Постанова

від 28.10.2020 по справі 826/15279/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/15279/18

адміністративне провадження № К/9901/23428/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/15279/18

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС до Антимонопольного комітету України, треті особи Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль , Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року (головуючий суддя Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Василенко Я.М., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи Державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль , Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД , у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8442-р/пк-пз від 17 серпня 2018 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС у задоволені скарги від 27 липня 2018 року UA-2018-05-05-000776-a.b5;

1.2. зобов?язати постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні та прийняти за результатами її розгляду вмотивоване рішення по суті порушених у скарзі питань.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідачем поверхово розглянуто скаргу без дослідження доказів наданих скаржником.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8442-р/пк-пз від 17 серпня 2018 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС у задоволені скарги від 27 липня 2018 року UA-2018-05-05-000776-a.b5.

2.2. В решті позову відмовлено.

2.3. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наданими позивачем доказами підтверджується невідповідність зазначення технічної частини запчастин в пропозиції наданої Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД , у зв?язку із чим спірне рішення відповідача про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС у задоволені скарги є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов?язання постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС , суди зазначили про встановлений факт укладення договору про закупівлю в межах спірної процедури закупівлі, у зв?язку з чим така скарга повинна розглядатись в судовому порядку.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цього позову повністю.

3.1. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу в порядку спрощеного провадження і ці порушення є обов?язковою підставою для скасування такого судового рішення. Також зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, оскільки у Колегії були відсутні підстави для задоволення скарги позивача.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Державним підприємством Міжнародний аеропорт Бориспіль проводилась процедура закупівлі UA-2018-05-05-000776 за предметом закупівлі Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до автомобілів та автобусів) (код ДК 021:2015 - 343300009).

5. За результатом засідання тендерного комітету Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль 18 липня 2018 року прийнято рішення, яке оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій № 15-02-280, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД визнане переможцем відкритих торгів на закупівлю Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запасні частини до автомобілів та автобусів) (код ДК 021:2015 - 343300009) та прийнято рішення про намір укласти договір.

6. Не погоджуючись із рішенням про визначення переможцем процедури закупівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД позивач 27 липня 2018 року звернувся до відповідача зі скаргою № 97.07-18 про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

7. Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8442-р/пк-пз від 17 серпня 2018 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС у задоволені скарги.

8. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

9. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

12. Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про публічні закупівлі та Законом України Про Антимонопольний комітет України.

13. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовано Законом України Про публічні закупівлі , метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

14. Відповідно до статті 3 Закону України Про публічні закупівлі здійснення закупівель ґрунтується на принципах добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об?єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій; запобіганні корупційним діям і зловживанням.

15. Згідно із статтею 5 цього ж Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

16. Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частина третя статті 7 Закону України Про публічні закупівлі ).

17. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

18. Частинами першою, другою, третьою статті 16 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

19. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

20. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

21. Відповідно до статті 22 цього Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

22. Тендерна документація повинна містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;

3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;

4) кількість товару та місце його поставки;

5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);

9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);

10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;

11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);

16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

23. У частині сьомій статті 28 цього Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

24. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

25. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

26. Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України Про Антимонопольний комітет України , якщо інше не встановлено цим Законом.

27. Згідно із статтею 14 Закону України Про Антимонопольний комітет України до повноважень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету належить, зокрема:

1) розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;

2) прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації;

3) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

4) надання обов`язкових для розгляду рекомендацій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

5) розгляд справ про адміністративні правопорушення, винесення постанов, а також перевірка законності та обґрунтованості постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах.

28. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має право надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, суб?єктам господарювання, об?єднанням щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

29. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

30. Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

31. Частиною дев`ятою статті 18 Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

VI. Позиція Верховного Суду

32. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

33. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині задоволення позову, тому Верховний Суд зазначає, що ці рішення підлягають касаційному перегляду виключно в означеній частині.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з прийняттям постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішення № 8442-р/пк-пз від 17 серпня 2018 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС у задоволені поданої ним скарги.

36. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.

37. Правовий аналіз норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що повноваження щодо розгляду скарг щодо порушень законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття рішень щодо припинення останніх належать до компетенції постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 97.07-18 про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зазначаючи про невідповідність наданої Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД інформації в частині зазначення складових частин транспортних засобів.

39. Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8 442-р/пк-пз від 17 серпня 2018 року у задоволенні цієї скарги відмовлено.

40. Вказане рішення мотивовано тим, що скаржник не довів та документально не підтвердив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД зазначило у складі пропозиції недостовірну інформацію.

41. Також суди попередніх інстанцій встановили, що у складі пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД міститься тендерна пропозиція (технічна частина), в якій зазначено, зокрема, найменування товару, каталожний номер, виробник, згідно якого:

- за позиціями - 3, 104, 163, 224, 284, 338, 396, 460, 515, 577, 649, 739 (з відповідним каталожним номером) зазначений виробник Starline Чехія ;

- за позиціями - 815 (з відповідним каталожним номером) зазначений виробник Bosch Німеччина ;

- за позиціями - 26, 84, 90, 129, 193, 242, 353, 536, 687, 682, 686, 687, 689, 765 (з відповідним каталожним номером) зазначений виробник Febi Німеччина ;

- за позиціями - 75, 132, 133, 152, 191, 200, 271 (з відповідним каталожним номером) зазначений виробник Blue Print Німеччина ;

- за позиціями - 75, 132, 152, 191, 271 (з відповідним каталожним номером) зазначений виробник Blue Print Великобританія .

42. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС надано лист представництва УАБ Фердінанд Більштайн , в якому зазначено, що запчастини за позиціями 129, 242, 682, 689 із зазначеними найменуваннями та каталожними номерами не виробляються та не вироблялись під брендом Febi .

43. Також у листі представництва УАБ Фердінанд Більштайн зазначено, що запчастини за позицією 152 із зазначеними найменуваннями та каталожними номерами не виробляються та не вироблялись під брендом Blue Print .

44. Також суди встановили невідповідність заявленим ТОВ Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД автозапчастин Mitsubishi до складових частин таких автомобілів як Suzuki та Toyota.

45. Крім того, суди встановили, що відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу 3 документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну (з урахуванням ПДВ), інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та з одночасним наданням (завантаженням) необхідних документів, а саме: сканованих форм відповідних документів, кожна сторінка яких повинна бути завірена підписом уповноваженої посадової особи (та відбитком печатки), зокрема, з інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідною технічною специфікацією (у разі потреби плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі), зазначеною у додатку 3 Документації, зокрема, довідку у довільній форм і, яка містить інформацію про те, що технічні, якісні характеристики запропонованого учасником предмета закупівлі відповідають технічному завданню, зазначеному у додатку 3 Документації.

46. Відповідно до пункту 6 розділу 3 документації учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником згідно з частиною другою статті 22 Закону та зазначеним в додатку 3 Технічне завдання Документації.

47. Суди попередніх інстанцій встановили відсутність підтвердження відповідності технічним та якісним характеристикам запропонованої продукції, що не відповідає умовам документації в цій частині. За цих обставин суди дійшли висновку про те, що наданими позивачем доказами підтверджується невідповідність зазначення технічної частини запчастин в пропозиції наданої ТОВ Виробничо-комерційна фірма Електронтехсервіс ЛТД .

48. Однак, Верховний Суд вказує на передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій та звертає увагу на наступне.

49. Під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що підставою звернення позивача зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України стало його твердження про надання Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Електронтехсервіс недостовірної інформації в тендерній пропозиції. Недостовірність інформації полягала у невідповідності зазначених товариством виробників окремих деталей, а також пропонування запчастин для автомобілів іншого, ніж ці автомобілі, виробника.

50. Суди попередніх інстанцій визнали такі доводи та надані скаржником відповідачу докази невідповідності тендерної пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ Електронтехсервіс достатніми для встановлення Колегією порушень в діях замовника під час проведення спірної публічної закупівлі та визначення результату торгів (безпідставне не відхилення цієї тендерної пропозиції), а тому дійшли висновку про протиправність рішення Колегії про відмову у задоволенні скарги позивача та наявність підстав для його скасування судом.

51. Втім, суд першої інстанції, помилку якого не виправив суд апеляційної інстанції, не звернув належної уваги на вимоги тендерної документації в спірній публічній закупівлі, а також не з?ясував чи містить вона обов?язкові вимоги щодо виробника запчастин як предмета закупівлі; щодо відповідності виробника запчастин до марки транспортного засобу, для ремонту якого закуповується конкретно визначена запчастина; чи була вимога щодо обо?язкової оригінальності всіх запчастин загалом та кожної окремо або ж замовник торгів передбачив альтернативу оригінальним запчастинам у виді неоригінальних.

52. Крім цього, суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки змісту листа Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль , адресованого Постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України (а.с. 178, Т.1), щодо оцінки ним тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Електронтехсервіс ЛТД .

53. Отже, суди належним чином не з`ясували чи впливають зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю ГІК ПАРТС в скарзі обставини на зміст тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ Електронтехсервіс та чи свідчать вони про наявність підстав у замовника спірної закупівлі для застосування до нього положень пункту 4 частини першої статті 30 Закону України Про публічні закупівлі .

54. Крім цього, суди не перевірили наявність у відповідача повноважень виходити за межі одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини десятої статті 18 вказаного Закону.

55. Отже, ухвалюючи судові рішення в цій справі суди попередніх інстанцій не дослідили обставини, які мають значення для вирішення справи, тобто вирішили справу без повного та всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

56. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

57. В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей між доказами, поданими сторонами.

58. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов`язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази. Тобто законодавцем передбачено активну участь суду в збиранні доказів, а тому покладення обов`язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов`язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі, є неспівмірним із розподілом обов`язку доказування, визначеного адміністративним процесуальним законодавством.

59. Тому Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів, зокрема та не виключно, щодо витребування додаткових доказів, на підставі яких можливо встановити істинну та достовірну інформацію стосовно спірних обставин.

60. Таким чином Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій, не встановивши усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшли передчасних висновків по суті справи в частині задоволення позовних вимог. Висновки судів попередніх інстанцій та оскаржувані рішення в цій справі в означеній частині не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирішення спору.

61. Водночас, Верховний Суд наголошує, що в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства встановлення цих обставин судом касаційної інстанції не допускається.

62. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з?ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.

63. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

64. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

65. Приписами частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

66. Враховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню в спірній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

67. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права. Також судам слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв?язку.

68. Щодо доводів скаржника про те, що ця справа стосується забезпечення потреб держави і територіальної громади, що, на його переконання, вказує на значну складність спірних правовідносин та неможливість їх віднесення до справ незначної складності, Верховний Суд зазначає, що такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного адміністративного процесуального законодавства України, зокрема не відповідають приписам статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, аналіз якої надає підстави стверджувати, що вирішення цієї справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження не призвело до неправильного вирішення справи.

69. Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 12 червня 2020 року у справі №826/8597/17.

70. Крім того, у контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

71. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року в цій справі скасувати в частині задоволення позову, а справу в означеній частині направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

Л.О. Єресько