Ухвала

від 28.10.2020 по справі 120/1647/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 120/1647/20-а

28 жовтня 2020 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сушко О.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Вербівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення даної норми позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, в апеляційній скарзі позивач просив звільнити його від сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 8 ч. 1 п. 2 пп. "ґ", ч. 2 Закону України "Про судовий збір". Позивач зазначив, що враховуючи те, що ОСОБА_2 є малолітньою особою, доходу власного не має, є підстави для звільнення його від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом в його інтересах для захисту порушених прав та законних інтересів ОСОБА_2 .

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

На думку суду, позивач безпідставно стверджує про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору у цій справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, позивач звертаючись з позовом в інтересах малолітньої дитини, діє як законний представник малолітнього в розумінні частини 1 статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 КАС України.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах малолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №754/16008/17.

Крім того, наявні в матеріалах справи копії листів від 06.04.2020 №9-запит, 07.04.2020 №0200-0228-8/14987, 10.04.2020 №1432-1480/К-02/8-0200/20 не є доказом відсутності у позивача доходів чи іншої допомоги, а лише засвідчує те, що ні позивач, ні його дружина не отримують пенсію на малолітнього сина.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відтак, при визначенні підстав звільнення від сплати судового збору, суд враховує доходи батьків, а не дитини.

Так, порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Розміри та ставки судового збору встановлюються згідно із статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з адміністративним позовом) та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року складає 2102 грн.

Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 1261,20 грн.

Разом з цим, позивачем не надано суду належних доказів сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону, чинній на час подання апеляційної скарги), із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року залишити без руху.

3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Сушко О.О.