Ухвала

від 28.10.2020 по справі 440/5730/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5730/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Супруна Євгенія Борисовича, в провадженні якого перебувають матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника відділу у Карлівському районі міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах Головного управління Держгеокадастру Полтавської області Іваніщак Оксани Юріївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до начальника відділу у Карлівському районі міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах Головного управління Держгеокадастру Полтавської області Іваніщак Оксани Юріївни, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у залишенні без розгляду звернення ОСОБА_1 від 21.08.2020 щодо забезпечення розроблення проекту землеустрою та зобов`язати відповідача здійснити розгляд цього звернення у встановленому законом порядку та надати обґрунтовану відповідь заявнику, а також стягнути моральну шкоду у сумі 32 000 грн.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Є.Б. від 13.10.2020 вищезазначену позовну заяву залишено без руху. Позивачу роз`яснено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду копії клопотання ОСОБА_1 адресованого голові Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області Черкаському М.О. від 08.07.2020 чи пояснень з приводу неможливості його надання та пояснити його відношення до предмету спору, відповіді на це клопотання (за наявності), а також доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн або доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для звільнення позивача від його сплати.

27.10.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі № 440/5730/20, мотивована тим, що суддя не усвідомив суті позову, а тому він виклав свій недолугий висновок. Висновок судді є неадекватним і зухвалим через його нездатність усвідомлювати реальні обставини справи та норми законодавства України. Отже ухвала судді від 13.10.2020 по справі №440/5730/20 є незаконною і необґрунтованою і т.і.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року справу № 440/5730/20 для вирішення питання про відвід передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2020 року справа №440/5730/20 передана для розгляду судді Полтавського окружного адміністративного суду Кочтенко Г.В.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року заяву про відвід судді Супруна Є.Б., в провадженні якого перебувають матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника відділу у Карлівському районі міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах Головного управління Держгеокадастру Полтавської області Іваніщак Оксани Юріївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про відвід судді Супруна Є.Б., суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Ознайомившись зі змістом заяви про відвід, судом встановлено, що остання мотивована незгодою позивача з висновками викладеними в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Суд враховує, що процесуальною гарантією забезпечення безсторонності (неупередженості) та об`єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У своєму рішенні у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) Європейський суд з прав людини зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Суд вважає, що наведені позивачем у заяві про відвід судді обставини не можуть бути підставами для відводу судді Супруна Є.Б., оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а відтак не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді.

Слід зауважити, що вищевказані доводи позивача ґрунтуються на його власній оцінці та суб`єктивних уявленнях про здійснення правосуддя, не підтверджені жодними доказами, а також не свідчать про упередженість, неадекватність, недієздатність судді Супруна Є.Б.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 виконала вимоги ухвали суду від 13.10.2020 зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн, що суперечить її доводам про скрутний майновий стан.

Фактично заявниця висловила свою незгоду із виявленими судом недоліками позовної заяви, які слугували підставою для залишення її без руху.

Відтак, суддею Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В. не встановлено існування жодної з передбачених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Супруна Є.Б.

За викладених обставин, заява ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. задоволенню не підлягає.

Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Супруна Євгенія Борисовича, в провадженні якої перебуває адміністративна справа № 440/5730/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділу у Карлівському районі міжрайонного управління у Карлівському та Машівському районах Головного управління Держгеокадастру Полтавської області Іваніщак Оксани Юріївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г.В. Костенко