Постанова

від 26.10.2020 по справі 521/9999/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4998/20

Номер справи місцевого суду: 521/9999/19

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 30

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства Авто-стандарт на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Авто-стандарт , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство Українська акціонерна страхова компанія АСКА про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси суду із позовом, уточненим у подальшому, до Приватного підприємства Авто-стандарт (далі - ПП Авто-стандарт ), ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 18 жовтня 2018 року о 12 годині 45 хвилин ОСОБА_2 , працюючи водієм в ПП Авто-стандарт , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки DAF XF95.480 , д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Іванівський шляхопровід навпроти будинку №32/1 по вул. Строганова в м. Одесі при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю Suzuki Swift , д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку у правій смузі руху, внаслідок чого допустив зіткнення з даним автомобілем, після зіткнення автомобіль Suzuki Swift , д/н НОМЕР_2 , змінив траєкторію та виїхав на зустрічну смугу руху, де трапилось зіткнення з автомобілем марки Тоуоtа НІАСЕ , д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Автомобіль марки Suzuki Swift , д/н НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 . Тому позивач просив стягнути з приватного підприємства Автостандарт на його користь матеріальну шкоду за ремонт автомобіля 58051 грн., оренду автомобіля - 70000 грн., судові витрати у розмірі 3400 грн (а.с 1-29, 47-52).

13 червня 2019 року ОСОБА_1 до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси було подано клопотання про забезпечення позову (а.с 34-38).

18 червня 2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Сегеда О.М.) клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Автостандарт , ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди повернуто заявнику (а.с38-39).

03 грудня 2019 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Сегеда О.М.) позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства Авто-стандарт , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство Українська акціонерна страхова компанія АСКА про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 58051 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятдесят одна) гривня 00 копійок. Стягнуто з Приватного підприємства Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування автомобілем в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з Приватного підприємства Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 7004 (сім тисяч чотири) гривні 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) гривень 00 копійок. Стягнуто з Приватного підприємства Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 153 (сто п`ятдесят три) гривні 68 копійок (а.с 154-162).

10 січня 2019 року, засобами кур`єрської служби, представником Приватного підприємства Авто-стандарт , було направлено апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року. Апелянт вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесено із порушенням норм матеріального права, що призвело до неповного і неправильного дослідження та оцінки доказів, а тому підлягає скасуванню. Як зазначає апелянт, при розрахунку вартості матеріальної шкоди, спричиненої позивачу у результаті ДТП, суд першої інстанції послався на звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 17 грудня 2018 року. Представником позивача, даний звіт було надано не в оригіналі, а лише копія. Представник позивача заявляв клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи, проте відмовився від нього в судовому засіданні, таким чином позивачем не було доведено розмір заподіяної шкоди. На думку апелянта, копія звіту не містить коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Suzuki Swift , д/н НОМЕР_2 . При цьому, позивачем не було надано до суду доказів про те, що автомобіль відремонтовано і на його відновлення витрачено більше коштів, ніж відшкодовано ПрАТ УАСК АСКА .

При стягненні з ПП Авто-стандарт на користь позивача 10000 грн., суд керувався тим, що у зв`язку з пошкодженням автомобіля 20 жовтня 2018 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір оренди автомобіля Fabia Classic . Апелянт акцентує увагу на тому, що саме ОСОБА_5 керує автомобілем Suzuki Swift , д/н НОМЕР_4 , який на праві власності належить Позивачу ОСОБА_1 , з іншого боку, ОСОБА_1 в подальшому бере в оренду автомобіль у ОСОБА_5 , вартість якого згідно умов договору становить 75516 грн., а оренда в місяць - 10000 грн. і ОСОБА_5 представляє інтереси ОСОБА_1 в суді з приводу стягнення шкоди, орендної плати. Отже суд першої інстанції помилково визнав незалежними та допустимими зазначені докази і стягнув з відповідача ПП Авто-стандарт плату за оренду автомобіля, не дослідивши належним чином, ті докази, на які посилається позивач. Умови наданого договору оренди автомобіля свідчать, що він не був укладений, не виконувався сторонами, суперечать обставинам, що вказані в позовній заяві, а сам договір містить ознаки фіктивності, то зазначений не може бути визнано належним, та не може бути підставою для задоволення відповідних вимог.

Представник ПП Авто-стандарт зазначає, що позивачем нічим не підтверджує факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. В даному випадку, позивачем не було обґрунтовано та доведено жодної обставини, та не надано жодного доказу на наявність у нього матеріальної шкоди взагалі.

Апелянт також оскаржує розподіл судових витрат. На думку апелянта позовна заява не підлягає задоволенню, а судові витрати - стягненню. Апелянт просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року, а позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Авто-стандарт залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне провадження за скаргою представника Приватного підприємства Авто-стандарт на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 168-177).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу складає 158051,15 грн., то відповідач ПП Авто-стандарт , як власник автомобіля DAF XF95.480 , д/н НОМЕР_1 , зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між розміром завданої матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням, що становить 58051,15 грн. (158051,15 грн. - 100000,00 грн.); у зв`язку з пошкодженням автомобіля Suzuki Swift , д/н р НОМЕР_2 , 20 жовтня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір оренди автомобіля Fabia Classic 12/47 KW, д/н НОМЕР_5 , на підтвердження укладення договору оренди позивач передав ОСОБА_6 10000,00 грн., що підтверджується розпискою останнього, отже вказані кошти в розмірі 10000,00 грн. слід стягнути з ПП Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 ; з урахуванням шкоди завданої неправомірними діями ОСОБА_2 з відповідача слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині задоволення вимог позивача про стягнення з ПП Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 10000,00 грн. орендної плати за автомобіль Fabia Classic 12/47 KW, д/н НОМЕР_5 , та звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Порядок оформлення договору оренди транспортного засобу регулюється гл. 58 § 5. Найм (оренда) транспортного засобу ЦК України.

