Рішення

від 21.10.2020 по справі 904/2734/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2734/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон", м. Дніпро

до відповідача-1: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", м. Дніпро

відповідача-3: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент", м. Дніпро

відповідача-5: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича, м. Дніпро

про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Пустового С.В., визнання припиненим права оренди земельної ділянки

Представники:

Від позивача Філімонова О.М. - адвокат

Від відповідача-1 не з`явився

Від відповідача-2 не з`явився

Від відповідача-3 не з`явився

Від відповідача-4 Остапенко П.В. - адвокат

Від Відповідача-5 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент" та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича з позовом про:

- визнання недійсними результатів земельних торгів (у формі аукціону №17284), проведених 22.05.2019 о 12год.00хв. організатором земельних торгів Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, виконавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, лот №33223. оформлені протоколом земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 22.05.2019 №1/22052019;

- визнання недійсним договору оренди землі від 22.05.2019, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діарент", об`єктом оренди за яким є земельна ділянка комунальної власності площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47009451 від 23.05.2019, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29;

- визнання припиненим права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент" щодо земельної ділянки площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2020.

15.06.2020 Відповідачі -1 та -3 надали до суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства між Департаментом по роботі з активами ДМР (далі - організатор) та ТОВ «Земпроектінвест» (далі - виконавець) укладено договір про підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів з продажу земельної ділянки або права на її оренду) несільськогосподарського призначення комунальної власності від 25.06.2018 № 08-18-Т. Відповідно до вказаного договору виконавець зобов`язується, за рахунок власних коштів, здійснити підготовку лота до продажу та продаж на земельних торгах земельної ділянки (або права на її оренду) несільськогосподарського призначення комунальної власності, місцезнаходження якої: м. Дніпро, вул. Шевченка у районі будинків 23-29, орієнтованою площею 0,1253 га, для будівництва житлового будинку. Виконати роботи із землеустрою, оцінки земель та проведення земельних торгів на конкурентних засадах (дозвіл на виконання робіт із землеустрою та оцінки земель надано рішення ДМР від 23.05.2018 № 174/32).

Розділом 2 договору визначено, що виконавець повинен надати організатору послуги, якість яких відповідає технічним, технологічним, економічним та іншим вимогам до послуг, зазначених у п. 1.2. договору, та які викладені у завданні на підготовку лота до продажу та проведення земельних торів і передбачені діючими нормативно-правовими і законодавчими актами.

Пунктами 5.5., 5.6. договору, передбачено, що виконавець проводить земельні торги у формі аукціону з продажу лоту у строки, визначені календарним планом. Місце надання послуг по проведенню земельних торгів визначається та вказується в оголошенні про проведення торгів.

Отже, виконавець зобов`язується надати організатору послуги на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів за визначену договором суму оплати.

Відповідачі -1 та -3 вказують на те, що в матеріалах справи міститься оголошення, відповідно до якого час проведення земельних торгів 22.05.2019 року о 12:00 та прийом заяв та документів здійснюється до 17.05.2019 включно.

Також відповідачі-1 та -3 зазначають, що обов`язковою умовою звернення до суду є існування порушення або оспорювання прав чи законних інтересів позивача. Відповідачем у такому разі є юридична особа, яка оспорює чи порушує ці права.

Однак позовна заява, що розглядається, не містить доказів того, що відповідачем порушені або оспорені передбачені законом права чи законні інтереси позивача.

Таким чином, Відповідачі -1 та -3 вважають, що предмет спору між позивачем та відповідачем відсутній, підстав звернення до суду немає.

Відповідачі -1 та -3 звертають увагу на те, що позивач не був учасником торгів, результати яких він оскаржує.

Також відповідачі -1 та -3 вказують на те, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків: 1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи; 2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої в користування відповідно до закону; 3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку); 5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів; 6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єкт.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:

Розташована в межах земельних зон населених пунктів, внутрішньо квартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);

Віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування територіальної та/або детальному плану території забороняється.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Відповідачі -1 та -3 зазначають, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Отже, з вищенаведеної норми вбачається, що передача (надання) земельних ділянок з державної комунальної власності забороняється у разі відсутності плану зонування або детального плану.

Пунктами 6, 7 рішення Дніпровської міської ради «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по вул. Шевченка у районі будинків №№ 23-29 в натурі з метою проведення земельних торгів» від 15.02.2020 № 255/18, вирішено доповнити перелік земельних ділянок, які підлягають продажу на земельних торгах, земельною ділянкою по вул. Шевченка у районі будинків №№ 23-29, для будівництва житлового будинку та надати дозвіл департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та іншої документації, передбаченої законодавством України.

На виконання вказаного рішення департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Вказаний проект був розроблений ТОВ «Сервіс Експерт М» в матеріалах якого наявні всі погоджувальні висновки, в тому числі за містобудівними вимогами щодо відведення спірної земельної ділянки.

Так, матеріали проекту щодо відведення земельної ділянки містять погоджувальний висновок головного архітектурно - планувального управління, з якого слідує, що за результатами розгляду вказаних матеріалів та в межах наданих повноважень управління погоджує за містобудівними вимогами, визначеними чинною містобудівною документацією, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1253 га по вул. Шевченка у районі буд. №№ 263-29, з метою проведення земельних торгів для будівництва житлового будинку.

Також відповідачі -1 та -3 стверджують, що Генеральний план м. Дніпропетровська затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 № 2/17. Після, рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 № 82/24 затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська. Відповідність намірів забудови містобудівної документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території (ДПТ), за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов (МУО) чи їх скасування.

Системний аналіз правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й зонування та детальний план території. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівної документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території (ДПТ), за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов (МУО) чи їх скасування.

Відповідачі - 1та -3 зазначають, що з наведеного вище, вбачається, що позивач прийшов до хибних та безпідставних висновків щодо порушення його права з боку відповідачів стосовно необхідності детального плану території спірної земельної ділянки та як наслідок необхідності проведення громадського обговорення щодо її забудови при наявності затвердженого плану міста Дніпра та його зонування.

Крім того, відповідачі -1 та -3 вважають, що інші позовні вимоги, які є похідними від первісної вимоги, не підлягають задоволенню, оскільки первісна вимога щодо визнання торгів недійсними є незаконною та такою яка не ґрунтується на нормах чинного законодавства та не підтверджується жодним доказом, а доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2020 року підготовче засідання відкладено до 13.07.2020

03.07.2020 позивач надав до суду клопотання про долучення доказів, в якому зазначив, що план зонування охоплює територію всього міста, але в частині території земельної ділянки, що є предметом оспорюваного земельного аукціону, суперечить генеральному плану розвитку міста. За таких обставин план зонування не підлягає застосуванню до території земельної ділянки, що є предметом оспорюваного земельного аукціону, а проведення земельного аукціону (передача земельної ділянки у користування) відбулось за відсутності, як плану зонування, так і детального плану території, що заборонено відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

07.07.2020 відповідач - 4 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивачем не надано жодного належного доказу щодо системного прийняття позивачем участі у громадських обговореннях; участі позивача у діяльності громадських організацій та членства позивача у відповідних громадських організаціях (спілках); наявності факту порушення відповідачем прав безпосередньо позивача; ідентифікації порушеного права позивача; можливості відновлення можливо порушених прав позивача при задоволенні позовних вимог. У зв`язку з викладеним, відповідач-4 вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими і безпідставними.

Крім того, відповідач-4 звертає увагу на те, що Господарським судом Дніпропетровської області вже розглянуто справу № 904/4857/19 за позовом Громадської організації «Щит справедливості» до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діарент» , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Дніпро буд» , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Пустовий Сергій Володимирович про визнання недійсними результатів торів, визначення недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину.

В задоволенні позову Громадської організації «Щит справедливості» відмовлено.

Також відповідач-4 вказує на те, що задоволення позовних вимог позивача призведе до порушення справедливого балансу в питаннях позбавлення відповідача-4 належного йому права користування земельною ділянкою.

08.07.2020 відповідач -5 надав до суду пояснення в яких зазначив, що нотаріус, як державних реєстратор прав на нерухоме майно, позбавлений можливості надати засвідчену у встановленому порядку паперову копію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

10.07.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, в якій зазначив, що відповідачами у відзиві на позов зазначається про відсутність предмету спору. В цей же час, предметом спору є результати земельних торгів (у формі аукціону № 17284), проведені 22.05.2019 о 12:00 год. З продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, лот № 33223, а також документи, що складені (оформлені) за результатом цього аукціону. Також позивач вказує та не, що наявність детальних планів та планів зонування є обов`язковою умовою для надання земельних ділянок, які будуть використовуватися для розміщення об`єктів будівництва.

