Рішення

від 29.10.2020 по справі 909/704/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/704/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/704/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-Сервіс" про стягнення з приватного підприємства "Інтеренергоінвест" 48 433 грн 17 коп. за договором про надання послуг.

ТОВ "Спецтехніка-Сервіс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПП "Інтеренергоінвест" заборгованості за договором про надання послуг від 01 листопада 2019 р. № 01/02 в розмірі 48 433 грн 17 коп., з яких 32 400 грн - основний борг, 9 720 грн - штраф, 5 086 грн 15 коп. - пеня, 741 грн 02 коп. - 3 % річних та 486 грн - інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов`язань відповідач не в повному обсязі оплатив надані позивачем послуги.

13 серпня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 56, офіс 83-85, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.

Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 13 серпня 2020 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній".

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду даної справи ПП "АНД-МАРК" зареєстроване за зазначеною вище адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав відповідачу копію ухвали від 13 серпня 2020 р., відмітку про повернення цього відправлення у поштовому відділенні проставили 26 серпня 2020 р. Відтак, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов розпочався 27 серпня 2020 р. та закінчився 10 вересня 2020 р.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Усі ухвали у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Відзиву на позов відповідач у встановлений строк не подав.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

01 листопада 2019 р., ПП "Інтеренергоінвест" (замовник) та ТОВ "Спецтехніка-Сервіс" (виконавець) уклали договір надання послуг № 01/02, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за плату надати замовнику послуги з виконання робіт бульдозером, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю плату за виконані послуги.

В п. п. 2.1, 2.3 Договору сторони визначили, що вартість послуг роботи бульдозера Caterpillar D6R LGP без пального становить 900 грн з ПДВ за 1 годину роботи. Під годиною роботи бульдозера сторони розуміють фактичну роботу бульдозера в місці вказаному п. 2.5 в межах з 08:00 до 19:00 год. Після надання послуг зазначених в п. 1.1 даного договору на загальну кількість часу, що дорівнює 60 годин, замовник здійснює оплату авансом послуг на наступну кількість відпрацьованих годин, але не менше суми еквіваленту оплати 60 годин. Замовник проводить оплату наданих рахунків протягом двох банківських днів з дня отримання рахунків.

Відповідно до п. 4.2 Договору, замовник зобов`язується сплачувати виконавцю плату, на умовах та в порядку, зазначеному в розділі 2 цього Договору.

Згідно з п. п. 5.2, 5.4, 5.7 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У випадку порушення термінів оплати за надані послуги замовник зобов`язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на час нарахування пені за кожний день прострочення платежів. У разі протермінування оплати більше 14 днів за надані послуги замовник зобов`язується сплатити виконавцю одноразово штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості.

За змістом п. 6.2 Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє 3 місяці, а в частині розрахунків між сторонами до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

В листопаді 2019 р. позивач надав відповідачу визначені договором від 01 листопада 2019 р. послуги на загальну суму 130 500 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18 листопада 2019 р. № 18113, підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Відповідач, як стверджує позивач, 19 листопада 2019 р. частково оплатив надані послуги в сумі 98 100 грн.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено в ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ "Спецтехніка-Сервіс" в листопаді 2019 р. надало ПП "Інтеренергоінвест" послуги на загальну суму 130 500 грн.

Однак відповідач, як зазначив позивач в позовній заяві, частково оплатив надані послуги у розмірі 98 100 грн, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 32 400 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У своєму позові, крім основного боргу, ТОВ "Спецтехніка-Сервіс" просить суд стягнути з ПП "Інтеренергоінвест" 9 720 грн штрафу, 5 086 грн 15 коп. пені, 741 грн 02 коп. 3 % річних та 486 грн інфляційних втрат.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач на підставі п. 5.7 Договору арифметично правильно визначив розмір штрафу, а також правильно розрахував розмір інфляційних втрат, у зв`язку з наведеним з відповідача на користь позивача слід стягнути 9 720 грн штрафу та 486 грн інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення 5 086 грн 15 коп. пені та 741 грн 02 коп. 3 % річних слід зазначити, що суд самостійно розрахував 3 % річних і пеню, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, та встановив, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та пені підлягає задоволенню частково: 3 % річних в розмірі 629 грн 71 коп. за період з 21 листопада 2019 р. по 14 липня 2020 р. на суму заборгованості в розмірі 32 400 грн, пені в розмірі 3 735 грн 98 коп. за період з 21 листопада 2019 р. по 21 травня 2020 р. на суму заборгованості в розмірі 32 400 грн.

В частині стягнення 3 % річних та пені, нарахованих на суму заборгованості 98 100 грн, у позові слід відмовити, оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами прострочення відповідачем зобов`язання на зазначену суму, зокрема, не подано доказів отримання відповідачем рахунку-фактури № 12111 на суму 98 100 грн саме 12 листопада 2019 р., натомість, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) був підписаний сторонами 18 листопада 2019 р.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача судові витрати, зокрема, 2 102 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вимоги ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 р. у справі № 910/8682/18.

Всупереч викладеному, позивачем на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не подано жодних доказів понесення відповідних витрат, зокрема, не долучено договору на правову допомогу, документів в підтвердження фактично виконаних робіт (акта виконаних робіт, який згідно з умовами договору є підставою для оплати), а також доказів їх оплати.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частин 1-3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, 13 серпня 2020 р., у даній справі суд постановив ухвалу про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в якій, зокрема, встановив сторонам строк на подачу доказів щодо розміру понесених судових витрат - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали.

Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав позивачу копію ухвали від 13 серпня 2020 р., ТОВ "Спецтехніка-Сервіс" отримало зазначену ухвалу 20 серпня 2020 р. Відтак, тридцятиденний строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат розпочався 21 серпня 2020 р. та закінчився 21 вересня 2020 р. (оскільки 19 вересня 2020 р. (субота) вихідний день).

Враховуючи викладене, а також те, що станом на момент винесення рішення у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, заяву позивача про стягнення з відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу слід залишити без розгляду.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з приватного підприємства "Інтеренергоінвест" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 56, офіс 83-85); ідентифікаційний код 34844181) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-Сервіс" (79059, м. Львів, а/с 6997; 81740, Львівська обл., Жидачівський район, смт Гніздичів, вул. Привокзальна, буд. 4; ідентифікаційний код 41250659) стягнути 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) грн основного боргу, 9 720 (дев`ять тисяч сімсот двадцять) грн штрафу; 3 735 (три тисячі сімсот тридцять п`ять) грн 98 коп. пені, 629 (шістсот двадцять дев`ять) грн 71 коп. 3 % річних, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн інфляційних втрат, 2038 (дві тисячі тридцять вісім) грн 57 коп. витрат на сплату судового збору;

в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-Сервіс" про стягнення з приватного підприємства "Інтеренергоінвест" 1 350 грн 17 коп. пені та 111 грн 31 коп. 3 % річних - відмовити;

судовий збір в частині 63 грн 43 коп. - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко