Рішення

від 23.12.2020 по справі 923/1000/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року Справа № 923/1000/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі судового засіданні Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , селище Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область,

до: Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", селище Новорайськ, Бериславський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 35907907,

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Ковальчук І.М., ордер ХС №000076;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

06 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", в якій просить визнати недійсним рішення Загальних зборів засновників ПП "Агрофірма-Додола", яке оформлене протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуване рішення є недійсним у зв`язку з порушенням порядку скликання загальних зборів, порушенням порядку проведення загальних зборів та невідповідністю законодавству.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020. справу розподілено судді - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 12 жовтня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1000/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу

На адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою пошти по вручення відповідачу 16.10.2020 ухвали суду від 12.10.2020 (а.с. 38).

Враховуючі приписи п.3. ч.6 ст. 242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та був обізнаний щодо змісту ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 28 жовтня 2020 року суд відмовив ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову (вх. № 2267/20 від 27.10.2020).

Ухвалою від 10 листопада 2020 року суд повернув позивачу заяву про збільшення розміру позовних вимог без розгляду, а також відклав підготовче засідання на 24.11.2020 на 16:30 год..

13 листопада 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про уточнення позовних вимог.

23 листопада 2020 року на електрону адресу Господарського суду Херсонської області від представника відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Також від керівника відповідача на електрону адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 24.11.2020 суд задовольнив заяву позивача про залишення заяви про уточнення позовних вимог без розгляду та залишив заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог без розгляду (вх. №8707/20 від 13.11.2020).

Також вказаною ухвалою суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.

Ухвалою від 24.11.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1000/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 23 грудня 2020 року о 10:00 год.

За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвала суду від 24.11.2020 направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

До суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення ухвали суду адресантам.

11 грудня 2020 до суду від позивача у справі надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, в якій позивач вказує, що вказаний доказ не було додано разом з позовною заявою, оскільки колегією Міністерства юстиції України було розглянуто скаргу ОСОБА_1 на реєстраційні дії державного реєстратора Лихенко О.О. та 25.11.2020 прийнято Наказ Міністерства юстиції України №4073/5.

23 грудня 2020 року на електрону адресу Господарського суду Херсонської області від громадянина ОСОБА_2 надійшов супровідний лист з заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в якій заявник просить наступне:

1. Поновити строк для подання до суду заяви про вступ у справу №923/1000/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

2. Залучити до участі в справі №923/1000/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства АГРОФІРМА-ДОДОЛА про визнання недійсним рішення загальних зборів, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; тел. НОМЕР_2 ).

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_2 вказує, що 10 грудня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування. Відповідно до умов вищезазначеного договору ОСОБА_2 набув у власність 50% (п`ятдесят відсотків) частки статутного капіталу Приватного підприємства АГРОФІРМА-ДОДОЛА та відповідно наразі є одним із співвласників згаданого підприємства, якому належить частка у розмірі 50% статутного капіталу ПП АГРОФІРМА-ДОДОЛА . Вказана обставина підтверджується також і інформацією, розміщеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В ході розгляду справи № 923/1000/20 Господарським судом Херсонської області вирішується питання щодо правомірності рішення загальних зборів учасників (засновників) Приватного підприємства АГРОФІРМА-ДОДОЛА , а відтак прийняте судом рішення по даній справі може та відповідно безпосередньо буде впливати на права та обов`язки ОСОБА_2 , як одного із учасників (засновників) ПП АГРОФІРМА-ДОДОЛА .

У призначене судове засідання 23.12.2020 з`явився представник позивача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1, 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Наслідки неявки у судове засідання учасника справи передбачені ст. 202 ГПК України.

Враховуючи, що явка представника відповідача не була визнана судом обов`язковою, відповідач був обізнаний про наявність судового провадження, дату та час судового розгляду справи, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на неподання відповідачем відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, жодних заяв про продовження/поновлення строків для їх подачі, відсутність заявлених учасником справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Щодо заяви позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Відповідно до 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Положеннями ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У судовому засіданні 23.12.2020 представник позивача вказав на причини неподання вказаного доказу у визначені строки та просив поновити позивачу строк для долучення до матеріалів справ додатково наданих доказів та прийняти вказані докази до розгляду.

Як вбачається з доданих позивачем документів, колегією Міністерства юстиції України було розглянуто скаргу ОСОБА_1 на реєстраційні дії державного реєстратора Лихенко О.О. та 25.11.2020 прийнято Наказ Міністерства юстиції України №7073/5.

Суд вважає, що позивач з об`єктивних причин позбавлений був можливості надати зазначені документи разом з позовною заявою.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про поважність причин пропуск позивачем строку для подання доказів та наявності підстав для поновлення строку для подання доказів та залучення до матеріалів справи наданих позивачем доказів.