Позивач вказує на те, що план зонування охоплює територію всього міста, але в частині території земельної ділянки, що є предметом оспорюваного земельного аукціону, суперечить генеральному плану розвитку міста. За таких обставин план зонування не підлягає застосуванню до території земельної ділянки, що є предметом оспорюваного земельного аукціону, а проведення земельного аукціону (передача земельної ділянки у користування) відбулось за відсутності як плану зонування так і детального плану території, що заборонено відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Позивач зазначає, що положення ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування земельних ділянок, проте вказана норма не місить заборони містобудівних умов, містобудівних висновків, дозволів на розроблення проектів землеустрою, тощо, які є лише початком тривалої та послідовної процедури. Також, в даному випадку положення ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підлягали застосуванню вже на стадії передачі земельної ділянки у користування - спочатку (до проведення спірних земельних торгів) мав бути розроблений та затверджений в установленому порядку, у тому числі з проведенням процедури громадських слухань, детальний план території.

Крім того, позивач зазначає, що ТОВ «Діксон» є суміжним землевласником та землекористувачем щодо земельної ділянки, право оренди якої було предметом продажу на оспорюваних земельних торгах. Таким чином, ТОВ «Діксон» відноситься до «громадськості» яка має право подавати свої пропозиції під час розроблення містобудівної документації, у тому числі детального плану території дія якого розповсюджуватиметься на територію земельної ділянки, право оренди якої є предметом продажу в оспорюваному аукціоні. На підставі ст.. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ТОВ «Діксон» мало право у встановленому порядку взяти участь у громадських слуханнях щодо врахування громадських інтересів під час розроблення зазначеного детального плану території, яким відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначається ряд питань.

Оспорювані торги проведені з порушенням прямої заборони встановленої ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , що призвело до позбавлення позивача права взяти участь у громадських обговореннях та висловити свої пропозиції щодо забудови земельної ділянки, право оренди якої є предметом оспорюваних земельних торгів.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року, суд відклав підготовче засідання на 03.08.2020 року.

15.07.2020 відповідачі -1 та -3 надали до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначили, що Дніпровська міська рада наполягає на тому, що між нею, Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ТОВ «Діксон» відсутній предмет спору саме в частині визнання недійсним результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, визнання припиненим права оренди ТОВ «Діарент» . Так, на підставі рішення міської ради від 29.12.2006 № 165/9 між міською радою та ТОВ «Діксон» укладений договір оренди землі від 01.02.2007, на земельну ділянку по вул. Шевченка в районі буд. №№ 23-29, площею 0,1253 га, терміном дії з 20.02.2007 по 25.07.2010.

ТОВ «Діксон» 23.07.2014 вх.№ 36/3853 звернулося з клопотанням стосовно надання дозволу на розроблення технічної документації.

Вказане клопотання розглянуто та надано відповідь в якій заявнику відмовлено в наданні дозволу, оскільки: «у ТОВ «Діксон» відсутні будь-які документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно на земельній ділянці по вул.. Шевченка в районі буд. №№ 23-29, площею 0,1253 га.

Актом обстеження зазначеної земельної ділянки від 14.11.2016 № 7/2-1116 встановлено, доступ до земельної ділянки частково обмежений металевою огорожею та залізобетонною підпірною стінкою, на ділянці розташовано металеву сторожку, існують купи ґрунту.

Також згідно з інформацією, наявності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, відомості щодо об`єктів нерухомості, які належать ТОВ «Діксон» за вказаною адресою відсутні.

Враховуючи вищевикладене, підгодовувати проект рішення міської ради стосовно надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по вул.. Шевченка в районі буд. №№23-29, площею 0,1253 га не вбачається можливим, оскільки набуття прав на зазначену земельну ділянку відбувається на підставі ст.ст. 134-319 Земельного кодексу України.» .

Таким чином, за відсутності нерухомого майна на земельній ділянці, обов`язковим є продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідачі - 1 та - 3 зазначають, що позивачу достеменно відомо про продаж прав на вказану земельну ділянку, однак з невідомих підстав він не приймав участі у оспорюваних земельних торгах.

Отже, з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення.

Відповідачі - 1 та - 3 вказують на те, що позивачем не наведено належних мотивів його порушеного права та в той же час прослідковується незаконність інтересу в скасуванні оскаржуваних земельних торгів.

Також Відповідачі - 1 та - 3 зазначають, що правова позиція позивача зводиться до того, що міською радою та департаментом по роботі з активами було порушено законодавство щодо передачі спірної земельної ділянки на торги з підстав того, що для проведення вказаних торгів необхідно розробити детальний план території спірної земельної ділянки та який підлягає громадському обговоренню обґрунтовуючи це статтями 19,24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Відповідачі - 1 та - 3 вважають вказані доводи хибними, оскільки приписами ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Що стосується посилання позивача на висновок Верховного Суду по справі № 905/730/17, то відповідачі -1 та -3 вважають його недоречним щодо врахування в межах цієї справи, оскільки він не регулює подібні за своїм змістом правовідносини.

03.08.2020 позивач надав відповідь на відзив ТОВ «Діарент» (відповідача -4), в якій зазначв, що оспорюванні торги проведені з порушенням прямої заборони встановленої ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , що призвело до позбавлення позивача права взяти участь у громадських обговореннях та висловити свої пропозиції щодо забудови земельної ділянки, право оренди якої є предметом оспорюваних земельних торгів.

Також позивач вказав на те, що як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України одним із засновників/учасників Громадської організації «Щит Справедливості» є ОСОБА_1 .

Ця особа є адвокатом - представником ТОВ «Діарент» у даній справі.

Позивач зазначає, що такі обставини викликають сумніви у дійсних намірах ГО «Щит Справедливості» при зверненні до суду із позовом у справі № 904/4857/19. позивач вважає, що з викладеного вбачається штучне створення судового спору з метою «закріплення» судовим рішенням незаконно проведених земельних торгів.

Крім того, позивач вказує на те, що підстави позову ГО «Щит Справедливості» полягали в тому, що їх не було допущено до участі у торгах, а також що земельні торги фактично були фіктивними, оскільки проведені за участю пов`язаних між собою осіб.

Хоча судовим рішенням і відмовлено у задоволенні позову ГО «Щит Справедливості» , але з наявних у справі документів вбачається, що у торгах взяло участь лише дві особи - ТОВ «Діарент» та ТОВ «Фаворит Дніпро Буд» . На даний час, за відомостями з реєстру Держархбудінспекції України, вбачається, що ТОВ «Фаворит Дніпро Буд» є підрядником з будівництва на земельній ділянці, торги з продажу права оренди якої оспорюються.

Позивач вважає, що з оголошення про проведення земельних торгів, вбачається, що прийом документів для участі у торгах здійснюється у обмежений час - з 10:30 год. до 13:00 год.

Усі вищенаведені обставини в сукупності дають підстави припускати, що дійсно було створено умови за яких обмежувалась можливість взяти участь у такому земельному аукціоні. А обидва учасники аукціону - є пов`язаними між собою особами, у зв`язку з метою «узаконення» таких торгів, ГО «Щит Справедливості» , до органів управління якого входить Остапенко П.В., який одночасно є адвокатом-представником ТОВ «Діарент» подано до суду зазначений позов.

Ухвалою від 03.08.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 05.09.2020 та відкладено підготовче засідання на 17.08.2020.

17.08.2020 позивач надав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у Відділі реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради засвічену у встановленому порядку паперову копію: рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47009451 від 23.05.2019, вид іншого речового права: Право оренди земельної ділянки площею 0,1253 га за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29.

Ухвалою від 17.08.2020 клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у Відділу реєстрації майнових прав України у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради у строк до 04.09.2020:

- засвідчену у встановленому порядку паперову копію: рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47009451 від 23.05.2019, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки площею 0,1253 га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№23-29.

Ухвалою суду від 17.08.2020 засідання відкладено до 07.09.2020 року.

07.09.2020 ухвалою суду відкладено засідання до 15.09.2020.

07.09.2020, після судового засідання, від Відділу реєстрації майнових прав України у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради надійшов супровідний лист № 1/551-01.1-19/1270 від 02.09.2020 з копією рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4709451 від 23.05.2019.

