Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/1005/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/1005/20

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Гольцової М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (вул. Молодіжна 3, м. Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86060; код ЄДРПОУ 32270664)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ БІ" (вул. Братиславська 14-Б,оф. 301, м. Київ 156, 02156; код ЄДРПОУ 37782815)

про зобов`язання вчинити дії

За участі представників сторін:

Від позивача: не прибув;

Від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Служба єдиного замовника" Авдієвської міської ради (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ БІ" (далі-відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено договір про проведення аудиту № 567/19 від 15.08.2019, відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався провести аудиторську перевірку господарсько-фінансової діяльності позивача на період з 2014 року по 15.08.2019.

Відповідно до п. 1.1.2. договору строк здачі робіт становить 25.10.2019. Пунктом 3.2 договору, визначено що, позивач робить 100 % передоплату від вартості робіт на підставі рахунку-фактури, який відповідач повинен виставити протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору.

Позивач зазначає, що станом на 14.01.2020 рахунку-фактури не надано, і відповідно, аудиторська перевірка не проведена.

Позивачем було направлено лист на адресу відповідача: № 01-09/1372 від 21.10.2019 з проханням надати аудиторський висновок та повернути документи, а також претензію № 01-09/1557 з вимогою негайно виконати зобов`язання за договором та повернути всю надану для проведення аудиту документацію. Проте, вказаний лист та претензія були залишені без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про проведення аудиту № 567/19 від 15.08.2019, у зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за договором, в частині проведення аудиторської перевірки господарсько-фінансової діяльності замовника за період з 2014 по 15.08.2019 та повернути відповідні документи позивачу. Крім того, позивач просить покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 залишено позовну заяву Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдієвської міської ради без руху. Встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви- протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання пояснення щодо повноважень підписання позовної заяви; належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (опису вкладення із зазначеним номером поштової накладної); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат.

14.02.2020 від позивача, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (11.02.2020 направлена поштовим зв`язком), надійшла заява про усунення недоліків, якою останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою суду, а також подав додаткові докази до позовної заяви, зокрема, передачі документів відповідачеві для проведення аудиторської перевірки.

24.02.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 24.03.2020,про що постановив відповідну ухвалу.

Розгляд даної справи, призначений на 24.03.2020 не відбувся, оскільки з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., призначені на 24.03.2020, були зняті з розгляду, про що було розміщено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Суд повідомив учасників справи про наступну дату судового засідання -19.05.2020 ухвалою від 14.04.2020.

В судових засіданнях 19.05.2020 та 30.06.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 30.06.2020 та 18.08.2020 відповідно.

18.08.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 13.10.2020.

В судове засідання 13.10.2020 учасники справи не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення учасникам справи про розгляд справи судом та про право відповідача подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.02.2020 та інші ухвали по справі направлялися судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження позивача та відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Молодіжна 3, м. Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86060 та вул. Братиславська 14-Б,оф. 301, м. Київ 156, 02156 відповідно.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи поштових повернень ухвали суду направлені на адресу відповідача були повернути відправнику (поштові відправлення не були вручені під час доставки, про що вказано: "за нерозшуком").

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду міста Києва у справі № 910/1005/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 15.08.2019 між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем, був укладений договір № 567/19 на проведення аудиту (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: проведення аудиторської перевірки господарсько - фінансової діяльності замовника за період з 2014 року по 15.08.2019. Строк здачі робіт за договором 25.10.2019, у результаті перевірки виконавцем: дається оцінка стану бухгалтерського обліку схоронності матеріальних цінностей і коштів, складається аудиторський висновок (п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3., 1.1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1.1. договору, замовник (позивач у справі) зобов`язався провести повну інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей, коштів і розрахунків замовника власними силами замовника й за рахунок засобів замовника, а також забезпечити виведення остаточних результатів інвентаризації в порядку, установленому нормативними актами.

Відповідно до п. 2.1.2. договору замовник зобов`язався надати виконавцеві бухгалтерську, фінансово - банківську документацію й звітність, іншу інформацію, необхідну для здійснення робіт, передбачених п. 1.1. договору, у повному обсязі й у строки, що забезпечують план робіт. Відсутність зазначених документів, звітності й іншої інформації є підставою розірвання даного договору в порядку, встановленому п. 9.3. договору. Збільшення строків надання зазначених документів, звітності й іншій інформації є підставою розірвання договору в порядку, встановленому п. 9.3. договору. Збільшення строків надання зазначених документів, звітності й іншій інформації незалежно від того, відбулося це збільшення з вини змовника або без його провини, якщо це спричинить неможливість завершити роботи, передбачені п. 1.1. договору в обумовлений строк, є підставою автоматичного продовження строку договору на період, необхідний для завершення робіт. При цьому замовник відшкодовує заподіяний збиток, у тому числі упущену вигоду.

Відповідно до п. 2.2.1. договору виконавець зобов`язався провести аудиторську перевірку господарсько - фінансової діяльності замовника за період з 2014 року по 15.08.2020.

Вартість робіт, які надаються виконавцем відповідно до п. 1.1. договору, становить 45 000, 00 грн (п. 3.1. договору).

Замовник робить 100 % передплату від вартості робіт на підставі рахунку - фактури, який виконавець повинен виставити протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору, оплата відбувається шляхом переказу коштів на розрахункових рахунок виконавця (п. 3.2. договору).

В п. 4.1. договору сторони погодили, що передача оформленої у встановленому прядку документації по закінченні договору здійснюється супровідними документами.

По завершенню робіт виконавець представляє замовникові акт про приймання результатів робіт (п. 4.2. договору).

В п. 9.1. договору сторони погодили, що термін дії договору: початок 15.08.2019 закінчення 25.10.2019.

В день підписання договору сторони також підписали акт приймання - передачі документів, відповідно до якого директор замовника передав директору виконавця документи згідно додатку № 1 для проведення аудиторської перевірки (загалом 327 позицій документів).

26.11.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 01-09/1557, в якій зазначив, що в порушення умов договору станом на 26.11.2019 відповідачем не виконані зобов`язання за договором, аудиторська перевірка господарсько-фінансової діяльності замовника за період з 2014 року до 15.08.2019 не проведена, та вимагав виконати зобов`язання за договором та повернути документацію, що була передана для перевірки. Зазначену претензію відповідач отримав 03.12.2019, докази чого наявні в матеріалах справи.

Доказів оплати позивачем на користь відповідача 100 % передплати за договором, в сумі 45 000, 00 грн матеріали справи не містять. В свою чергу, в заявах по суті справи позивач не зазначав про здійснення оплати, натомість зазначав, що рахунок - фактура на оплату послуг наданий відповідачем не був.

Як зазначає позивач, станом на 14.01.2020 рахунки - фактури не надано, аудиторська перевірка діяльності позивача за період з 2014 року до 15.08.2019 не проведена.

Крім того, позивач зазначає, що: в провадженні слідчого відділу Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018050140000623 від 31.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356, ч. 1, ст. 206 КК України; 24.10.2019 слідчим суддею Селидівського міського суду Донецької області Капітановим В. І. було винесено ухвалу по справі № 242/4647/18 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні КП СЄЗ Авдіївської міськради; документи, вказані в ухвалі Селидівського міського суду Донецької області від 24.10.2019 по справі № 242/4647/18, також було передано відповідачу в рамках аудиторської перевірки господарсько-фінансової діяльності позивача; 25.11.2019 на адресу позивача надійшов лист від 22.11.2019 № 12120/404/2019 від слідчого відділу Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області з вимогою надати визначені ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24 10.2019 документи; листом від 03.01.2020 № 88/404/2020 слідчий слідчого відділу Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області повторно звернувся до позивача з вимогою надати визначені ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24.10.2019 документи; на даний час позивач фактично позбавлений можливості належним чином виконати вимоги зазначеної ухвали.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про зобов`язання відповідача виконати зобов`язання за договором про проведення аудиту № 567/19 від 15.08.2019 в частині проведення аудиторської перевірки господарсько - фінансової діяльності позивача за період з 2014 року до 15.08.2019 та повернути документи позивачу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Аудиторська діяльність - це незалежна професійна діяльність аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг (ст. 362 Господарського кодексу України).

Аудит фінансової звітності - це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит можуть проводитися за ініціативою суб`єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов`язковий аудит) (ст. 363 Господарського кодексу України).

Аудиторські послуги можуть надаватися лише суб`єктом аудиторської діяльності , якому таке право надано в порядку та на умовах, визначених цим Законом. Суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати не аудиторські послуги, за умови що надання таких послуг не призводить до виникнення загроз щодо незалежності аудитора. Аудиторська діяльність має обмеження щодо сумісності з підприємницькою та іншими видами діяльності (с. 6 Закону України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність ).

Статтею 7 Закону України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність внормовано, що аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб`єктом аудиторської діяльності та замовником. Неаудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до суб`єкта аудиторської діяльності. У договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Права та обов`язки суб`єкта аудиторської діяльності і замовника при наданні аудиторських послуг визначаються в договорі відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Замовник має право вільного вибору суб`єкта аудиторської діяльності із дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, зобов`язані створити для суб`єкта аудиторської діяльності належні умови для якісного надання аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються аудитору для надання аудиторських послуг. Звіти за результатами надання аудиторських послуг оформляються відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність аудитори та суб`єкти аудиторської діяльності зобов`язані при наданні аудиторських послуг забезпечити етичну професійну поведінку із дотриманням пріоритету суспільних інтересів, загальних норм моралі, принципів незалежності та об`єктивності, професійної компетентності, конфіденційності та професійної таємниці.

Суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги лише після включення до Реєстру (ст. 20 Закону України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність ).

Отже, договір укладений між сторонами є договором про надання аудиторських послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Закону України Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність та Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як встановлено судом, в договорі сторони досягли домовленостей про здійснення сторонами взаємних зобов`язань, зокрема, замовник зобов`язався провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків замовника та здійснити оплату послуг, обумовлених договором на умовах 100 % передплати, а виконавець зобов`язався провести аудиторську перевірку.

Доказів, із яких би вбачалося виконання позивачем його зобов`язань щодо проведення інвентаризації та щодо здійснення передплати матеріали справи не містять, як і не містять доказів щодо передачі відповідачеві фінансової звітності, як те передбачено вищевказаним законом, відповідно, суд дійшов висновку про невиконання позивачем відповідних зобов`язань.

Щодо не виставлення відповідачем позивачу рахунку - фактури та відсутність у позивача обов`язку здійснювати передплату за його відсутності, суд зазначає, що підставою для здійснення оплати за послуги, обумовлені договором, є відповідний договір, в якому, в тому числі, вказані юридичні адреси й реквізити сторін (в тому числі і рахунки), сума передплати, відтак, позивач не був позбавлений можливості здійснити передплату за договором саме на підставі договору. Обставини не виставлення відповідачем позивачу рахунку - фактури, в даному випадку, з огляду на наявні в договорі всіх відомостей необхідних для здійснення передплати, не є підставою для звільнення позивача від обов`язку здійснити 100 % передплату за договором.

Частиною 3 ст. 538 Цивільного кодексу України внормовано, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Отже, враховуючи, що позивач не здійснив свої зобов`язання за договором щодо проведення інвентаризації та щодо здійснення передплати та надання документів саме фінансової звітності, і доказів іншого матеріали справи не містять, відповідач мав право не приступати до виконання його обов`язку - обов`язку провести аудиторську перевірку, і не приступив.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

В п. 9.1. договору сторони погодили, що термін дії договору закінчується 25.10.2019, відповідно сторони могли здійснити свої права і виконати обов`язки за договором до 25.10.2019. У вказаний строк сторони до виконання своїх зобов`язань не приступили, ні відповідач, як виконавець, ні позивач, як замовник, а отже суд стверджує, що саме позивач не виконав свого обов`язку як замовник, що звільняє відповідача від виконання зустрічного зобов`язання.

На момент розгляду справи строк договору скінчився, відповідно, сторони вже не можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору та на його підставі.

З огляду на викладене у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача виконати зобов`язання за договором в частині проведення аудиторської перевірки господарсько - фінансової діяльності позивача.

Суд також зазначає, що матеріалами справи не доведено наявність у відповідача статусу суб`єкта аудиторської діяльності, відповідно не доведені обставини наявності у відповідача права на здійснення відповідної діяльності та законодавчої можливості надання відповідачем таких послуг, як здійснення аудиторської перевірки діяльності позивача.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд встановив, що між сторонами на виконання умов договору був підписаний акт приймання - передачі документів, відповідно до якого директор замовника передав директору виконавця документи згідно додатку № 1 для проведення аудиторської перевірки, який свідчить про передачу позивачем відповідачу документів (перелік яких наведений в додатку № 1 до акту та містить 327 позицій документів, точний зміст яких з поданого додатку № 1 до акту не вбачається можливим ).

Враховуючи, що сторони не приступили до виконання їх зобов`язань за договором та що строк дії договору станом на момент розгляду справи сплив, відповідна правова підстава для зберігання у відповідача таких документів відпала, відповідно, відповідач зобов`язаний повернути позивачу передані документи.

Статтею 530 Цивільного кодексу України внормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, як встановлено судом, направляв відповідачу претензію, в якій в тому числі, просив повернути передані документи, і таку претензію відповідач отримав 03.12.2019, що підтверджено матеріалами справи, отже строк виконання обов`язку щодо повернення документів у відповідача, станом на момент розгляду справи, настав. Відтак суд визнає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути позивачу документи, передані за актом приймання - передачі документів від 15.08.2019.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не довів обставини виконання ним його зобов`язань за договором, якими обумовлене виконання зобов`язань відповідача за договором, натомість матеріалами справи підтверджено відсутність підстав у відповідача для зберігання переданих йому за договором документів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку , визначеному процесуальним законом, сторонами доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо доводів позивача стосовно того, що він фактично позбавлений можливості належним чином виконати вимоги ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 24.10.2019 по справі № 242/4647/18, то зазначені доводи суд не оцінював та не перевіряв, оскільки відповідні обставини не входять в предмет доказування по даній справі.

Суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ БІ" про зобов`язання вичинити дії задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ БІ" (вул. Братиславська 14-Б,оф. 301, м. Київ 156, 02156; ідентифікаційний код 37782815) повернути Комунальному підприємству "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (вул. Молодіжна 3, м. Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86060; ідентифікаційний код 32270664) документи, передані 15.08.2019 за актом приймання - передачі документівід 15.08.2019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ БІ" (вул. Братиславська 14-Б,оф. 301, м. Київ 156, 02156; ідентифікаційний код 37782815) на користь Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради (вул. Молодіжна 3, м. Авдіївка, Ясинуватський район, Донецька область, 86060; ідентифікаційний код 32270664) 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні інших позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ БІ" виконати зобов`язання за договором про проведення аудиту № 567/19 від 15.08.2019 в частині проведення аудиторської перевірки - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.10.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких