Постанова

від 26.10.2020 по справі 607/8594/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8594/20Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/888/20 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Ходоровський М.В.

суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,

секретаря - Панькевич Т.І.

з участю - позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 серпня 2020 року (головуючий суддя Позняк В.М., повний текст рішення складено 28 серпня 2020 року) у справі № 607/8594/20 за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільської університетської лікарні" професійної спілки працівників охорони здоров`я України про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільської університетської лікарні професійної спілки працівників охорони здоров`я України, просив: - зобов`язати профком лікарні скасувати своє рішення про дачу згоди на його звільнення; зобов`язати профком лікарні виділити допомогу на хіміотерапію; зобов`язати профком лікарні і трудовий колектив заслухати про його роботу на користь лікарні і виступити ініціатором про визначення його заслуг перед колективом і лікарнею; зобов`язати профкомом лікарні провести обстеження робочого місця лікаря ОСОБА_1 на предмет дотримання техніки безпеки та охорони праці; зобов`язати профком лікарні виплатити йому моральну шкоду в розмірі 50000 гривень та матеріальну шкоду в розмірі 75000 гривень.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що працював у Комунальному некомерційному підприємстві Тернопільська університетська лікарня Тернопільської обласної ради лікарем-ендоскопістом. Під час роботи через порушення техніки безпеки адміністрацією лікарні та відсутністю контролю з боку профкому лікарні захворів, оперований в інституті раку. За 57 років роботи в медицині не порушував трудового розпорядку та дисципліни, не притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, був активним громадським та профспілковим діячем, зумів добитися добудови лікарні, реконструкції вулиці Клінічної, переконати міністра виділити лікарні гроші на придбання апаратури, не дав посадовим особам вкрасти земельну ділянку лікарні. Під час перебування його на лікарняному відповідач надав згоду на його звільнення з роботи.

Посилаючись на те, що згода на звільнення є незаконна, відповідач не надав йому допомоги у зв`язку із його хворобою, не виступив ініціатором про визначення його заслуг перед колективом і лікарнею; не обстежив робочого місця на предмет дотримання техніки безпеки та охорони праці, не відшкодував заподіяну матеріальну та моральну шкоду, позивач просив його вимоги задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що прийнявши позовну заяву до розгляду і призначивши справу до слухання суд вважав, що позовні вимоги є вмотивовані та підтверджені доказами та документами, проте безпідставно прийняв рішення про відмову у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу Первинна профспілкова організація Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільської університетської лікарні" професійної спілки працівників охорони здоров`я України просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що рішення профспілкового комітету прийнято відповідно до вимог ст. 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , а саме: у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Суд правомірно звертає увагу, що спір, що виник, належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, законом не передбачений порядок оскарження рішення профспілки і правову оцінку цьому рішенню було надано при вирішенні іншої цивільної справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача Первинної профспілкової організації Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільської університетської лікарні" професійної спілки працівників охорони здоров`я України будучи повідомлений про розгляд справи у судове засідання не з"явився.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 2 групи довічно за загальним захворюванням, з 1967 року працює в медичні сфері, остання робота лікар-ендоскопіст комунального некомерційного підприємства Тернопільська університетська лікарня Тернопільської обласної ради.

Відповідно до виписного епікризу з медичної картки хворого №16123/18 ОСОБА_1 має захворювання нирки та супутні захворювання, з 11.09.2018 року по 13.09.2018 року перебував на лікуванні в Національному інституті раку.

Наказом в.о. головного лікаря КНП Тернопільська університетська лікарня від 05.07.2019 року №140/1-од, в зв`язку із ліквідацією ендоскопічного відділення з 09.09.2019 року та запланованим відкриттям ендоскопічного кабінету при гастроентерологічному відділенні з 10.09.2019 року, запропоновано лікарям ендоскопічного відділення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вакантні посади лікаря-ендоскопіста ендоскопічного кабінету при гастроентерологічному відділенні та лікаря-методиста відділення статистики та методичної роботи.

Відповідно до акту від 09.07.2019 року, в присутності начальника відділу кадрів Власюка М.І., інспектора відділу кадрів Сорокіної І.М., головної медичної сестри ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відмовився від запропонованих вакантних посад та від підпису про ознайомлення із наказом від 05.07.2019 року №140/1-од.

26 лютого 2020 року генеральний директор КНП ТУЛ ТОР звернувся із поданням до голови профспілкового комітету КНП ТУЛ ТОР про отримання згоди на звільнення лікаря-ендоскопіста ендоскопічного відділення ОСОБА_1 у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, ліквідації ендоскопічного відділення та скорочення штатних посад відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно актів від 27.02.2020 року та 02.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлявся телефонними дзвінками про засідання профспілкового комітету в зв`язку із поданням адміністрації лікарні на отримання згоди на звільнення на 27.02.2020 року та 03.03.3030 року, однак останній прийти на засідання відмовився без зазначення причин.

Відповідно до протоколу №3 від 03.03.2020 року профспілкового комітету КНП Тернопільська університетська лікарня ТОР, профспілковим комітетом за результатами голосування (за -7, проти 0, утрималось -0) дано згоду на звільнення лікаря-ендоскопіста ОСОБА_1 за пунктом першим статті 40 КЗпП України.

Згідно листка непрацездатності КНП Тернопільська міська клінічна лікарня №2 ТОР ОСОБА_1 з 03.03.2020 року по 12.03.2020 року був звільнений від роботи у зв`язку із загальним захворюванням.

Відповідно до платіжних відомостей ППО КЗ ТОР ТУЛ з 01.10.2018 року по 03.10.2018 року № 32 ОСОБА_1 отримав 1000 грн. та з 29.11.2018 року по 30.11.2019 року отримав 2218,65 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову про зобов`язання профком лікарні скасувати своє рішення про дачу згоди на звільнення, зобов`язати профком лікарні виділити допомогу на хіміотерапію, зобов`язати профком лікарні і трудовий колектив заслухати про роботу на користь лікарні і виступити ініціатором про визначення заслуг перед колективом і лікарнею, зобов`язати профкомом лікарні провести обстеження робочого місця лікаря ОСОБА_1 на предмет дотримання техніки безпеки та охорони праці суд першої інстанції виходив з того, що вказані вимоги стосуються внутрішньої діяльності профспілки та суд не має права втручатися в її діяльність та окрім цього вимоги про зобов`язання провести обстеження робочого місця лікаря ОСОБА_1 на предмет дотримання техніки безпеки та охорони праці подані до неналежного відповідача, оскільки профспілковий комітет не має повноважень обстежувати робочі місця на предмет дотримання техніки безпеки та охорони праці; вимоги про зобов`язання профком виплатити позивачу 75000 грн. матеріальної шкоди та 50000 моральної шкоди не є доведеними.

Повністю з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з висновками Конституційного Суду України в рішенні від 09 липня 1998 року у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини першої статті 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну законодавства ) № 12-рп/98, відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Шляхом укладення трудового договору з роботодавцем громадяни реалізують свої конституційні права на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом, з яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Отже, основною ознакою трудових відносин є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації.

Встановлення правовідносин між сторонами є важливим та впливає на те, що за відсутності трудових правовідносин між сторонами, що регулюються нормами КЗпП України, не може виникати й порушення відповідачем трудових прав позивача.

Первинна профспілкова організація Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільської університетської лікарні" професійної спілки працівників охорони здоров`я України є громадською організацією, яка здійснює свою діяльність на підставі Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності і Статуту.

Відповідно до статті 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

У цій нормі міститься пряма заборона втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Таким чином, за змістом Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності в судовому порядку може бути оскаржено лише рішення профспілкового органу, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації.

Як стверджує європейська судова практика у рішеннях ЄСПЛ, суд повинен мати необхідну юрисдикцію для розгляду всіх аспектів позову. Це вбирає в себе й компетенцію визначити всі відповідні питання права та факту.

Такі обмеження встановлюються Законом України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності .

Проте, вищезазначені обмеження не були враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, не враховано те, що виниклі правовідносини не мають характеру трудових, виниклий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що вдавшись до обговорення дій профспілкового органу суд вийшов за межі своєї компетенції та ухвалив незаконне рішення.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 431/1490/17 (провадження № 61-19св18).

Згідно ч.1, п.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню а провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.4, 377, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного від 19 серпня 2020 року року скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Комунального закладу Тернопільської обласної ради "Тернопільської університетської лікарні" професійної спілки працівників охорони здоров`я України про зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року.

Головуючий

Судді