Рішення

від 27.10.2020 по справі 903/297/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2020 року Справа № 903/297/20

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Колочун Н.П. - сільський голова (паспорт АС 515536 від 14.12.1998)

від відповідача: Смик А.Є - договір про надання правової допомоги №11/12/2019 від 11.12.2019, ордер АС №1006047 від 20.05.2020

взяв участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури: Бородчук О.В. - наказ №410к від 14.09.2020, службове посвідчення №057398 від 09.10.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/297/20 за позовом керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Прометей» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 керівник Ковельської місцевої прокуратури звернувся в суд в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області до ТОВ «В.Прометей» про розірвання договору оренди землі.

Заява обґрунтована тим, що ТОВ «В.Прометей» допустило порушення використання земельної ділянки, а саме використовувало земельну ділянку не за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору.

Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Дрозднівська сільська рада 15.05.2020 подала заяву про відмову від позову.

ТзОВ «В.Прометей» 20.05.2020 подало відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю.

15.06.2020 представник відповідача подав заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керівник місцевої прокуратури 10.07.2020 подав відповідь на відзив на позовну заяву, в які позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі та 26.08.2020 клопотання про долучення доказів.

04.09.2020 представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 .

29.09.2020 керівник місцевої прокуратури подав клопотання про долучення до матеріалів справи листа СТзОВ імені Лесі Українки від 28.09.2020 адресований Ковельській місцевій прокуратурі.

Протокольними ухвалами від 02.06.2020, від 14.07.2020, від 26.08.2020 розгляд підготовчого провадження відкладено.

Протокольною ухвалою від 29.09.2020 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач пояснювала, що можливо і є порушення щодо умов договору та Земельного кодексу України, але розірвання договору спричинить ненадходження коштів до місцевого бюджету, що вплине на фінансовий стан сільської ради.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про понесені судові витрати, а у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, розпорядженням Ковельської РДА від 05.05.2018 №139 ТзОВ В. Прометей надано в оренду невитребувані земельні частки (паї) за межами населених пунктів Дрозднівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 247,865 га з орендною платою в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі, з них: 38,7721 га - пасовища, 79,8624 га - сіножать, 129,2305 га - рілля (а.с.15).

На підставі розпорядження 05.05.2018 (а.с.15) між Ковельською РДА та ТзОВ В. Прометей укладено договір оренди землі, який 05.05.2018 зареєстровано у книзі реєстрації договорів Дрозднівської сільської ради (запис №124) (а.с.20-26).

Відповідно до п.5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору становить 4 576 507,87 грн.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 2018 рік, нормативна грошова оцінка по категоріях земель складає: рілля 129,2305 га - 3636710,39 грн. (1 га = 28141,27 грн.), пасовища 38,7721 га - 276160,10 грн (1 га = 7122,65 грн.), сіножаті 79,8624 га - 663637,38 грн. (1 га = 8309,76 грн.), (а.с.25).

Пунктами 15-17 договору визначено умови використання земельної ділянки, зокрема останню передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення; умови збереження об`єкта - використання за цільовим призначенням та відповідно до умов чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області №39/9 від 03.12.2019 (а.с.27) внесено зміни до договору оренди шляхом укладення 04.12.2019 додаткової угоди №1 до Договору, яка зареєстрована у книзі реєстрації договорів оренди землі за №167 (а.с.28-29).

Згідно п.1.1. додаткової угоди орендодавцем за договором слід вважати Дрозднівську сільську раду.

Пунктом 1.2. передбачено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 160,6981 га в тому числі: землі сільськогосподарського призначення (рілля) - 75,2299 га, (сіножаті) - 61,0768 га, (пасовища) - 24,3914 га.

Таким чином, у зв`язку із укладенням додаткової угоди до договору, зменшено площу орендованої землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в редакції чинній на момент укладення договору оренди спірної земельної ділянки, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради державної адміністрації можуть передаватися в використання за цільовим призначенням на строк отримання їх власниками державних актів на право земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в редакції від 01.01.2019 нерозподілені земельні ділянки, не витребувані частки ( паї), після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, враховуючи вказані вище положення, земельні частки (невитребувані паї) надаються в оренду відповідною сільською, селищною, міською радою, в адміністративних межах якої розміщена така земельна ділянка.

Як вбачається із приписів частини 4 статті 32 Закону України Про оренду землі , зміна розпорядника земельної ділянки не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди землі.

Спірна земельна ділянка розміщена в адміністративних межах Дрозднівської сільської ради, тому на даний час розпорядником спірної земельної ділянки є Дрозднівська сільська рада Ковельського району Волинської області.

Статтею 12 Закону України Про охорону земель передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель на території сіл, селищ, міст належать: розробка, затвердження і реалізація цільових програм та документації із землеустрою щодо охорони земель відповідно до закону установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Таким чином, із урахування положень статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) Дрозднівська сільська рада уповноважена здійснювати контроль за спірною земельного ділянкою.

Як слідує з матеріалів справи, комісією з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин та екології виконавчого комітету Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області 07.04.2020 проведено перевірку по використанню земель ТзОВ В.Прометей (а.с.32-33).

Як вбачається з акта проведення перевірки, частина земельної ділянки (невитребуваних паїв) площею 61,0768 га, яка надана за договором оренди як сіножать є розораною, використовується та обробляється ТзОВ В.Прометей як рілля, а також засіяна зерновими озимими культурами. Окрім цього, згідно цього ж акту, частина земельної ділянки (невитребуваних паїв) площею 24,3914 га, яка надана за договором оренди як пасовище, є також розораною, використовується як рілля, засіяна зерновими озимими та олійними культурами.

Під час проведення вищезазначеної перевірки здійснювалась фотофіксація використання земельних ділянок, що підтверджується фото земельних ділянко (а.с.34-37).

Разом з тим, як слідує з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.38-40) в ході досудового розслідування кримінального провадження №12019030110001218 проведено огляд земельних ділянок за участю землевпорядника Дрозднівської сільської ради, в ході якого зафіксовано факт розорювання частини земельної ділянки із числа сіножатей та пасовищ та використання останніх як ріллі. Під час огляду зафіксовано факт засіяння сільськогосподарських угідь із числа пасовищ та сіножатей озимими зерновими та олійними культурами.

Таким чином, актом обстеження земельної ділянки та протоколом огляду місця події зафіксовано, що землі площею 61,0768 га з цільовим призначенням сіножать, та площею 24,3914 га із цільовим призначенням пасовища надані із числа невитребуваних паїв для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовуються ТзОВ В.Прометей з порушенням умов режиму використання - землі використовуються як рілля для вирощування зернових та олійних культур, що суперечить вимогам земельного законодавства.

Разом з тим, як слідує з доводів прокурора, в ході розгляду справи Ковельською місцевою прокуратурою матеріали стосовно можливого неналежного здійснення службовими особами Дрозднівської сільської ради своїх службових обов`язків було скеровано до СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області для прийняття рішення в порядку передбаченому ст. 214 КПК України. Таке рішення було прийнято у зв`язку із тим, що використанням не за цільовим призначенням ТзОВ В. Прометей наданої в оренду землі спричинено істотну шкоду інтересам Дрозднівської сільської ради.

За результатами розгляду таких матеріалів СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області 03.06.2020 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020030110000941 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Враховуючи таку позицію Дроздпівської сільської ради, яка попередньо підтримувала своїми листами, а також заходами щодо фіксації допущених порушень земельного законодавства, позовну заяву прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки, а в подальшому подала заяву про відмову від позову, виникла потреба у зібранні додаткових доказів у даній справі та фіксації допущеного ТзОВ В. Прометей порушення вимог земельного законодавства при використанні орендованої земельної ділянки.

Ковельською місцевою прокуратурою на адресу ГУ Держгсокадаетру у Волинській області 09.06.2020 та 17.06.2020 скеровано листи на про необхідність проведення перевірки правомірності використання спірної земельної ділянки та залучення спеціаліста для проведення н огляду.

З метою належної фіксації допущеного порушення вимог земельного законодавства місцевою прокуратурою залучено для проведення огляду спеціаліста-агронома із числа працівників СТзОВ імені Лесі України та спеціаліста для проведення обмірів земельної ділянки із числа працівників ТОВ Центр Ковельгеодезія .

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12020030110000941, 15.07.2020 проведено обшук на земельній ділянці, якою відповідно до положень договору оренди від 05.05.2018 користується ТзОВ В.Прометей , а саме її частин із числа пасовищ, сіножатей.

Обшук проводився із залученням спеціалістів, а саме: начальника міськрайонного управління у Ковельському районі та м Ковель ГУ Держгеокадастру Олексюка Д.Ю., спеціаліста-землевпорядника Дроздпівської сільської ради Ковельського району Спасюка П.Д., головного агронома СТзОВ імені Лесі Українки Лозовицького М.М., інженера- землевпорядника Чирука Т.Г., інженера-геодезиста Махнюка А.А., а також за участю представників ТзОВ В.Прометей (а.с.132-137).

Під час проведення слідчої дії здійснювалось проведення замірів земельних ділянок (сіножатей та пасовищ), які використовуються ТзОВ В.Прометей відповідно до положень договору оренди від 05.05.2018, за допомогою GNSS приймача LNAL М-3. За результатами обшуку та у подальшому проведення обмірів було встановлено, що у фактичному користуванні ТзОВ В.Прометей з земель невитребуваних паїв знаходиться рілля та кормові угіддя (сіножаті та пасовища).

