Рішення

від 07.10.2020 по справі 742/1552/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/27/20

Єдиний унікальний № 742/1552/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кустової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А.М. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб неправомірною та зобов`язати відповідачів включити до кошторису ПАТ Міський комерційний банк витрати на оплату праці його, як юриста (залученого до роботи у процедурі ліквідації ПАТ Міський комерційний банк ) та виконати заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 на суму 192 610,00 грн. і направити на затвердження Виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також стягнути з відповідачів судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 10.05.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

03.06.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвою А.М. подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 10.05.2019 в зв`язку з непідсудністю її Прилуцькому міськрайонному суду.

04.06.2019 фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. А також подано відзив на позовну заяву в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

04.06.2019 також Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 10.05.2019 в зв`язку з непідсудністю її Прилуцькому міськрайонному суду.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23.09.2019 апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А.М. - залишено без задоволення.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 21.10.2019 перейдено з розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30.10.2019 ОСОБА_1 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог та відповідь на відзив. В яких він просить: визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А.М. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягає у не включенні до кошторису ПАТ Міський комерційний банк на перший квартал 2019 року витрат на оплату праці його як юриста та виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 на суму 192 610.00 грн. Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А.М., що полягають у віднесенні до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 132 770.00 грн. що визначені вище згаданим рішенням суду. Визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у не внесенні змін до кошторису ПАТ Міський комерційний банк на четвертий квартал 2019 року в частині включення витрат на оплату праці юриста - ОСОБА_1 та виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2019 по справі № 742/4077/18 на суму 403 920.00 грн. Зобов`язати відповідачів включити до кошторису ПАТ Міський комерційний банк витрати на оплату праці його як юриста та виконання заочних рішень від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 на суму 132 770.00 грн та від 14.08.2019 по справі № 742/4077/18 на суму 403 920.00 грн. і направити на затвердження Виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк на виконання вище зазначених рішень здійснити позачергове задоволення грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 132 770.00 грн. та в 403 920.00 грн.

06.11.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано пояснення на позовну заяву по даній справі в якому представник фонду просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що предмет спору в даній справі фактично відсутній, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було виконано заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 в єдино можливий спосіб встановлений Законом Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

18.11.2019 представником ПАТ Міський комерційний банк подано до суду відзив, в якому останній в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі. Вказуючи на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій принципово змінює позовні вимоги, змінюючи при цьому і підставу і предмет позову.

20.11.2019 представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних имог ОСОБА_1 в повному обсязі. Посилаючись на те, що відповідальність за затримку розрахунку при звільнені, яка обчислена в розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені не відноситься до заробітної плати, відсутні законні підстави включення вимог позивача в розмірі 132770,00 грн, як до кошторису витрат неплатоспроможного банку на здійснення ліквідації (ст.1 Фонд заробітної плати) так і до 2 черги реєстру кредиторських вимог. Таким чином дії Уповноваженої особи, щодо віднесення до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів суми середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні в розмірі - 132770 грн. присуджених ОСОБА_1 заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 742/1335/17 є законними та обґрунтованими. Позовні вимоги позивача, які засновані на рішенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 742/1335/17 є безпідставними, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було виконано заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 в єдино можливий спосіб встановлений спеціальним Законом Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Щодо позовних вимог в частині щодо виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2019 по справі № 742/4077/18 на суму 403920,00 грн., зазначає наступне: відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень рішення у справі № 742/4077/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Міський комерційний банк про стягнення середнього розрахунку при звільненні - не набрало законної сили, вказане судове рішення оскаржено в апеляційному порядку. Таким чином підстави для виконання зазначеного судового рішення у ПАТ Міський комерційний банк відсутні, з огляду на викладене заява про збільшення позовних вимог щодо виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2019 по справі № 742/4077/18 на суму 403920,00 грн. є безпідставною.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 20.11.2019 закрито підготовче провадження по даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 10.05.2019 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23.09.2019 у даній справі. Які постановою Верховного суду від 01.06.2020 залишено без змін, а касаційну скаргу Фонду - без задоволення.

30.06.2020 ОСОБА_1 подано до суду клопотання про витребування відповідних доказів та заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у не включенні до кошторису ПАТ Міський комерційний банк за період з 01.04.2017 по 30.01.2020 витрат на оплату праці йому, як юристу на загальну суму 596 530,00 гривень. Та визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А.М, що полягають у віднесенні до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 132 770,00 грн.

08.07.2020 представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду додаткові пояснення на позовну заяву, в яких він просить закрити провадження у даній справі або відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що відсутній предмет спору, оскільки ПАТ Міський комерційний банк є припиненим, відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань правонаступники ПАТ Міський комерційний банк - відсутні; повноваження Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк є припиненими; заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 було виконано Уповноваженою особою в єдино можливий спосіб визначений спеціальним Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб шляхом внесення змін до реєстру акцептованих вимог № 25, які були затверджені Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.06.2019 за № 1580 та частковим погашенням кредиторських вимог позивача шляхом перерахування йому 59840 грн. (за винятком утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору); доказів того, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі № 742/4077/18 набрало законної сили позивачем надано не було.

11.08.2020 представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду відзив на заяву про зменшення позовних вимог, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те що у Фонду відсутня інформація та підтверджуючі документи щодо заборгованості ПАТ Міський комерційний банк по оплаті праці перед ОСОБА_1 на загальну суму 596 530 грн. Позивачем не додано жодних документів, які б підтверджували існування вказаної заборгованості. На період здійснення ліквідаційної процедури у неплатоспроможного банку виникла заборгованість перед ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17. Так, вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з банку на користь позивача 192610,00 грн. Вказане рішення є виконаним в порядку та у спосіб передбачений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до черговості визначеної ст.52 ЗУ про СГВФО, позивача було включено: до 2 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк на суму компенсації за вихід на роботу у вихідні та святкові дні - 59840 грн. Кредиторські вимоги ОСОБА_1 віднесені до 2 черги були погашені шляхом перерахування 31.07.2019 йому 48171, 20 грн. та утриманням і сплатою податків та зборів у розмірі 11668,8 грн., вказана інформація позивачем не заперечується; до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк на суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 132 770, 00 грн.

30.01.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10731110056009555 про державну реєстрацію припинення ПАТ Міський комерційний банк як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим. Згідно ст.52 Закону вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними. А також зазначено, що посилання позивача на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 14.08.2019 у справі № 742/4077/18 є недоречним, оскільки вказане судове рішення, у відповідності до приписів ст.273 ЦПК України набрало законної сили 19.02.2020, тобто вже після внесення запису про припинення банку, як юридичної особи Фонд гарантування не був стороною у справі № 742/4077/18, не є боржником відповідно до вказаного рішення, та не є правонаступником банку. Щодо віднесення суми середнього заробітку до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк зазначає, що відповідальність за затримку розрахунку при звільнені, яка обчислена в розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені не відноситься до заробітної плати, то відповідно сума середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в розмірі - 132770,00 гри, не підлягала до включення до кошторису витрат на оплату праці ПАТ Міський комерційний банк . А також зазначено, що Постановою Верховного Суду від 13.06.2020 у справі № 742/1335/17 касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду було задоволено частково. Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 в частині вирішення вимоги ОСОБА_1 до ПАТ Міський комерційний банк про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Міський комерційний банк в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні закрито.

А тому відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України просить закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору.