15.09.2020 від відповідача -4 надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що жодним чином факт отримання відповідачем-4 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076 не суперечить сталому розвитку території та не йде у розріз з державними чи громадськими інтересами. За користування земельною ділянкою ТОВ «Діарент» сплачує оренду плату, яка, зокрема, сприяє наповненню Місцевого бюджету.

Щодо посилання позивача на «приватні інтереси» відповідач-4 зазначає, що дії позивача стосовно подання позовної заяви по даній справі - є прикладом недобросовісної поведінки суб`єкта господарювання, котрий не спромігся отримати земельну ділянку у чесній конкурентній боротьбі на земельному аукціоні та в такий спосіб намагається перешкодити законній господарській діяльності відповідача-4.

Також відповідач-4 вказує на те, що ухвала Верховного Суду від 11.02.2019 по справі № 905/730/17, на яку посилається позивач, не є постановою Верховного Суду та не створює для суду першої інстанції жодного обов`язку щодо врахування викладених у зазначеній ухвалі висновків.

Крім того, відповідач-4 звертає увагу на те, що самовільне трактування позивачем положень ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та твердження позивача про необхідність обов`язкової наявності одразу і плану зонування, і детального плану території є помилковими.

Відповідач -4 вказує на те, що враховуючи синтаксичну конструкцію норми абзацу 8 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та той факт, що і детальний план території, і план зонування території (зонінг) - є містобудівною документацією, вбачається, що законодавець недвозначно вибудував логіку процедури передачі (надання) земельної ділянки із земель комунальної власності, а саме: передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності допускається (можлива) у випадку наявності однієї або іншої містобудівної документації: плану зонування або детального плану території.

Також відповідач -4 звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , на яку посилається позивач, не містить жодних підставі та причинно-наслідкового зв`язку щодо визнання правочину (договору оренди) недійсним.

Відповідач-4, у своїх поясненнях, вказує на те, що позивачем у позовній заяві не зазначено жодних визначених законом підстав для визнання договору оренди землі недійсним, а ст.ст. 203, 215 ЦК України, у свою чергу, не містять такої підстави недійсності правочину, як не проведення громадських обговорень чи «некомплектність пакету документів» .

Отже, визначена у ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» заборона на передання земельних ділянок - не означає автоматичного визнання договору оренди землі недійсним. Водночас правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем у своїй позовній заяві не зазначено, які права та законні інтереси позивача порушено саме внаслідок укладення договору оренди землі.

Ухвалою від 15.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 22.09.2020.

22.09.2020 року, представник ТОВ "Діксон" до канцелярії суду надав пояснення по справі, в яких зазначає, що вимоги ТОВ «Діксон» про визнання правочину недійсним (визнання аукціону недійсним) спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у стані до укладення оспорюваного правочину (аукціону), а Дніпровська міська рада, як власник та розпорядник земельної ділянки, перебувала у певному правовому становищі - у стані до незаконної передачі земельної ділянки для містобудівних потреб будь-яким особам, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав - реалізації її права на участь у громадських слуханнях щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації, що відповідно до законодавства має бути розроблена та затверджена із врахуванням громадських інтересів до передачі земельної ділянки у користування будь-яким особам. Реалізувати порушене право у разі забудови ТОВ «Діарент» земельної ділянки і реєстрації права власності на побудований об`єкт нерухомого майна ТОВ «Діксон» не матиме можливості, оскільки відповідно до ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» та ДСТУ-Н Б Б. 1.1-12:2011 «Склад та зміст плану зонування території (зонінг)» щодо забудованих територій у містобудівній документації лише фіксуються будівлі та споруди фактично існуючі, тобто інтереси та пропозиції громадськості вже не можуть бути враховані.

22.09.2020 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 08.10.2020.

Ухвалою суду від 08.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2020.

Ухвалою від 15.10.2020 оголошено перерву до 21.10.2020.

Позивач у судовому засіданні 21.10.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач -4 проти задоволення позову заперечив.

Відповідачі -1, -2, -3 та -5 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

21.10.2020 від представника Дніпровської міської ради та Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, зазначене клопотання обґрунтовано зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, а саме в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідачів -1, -3 на підставі наступного.

