774 від 07.10.2020) на земельні ділянки з кадастровим номером 35236800:02:000:1087 площею 94,5 га та 3523683600:02:000:1107 площею 142,2994 га (а.с. 238-243 том 4).

Земельні ділянки з цільовим призначенням - для дослідницьких та навчальних цілей, форма власності - зазначено, що державна, а власником є - Головне управління Держтеокадастру у Кіровоградській області. Також, у довідці зазначено, що правокористувачем є ПТУ №30 село Торговиця (на праві постійного користування земельною ділянкою).

За ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Будь яких рішень уповноваженого органу щодо розпорядження даною земельною ділянкою, в тому числі щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та/або передачі її в користування іншій особі відповідним компетентним органом не приймалося.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Таким чином, виходячи з наведених правових норм, право на оспорювання договору, що стосується розпорядження або користування земельною ділянкою належить власнику, землекористувачу такої земельної ділянки або особі, яка доведе, то відповідно до законодавства звертається в інтересах цих осіб за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права (ст. 152 Земельного кодексу України).

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів Прокурором 30.06.2020, тобто до звернення до суду з даним позовом направлено на адресу позивачів повідомлення в порядку п. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 62, 63 том 1). Вказаними повідомленнями компетентні органи в особі МОН України та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (позивачі у справі) поінформовано про підготовку позовної заяви про визнання недійсними договорів та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Однак, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та МОН України самостійно не вжито заходів щодо захисту інтересів держави та повернення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 476,1 га для її використання в межах правового поля та забезпечення діяльності закладу освіти відповідно до вимог чинного законодавства, тобто ними протягом тривалого часу не здійснюється захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо визнання недійсним договору, який укладено з порушеннями вимог чинного законодавства, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Сам факт не звернення до суду ГУ Дсржгеокадастру у Кіровоградській області з позовом свідчить про те, що указаний центральний орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження щодо усунення порушень у сфері земельних правовідносин, повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у Прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Таким чином, Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та МОН України, яким не вжито заходів до оспорювання недійсності договорів про надання послуг у судовому порядку (тобто навів підставу для представництва інтересів держави).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Частина ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Разом з тим, у своїх поясненнях, наданих суду, позивач 1 та позивач 2 підтвердили порушення, виявлені прокуратурою, та не надали жодних заперечень щодо невірно обраного повноважного органу прокуратурою, доказів оскарження ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та МОН України підстав для представництва її інтересів Новоукраїнською місцевою прокуратурою суду не подано.

Таким чином, вказане також підтверджує факт бездіяльності уповноважених органів (ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та МОН України) та доведення підстав представництва прокурора та права на звернення із позовом до суду за захистом державних інтересів, з метою усунення порушень закону, шляхом визнання укладених договорів недійсними.

Господарський суд також зазначає, що ухвалою суду від 05.08.2020 вже встановлено, що належними позивачами у справі є ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та МОН України, разом з тим, вказаними органами жодних заходів до усунення виявлених порушень не вжито.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, у зв"язку з чим, Новоукраїнською місцевою прокуратурою подано до суду позов у даній справі.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2016 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Також, Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, … в тих випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Керуючись ст. ст. 169-170, 177, 226, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. №3227/20 від 05.10.2020) залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Копії ухвали направити:

Керівнику Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області на електронну адресу: Novoukrainka@kir.gov.ua;

Міністерству освіти і науки України на електронну пошту: mon@mon.gov.ua;

Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області на електронну пошту: kirovohrad@land.gov.ua;

Професійно-технічному училищу №30 на електронну пошту: ptu30t@i.ua;

Приватному сільськогосподарському підприємству "Еліт" за адресою: 26120, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Нерубайка.

Дата складення повної ухвали 27.10.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк