Постанова

від 20.01.2021 по справі 826/11648/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11648/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Чаку Є.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 серпня 2017 року № 284 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації № KB 083171590883 від 08 червня 2017 року в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством у галузі містобудівної діяльності, зокрема ст. 39-1 Закону, підпункту 6 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року № 1817-VIII передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому наголосив, що жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у деклараціях даних є очевидною.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свої доводи обґрунтовує тим, що у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Підкреслює, що в Акті обстеження земельної ділянки не зафіксовано порушення позивачем жодної норми чинного законодавства. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на повідомлення в декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних відомостей, які б давали підстави вважати об`єкт самочинно збудованим.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що посадовою особою Департаменту з метою позапланової перевірки позивача здійснювалися неодноразові виїзди на об`єкт будівництва, однак під час таких виїздів відповідальні особи Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент були відсутні. Підкреслює, що закон не зобов`язує органи державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність даних у деклараціях є очевидною. Зауважує, що інформація, на підставі якої було видано оскаржуваний наказ, встановлена компетентним органом виконавчої влади.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Галана, 32-а в Солом`янському районі м. Києва Товариство з обмеженою відповідальністю ІНСТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ подало декларацію про початок виконання будівельних робіт до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідач здійснив реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт 08 червня 2017 року за № KB 083171590883, що надало право ТОВ ІНСТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ виконання будівельних робіт на об`єкті, що належить до III категорії складності.

При цьому, 16 серпня 2017 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8 000 000 000 69:154:0014, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_2 .

Підставою для обстеження даної земельної ділянки став лист Київської місцевої прокуратури № 9 від 16 травня 2017 року № (10-59) 4013 вих-16. Результати обстеження закріплені в акті обстеження земельної ділянки № 17-1288-09 від 16 серпня 2017 року, в якому зазначено наступне: Під час візуального обстеження встановлено: земельна ділянка огороджена, охороняється. На земельній ділянці розміщено чотирьох поверхову будівлю з цокольним поверхом, будівельні матеріали, тимчасові споруди для господарського призначення в т.ч. тимчасову споруду відділу продажу .

Суд встановив, що на підставі звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_3 від 18 серпня 2017 року № 08/12791081166-779 та Акту обстеження наказом Відповідача від 22 серпня 2017 року № 284 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 від 08 червня 2017 року № KB 083171590883.

Відповідач листом від 28 серпня 2017 року № 073-7854 Щодо інформування про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт повідомив позивача про видання зазначеного наказу.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що при винесенні наказу від 22 серпня 2017 року № 284 Департамент та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають,

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частина друга статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацом 6 пункту 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилом абзацу 8 пункту 15 Порядку № 466 орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Водночас, відповідно до вимог статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Вказаним Порядком визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий й у випадку, передбаченому частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Як вбачається з матеріалів справи, жодної перевірки позивача Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено не було, саме звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_3 від 18 серпня 2017 року № 08/1279108166-779 та акт обстеження земельної ділянки (додаток до Акту обстеження від 24 травня 2017 року № 17-1288-09 (вх. № 073/6088 від 19 серпня 2017 року) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 серпня 2017 року № 17-1288-09 (вх. № 073/6088 від 19 серпня 2017 року), слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу № 284 від 22 серпня 2017 року Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 30 жовтня 2017 року № 350 на підставі частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (чинної станом на дату реєстрації зазначеної декларації) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У контексті наведеного, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що Акт обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 серпня 2017 року № 17-1288-09 в розумінні вимог чинного законодавства не є підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, з огляду на наступне.

Так, у силу приписів пп. 1 п. 1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Відповідно до пп. 2 п. 2 Положення основним завдання Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, вказаний вище Акт обстеження земельної ділянки не містить жодних відомостей про порушення позивачем вимоги чинного законодавства ні у сфері земельних ресурсів, ні у сфері містобудування.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку про те, що декларацію про початок виконання будівельних робіт від 08 червня 2017 року № КВ 083171590883 скасовано відповідачем поза межами порядку та способу, встановленого Порядком № 553, зазначене є підставою для скасування наказу відповідача від 22 серпня 2017 № 284 про скасування реєстрації декларації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/4151/16 та від 26 лютого 2020 року № 826/15443/17.

Посилання відповідача на те, що працівниками ОК Інстрой Девелопмент не було допущено посадову особу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) колегією суддів оцінюється критично, оскільки ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції будь яких доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходів для поновлення запису про реєстрацію декларації № KB 083171590883 від 08 червня 2017 року в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді вбачається, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного врядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

При цьому, відповідно до п. 8 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 92 від 24 червня 2011 року, Підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів. У випадках, визначених актами законодавства, зазначені документи вносяться автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

У матеріалах справи не містяться докази, що свідчать про відсутність можливості та наміру суб`єкта владних повноважень внести відомості щодо дії декларації про початок виконання будівельних робіт від 08 червня 2017 року до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі та анулюванні зазначених документів, з урахуванням чого судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Аналогічний правовий висновок щодо передчасності позовних вимог в частині зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України вчинити відповідні дії зазначено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 826/8793/18.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосував норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент - задовольнити частково

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Обслуговуючого кооперативу Інстрой девелопмент до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, ЄДРПОУ 40224921) від 22 серпня 2017 року № 284 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.В. Чаку

І.В. Федотов

Дата складання повного тексту постанови "25" січня 2021 року.