Рішення

від 26.10.2020 по справі 280/287/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2020 року Справа № 280/287/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Бофан" (вул. Яблунева, буд. 33, с. Велика Білозерка, Великобілозерський район, Запорізька область, 71400, код ЄДРПОУ 22125073)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (вул. Північне шосе, буд. 25, м.Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява надійшла позовна заява Фермерського господарства Бофан (далі позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу №ЗП 3482/580/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 року про накладення штрафу в розмірі 625950,00 грн., стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою від 17.01.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 12.02.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 30.01.2020 по 13.02.2020 включно на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2020 №02-35/20/12, розгляд справи було перенесено на іншу дату, а саме 16.03.2020.

Ухвалою суду від 16.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.04.2020.

Ухвалою суду від 16.04.2020 відкладено підготовче засідання на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 відкладено підготовче засідання на 15.06.2020.

15.06.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.07.2020

Ухвалою суду від 22.07.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 10.09.2020.

Ухвалою суду від 10.09.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 10.09.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 21.10.2020.

В обґрунтування позову та відповіді на відзив зазначено, що висновки відповідача є помилковими та упередженими, зробленими без певного з`ясування обставин, тому спірне рішення підлягає скасуванню виходячи із наступних підстав. Вказує, що між позивачем та громадянами укладені цивільно-правові договори, а не трудові відносини. Отже укладення договору не можуть бути розцінені, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП. Вважає, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, зроблені на підставі припущень. Вважає, що відповідачем протиправно накладено на позивача штраф. Просить позовні вимоги задовольнити. Крім того, відповідачем порушено порядок розгляду справи за результатами зібраних в ході інспекційного відвідування матеріалів, чим порушено права позивача на надання пояснень та спростування обставин встановлених в ході інспекційного відвідування.

Представник позивача просив суд справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позові. У відповіді на відзив вказав, що в дійсності інспектор відвідував ФГ Бофан 05.11.2019 року, та в ході перевірки взагалі не цікавився та не просив надати йому копії цивільно-правових угод укладених між ФГ Бофан та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Того дня інспектор попросив надати йому лише копію статуту господарства та копію наказу про призначення голови господарства. Жодних копій цивільно-правових договорів інспектор у день проведення перевірки від ФГ Бофан не отримував. Викладені цивільно-правові договори, які слугували предметом даної перевірки інспектор отримував під час іншої перевірки (невиїзного інспектування), що проводилась у квітні 2018 року. Дані договори передавалися інспекторові на лист вимогу №140 від 09.02.2018 року. Скріншот зазначених договорів надсилалися інспекторові електронною поштою.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилався на те, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області, діяло на підставі та у межах повноважень у спосіб, що прямо передбачений чинним законодавством України. В ході інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено Акт встановлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи працівників без укладення трудового договору. З огляду на викладене вважає, що прийняте рішення є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам закону, просить у позові відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

14.11.2019 року на адресу ФГ Бофан Укрпоштою надійшли Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП3482/580АВ від 08.11.2019 року та Припис про усунення виявлених порушень №ЗП3482/580/АВ/П від 08.11.2019 року.

На підставі Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП3482/580АВ від 08.11.2019 року відповідачем 19.12.2019 року винесена постанова про накладення на повивача штрафу у розмірі 625 950, 00 грн.

Не погоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п/п 9 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом.

Пунктом 1 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (далі - Порядок №823) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від ід 08.09.2004 року №1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів..

Пунктом 21 Порядку передбачено, що у разі, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Інспектор в порушення вказаних приписів порушив право ФГ Бофан на надання зауважень чи заперечень стосовно викладених в акті обставин. В Акті інспекційного відвідування містяться недостовірні дані стосовно його складення в присутності члена ФГ Бофан ОСОБА_6 .

Пунктом 24 Порядку передбачено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Дана вимога також була грубо порушена інспектором.