Приписами ст. 202 цього Кодексу передбачено що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах строку, встановленого цим Кодексом в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою відкладення розгляду справи.

Виходячи з клопотання відповідачів-1,-3, причиною неявки їх представника до Господарського суду Дніпропетровської області є надання переваги участі у розгляді іншої справи.

Отже, оскільки поважність причин неявки представника відповідача судом не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на позов та додаткових поясненнях, зважаючи на межі розгляду справи по суті спору, визначені Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів -1, -3.

На підставі викладеного клопотання відповідачів -1 та -3 слід відхилити.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 21.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд дійшов наступних висновків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності порушених прав та інтересів позивача та наявності підстав для: визнання недійсними результатів земельних торгів від 22.05.2019, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса та визнання припиненим права оренди земельної ділянки.

Як вбачається з позовної заяви , 22.05.2019 року о 12:00 год відбулися земельні торги (у формі аукціону № 17284). Організатором яких є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (відповідач-1), виконавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Землепроектінвест» (відповідач-2), лот з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Земельні торги оформлені протоколом земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 22.05.2019 № 1/22052019.

За результатом проведення земельних торгів між Дніпровською міською радою (відповідач-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діарент» (відповідач-4) укладено договір оренди землі від 22.05.2019, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка комунальної власності площею 0,1253 га за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29 та зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Діарент» .

Позивач вважає, що зазначені земельні торги у формі аукціону проведені з порушенням норм законодавства, тому, в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України, наявні підстави для визнання результатів цих торгів недійсними.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що право оренди земельної ділянки площею 0,1253 га за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29 (далі - земельна ділянка) продано на земельному аукціоні з цільовим призначенням для містобудівних потреб . У матеріалах на земельний аукціон, опублікованих відповідно до вимог Земельного кодексу України в мережі інтернет за посиланням http://www.torgy.dazru.gov.ua/auction/lot-card/33223 наявний Містобудівний висновок щодо відведення земельної ділянки від 26.11.2018 № 14/27-1692, складений Головним Архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, у якому за цитовано норми ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зазначено, що «На момент розгляду матеріалів проекту землеустрою розроблені та затверджені від повно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території, дія яких розповсюджується на запитувану територію, відсутні» . На сайті Дніпровської міської ради за посиланням https://dniprorada.gov.ua/uk/page/detalni-plani-teritorij містяться опубліковані проекти та затверджені детальні плани територій, серед яких відсутні детальний план території, дія якого розповсюджується на територію спірної земельної ділянки.

На підставі викладеного, позивач вважає, що земельні торги щодо продажу права оренди земельної ділянки проведені з порушенням норм ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , оскільки за відсутності детального плану території передача в користування (оренду) земельної ділянки (у тому числі шляхом проведення земельних торгів) заборонена. Земельні торги від 22.05.2019 року (у сфері аукціону № 17284), організатором яких є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, виконавцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Земпроектінвест» , лот 33223- з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку є таким, що проведені (вчинені) з порушенням ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.34. ст. 26 Закну України Про місцеве самоврядування регулювання земельних відносин вирішується на пленарних засіданнях міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органив місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

За положеннями ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно з ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до вимог чинного законодавства між департаментом по роботі з активами ДМР (далі - організатор) та ТОВ Земпроектінвест (далі - виконавець) укладено договір про підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів з продажу земельної ділянки або права на її оренду, несільськогосподарського призначення комунальної власності від 25.06.2018 № 08-18-Т.

Відповідно до вказаного договору виконавець зобов`язався, за рахунок власних коштів, здійснити підготовку лота до продажу та продаж на земельних торгах земельної ділянки (або права на її оренду) несільськогосподарського призначення комунальної власності, місцезнаходження якої: м. Дніпро, вул. Шевченка у районі будинків 23-29, орієнтовною площею 0,1253 га. Для будівництва житлового будинку. Виконати роботи із землеустрою, оцінки земель та проведення земельних торгів на конкурентних засадах (дозвіл на виконання робіт із землеустрою та оцінки земель надано рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 № 174/32).

Розділом 2 Договору визначено, що виконавець повинен надати організатору послуги, якість яких відповідає технічним, технологічним, економічним та іншим вимогам до послуг, зазначених у п. 1.2. договору, та які викладені у Завданні на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів і передбачені діючими нормативно-правовими і законодавчими актами.

Пунктами 5.5., 5.6. договору передбачено, що виконавець проводить земельні торги у формі аукціону з продажу лоту у строки, визначені календарним планом. Місце надання послуг по проведенню земельних торгів визначається та вказується в оголошенні про проведення торгів.

Отже, виконавець зобов`язався надати організатору послуги на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів за визначену договором суму оплати.

В матеріалах справи міститься оголошення, відповідно до якого час проведення земельних торгів 22.05.2019 року о 12:00 та прийом заяв та документів здійснюється до 17.05.2019 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю пакет документів, перелік яких визначено в цій статті.

Позивач учасником оскаржених торгів не був.

Відповідно до ст. 138 Земельного кодексу України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Дніпровською міською радою та Департаментом по роботі з активами порушено законодавство щодо передачі спірної земельної ділянки на торги з підстав того, що для проведення земельних торгів необхідно було розроблення детального плану території спірної земельної ділянки, який підлягає громадському обговоренню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні , призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту . План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану . Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 8 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) встановлено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Статтею 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) встановлено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);

5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;

6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:

розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);

віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

З наведеної норми вбачається, що передача (надання) земельних ділянок з державної комунальної власності забороняється у разі відсутності плану зонування або детального плану.

Системний аналіз правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й зонування та детальний план території.

Як вбачається з матеріалів справи Генеральний план м. Дніпропетровська затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 № 2/17.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 № 82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро» встановлено, що при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 № 54/66, застосовується в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста (п. 2) (т. 1 а.с. 139)

Таким чином, рішенням міської ради від 22.07.2015 № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська.

Невнесення змін в план зонування не вказує на його недійсність та його відсутність, оскільки основною містобудівною документацією є Генеральний план м. Дніпра.

Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із генерального плану.

Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого плану території (ДПТ), за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Крім того, суд зазначає, що з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку категорію земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076 визначено, як землі житлової та громадської забудови (т. 1 а.с. 40).

З матеріалів справи вбачається, що фактично на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Дніпро, вуд. Шевченка у районі будинків №№ 23-29 будується багатоповерховий будинок, що підтверджується Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т. 1 а.с. 30-35)

Згідно п. 2 Договору оренди землі від 22.05.2019, який укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діарент» , в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1253 га. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови.

Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 02.03 (для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку).

Функціональне використання (вид використання): для будівництва житлового будинку.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:298:0076 (т. 1 а.с. 122-126)

Таким чином, категорія земель спірної земельної ділянки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу не змінювалась.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила" . Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, слід зазначити, що чинне законодавство не наділяє правами громадські організації втручатися у правовідносини сторін, які виникли між ними на підставі договору, зокрема і тому випадку, коли однією із сторін є орган державної влади, який уповноважений на прийняття рішення щодо надання у користування або власність земельної ділянки певним особам.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі « East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Тобто, задоволення позову у визначений позивачем спосіб, позбавить відповідача-4 права користуватися земельною ділянкою та призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном, порушить справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання - відповідача-4, що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Зазначені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду , виколаденими в постанові від 01.10.20 у справі № 904/4470/19.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсними результатів земельних торгів (у формі аукціону №17284), проведених 22.05.2019 о 12год.00хв. організатором земельних торгів Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, виконавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, лот №33223. оформлені протоколом земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 22.05.2019 №1/22052019.

При цьому, враховуючи, що вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 22.05.2019, укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діарент", об`єктом оренди за яким є земельна ділянка комунальної власності площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29; визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47009451 від 23.05.2019, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29; визнання припиненим права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент" щодо земельної ділянки площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків №№ 23-29 є похідними від першої позовної вимоги про визнання недійсними результатів земельних торгів,виходячи з обставин цієї справи та з урахуванням відсутності підстав для задоволення першої вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення інших позовних вимог у справі.

Згідно з приписами ст.129 ГПК України, зважаючи на відмову в задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" до відповідача-1: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", відповідача-3: Дніпровської міської ради, відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент", відповідача-5: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Пустового С.В., визнання припиненим права оренди земельної ділянки.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.10.2020

Суддя Н.Г. Назаренко