Ухвала

від 26.10.2020 по справі 907/477/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 907/477/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" (далі - ТОВ "Термінал", позивач)

про передачу справи № 907/477/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду

за касаційною скаргою Закарпатської митниці Держмитслужби

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 (суддя Андрейчук Л.В.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 (головуючий - суддя Кордюк Г.Т., судді: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

у справі № 907/477/20

за позовом ТОВ "Термінал"

до Закарпатської митниці Держмитслужби (далі - Закарпатська митниця, митниця),

про визнання антиконкурентними дії митниці та зобов`язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбо Плюс Авто" (далі - ТОВ "Турбо Плюс Авто"),

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ТОВ "Термінал" звернулося з позовом до Господарського суду Закарпатської області до Закарпатської митниці про визнання дій митниці щодо ліквідації митного поста "Тячів" антиконкурентними та такими, що призвели до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів на території Закарпатської області. Також просить суд зобов`язати Закарпатську митницю відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування митного посту "Тячів" з визначенням цьому структурному підрозділу відповідного коду, та, як наслідок, відновлення функціонування місця доставки (прибуття) митних вантажів на території ТОВ "Термінал" за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Пролетарська (Залізнична), 2, з присвоєнням відповідного коду, який буде внесено до Переліку місць доставки. Крім того, позивач просить відновити становище на ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів у межах Закарпатської області, яке існувало до порушення прав позивача, ліквідувавши митний пост "Хуст" шляхом скасування актів, які стали підставою для введення останнього в Класифікатор ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів, який затверджений наказом ДФС України від 19.01.2017 №26. Позов заявлено з посиланням на статті 4, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Разом з позовною заявою ТОВ "Термінал" звернулось із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (з урахуванням уточнень від 15.07.2020), в якій просило заборонити Закарпатській митниці або будь-яким іншим особам до вирішення спору в даній справі вчиняти будь-які дії за наслідками яких за адресою : Закарпатська обл., Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Армійська, 147, або на будь-якій іншій території , що перебуває у власності , користуванні чи на будь-якому іншому праві належить ТОВ "Турбо Плюс Авто" (код ЄДРПОУ - 40546432), ТОВ "Тирба+ВТС" (код ЄДРПОУ - 41438085) або ТОВ "Тирба Транс" (код ЄДРПОУ - 42556458) буде розміщено структурний підрозділ (митний пост, сектор митного оформлення тощо) Закарпатської митниці Держмитслужби, а також будь-яких дій, пов`язаних зі створенням за цією адресою або на території цих осіб місця доставки митних вантажів (включаючи дії, пов`язані з внесенням відомостей до Переліку місць доставки ).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 про виправлення описки), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 (прийнятою з окремою думкою), заяву ТОВ Термінал про забезпечення позову задоволено частково; заборонено Закарпатській митниці або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, за наслідками яких за адресою : Закарпатська обл., Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Армійська, 147 буде розміщено структурний підрозділ (митний пост, сектор митного оформлення, тощо ) Закарпатської митниці, а також будь-яких дій, пов`язаних зі створенням за цією адресою місця доставки митних вантажів (включаючи дії, пов`язані з внесенням відомостей до Переліку місць доставки) до вирішення спору в цій справі ; в іншій частині заяви відмовлено.

Закарпатська митниця 19.08.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №907/477/20, якими вжито заходи забезпечення позову, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.09.2020 для розгляду касаційної скарги Закарпатської митниці Держмитслужби у справі № 907/477/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.

Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 21.09.2020 про виправлення описки), зокрема відкрито касаційне провадження у справі №907/477/20 за касаційною скаргою Митниці на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у справі №907/477/20 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи; задоволено клопотання Митниці про зупинення виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 у справі №907/477/20 до закінчення її перегляду Верховним Судом, зупинено виконання ухвали Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 у справі №907/477/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд зазначає, що на адресу Касаційного господарського суду також надійшла низка документів від ТОВ "Термінал", зокрема:

- 06.10.2020 клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці;

- 06.10.2020 клопотання про виправлення описки в ухвалі Касаційного господарського суду від 21.09.2020;

-13.10.2020 на електронну адресу Касаційного господарського суду надійшов електронний лист з вкладеними документами та з використанням ЕЦП, у яких містилися:

клопотання ТОВ "Термінал" про відвід складу суду: Малашенкової Т.М. Булгакової І.В., Колос І.Б. від участі у розгляді справи №907/477/20,

заява про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду,

додаткові пояснення з приводу практики ВРП щодо зупинення суддями дії або виконання ухвали про забезпечення позову, які ТОВ "Термінал" просило врахувати під час розгляду клопотань про відвід складу суду та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ідентичні клопотання 12.10.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ "Термінал" надіслало також і засобами поштового зв`язку, які (клопотання) отримано та зареєстровано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 15.10.2020.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом .

Враховуючи строки розгляду клопотань, встановлені ГПК України, зміст клопотань та їх взаємозв`язок між собою, логічність їх розгляду під час підготовки та під час розгляду справи Верховним Судом, строки розгляду справи, суд вважав за необхідне зазначити, що в першу чергу розглядаються клопотання про відвід, а потім вже інші, які безпосередньо стосуються розгляду справи (як-то: виправлення описки, передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці тощо).

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.10.2020 № 29.3-02/2584 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №907/477/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Селіваненко В.П.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 15.10.2020: визнано доводи, викладені у клопотанні ТОВ "Термінал" про відвід у справі № 907/477/20 колегії суддів: Малашенкової Т.М., Булгакової І.В., Колос І.Б., необґрунтованими; передано справу №907/477/20 та клопотання про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду клопотання про відвід колегії суддів: Малашенкової Т.М., Булгакової І.В., Колос І.Б.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.10.2020 для розгляду клопотання ТОВ "Термінал" визначено суддю Банаська О.О.

Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №907/477/20 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Термінал" від 12.10.2020 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Малашенкової Т. М., Булгакової І. В., Колос І. Б. від розгляду справи № 907/477/20. Вказана ухвала Верховного Суду від 19.10.2020 направлена учасникам справи 20.10.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №907/477/20 відмовлено ТОВ "Термінал" у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Касаційного господарського суду від 21.09.2020 у справі № 907/477/20.

ТОВ "Термінал" у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду просить передати справу № 907/477/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у вирішенні питання про те, чи може суд касаційної інстанції зупинити виконання ухвали про забезпечення позову до завершення її касаційного перегляду, враховуючи те, що, на думку ТОВ "Термінал", частиною восьмою статті 140 ГПК України передбачена заборона на її зупинення.

Назване клопотання ТОВ "Термінал" мотивує там, що:

- системний аналіз частини першої статті 332 та частини першої статті 232 ГПК України свідчить про те, що поняття рішення суду є вужчим поняттям, ніж судове рішення , яке включає як рішення суду, так і ухвали, постанови та судові накази; а положення частини четвертої статті 294 ГПК України розширюють перелік видів судових рішень виконання або дія яких може бути зупинена касаційним господарським судом;

- частиною восьмою статті 140 ГПК України унормовано, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Це, на думку позивача, пов`язано з тим, що у протилежному випадку (виходячи з обставин цієї справи) позивач може бути позбавлений гарантії виконання можливого судового рішення, яке є невід`ємною частиною гарантованого Конституцією України права на судовий захист, лише через тимчасову відсутність заборони для відповідача вчиняти певні дії у зв`язку із зупиненням виконання ухвали про забезпечення позову;

- частина восьма статті 140 ГПК України не містить вказівки про те, що виключно апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, внаслідок чого, на думку позивача, можна дійти висновку про наявність імперативної заборони в процесуальному законі на зупинення виконання ухвали про забезпечення позову при будь-якому оскарженні, як апеляційному, так і касаційному. Тобто частина восьма статті 140 ГПК України повинна застосовуватись у взаємозв`язку з частиною четвертою статті 294 та частиною першою статті 332 ГПК України, які, в свою чергу, є вужчими за сферою дії та не можуть обмежувати сферу застосування частини восьмої статті 140 ГПК України або змінювати її зміст;

- положеннями частини четвертої статті 294 ГПК України та частини першої статті 332 ГПК України розмежовано два різних за своєю суттю поняття, а саме: зупинення виконання та зупинення дії .

