Ухвала

від 27.10.2020 по справі 420/7324/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року

Київ

справа №420/7324/19

адміністративне провадження №К/9901/26125/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Дашутін І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №420/7324/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фертеліта Групп" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

9 жовтня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №420/7324/19 та заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування останнього скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року скаргу було повернуто. Після отримання копії зазначеної ухвали він без зволікань повторно подав касаційну скаргу.

Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Скаржник зазначив про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі №2а/0470/14612/12. Разом із тим, він не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у постанові Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

При цьому варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте, Головним управлінням ДПС в Одеській області не зазначено належних обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у справі №420/7324/19, рішення в якій оскаржуються, та у справі, на рішення в якій відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними.

Також Головне управління ДПС в Одеській області посилається на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України та просить відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 9 липня 2020 року у справі №814/3437/15 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Разом з тим, скаржник не наводить належного обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, натомість, висловлює свою незгоду із висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України скаржник має належно вмотивувати як необхідність відступлення, так і обґрунтувати подібність обставин та правових відносин у наведених прикладах.

Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №420/7324/19 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підпис М. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписІ. В. Дашутін