Постанова

від 26.10.2020 по справі 480/4422/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Гелета С.М.

26 жовтня 2020 р. Справа № 480/4422/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Сумській області до приватного підприємства Юридична компанія Калінін Лігал Груп про стягнення податкового боргу, арешт майна, -

встановила :

31.10.2019 року позивач Головне управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, контролюючий орган) звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- стягнути з приватного підприємства Юридична компанія Калінін Лігал Груп (далі - ПП ЮК Калінін Лігал Груп ) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить платнику податків, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб (код податку 11010100) в розмірі 815,52 грн., з військового збору (код податку 11010100) в розмірі 65,80 грн. на користь м. Суми на р/р 668999980000031110063018002, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, з платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів (код податку 21080900) в розмірі 151.200,00 грн. на користь м. Суми на р/р 538999980000031110104018002, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998; з єдиного податку з юридичних осіб (код податку 18050300) в розмірі 681,83 грн. на користь м. Суми на р/р 708999980000031411698018002, код отримувача 37970593, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- накласти арешт на кошти ПП ЮК Калінін Лігал Груп , які знаходяться на відкритих рахунках у банку АТ КБ ПРИВАТБАНК м. Суми НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також на інші кошти, які знаходяться на рахунках у банках та в інших фінансових установах на суму податкового боргу в розмірі 152.763,15 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 152.763,15 грн., який виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, нарахованих податковим органом, які не були сплачені в установлені законом порядку та строки. Відповідачу надсилалась податкова вимога, однак сума боргу залишилась несплаченою. Крім того, з посиланням на п.п.20.1.33 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач просив накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках відповідача, без врахування норми п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1398 (далі - Порядок 1398).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, відзиву на позов ГУ ДПС у Сумській області не подав.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративний позов ГУ ДПС у Сумській області задоволений частково.

Так, судовим рішенням стягнуто в дохід Державного бюджету України з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ПП ЮК Калінін Лігал Груп та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг в загальному розмірі 152.763,15 грн., в тому числі 815,52 грн. податку на доходи фізичних осіб, 65,80 грн. військового збору, 681,83 єдиного податку та 151.200,00 грн. штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що сума податкового боргу ПП ЮК Калінін Лігал Груп в загальному розмірі 152.763,15 грн. на момент розгляду справи не сплачена, що є підставою для задоволення позовної вимоги про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків, суд першої інстанції вказав, що позивач не зазначив та не довів належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ПП ЮК Калінін Лігал Груп , передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України. Наданий позивачем витяг не може бути єдиним доказом відсутності у платника податків майна, оскільки суду не було надано належних доказів того, що контролюючим органом вчинялись дії щодо проведення опису майна відповідача з метою погашення податкового боргу та вчинення інших дій, спрямованих на з`ясування наявності/відсутності у такого платника майна.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному ним у заяві по суті в суді першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу від ПП ЮК Калінін Лігал Груп не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що ПП ЮК Калінін Лігал Груп зареєстроване як юридична особа (код 40784969), включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області (а.с. 13-16).

З 09.01.2019 року по 15.01.2019 року ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП ЮК Калінін Лігал Груп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.08.2016 року по 08.01.2019 року, дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 29.08.2016 року по 08.01.2019 року.

За результатами перевірки складено акт № 63/18-28-14-04-20/40784969/6 від 18.01.2019 року (а.с. 31-43), в якому зафіксовано порушення:

- п. 292.1 ст. 292 ПК України, що виявилось у заниженні єдиного податку третьої групи на суму 75,30 грн. в т.ч. за 9 місяців 2017 року;

- п. 295.3 ст. 295 ПК України, що виявилось у порушенні строків сплати єдиного податку третьої групи;

- п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, в результаті чого у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовується штрафна санкція;

- п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2007 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі - Положення № 637) в частині не оприбуткування готівки в касі підприємства на суму 21.140,00 грн.;

- п. 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (з наступними змінами та доповненнями) в частині неоприбуткування готівки в касі підприємства на суму 9.100,00 грн.;