ТОВ "Термінал" вважає, що у цьому випадку суд касаційної інстанції, зупинивши виконання ухвали про забезпечення позову, надав відповідачу можливість виконати дії, вчиненню яких позивач намагався завадити задля можливості захисту своїх порушених прав у межах одного провадження, внаслідок чого фактично без судового розгляду скасував вжиті заходи забезпечення.

ТОВ "Термінал" вказує на те, що застосування зазначених норм містить виключну правову проблему, яка полягає у вирішенні питання про те, чи може суд касаційної інстанції зупинити виконання ухвали про забезпечення позову до завершення її касаційного перегляду, враховуючи, що наявна заборона на її зупинення, передбачена частиною восьмою статті 140 ГПК України.

ТОВ "Термінал" зазначає, що названа правова проблема стосується невизначеної кількості справ, оскільки стосується всіх справ, у яких оскаржується ухвала суду про забезпечення позову, а тому відповідає кількісному критерію справи, що містить виключну правову проблему.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 18, 140 ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю.

Зменшення ймовірності реального, ефективного та повного виконання судового рішення звужує обсяг вжитих заходів забезпечення позову, а відтак і права на судовий захист.

За таких обставин ТОВ "Термінал" вважає за необхідне відповідно до частини першої статті 303 ГПК України та частини п`ятої статті 302 ГПК України передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, у додаткових поясненнях з приводу практики Вищої ради правосуддя щодо зупинення суддями дії або виконання ухвали про забезпечення позову ТОВ "Термінал" посилається на те, що ухвалою Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29.07.2020 відкрито дисциплінарну справу № 2302/Здп/15-20, яка мотивована тим, що, зупиняючи дію оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не врахувала застережень щодо неможливості зупинення судового рішення, яке підлягає негайному виконанню, у тому числі про забезпечення позову. Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила, що заборона зупинення дії ухвали суду про забезпечення позову під час її апеляційного оскарження чітко визначена ГПК України, а, отже, така процесуальна дія, вчинена суддями не у спосіб, визначений ГПК України, та без урахування практики ЄСПЛ, свідчить про порушення вказаними суддями статті 6 Конвенції.

Також ухвалою Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19.08.2020 відкрито дисциплінарну справу №2424/Здп/15-20 стосовно судді Східного апеляційного господарського суду. Вказана ухвала мотивована тим, що, зупиняючи дію оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, Східний апеляційний господарський суд вийшов за межі своєї компетенції, проігнорувавши застереження щодо неможливості зупинення ухвали про забезпечення позову, яка підлягає негайному виконанню. Заборона зупинення дії ухвали суду про забезпечення позову під час її апеляційного оскарження та можливість виправлення описки чітко визначені ГПК України.

Розглядаючи клопотання ТОВ "Термінал" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц та від 13.08.2019 у справі №908/137/18 зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів . Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

Проте суд касаційної інстанції не вбачає підстав для передачі справи №907/477/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Наведені доводи ТОВ "Термінал" не породжують у колегії суддів обґрунтованого сумніву в наявності виключної правової проблеми у системному застосуванні Верховним Судом частини восьмої статті 140 ГПК України та статей 294, 332 ГПК України.