19.08.2020 ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у не включенні до кошторису витрат на оплату праці ОСОБА_1 в наступні періоди: з 12.04.2017 по 30.06.2017 (другий квартал 2017 року) - 59 840.00 грн.; з 01.07.2017 по 30.09.2017 (третій квартал 2017 року) - 109395,00 грн; з 01.10.2017 по 31.12.2017 (четвертий квартал 2017 року) - 169235,00 грн.; з 01.01.2018 по 31.03.2018 (перший квартал 2018 року) - 228140.00 грн; з 01.04.2018 по 30.06.2018 (другий квартал 2018 року) - 286110,00 грн; з 01.07.2018 по 30.09.2018 (третій квартал 2018 року) - 342210,00 грн; з 01.10.2018 по 31.12.2018 (четвертий квартал 2018 року) - 402050,00 грн; з 01.01.2019 по 31.03.2019 (перший квартал 2019 року) - 461890.00 грн; з 01.04.2019 по 30.06.2019 (другий квартал 2019 року) - 518925,00 грн; з 01.07.2019 по 31.07.2019 (третій квартал 2019 року) - 575025,00 грн; з 01.08.2019 по 30.09.2019 (третій квартал 2019 року) - 515185.00 грн; з 01.10.2019 по 31.12.2019 (четвертий квартал 2019 року) - 536690.00 грн; з 01.01.2020 по 30.01.2020 (перший квартал 2020 року) - 536690,00 грн. Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду, що полягають у віднесенні до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 132770,00 грн.

Також 19.08.2020 ОСОБА_1 було подано до суду письмові пояснення по справі, в яких останній зазначив, що припинення 30.01.2020 повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А.М. як ліквідаторів фінансової установи не призвело до припинення існування предмету спору. Дана обставина не впливає на дослідження та встановлення обставин протиправної бездіяльності відповідачів щодо незадоволення грошових вимог ОСОБА_1 щодо заробітної плати (зокрема, в частині нездійснення включення витрат на оплату його праці до кошторису банку) під час здійснення ліквідаційної процедури відповідачами. А також зазначив, що у провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває справа № 761/3730/19 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ Міський комерційний банк , про відшкодування шкоди. У позовній заяві ОСОБА_1 вказує на понесення ним майнової шкоди (упущена вигода) - неотримання коштів в рахунок оплати праці через протиправну бездіяльність працівника ФГВФО - уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк . Ухвалою суду від 22.05.2019 провадження по справі № 761/3730/19 зупинено до набрання законної сили рішення суду по даній справі. Таким чином, встановлення факту протиправної бездіяльності відповідачів за результатом розгляду справи № 742/1552/19 має правове значення та встановить факт, який матиме істотне значення при розгляді справи № 761/3730/19.

Одночасно з вище зазначеними документами ОСОБА_1 19.08.2020 надіслав відповідь на відзив, в якому зазначив що посилання Фонду, щодо того що у нього відсутня інформація та підтверджуючі документи щодо розміру заборгованості банку по оплаті його праці є неправдивою, оскільки уповноважена особа Фонду, яка виконувала функції керівних органів банку під час процедури ліквідації банку, мала в своєму розпорядженні бухгалтерську документацію (оскільки підписувала наказ про звільнення, отримувала вимоги про погашення суми заборгованості), була обізнана зі станом речей щодо реального розрахунку зі звільненим працівником. А ним самим на підтвердження заборгованості надано два рішення Прилуцького міськрайонного суду та ухвалу Чернігівського апеляційного суду. Твердження Фонду про те, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 є виконаним в єдино можливий спосіб, передбачений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб - свідчить про помилкове тлумачення самим Фондом понять кредитор банку та звільнений працівник банку, що був залучений до роботи в ліквідаційній процедурі , що призвело до обрання Фондом помилкової процедури здійснення розрахунку із працівником після звільнення. Задоволення грошових вимог працівника (який був залучений для роботи під час ліквідаційної процедури банку) має здійснюватись позачергово в силу положень п.5 ч.2 ст.52 Закону, а не в порядку черговості як вимоги кредиторів, які користувались банківськими послугами та мають грошові вимоги до фінансової установи.

Неправомірним є також твердження відповідача, що сума середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні не відноситься до заробітної плати, тому відповідачі правомірно не включали визначену заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 суму середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні в розмірі 132770,00 грн до кошторису банку в ліквідаційній процедурі. Однак, згідно положень ч.2 ст.73 ЦПК України заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 набрало законної сили - 13.11.2018. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2018 по справі № 742/1335/17 відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ Міський комерційний банк про зупинення дії вище згаданого рішення. Проте, в період з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 742/1335/17 (з 13.11.2018), відповідачі керувались не нормами права, а виключно власними інтересами для погашення кредиторської заборгованості Фонду.