Згідно з п.п.27-29 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Крім того Приписом про усунення виявлених порушень №ЗП3482/580/АВ/П від 08 листопада 2019 року, інспектором праці було зобов`язано голову ФГ Бофан ОСОБА_7 вжити заходи по усуненню наведених порушень посилаючись на пункт 27 порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року, яка втратила чинність у відповідності до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про систематичність роботи осіб, з якими укладені цивільно-правові договори, виходячи з наступного.

Так, ФГ Бофан є дрібним фермерським господарством, в якому фактично працює його ОСОБА_8 . Дане господарство здійснює свою господарську діяльність на 50 га землі. Згідно специфіки діяльності ФГ Бофан та обсягу виробничих потреб, господарство не потребує залучення працівників за трудовим договором (контрактом).

У відповідності до ч.3 ст.24 Закону України Про фермерські господарства фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Суд критично оцінює висновки в описовій частині оскарженого рішення відповідача про те, що в укладених договорах не вказується кінцевий результат конкретного виду роботи, із зазначення кількісних і якісних показників, після досягнення яких договір вважається виконаним, а дія його припиняється по закінченню строку договору, адже ст.846 ЦК України передбачено, що якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно положень ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тобто трудовий договір характеризується зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов`язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов`язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Положеннями ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Так, відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства (згідно штатного розпису), для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

27.07.2017 року у зв`язку з терміновою разовою необхідністю підготовки складських приміщень для розміщення сільськогосподарської продукції були укладені з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 цивільно-правові договори. Із кожним із зазначених осіб попередньо було досягнуто домовленість про надання ФГ Бофан разової послуги з прибирання складських приміщень господарства. Виконання цього завдання було разовим та не мало систематичного характеру. У відповідності до досягнутої сторонами домовленості у п.3.1. вказаного договору ФГ Бофан зобов`язувалося за надану послугу сплатити кожному із зазначених фізичних осіб винагороду у розмірі 153,00 гривні.

Оскільки законодавство не містить обов`язкових приписів у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому в даному випадку саме ФГ Бофан з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з іншої сторони були вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд були в праві визначати вид такого договору.

З виконавцями було укладено цивільно-правові угоди у зв`язку з раптово виниклою потребою господарства у послугах з прибирання складських приміщень певної площі. Це була разово, а не систематично. Цивільно-правові договори набували чинності з моменту підписання та діяли до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Фізичні особи, які вказані в Акті виконали свої зобов`язання в той самий день, коли були підписані договори цивільно-правового характеру.

Так, в день виконання роботи, за результатом надання зазначеної послуги фізичними особами (Виконавцями) з кожним окремо було складено та підписано Акт виконаних робіт та проведено розрахунок у відповідності до вимог чинного законодавства, здійснені перерахування податків, що підтверджується матеріалами справи.

Тривалість надання послуги кожного із зазначених осіб не перевищувала 4 годин, і ця послуга надавалася лише в один день.

Ні раніше, ні після 27.07.2017 року, жодний з вищеперелічених фізичних осіб ніколи не перебували у жодних, у т.ч. трудових, взаємовідносинах з ФГ Бофан , не виконував систематично зазначених робіт та ніколи не звертався із відповідними заявами про влаштування на роботу до вказаного господарства.

Як наслідок, висновки інспектора праці на порушення ФГ Бофан ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, відповідно до ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що в межах спірних правовідносин позивач не використовував працю неоформлених працівників суд дійшов висновку про те, що підстав для застосування до позивача заходів притягнення до відповідальності відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління Держпраці у Запорізької області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 9389,25 грн.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізької області, яким прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст.2, 5-8-10, 12, 14-15, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Бофан" (вул. Яблунева, буд. 33, с. Велика Білозерка, Великобілозерський район, Запорізька область, 71400, код ЄДРПОУ 22125073) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (вул. Північне шосе, буд. 25, м.Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу №ЗП 3482/580/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 року про накладення штрафу в розмірі 625950,00 грн.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Бофан" (вул. Яблунева, буд. 33, с. Велика Білозерка, Великобілозерський район, Запорізька область, 71400, код ЄДРПОУ 22125073) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (вул. Північне шосе, буд. 25, м.Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 39833546) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 9389,25 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26.10.2020.

Суддя А.В. Сіпака