На частині земельних масивів кормових угідь на час огляду та проведення обмірів знаходились посіви сільськогосподарських культур. Орієнтовна площа посівів (включаючи зріджені) становить 32,6925 га. з них по полі №314 (пасовища), 3,7506 га, по полі №315 (пасовища)- 7,0892 га, по полі №224 (сіножаті) 21,8527 га. Решта земельних ділянок з земель невитребуваних паїв використовується за призначенням без тимчасової зміни угідь. Наведене підтверджується листом ТОВ Центр Ковельгеодезія від 25.08.2020 (а.с.138).

Таким чином, під час проведення відповідної слідчої дії підтверджено факт використання земельної ділянки, що перебуває в оренді у ТзОВ В.Прометей відповідно до договору оренди від 05.05.2018 з порушенням вимог земельного законодавства.

Положеннями ч.5 ст.20 ЗК України визначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використань встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Статтею 34 Земельного кодексу України визначено такий вид використання землі, як землі для сінокосіння і випасання худоби. Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, що затверджений постановою КМУ Про порядок ведення державного земельного кадастру від 17.10.2012 №1051 до групи 001 відноситься рілля.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсталості таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст.24 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗУ Про оренду землі орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

За ч. 1 ст.6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст.32 ЗУ Про оренду землі , на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченого договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 37 цього ж закону власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

Статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з вищенаведеного, відповідач порушує істотні умови п.17 договору, а саме, використовує земельну ділянку в розмірі 85,4682 га із числа сіножатей та пасовищ, що перебувають в оренді у ТзОВ В. Прометей , всупереч умовам договору оренди та чинного законодавства - як рілля.

Відповідно до положень ст.17 ЗУ Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За аналогією із зазначеним вище положенням Закону об`єкт за договором оренди землі вважатиметься поверненим орендарем орендодавцю з моменту державної реєстрації розірвання договору оренди земельної ділянки, а в даному конкретному випадку із врахуванням специфіки орендованої землі (невитребувані земельні частки) з моменту внесення відомостей про розірвання договору оренди до Журналу реєстрації договорів оренди Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області.

Згідно п. г ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Статтею 19 Земельного кодексу України закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з ч.1 ст. 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Землями сільськогосподарського призначення згідно з положеннями ч. 1 ст. 22 ЗК України визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної інфраструктури оптових призначені для цих цілей.

Відповідно до ч. 3 ст.22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, зокрема, можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтями 31,33-37 цього Кодексу встановлений правовий режим видів використання сільськогосподарських земель. Обов`язок власників використовувати землі зазначеної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлений ст.ст. 31, 33-37 цього Кодексу (ч.5 ст.20 ЗК України).

Окрім цього, в постанові пленуму Верховного суду України від 08.04.2015 у справі №6-32цс15 надано роз`яснення, що відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Аналогічна позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду України від 12.12.2019 у справі №904/1054/19.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, в даному випадку у договорі оренди земельної ділянки.

Окрім цього, відповідно до положень ст. 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Разом з тим, відповідно до положень п. а ст. 25 Закону видом документації із землеустрою є: схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. Відповідно, в даному випадку документацією із землеустрою є схема розпаювання земель колишнього КСП.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений.

Виходячи з принципу раціонального використання та охорони земель, закріпленого в Земельному кодексі України, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

У постанові Верховного суду України у справі №904/1054/19 від 12.12.2019 акцентовано увагу на тому, що за змістом статті 37 Закону України Про охорону земель власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно- правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необгрунтовано інтенсивного використання земель.

При цьому суд враховує, що необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р. (п.4.32 постанови Верховного суду України у справі №904/1054/19 від 12.12.2019).

Відповідно до листа Дрозднівської сільської ради від 09.04.2020 (а.с.45), акту проведення перевірки по використання земель ТзОВ В.Прометей від 07.04.2020 ТзОВ В.Прометей не зверталося з листами про використання зазначеної земельної ділянки як ріллі, або ж з клопотаннями на розробку еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Окрім цього, у віданні Дрозднівської сільської ради відсутня інформація про розробку агрохімічного паспорту земель.

Варто зауважити, що зміна виду цільового призначення користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов`язкового дотримання механізму такої зміни.

Отже, земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженій наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

За приписами ч. 5 ст.20, ст. 34 ЗК України, земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто відповідач зобов`язаний був використовувати земельну ділянку виключно як сіножать та пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченому умовами договору.

Зібрані матеріали свідчать про те, що орендована ТзОВ В. Прометей земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 85,4682 га з видом використання як сіножать та пасовище фактично використовувалася як рілля.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалася відповідачем як рілля (факт засіювання земельної ділянки не заперечується позивачем), тобто без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак, з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сіножаті та пасовіища вирощував на земельній ділянці зернові та олійні культури, чим істотно порушив умови договору оренди.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), №468/1498/17-ц провадження № 61-36544св18 від 22.01.2020.

Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, Відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, Відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тому позовна вимога про розірвання договору оренди землі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Твердження відповідача, щодо відсутності підстав представництва інтересів держави в суді, спростовується тим, що спірна земельна ділянка розміщена в адміністративних межах Дрозднівської сільської ради, тому на даний час розпорядником спірної земельної ділянки є Дрозднівська сільська рада Ковельського району Волинської області.

Відповідно у даному конкретному випадку встановлено та підтверджено достатньо наявність підстав для звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Порушення інтересів держави в даному випадку полягає у тому, що ТзОВ В.Прометей при використання земельної ділянки наданої в оренду порушило істотні умови договору оренди та вимоги земельного законодавства, а саме використовувало земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Суд не приймає до уваги твердження Відповідача про те, що не існує порушення умов договору при використанні земельної ділянки, оскільки до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Доводи відповідача щодо повноважень на здійснення державного контролю за використанням земель, спростовуються наступним фактом.

Постійною комісією з питань сільського господарства, регулювання земельних відносин та екології виконавчого комітету Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області 07.04.2020 проведено перевірку по використанню земель ТзОВ В.Прометей , у ході якої встановлено, що частина земельної ділянки (невитребуваних паїв) площею 61,0768 га, яка надана за договором оренди як сіножать є розораною, використовується та обробляється ТзОВ В.Прометей як рілля, а також засіяна зерновими озимими культурами. Окрім цього, згідно цього ж акту, частина земельної ділянки (невитребуваних паїв) площею 24,3914 га, яка надана за договором оренди як пасовище, є також розораною, використовується як рілля, засіяна зерновими озимими та олійними культурами.

Актом обстеження земельної ділянки та протоколом огляду місця події зафіксовано, що землі площею 61,0768 га з цільовим призначенням сіножать, та площею 24,3914 га із цільовим призначенням пасовища надані із числа невитребуваних паїв для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовуються ТзОВ В.Прометей з порушенням умов режиму використання - землі використовуються як рілля для вирощування зернових та олійних культур, що суперечить вимогам земельного законодавства.

Щодо неналежності та недопустимості доказів, доданих до позовної заяви, а саме:

- акта проведення перевірки по використанню земель ТзОВ від 07.04.2020, оскільки він створений (отриманий) за наявності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, в підтвердження посилається на заяву свідка ОСОБА_2 судом враховано наступне.

У разі заперечень з актом, ОСОБА_2 повинен підписати його із зауваженнями, тобто в кінці акта поряд із власним підписом треба вказати зауваження до нього або причини, у відповідності з якими він не погоджується. Однак, зауваження ОСОБА_2 , які викладені в заяві свідка (а.с.78), в акті обстеження відсутні.

-листів Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області № 116 від 09.04.2020 та № 117 від 09.04.2020, оскільки, як стверджує відповідач, голова Дрозднівської сільської ради у відповідь на адвокатський запит повідомила, що у період з 01.04.2020 по 10.04.2020 перебувала у основній щорічній відпустці і надала на підтвердження копію рішення сесії про надання відпустки.

Ковельська місцева прокуратура не уповноважена здійснювати контроль за тим, хто із службових осіб перебуває у відпустці а також хто уповноважений підписувати такі листи від імені цієї особи.

Щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Отже виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Звернення з позовом до господарського суду прокурор обгрунтовує, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає у тому, що ТзОВ В.Прометей при використання земельної ділянки наданої в оренду порушило істотні умови договору оренди та вимоги земельного законодавства, а саме упродовж 2019-2020 використовувало земельну ділянку не за цільовим призначенням.

В той же час при укладенні договору оренди не витребуваних земельних часток орендодавець розраховував на отримання доходу від оренди відповідно до умов визначених в договорі з урахуванням нормативно грошової оцінки по кожному виду угідь, належного догляду за земельною ділянкою. Натомість частина орендованої землі використовувалася не за цільовим призначенням.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Дрозднівською сільською радою захисту порушених інтересів держави та наявність підстав для представництва органом прокуратури інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» .

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді («Руїс Торіха проти Іспанії» ).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами («Ван де Гурк проти Нідерландів)» .

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті («Гірвісаарі проти Фінляндії» ).

Згідно ж із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки (невитребуваних паїв) загальною площею 160,6981 га від 03.12.2019, укладений між Ковельською РДА та ТзОВ В.Прометей (вул.Голобська,32, с.Великий Порськ, Ковельський р-н, Волинська обл., 49091, код ЄДРПОУ 30846688).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В.Прометей (с.Великий Порськ, Ковельський р-н, Волинська обл., 49091, код ЄДРПОУ 30846688) на користь Волинської обласної прокуратури (вулиця Винниченка, 15, м. Луцьк, 43000, код ЄДРПОУ 02909915) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.10.2020.

Суддя І. О. Гарбар