- п.п. 168.1.5 ст. 168.1 ст. 168 ПК України, що виявилось у порушенні граничних строків сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1.524,71 грн. у зв`язку із чим нараховано пеню в розмірі 55,79 грн.;

- п.п. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, п.п. 3.3, 3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 року № 4;

- п. 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, що виявилось у перерахуванні до бюджету військового збору в сумі 339,59 грн. з порушенням граничних строків, у зв`язку із чим нараховано пеню в розмірі 11,64 грн.;

- п. 8 ст. 9, ст. 25 Закону України 08.07.2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000431404 від 05.02.2019 року про застосування до ПП ЮК Калінін Лігал Груп штрафу в розмірі 105.700,00 грн. (порушення порядку ведення касових операцій) (а.с. 20);

№ 0000421404 від 05.02.2019 року про застосування до ПП ЮК Калінін Лігал Груп штрафу в розмірі 45.500,00 грн. (порушення порядку ведення касових операцій) (а.с. 22);

№ 0000341404 від 05.02.2019 року про застосування до ПП ЮК Калінін Лігал Груп штрафу в розмірі 510,00 грн. (єдиний податок) (а.с. 24);

№ 0000351404 від 05.02.2019 року про застосування до ПП ЮК Калінін Лігал Груп штрафу в розмірі 65,25 грн. (єдиний податок) (а.с. 25);

№ 0000361404 від 05.02.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання по єдиному податку в розмірі 93,75 грн. (єдиний податок) (а.с. 26);

№ 0001461304 від 04.02.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 65,80 грн. (військовий збір) (а.с. 27);

№ 0001441304 від 04.02.2019 року про застосування до ПП ЮК Калінін Лігал Груп штрафу в розмірі 510,00 грн. (податок на доходи фізичних осіб) (а.с. 28);

№ 0001451304 від 04.02.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 305,52 грн. (податок на доходи фізичних осіб) (а.с. 29);

Дані податкові повідомлення-рішення отримані 05.02.2019 року керівником ПП ЮК Калінін Лігал Груп ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000431404, № 0000421404, № 0000341404, 0000351404, № 0000361404 від 05.02.2019 року, № 0001461304, № 0001441304, № 0001451304 від 04.02.2019 року, в тому числі, таких не надано відповідачем.

З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми Ю від 08.05.2019 року № 4897-17 на суму 152.763,15 грн. (а.с.18), яка була надіслана поштою на адресу ПП ЮК Калінін Лігал Груп , зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом. Дане поштове відправлення отримано уповноваженою особою ПП ЮК Калінін Лігал Груп 20.06.2019 року (а.с. 18).

Згідно витягу з історії недоїмок, сформованого на підставі ІКП ІТС Податковий блок станом на 30.07.2019 року, за ПП ЮК Калінін Лігал Груп (код 40784969) обліковується податкова заборгованість в загальному розмірі 152.763,15 грн., в тому числі: основний платіж - 7,50 грн., штрафна санкція - 152.673,14 грн., пеня - 82,51 грн. (з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного податку та штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки) (а.с. 11).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 185819772 від 23.10.2019 року у ПП ЮК Калінін Лігал Груп права на нерухоме майно відсутні (а.с. 17).

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п.1.1 ст.1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведено в п. 94.1 ст. 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Згідно із п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, за наявності умов, встановлених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Наведене вище узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який викладений у постановах № 826/8691/16 від 06.02.2020 року, № 802/2067/15-а від 24.04.2020 року, № 820/5660/16 від 14.05.2020 року.

Відтак, розглядаючи дану справу необхідно встановити наявність/відсутність сукупності підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, а саме:

платник податків має податковий борг;

у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Щодо наявності у ПП ЮК Калінін Лігал Груп (код 40784969) податкового боргу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 14.1.39, 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення № 0000431404, № 0000421404, № 0000341404, 0000351404, № 0000361404 від 05.02.2019 року та № 0001461304, № 0001441304, № 0001451304 від 04.02.2019 року отримані керівником ПП ЮК Калінін Лігал Груп ОСОБА_1 05.02.2019 року.

Враховуючи зазначені обставини та відсутність відомостей про оскарження платником податків грошового зобов`язання ПП ЮК Калінін Лігал Груп у розмірі 152.763,15 грн., яке виникло на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000431404, № 0000421404, № 0000341404, 0000351404, № 0000361404 від 05.02.2019 року та № 0001461304, № 0001441304, № 0001451304 від 04.02.2019 року, таке грошове зобов`язання є узгодженим.

З огляду на те, що вищевказані узгоджені грошові зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 152.763,15 грн. не сплачені ПП ЮК Калінін Лігал Груп (код 40784969) в установлені законом строки, така сума заборгованості набула статусу податкового боргу.

Колегія суддів додатково звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких пояснень та заперечень щодо факту узгодженості таких грошових зобов`язань та щодо їх не сплати.

Відповідно до п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України (в редакції, чинній на час звернення контролюючого органу до суду із даним позовом) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом 08.05.2019 року сформовано податкову вимогу № 4897-17 на суму 152.763,15 грн., яка була направлена на адресу ПП ЮК Калінін Лігал Груп поштовим відправленням та отримана 20.06.2019 року уповноваженою особою ПП ЮК Калінін Лігал Груп (а.с.18).

До суду із даним позовом ГУ ДПС у Сумській області звернулося 31.10.2019 року.

Щодо наявності/відсутності такої підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, як відсутність у ПП ЮК Калінін Лігал Груп (код 40784969) майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Наведена законодавча норма встановлює необхідність наявності однієї з таких підстав, а саме:

відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому слід враховувати, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи наведене, за умови відсутності/недостатності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 01.07.2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 01.07.2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 01.07.2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до п. 200.2 ст. 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, зміст наведених норм свідчить, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків за винятком випадків, прямо передбачених чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, податковому органу для доведення наявності підстав для звернення до суду із позовом згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України необхідно довести відповідно до приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, та яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, податковому органу необхідно вжити всі можливі заходи щодо встановлення наявного у платника податків майна, щоб встановити відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, саме у розмірі, який відповідає розміру податкового боргу - в даному випадку в розмірі 152.763,15 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом на підтвердження відсутності у відповідача майна та недостатності його вартості для погашення суми податкового боргу надано до матеріалів справи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.17), відповідно до якої у вказаних реєстрах відсутні відомості щодо ПП ЮК Калінін Лігал Груп .

Також податковим органом надано відомості про банківські рахунки відповідача № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 відкриті в Сумській філії в АТ КБ ПРИВАТБАНК м. Суми. (а.с.12)

Разом з тим, зі змісту положень ПК України вбачається, що способом забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом є податкова застава (п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно із п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Зміст наведених норм свідчить, що з моменту виникнення у платника податків податкового боргу виникає податкова застава, як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання, не сплаченого у строк.

При цьому, контролюючий орган з метою встановити наявне у платника податків майно, на яке поширюється право податкової застави, складає опис такого майна.

Таким чином, відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, та яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як підстава для звернення до суду із позовом згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України має бути доведена не лише наявністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про відсутність таких відомостей, а й передбаченими законодавчо способами, оскільки можливим є наявність у платника податків достатнього для погашення податкового боргу майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу, але інформація про яке в зазначених реєстрах відсутня.

Враховуючи вищезазначене, позивачем не надано достатніх та беззаперечних доказів щодо відсутності/недостатності у відповідача майна для погашення податкового боргу.

Податковим органом не було надано жодного підтвердження про здійснення всіх достатніх заходів щодо встановлення наявності/відсутності у відповідача майна, достатнього для погашення боргу, відтак, звернення з таким позовом до суду є передчасним.

Таким чином, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності ПП ЮК Калінін Лігал Груп , що знаходяться в банках платника податків.

Інші доводи апеляційної скарги позивача означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц

Постанова складена і підписана 26 жовтня 2020 року.