Відповідно до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як вбачається з наданого позивачем договору оренди автомобілю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не було додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, отже згідно ст. 220 ЦК України він є нікчемним. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, слід зробити висновок, що позивач звернувшись із відповідним позовом до суду про стягнення з ПП Авто-стандарт орендної плати за користування автомобілем в розмірі 10 000 грн повинен був довести наявність відповідних, передбачених законодавством умов.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що, висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з ПП Авто-стандарт орендної плати з користування автомобілем в розмірі 10 000 грн шкоди є помилковим, а вимоги ОСОБА_1 у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо посилання скаржника на недоведеність розміру майнової шкоди спричиненої позивачу у результаті ДТП, оскільки суд задовольняючи вимоги позивачу у цій частині посилався на наданий ним звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 17.12.2018 року, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, під час звернення до суду до позовної заяви було долучено посвідчену представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 копію звіту №31205180 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 17.12.2018 року.

Під час судового засідання 22.10.2019 року судом першої інстанції було досліджено надану позивачем копію звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 17.12.2018 року, відповідність якого оригіналу не викликала сумнівів у суду, окрім цього позивач пояснив, що долучений ним до повної заяви звіт було надано йому ПрАТ УАСК АСК , в якій і знаходяться відповідні оригінали. Суд першої інстанції розглянув клопотання відповідача про витребування оригіналу зазначеного звіту у відповідача та відмовив у його задоволенні, оскільки оригінал звіту у позивача відсутній, інших клопотань щодо витребування зазначеного документу від відповідача не надходило.

Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача різницю між розміром завданої матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням, що становить 58051,15 грн. є обґрунтованим та відповідає матеріалам справи.

Апеляційний суд також звертає увагу, що посилання скаржника на порушення оцінювачем Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів фактично зводяться до незгоди відповідача з її результатами та ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні скаржником її норм. При цьому сторона не була позбавлена права надати альтернативний висновок, щодо розміру визначення завданої шкоди, проте не зробила цього. Втім позиція сторони в умовах змагального процесу не може ґрунтуватись виключно на запереченні доводів іншої сторони.

Щодо посилання скаржника на недоведеність наявності в позивача моральної шкоди взагалі та безпідставне її стягнення судом першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , вина якого підтверджується постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2018 року, було спричинено механічні пошкодження автомобілю Suzuki Swift , д/н НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29 серпня 2013 року (а.с. 10). Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 17.12.2018 року вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобілю перевищує його ринкову вартість, що фактично призвело до втрати позивачем транспортного засобу, що створило для позивача та його сім`ї незручності для пересування пов`язаного з трудовою діяльністю, втрата часу для ведення справ у зв`язку з пошкодженням автомобіля.

На підставі викладеного та з урахуванням характеру скоєного правопорушення, глибини душевних страждань потерпілих, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та враховуючи при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди вимоги розумності і справедливості, фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Отже, враховуючи вище наведене, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалює в скасованій частині нове рішення про задоволення позову.

Щодо стягнення з відповідачів судових витрат, необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Вознюк М.П. було укладено договір про надання правової допомоги.

На підставі ордеру серії ОД № 214491 від 03 березня 2019 року адвокат Вознюк М.П. надавав правову допомогу позивачу ОСОБА_1 (а.с. 54).

Оскільки апеляційним судом було відмовлено у задоволенні вимог позивача у частині стягнення з ПП Авто-стандарт орендної плати з користування автомобілем в розмірі 10 000 грн., судові витрати підлягають стягненню у новому розмірі.

Оскільки суд позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з відповідачів на користь ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду частково, то витрати на правову допомогу стягуються пропорційно задоволених позовних вимог, а саме з ПП Авто-стандарт на користь ОСОБА_1 слід стягнути - 4 279,60 грн., а з ОСОБА_2 - 755 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Авто-стандарт - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2019 року - скасувати у частині стягнення з ПП Авто-стандарт орендної плати з користування.

Ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Авто-стандарт про стягнення витрат на оренду автомобіля.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства Авто-стандарт (65000, м. Одеса, вул. Дальницька, 25, код ЄДРПОУ 35358604) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу пропорційно задоволених вимог у розмірі 4 279,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу пропорційно задоволених вимог у розмірі 755 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Авто-стандарт (65000, м. Одеса, вул. Дальницька, 25, код ЄДРПОУ 35358604) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір за подачу позовної заяви пропорційно задоволених вимог у розмірі 649,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір за подачу позовної заяви пропорційно задоволених вимог у розмірі 114,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 11 грудня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного підприємства Авто-стандарт (65000, м. Одеса, вул. Дальницька, 25, код ЄДРПОУ 35358604) судовий збір за подачу апеляційної скарги пропорційно задоволених вимог у розмірі 177 грн.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

26.10.2020 року м. Одеса