Висновки сформовані ВС при розгляді справи № 742/1335/17 позивач вважає неправильним застосуванням норм матеріального права. Оскільки, відповідно до положень п.5 ч.2 ст.52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб оплата витрат на оплату послуг осіб, залучених уповноваженою особою ФГВФО для забезпечення здійснення покладених на уповноважену особу ФГВФО функцій здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку. А згідно п. 3.7 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) зобов`язаний (зобов`язана) уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку.

Також 19.08.2020 ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій він просить направити повторно відповідачам повідомлення про надання відповідних доказів у справі зазначених в ухвалі суду від 01.07.2020 і в разі її невиконання стягнути з відповідачів штраф.

Ухвалою Прилуького міськрайонного суду від 19.08.2020 повторно зобов`язано Фонд та уповноважену особу надати відповідні докази по справі та попереджено про вжиття заходів судом у відповідності до ст.148 ЦПК України в разі її невиконання.

22.09.2020 ФГВФО було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що заява про уточнення позовних вимог, яка подано позивачем не відповідає вимогам ЦПК України та подана після закриття підготовчого засідання. Позивачем не додано жодних доказів, які б підтверджували існування заборгованості по оплаті праці ПАТ Міський комерційний банк перед ним на суму 596 530 грн. Щодо належного виконання заочного рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 зазначено, що воно було виконано в порядку та у спосіб передбачений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . У відповідності до ст.2 Закону України Про оплату праці , відповідальність за затримку розрахунку при звільнені, яка обчислена в розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені не відноситься до заробітної плати, то відповідно сума середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в розмірі - 132770 грн. не підлягала до включення до кошторису витрат на оплату праці ПАТ Міський комерційний банк .

Також зазначено, що провадження у справі № 742/1552/19 в частині позовної вимоги № 2 щодо визнання дій уповноваженої особи та Фонду щодо віднесення до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів суму середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні в розмірі 132770 грн. присуджену ОСОБА_1 рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 у справі № 742/1335/17 - підлягає закриттю в зв`язку із скасуванням Постановою ВС заочного рішення у вказаній частині та закриття провадження.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 25.09.2020 у зв`язку з невиконанням ухвал суду від 01.07.2020 та 19.08.2020 про надання відповідних доказів у справі стягнуто з фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої А. М. штрафу. На виконання даної ухвали суду фондом гарантування вкладів було надано письмову інформацію, проте така до суду надійшла із запізненням.

07.10.2020 у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги, які були викладені в заяві про зменшення позовних вимог від 30.06.2020 та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кустова Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на обставини викладені у відзиві на заяву про зменшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ Міський комерційний банк про стягнення компенсації за роботу у вихідні дні, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства, допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС - задовольнити частково. Стягнуто з ПАТ Міський комерційний банк на користь ОСОБА_1 192610 грн., з яких 59840 грн. - сума компенсації за вихід на роботу у вихідні та святкові дні та 132770 грн. - сума середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено (І том а.с.6-11) .

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області залишено без змін (І том 12-23).

Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2018 по справі № 742/1335/17 у задоволенні клопотання ПАТ Міський комерційний банк про зупинення дії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 та постанови Чернігівського апеляційного суду від 13.11.2018 року відмовлено (І том а.с.24).

22.11.2018 ОСОБА_1 подано до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву про виконання рішення суду та задоволення вимог кредитора в позачерговому порядку (І том а.с.25-26). Проте листом від 04.12.2018 його повідомлено, що про виплати встановлені заочним рішенням суду від 06.11.2017 його буде повідомлено додатково після перегляду даного рішення в касаційній інстанції (І том а.с.28).

Позивач неодноразово звертався до відповідачів починаючи з 18.12.2018 і до цього часу про виконання ними рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017, проте такі були проігноровані.

З досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що дійсно на період здійснення ліквідаційної процедури у неплатоспроможного банку виникла заборгованість перед ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17. Так, вказаним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за роботу у вихідні дні, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства, допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС - було задоволено частково. Стягнуто з банку на користь позивача 192610,00 грн., з яких 59840,00 грн. - сума компенсації за вихід на роботу у вихідні та святкові дні та 132770,00 грн. - сума середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 було виконано в порядку та у спосіб передбачений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.2 даного закону кредитор - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань. Враховуючи викладене позивач є кредитором банку, вимоги якого до ПАТ Міський комерційний банк підтверджені вище зазначеним заочним рішенням від 06.11.2017.

Згідно до ч.1 ст.52 даного закону кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п`ятої стати 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Таким чином, на виконання заочного рішення від 06.11.2017 по справі № 742/1335/17 Уповноваженою особою надано до Фонду гарантування зміни до реєстру акцептованих вимог № 25, які були затверджені Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.06.2019 за № 1580.

Так відповідно до вище зазначеної черговості позивача було включено до 2 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк на суму компенсації за вихід на роботу у вихідні та святкові дні - 59840 грн. Кредиторські вимоги ОСОБА_1 віднесені до 2 черги були погашені шляхом перерахування 31.07.2019 ОСОБА_1 48171, 20 грн. та утриманням і сплатою податків та зборів у розмірі 11668,8 грн. та до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк на суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 132770, 00 грн.

Відповідно до ст.53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб 30 січня 2020 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10731110056009555 про державну реєстрацію припинення ПАТ Міський комерційний банк як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим, тому вимоги кредиторів до банку, що були незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними.

Посилання ж позивачем на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 14.08.2019 у справі № 742/4077/18 є недоречним, оскільки вказане судове рішення, у відповідності до приписів ст.273 ЦПК України набрало законної сили 19.02.2020 , тобто вже Фонд гарантування не був стороною після внесення запису про припинення банку, як юридичної особиу справі № 742/4077/18, не є боржником відповідно до вказаного рішення, та не є правонаступником ПАТ Міський комерційний банк .

Щодо віднесення суми середнього заробітку до 7 черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк , то у відповідно до ст.94 Кодексу Законів про працю, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями ст.2 Закону України Про оплату праці передбачено: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Тому у відповідності до даної статті середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до структури заробітної плати.

Крім того, на підставі ст.2 Закону України Про оплату праці структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати. Відповідно до пункту 1.3 якої, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст.2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Виходячи зі змісту ст.117 КЗпП України, очевидним є те, що середній заробіток стягується за затримку розрахунку при звільненні, а не як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку, навіть якщо і назвати його компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, не відноситься до додаткової заробітної плати (структури заробітної плати).

Крім того, відповідно до ст.2 Закону України Про оплату праці до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином враховуючи, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні якраз і передбачено актом чинного законодавства (ст.117 КЗпП України Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до інших компенсаційних виплат, які входять в структуру заробітної плати.

Отже, враховуючи те, що відповідальність за затримку розрахунку при звільнені, яка обчислена в розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені не відноситься до заробітної плати, то відповідно сума середнього заробітку в зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні ОСОБА_1 в розмірі - 132770 грн. не підлягала до включення до кошторису витрат на оплату праці ПАТ Міський комерційний банк .

Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, постанові від 19.05.2020 року по справі № 761/35141/17 та Постанові Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі № 761/40127/17.

Отже, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку що дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк , що полягали у віднесенні до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Міський комерційний банк грошових вимог ОСОБА_1 в сумі 132770,00 грн. є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, ст.ст.4, 15, 16, Цивільного кодексу України, Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за позовом до фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) та уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Міський комерційний банк Савельєвої Анни Миколаївни (м.Київ, вул.Солом`янська, буд.33, адреса для листування м.Київ, просп.С.Бандери, буд.16, ЄДРПОУ 34353904) про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язати вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О.Ільченко