Зазначені ТОВ "Термінал" доводи не доводять обґрунтовано та доказово наявності як якісних так і кількісних критеріїв, про які зазначено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц та від 13.08.2019 у справі №908/137/18. ТОВ "Термінал" не наведено жодної постанови Верховного Суду, в якій би по-різному застосовувалися частина восьма статті 140 ГПК України та статті 294, 332 ГПК України. Наведені ТОВ "Термінал" судові рішення не ілюструють іншої правозастосовчої діяльності Верховного Суду. Зазначені зокрема, у додаткових поясненнях судові рішення не є релевантними щодо застосування саме Верховним Судом як судом частини восьмої статті 140 ГПК України та статей 294, 332 ГПК України , - як щодо застосування цих норм права, так і до фактичних обставин у кожній з конкретних справ.

Верховний Суд зазначає, що у справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що на даний час є стала, послідовна правова позиція щодо застосування статей 140, 294, 332 ГПК України Верховним Судом (Верховним Судом у складі колегій Касаційного господарського суду, та відповідних статей аналогічних за змістом Верховним Судом у складі колегій Касаційного цивільного суду ) саме щодо зупинення виконання ухвали суду та/або дії ухвал суду до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, що підтверджується зокрема, але не виключно, ухвалами Касаційного господарського суду: від 26.12.2019 у справі № 910/13658/19, від 04.12.2019 у справі № 910/6514/17, від 02.12.2019 у справі № 903/69/18, від 05.12.2019 у справі № 2-24/494-2009, від 21.08.2019 у справі № 906/904/16, від 30.09.2019 у справі № 923/1199/16, від 18.09.2019 у справі № 910/21156/16, від 01.07.2019 у справі № 910/12809/16, від 21.02.2019 у справі № 914/3587/14, від 01.10.2018 у справі № 906/515/17, від 27.08.2018 у справі № 910/5722/17, від 14.05.2018 у справі № 44/380-б, від 10.09.2018 у справі № 905/2087/17, від 20.07.2018 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 12.03.2018 у справі № Б-24/51-09, від 16.03.2018 у справі № 5011-50/438-2012; ухвалами Касаційного цивільного суду: від 14.09.2020 у справі № 754/6306/19 (провадження № 61-11599ск20), від 08.09.2020 у справі №757/7499/17-ц (провадження №61-9313ск20), від 23.01.2020 у справі № 203/60/18 (провадження № 61-22349ск19), від 22.07.2019 у справі № 677/1807/18 (провадження № 61-10789ск19).

Серед вказаних ухвал Верховного Суду наведено й низку ухвал Верховного Суду, які свідчать про сталу та послідовну практику щодо зупинення виконання ухвал про забезпечення позову, зокрема, але не виключно: ухвала Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №757/7499/17-ц (провадження №61-9313ск20), якою, зокрема, задоволено клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку ПРИВАТБАНК про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 якою задоволено заяву про забезпечення позову та зупинено виконання названої ухвали до закінчення касаційного провадження у справі , від 22.07.2019 у справі № 677/1807/18 (провадження № 61-10789ск19), якою зупинено виконання ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 14.03.2019 до закінчення касаційного провадження, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності скаржника , від 26.12.2019 у справі № 910/13658/19 , якою зупинено виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 у справі № 910/13658/19 (якою частково задоволено заяву про забезпечення позову) до закінчення її перегляду в касаційному порядку тощо.

Наявність сталої практики Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 140 ГПК України, статей 294, 332 ГПК України ГПК України наразі вказує на відсутність виключної правової проблеми у застосуванні названих норм права та відсутність необхідності вирішення питання щодо їх застосування для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи ТОВ "Термінал", викладені у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, фактично ґрунтуються на його власному розумінні та суб`єктивному тлумаченні норм законодавства, та не узгоджуються з наведеною вище судовою практикою.

До того ж Верховний Суд зазначає, що з системного аналізу частин третьої - сьомої статті 302 ГПК України вбачається, що Верховний Суд може передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу, в якій провадження відкрито, проте відповідне процесуальне питання цим судом не вирішено.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що ТОВ "Термінал" надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають під час розгляду цього клопотання як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин доводи ТОВ "Термінал" щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відхиляються.

Керуючись статтями 234, 302, 314 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал" у задоволенні клопотання про передачу справи № 907/477/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко