Ухвала

від 28.10.2020 по справі 923/1000/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

28 жовтня 2020 року Справа № 923/1000/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенко С.В. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі

за позовом: ОСОБА_1 , селище Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область,

до: Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", селище Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 35907907,

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Без виклику сторін.

в с т а н о в и в :

Ухвалою від 12 жовтня 2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з вимогами до Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПП "Агрофірма-Додола", яке оформлене протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 року.

Цією ж ухвалою відкрито провадження у справі, розгляд справи № 923/1000/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10 листопада 2020 року об 11:00 год.

27 жовтня 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 у справі № 923/1000/20 шляхом: заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти будь-які реєстраційні дії на підставі рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", яке оформлене протоколом загальних зборів засновників №3/2020 від 12 серпня 2020 року стосовно Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" (код ЄДРПОУ 35907907) до розгляду справи по суті.

Обґрунтовуючи вказану заяву, заявник посилається на ті обставини, що на підставі рішення загальних зборів засновників ПП "Агрофірма-Додола" оформленого протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 року державним реєстратором Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області було вчинено реєстраційну дію №1004811070018000657 від 26.08.2020 року, а саме змінено керівника юридичної особи.

Заявник зазначає, що зі змісту протоколу загальних зборів від 12 серпня 2020 року №3/2020 вбачається, що він складений та підписаний однією особою - учасником ПП "Агрофірма-Додола" ОСОБА_2 , який має частку лише 50% Статутного капіталу підприємства. Наразі відповідно до інформації що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ПП "Агрофірма-Додола" вказано - ОСОБА_2 з 12 серпня 2020 року, тобто на підставі протоколу загальних зборів №3/2020 від 12 серпня 2020 року. Вказане рішення загальних зборів є незаконним та прийнято з порушенням чинного законодавства, разом з тим вважає незаконною реєстраційну дію №1004811070018000657 від 26.08.2020 року, якими його було змінено на посаді виконавчого директора та призначено ОСОБА_2 .

Вказані обставини свідчать про очевидну небезпеку того, що ОСОБА_2 безпідставно набувши повноваження керівника відповідача, вживатиме дії, що унеможливлять поновлення порушених прав позивача. Оскільки відповідно до Статуту Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", керівництво фінансовою, виробничо-господарчою та комерційною діяльністю підприємства покладається на виконавчого директора. Виконання рішення загальних зборів, оформленого протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 року, надасть можливість особі, яка самостійно зайняла спірну посаду виконавчого директора, вільно розпоряджатись майном та всіма без винятку активами підприємства.

У подальшому, навіть після визнання незаконним зазначеного рішення загальних зборів, на підприємстві буде відсутнє будь-яке майно, яке надасть можливість продовжувати господарську діяльність, тому просить суду застосувати вказані заходи забезпечення позову.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується шліхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову..

Дослідивши наведені заявником обґрунтування та подані докази, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Позивачем взагалі не надано належних доказів на підтвердження здійснення відповідачем дій спрямованих на погіршення матеріального становища чи виведення з власності активів, належних ПП "Агрофірма-Додола".

Суд також звертає увагу, що вимога заявника про заборону будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вчиняти будь-які реєстраційні дії на підставі рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", яке оформлене протоколом загальних зборів засновників №3/2020 від 12 серпня 2020 року стосовно Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" (код ЄДРПОУ 35907907) до розгляду справи по суті - не підлягає задоволенню, оскільки вжиття заходів у такий спосіб, без визначення конкретних дій, які слід заборонити вчиняти, прямо заборонено положеннями п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Так, за змістом наведеної норми, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заявивши про вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши з посиланням на норми ГПК України, про право суду вжити заходів забезпечення позову, позивач не довів обставин, які можуть кваліфікуватися підставами для заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на викладене, оскільки заявником не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, та не вірно визначений спосіб забезпечення позову, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову (вх. № 2267/20 від 27.10.2020).

2. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили у відповідно до приписів ст. 235 ГПК України, після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255, 256 ГПК України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.

Ухвалу підписано 28.10.2020.

Суддя С.В. Нікітенко