Суд приймає наданні позивачем докази до розгляду докази та до лучає їх до матеріалів справи.

Щодо заяви ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Представника позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи, з підстав необґрунтованості.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 6.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа.

Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутня раціональна доцільність щодо залучення до участі у даній справі інших учасників ПП АГРОФІРМА-ДОДОЛА .

Також за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Суд вважає, що ОСОБА_2 також і не обґрунтовано, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , зокрема, якими правами/обов`язками буде наділено вказану особу, змінено права/обов`язки, позбавлено прав/обов`язків відносно предмета спору за наслідками розгляду спору у даній справі.

З урахуванням предмета позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для залучення до участі у справі третьої особи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залучення до участі у справі третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 23.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що згідно статуту Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" в редакції від 17.02.2020 (а.с. 85-94-14), ОСОБА_1 (надалі - позивач) та ОСОБА_3 є засновниками Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" (надалі - відповідач або Підприємство).

Підприємство є юридичною особою та зареєстровано 05.08.2008 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 40095014).

Згідно п.3.6. Статуту Підприємства, розмір статутного капіталу Підприємства становить 200,00 (двісті) гривень:

ОСОБА_1 , належить 50% статутного капіталу Підприємства, що складає 100 гривень.

ОСОБА_3 , належить 50% статутного капіталу Підприємства, що складає 100 гривень.

Відповідно до п.4.1. статуту Підприємства, керівництво Підприємством покладається на виконавчого директора, який призначається на посаду за рішенням Загальних зборів Засновників

До виключної компетенції Загальних зборів Засновників відноситься у тому числі і призначення виконавчого директора.

Відповідно до Протоколу загальних зборів Підприємства від 06.06.2014, директором ПП "Агрофірма-Додола" визначено ОСОБА_1 . Вказаним протоколом загальних зборів змінено посаду директора Підприємства на посаду виконавчого директора, яким і залишився ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.08.2020 було внесено запис за №1004811070018000657 від 26 серпня 2020 року, відповідно до якого директором підприємства став ОСОБА_3 .

Вказаний запис було внесено на підставі протоколу Загальних зборів Засновників №3/2020 Підприємства від 12 серпня 2020 року, складеного ОСОБА_3 одноособово.

Рішенням загальних зборів, яке оформлене протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 змінено виконавчого директора Підприємства ОСОБА_1 та призначено нового виконавчого директора - Василиху Валентина Івановича, якого уповноважено здійснити державну реєстрацію внесених змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вказує, що як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, протокол Загальних зборів складений та підписаний одним з учасників Підприємства, який має частку у розмірі 50% Статутного капіталу Підприємства.

При цьому, в протоколі зазначено, що позивач відмовився від отримання повідомлення про проведення Загальних зборів, які призначені на 12 серпня 2020 року на 10:00 год. Зазначалося також, що позивач повідомлений про місце, дату та час проведення Загальних зборів.

Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач не повідомлявся та, відповідно не відмовлявся від отримання повідомлення про місце, дату та час проведення Загальних зборів.

Відповідачем, з метою прийняття рішення про зміну керівника юридичної особи, не було запрошено позивача на Загальні збори та взагалі не повідомлено про їх скликання.

Позивач стверджує, що у відповідача відсутні будь-які докази того, що позивач повідомлявся про місце, дату та час проведення Загальних зборів, а також, що позивач відмовився від отримання такого повідомлення.

Таким чином, відповідачем було порушено порядок скликання загальних зборів, що унеможливило належну підготовку позивача до загальних зборів, ознайомлення з порядком денним зборів, присутність позивача на зборах.

Отже, за твердженням позивача, рішення Загальних зборів засновників Підприємства, яке оформлене протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 є недійсним, оскільки прийняте за відсутності необхідного кворуму, без повідомлення засновника, з порушенням порядку скликання загальних зборів, порушенням порядку проведення загальних зборів та позбавлення учасника юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах, а тому, оскаржуване рішення має бути визнано судом недійсним.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).

Статтею 167 ГК України передбачено, що корпоративні права це права особи, частка якої визначена у статутному фонді (капіталі) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Згідно зі Статутом Підприємства в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення, Приватне підприємство "Агрофірма-Додола" є юридичною особою, має самостійний баланс, кошти, розрахункові та інші рахунки в банківських установах, круглу печатку, кутовий та інші штампи зі своєю назвою.

Суд зазначає, що спеціального закону, яким би регулювалась діяльність приватних підприємств, немає. Тобто всі питання організації та діяльності приватних підприємств слід вирішувати виходячи з загальних норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, інших законів.

Враховуючи, що порядок скликання та проведення загальних зборів учасників/засновників приватного підприємства не врегульований Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, а також не визначений у Статуті підприємства, то відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин підлягають застосуванню правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Суд вважає, що обґрунтованим буде застосування до даних правовідносин положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в частинах які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів учасників/засновників товариства з обмеженою відповідальністю.

Господарськими товариствами, згідно зі ст. 79 ГК України, визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Згідно із статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Позивач, як на одну з підстав позову посилається на порушення відповідачем його корпоративних прав, яке виразилось у тому, що його не було повідомлено про проведення 12.08.2020 Загальних зборів засновників Приватного підприємства "Агрофірма-Додола".

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Частиною 4 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Судом встановлено, що 12.08.2020 було проведено Загальні збори засновників Приватного підприємства "Агрофірма-Додола", оформлені протоколом № 3/2020 від 12.08.2020 (а.с. 11-12). В протоколі зазначено, що на зборах був присутній учасник Підприємства ОСОБА_3 (50% статутного капіталу).

Також в даному протоколі зазначено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від отримання повідомлення про проведення Загальних зборів, які призначені на 12.08.2020 року на 10:00 год., в якому зазначено про порядок денний Загальних зборів. Про місце, дату та час проведення Загальних зборів гр. ОСОБА_1 повідомлений.

За наслідками проведення 12.08.2020 Загальних зборів засновників Підприємства було прийнято наступні рішення.

1. Замінити виконавчого директора Приватного підприємства Агрофірма- Додола ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та призначити нового виконавчого директора приватного підприємства Агрофірма-Додола ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

2. Уповноважити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснити державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника приватного підприємства Агрофірма-Додола та уповноважити здійснювати усі інші необхідні дії для реалізації прийнятих рішень з правом передоручення.

Проаналізувавши наявні у справі докази суд дійшов висновку, що всупереч приписів ст.ст. 29, 31, 32, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" позивача, як власника 50% статутного капіталу Підприємства не було повідомлено про проведення 12.08.2020 загальних зборів учасників ПП "Агрофірма-Додола", а також не надіслано порядок денний таких зборів за адресою місця проживання позивача, чим порушено право позивача на участь в загальних зборах, що є самостійною підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на зборах засновників, проведених без участі засновника/учасника, не повідомленого у визначений Законом спосіб про дату, час, місце проведення таких зборів і порядок денний. Також був відсутній кворум, необхідний для та прийняття рішень.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача про неотримання запрошення на участь у Загальних зборах засновників ПП "Агрофірма-Додола", які відбудуться 12.08.2020. Відтак, ОСОБА_1 участі у Загальних зборах засновників Підприємства 12 серпня 2020 року не брав, оскільки не був належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення таких зборів і порядок денний.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів належного повідомлення позивача про проведення 12.08.2020 Загальних зборів засновників ПП "Агрофірма-Додола", а також не подано доказів надіслання порядку денного таких зборів на адресу позивача.

Отже, внаслідок недотримання приписів Закону України Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо скликання і проведення загальних зборів, позивач не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Як роз`яснено у пункті 2.12. Постанови № 4 Пленум ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016р., підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Також пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів.

Крім того, правова позиція щодо розгляду спорів, що виникають з корпоративних правовідносин викладена і у Висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 111-16 ГПК України, за II півріччя 2014 р. в якому зазначено, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що відповідач під час проведення 12.08.2020 Загальних зборів засновників Підприємства порушив приписи статей 29, 31, 32, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", провівши такі збори з порушенням порядку повідомлення про їх скликання, не надавши можливості позивачеві ознайомитись з питаннями, включеними до порядку денного та внести свої пропозиції, не надавши можливості взяти участь в загальних зборах на яких вирішувалось питання заміни виконавчого директора та призначення іншого директора Підприємства, тим самим відповідач порушив права позивача на участь в управлінні Підприємством через діяльність у вищому органі Підприємства - загальних зборах. Також в порушення приписів ч.4 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" був відсутній кворум, необхідний для та прийняття рішень.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що прийняте 12 серпня 2020 року Підприємством рішення, оформлене протоколом № 3/2020 підлягає визнанню недійсним.

Щодо інших доводів позивача, наведених ним в обґрунтування своєї позиції про необхідність визнання недійсним рішення зборів Підприємства, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищевстановлені порушення під час прийняття оскаржуваного рішення, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необхідність визнання рішення зборів недійсним.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів засновників Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" (код ЄДРПОУ 35907907), яке оформлене протоколом №3/2020 від 12 серпня 2020 року.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агрофірма-Додола" (код ЄДРПОУ 35907907) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.01.2021.

Суддя С.В. Нікітенко