Ухвала

від 28.10.2020 по справі 826/11648/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11648/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

28 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення суду першої інстанції була направлена за вказаною Обслуговуючим кооперативом Інстрой девелопмент у позовній заяві адресою. Проте кореспонденція суду повернулась неврученою з відміткою пошти про неможливість вручення Нерозшукано (лист було направлено за зворотною адресою 07 квітня 2020 року). Тобто, поштове відправлення не вручено адресату з незалежних від суду причин.

У силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на зазначене та враховуючи положення ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2020 року вважається таким, що вручено позивачу, 07 квітня 2020 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних та святкових днів було 07 травня 2020 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 09 жовтня 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обгрутування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник посилається на те, що судове рішення отримав лише 05 жовтня 2020 року після ознайомлення з матеріалами справи.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на вказані вище положення КАС України.

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду від 23 березня 2020 року, у відповідності до положень Закону України "Про доступ до судових рішень", оприлюднено 24 березня 2020 року.

Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують заявника до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 820/4420/18.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а заява про поновлення такого строку визнана необґрунтованою, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Обслуговуючому кооперативу Інстрой девелопмент строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова