Постанова

від 16.03.2021 по справі 904/2734/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року м. Дніпро Справа № 904/2734/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової I.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 р.

( суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 30.10.2020 р.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон",

м. Дніпро

до відповідача-1: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради,

м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест",

м. Дніпро

відповідача-3: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент",

м. Дніпро

відповідача-5: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу

Пустового Сергія Володимировича,

м. Дніпро

про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Пустового С.В., визнання припиненим права оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", Дніпровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент" та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича з позовом про: визнання недійсними результатів земельних торгів ( у формі аукціону № 17284 ), проведених 22.05.2019 р. о 12 год. 00 хв. організатором земельних торгів Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, виконавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Земпроектінвест", з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, лот № 33223, оформлені протоколом земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 22.05.2019 р. № 1/22052019; визнання недійсним договору оренди землі від 22.05.2019 р., укладеного між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діарент", об`єктом оренди за яким є земельна ділянка комунальної власності площею 0,1253 га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29; визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47009451 від 23.05.2019 р., вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки площею 0,1253га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29; визнання припиненим права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент" щодо земельної ділянки площею 0,1253 га з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29.

Позивач вважає, що зазначені земельні торги у формі аукціону проведені з порушенням норм законодавства, тому, в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України, наявні підстави для визнання результатів цих торгів недійсними.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що право оренди земельної ділянки площею 0,1253 га за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29 ( далі - земельна ділянка ) продано на земельному аукціоні з цільовим призначенням «для містобудівних потреб» . У матеріалах на земельний аукціон, опублікованих відповідно до вимог Земельного кодексу України в мережі інтернет за посиланням http://www.torgy.dazru.gov.ua/auction/lot-card/33223 наявний Містобудівний висновок щодо відведення земельної ділянки від 26.11.2018 р. № 14/27-1692, складений Головним Архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, у якому зацитовано норми ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зазначено, що на момент розгляду матеріалів проекту землеустрою розроблені та затверджені відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території, дія яких розповсюджується на запитувану територію, відсутні» . На сайті Дніпровської міської ради за посиланням https://dniprorada.gov.ua/uk/page/detalni-plani-teritorij містяться опубліковані проекти та затверджені детальні плани територій, серед яких відсутні детальний план території, дія якого розповсюджується на територію спірної земельної ділянки.

Відтак, на думку Позивача земельні торги щодо продажу права оренди земельної ділянки проведені з порушенням норм ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , оскільки за відсутності детального плану території передача в користування (оренду) земельної ділянки ( у тому числі шляхом проведення земельних торгів ) заборонена. Земельні торги від 22.05.2019 р. ( у сфері аукціону № 17284 ), організатором яких є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, виконавцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Земпроектінвест» , лот 33223- з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку є таким, що проведені ( вчинені ) з порушенням ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 р. в задоволенні позову відмовлено.

В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсними результатів земельних торгів, оскільки відсутність розробленого та затвердженого плану території (ДПТ), за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування, а відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із генерального плану.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що фактично на спірній земельній ділянці, будується багатоповерховий будинок, що підтверджується Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а категорія земель спірної земельної ділянки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу не змінювалась.

Разом з цим, господарський суд послався на те, що задоволення позову у визначений Позивачем спосіб, позбавить Відповідача - 4 права користуватися земельною ділянкою та призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном, порушить справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання - Відповідача - 4, що є несумісним із вказаними гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

При цьому, враховуючи, що вимоги про визнання недійсним договору оренди землі; визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання припиненим права оренди є похідними від першої позовної вимоги про визнання недійсними результатів земельних торгів, виходячи з обставин цієї справи та з урахуванням відсутності підстав для задоволення першої вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення інших позовних вимог у справі.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду що відсутність розробленого та затвердженого плану території (ДТП), за наявності чинного генерального плану не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування, оскільки містобудівні умови не є предметом позову ТОВ ДІКСОН . Звертаючись до суду із позовом ТОВ ДІКСОН в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що при проведенні земельних торгів від 22.05.2019 р. та укладенні за їх результатом договору оренди порушено норми ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Водночас, на думку Скаржника, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 25.06.2020 р. № 9/25-311 та додатки до нього, у взаємозв`язку із п. 2 рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2017 р. № 82/24, не вірно застосовано положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у тому числі п. 1 ч. 1 ст. 1, п. 13 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 16 Закону, зі змісту яких вбачається, що містобудівна документація та плани зонування регулюють певну територію. Внаслідок зазначеного, суд прийшов до помилкового висновку, що план зонування м. Дніпра, який не поширюється на спірну територію є містобудівною документацією, яка знімає заборону на розпорядження землею, передбачену ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Однак, без з`ясувань мети закону не можна правильно витлумачити і застосувати норму права, що у ньому міститься. З положень п. 1 ч. 1 ст. 1, п. 13 ч. 1 ст. 1, н. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вбачається, що містобудівна документація розробляється, затверджується та діє щодо певної, конкретної території. П. 2 рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.2017 р. № 82/24 встановлено, що з 29.07.2017 р. план зонування м. Дніпро поширюється не на всю територію міста Дніпро, а лише на ту його частину, щодо якої план зонування не суперечить Генеральному плану розвитку міста. Спірна ж територія за планом зонування м. Дніпро суперечить Генеральному плану розвитку міста, відповідно й план зонування на цю територію не поширюється і не регулює спірну територію. Крім того, судом не застосовано норми , ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту та ДБН Б.2.2-Ш2019 Планування та забудова територій , які відповідно до ст. 11 Закону України Про будівельні норми є обов`язковими. Допущені порушення призвели до ухвалення по суті не правильного рішення.

При цьому Скаржник зазначає, що план зонування який би поширювався на територію по вул. Шевченка в районі буд. № 23-29 на момент проведення спірних земельних торгів був відсутній, а план зонування м. Дніпро затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 не підлягає застосуванню до спірної території на підставі п. 2 рішення міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24, у зв`язку із його суперечністю в частині зазначеної території Генеральному плану розвитку м. Дніпра.

Скаржник наголошує на тому, що за ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Тож, відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину, у тому числі земельних торгів, які за своєю суттю є правочиноіу, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Щодо наявності порушених прав та інтересів Позивача, то Скаржник вказує на те, що передача (надання) земельної ділянки із земель комунальної власності у користування ТОВ Діарент відбулось за відсутності плану зонування або детального плану території, під час розроблення та затвердження яких мали б відбутися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів. Таким чином, громадськість була позбавлена права на висловлення та врахування своїх пропозицій. Визнання недійсним земельних торгів з підстав порушення під час їх проведення ч. 3 ст. 24 Закону є ефективним способом захисту порушених прав, оскільки потягне за собою відновлення існуючих прав на момент до проведення спірних земельних торгів, і при розробленні містобудівної документації ( плану зонування, детального плану території ), яка має бути затверджена у відповідності до ч. 3 ст. 24 Закону до передачі (надання) земельної ділянки у користування, громадськість матиме можливість у встановленому порядку реалізувати свої права на участь в громадських слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації необхідної для передачі земельної ділянки по вул. Шевченка в районі буд. № № 23-29. ТОВ Діксон , що має у власності земельні ділянки поряд з земельною ділянкою по вул. Шевченка в районі буд. № 23-29 відноситься до громадськості, яка має право брати участь у громадських слуханнях щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації, дія якої поширюється на територію по вул. Шевченка в районі буд. № № 23-29, та має право на захист порушеного права у суді.

Таким чином, ТОВ Діксон є заінтересованою особою, вимоги ТОВ Діксон про визнання правочину недійсним ( визнання аукціону недійсним ) спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у стані до укладення оспорюваного правочину ( аукціону ), а Дніпровська міська рада як власник та розпорядник земельної ділянки перебувала у певному правовому становищі - у стані до незаконної передачі земельної ділянки для містобудівних потреб будь-яким особам, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав - реалізації її права на участь у громадських слуханнях щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації, що відповідно до законодавства має бути розроблена та затверджена із врахуванням громадських інтересів до передачі земельної ділянки у користування будь-яким особам. Реалізувати порушене право у разі забудови ТОВ Діарент земельної ділянки і реєстрації права власності на побудований об`єкт нерухомого майна ТОВ Діксон не матиме можливості, оскільки відповідно до ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту та ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 Склад та зміст плану зонування території ( зонінг ) щодо забудованих територій у містобудівній документації лише фіксується будівлі та споруди фактично існуючі, тобто інтереси та пропозиції громадськості вже не можуть бути враховані.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано фактичні обставині даної справи під час вирішення питання щодо втручання у право володіти майном, внаслідок чого не вірно застосовано Перший протокол до Конвенції, та зроблено помилкові висновки про перебування предмету позову під захистом Першого протоколу до Конвенції. Так, застосування до даної справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.10.2020 р. у справі 904/4470/19, Скаржник вважає безпідставним, оскільки як вбачається зі змісту наведеної постанови, до висновків про недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушення справедливого балансу Верховний Суд дійшов у зв`язку із тим, що у справі 904/4470/19 наслідки порушення можуть бути усунуті іншими способами, а задоволення позову призвело б до позбавлення володіння також і майном щодо якого відсутні порушення. Тож, в даній справі втручання у право мирного володіння майном переслідує легітимну мету, а позовні вимоги ТОВ ДІКСОН є пропорційними до цієї легітимної мети. Проведення громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів у розробленні будь якої містобудівної документації в подальшому ( у разі відмови у задоволенні розову ТОВ Діксон ) не зможе відновити порушені права, оскільки така містобудівна документація лише фіксуватиме містобудівні рішення у відповідності до вже існуючих титульних документів та побудованих об`єктів. В даному випадку суспільний інтерес щодо дотримання процедури врахування громадських інтересів при прийняття містобудівних рішень у відповідній містобудівній документації переважає над приватним інтересом у заволодінні земельною ділянкою для містобудівних потреб за відсутності плану зонування, дія якого б поширювалась на спірну територію та за відсутності детального плану території.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Дніпровської міської ради та від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачі не погоджуються з доводами апеляційної скарги, вважають її безпідставною і необґрунтованою, оскільки вважають, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 р. прийнято з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Висновки Апелянта щодо невірного застосування положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в тому числі в частині ч. 3 ст. 24 Закону, відповідачі вважають безпідставними та необгрунтованими, та такими, що свідчить про хибне трактування положень щодо необхідності обов`язкової наявності одразу і плану зонування, і детального плану території.

Зокрема, відповідачі посилаються на те, що що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й зонування та детальний план території, у зв`язку з чим вбачається, що необхідною умовою передачі земельної ділянки у власність є наявність затвердженого генерального плану та затвердженого плану зонування або детального плану. Вказане вище свідчить про помилковість та безпідставність висновків Апелянта щодо порушення його права з боку відповідачів, відносно необхідності в детальному плані території спірної земельної ділянки, та як наслідок проведення громадського обговорення щодо її забудови при наявності затвердженого генерального плану міста Дніпра та його зонування.

Крім того, у відзиві відповідачі зазначають на те, що генеральний план м. Дніпропетровська затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. № 2/17, рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24 затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 було затверджено план зонування території м. Дніпропетровська. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24 Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро встановлено, що при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, застосовується в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста. В той же час, невнесення змін в план зонування не вказує на його недійсність та його відсутність, оскільки основною містобудівною документацією є Генеральний план м. Дніпра. Крім того, в розрізі ч. 3 ст. 24 Закону, вбачається, що передача ( надання ) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності допускається ( можлива ) у випадку наявності однієї або іншої містобудівної документації: плану зонування або детального плану території. Важливо відзначити, що план зонування м. Дніпропетровська ( м. Дніпра ) є чинним і до тепер, що свідчить про його наявність в тому числі в момент проведення земельних торгів, як того і вимагає Закон.

Відповідачі також вказують на те, що цільове призначення земельної ділянки до категорії землі визначається відповідним рішенням органу місцевого самоврядування та за проектом землеустрою, що свідчить про виключні повноваження органів місцевого самоврядування з цього питання. Так, рішенням Дніпровської міської ради від 20.03.2019 р. Про проведення земельних торів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки по вул. Шевченка у районі будинків № № 23-29 вирішено затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по вул.Шевченка у районі будинків № № 23-29. площею 0,1253 га ( кадастровий номер 1210100000:03:298:0076 ), код КВЦПЗ 02.03. ( для будівництва багатоквартирного житлового будинку ) та п. 3 цього рішення вирішено віднести земельну ділянку за основним призначенням до категорії Землі житлової та громадської забудови . В подальшому вказане рішення стало підставою для укладання договору оренди землі. Згідно п. 2 Договору оренди землі від 22.05.2019 р., який укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ Діарент , в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1253 га. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 02.03 ( для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ). Функціональне використання ( вид використання): для будівництва житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:298:0076. Таким чином, категорія земель спірної земельної ділянки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу не змінювалась.

Проте, рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24 Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро встановлено, що при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, застосовується в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста. Тобто, внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро не свідчить про відсутність плану зонування і тим паче не свідчить про його відсутність. Крім того, Законом передбачено наявність плану зонування території, оскільки основним містобудівним документом є генеральний план розвитку м. Дніпра.

Щодо інших обгрунтувань зазначених в апеляційній скарзі, то відповідачі вважають їх такими які не підлягають врахуванню, оскільки первісна вимога щодо визнання торгів недійсними є незаконною та такою, яка не грунтується на нормах чинного законодавства, а лише на припущеннях Позивача ( Апелянта ). Таким чином, Позивачем ( Апелянтом ) до позовної заяви не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції та доказу того, що оспорювані земельні торги були проведенні з порушенням норм чинного законодавства за результатами чого це вплинуло на права та інтереси Позивача ( Апелянта ) взагалі.

Від Відповідача-4 ( Товариства з обмеженою відповідальністю "Діарент" ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що Генеральний план м. Дніпропетровська затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. № 2/17. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24 ".Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро» встановлено, що при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, застосовується в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста. Таким чином, рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська. Невнесення змін в план зонування не вказує на його недійсність та його відсутність, оскільки основною містобудівною документацією є Генеральний план м. Дніпра . Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із генерального плану. Таким чином, відсутність розробленого та затвердженого плану території (ДПТ), за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку категорію земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076 визначено, як землі житлової та громадської забудови. Фактично на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Дніпро, вуд. Шевченка у районі будинків № № 23-29 будується багатоповерховий будинок, що підтверджується Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно п. 2 Договору оренди землі від 22.05.2019 р., який укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діарент» , в оренду передається земельна ділянка , загальною площею 0,1253 га. Категорія землі згідно зі cт. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки ( код КВЦПЗ ): 02.03 ( для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку ). Функціональне використання ( вид використання ): для будівництва житлового будинку. Кадастровий помер земельної ділянки: 1210100000:03:298:0076. Таким чином, категорія земель спірної земельної ділянки відповідно до cт. 19 Земельного кодексу не змінювалась.

Відповідач- 4 наголошує на тому факті, що План зонування території м. Дніпропетровська, затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, є чинним, а будь-які порушення положень ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не мали місця, оскільки законодавством України не встановлено вимог щодо обов`язкової наявності одразу і плану зонування, і детального плану території при передачі ( наданні ) земельної ділянки із земель комунальної власності.

Товариство також вказує на те, що вид використання спірної земельної ділянки було визначено Дніпровською міською радою, зокрема у рішенні від 20.03.2019 р. №184/43 Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки по вул. Шевченка у районі будинків № № 23-29 та в подальшому було відображено у Договорі оренди землі від 22.05.2019 р.. Також, згідно п. 2 Договору оренди землі від 22.05.2019 р., який укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Діарент , в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, загальною площею 0,1253 га. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення: 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для будівництва житлового будинку. Зазначені обставини підстави підтверджують той факт, що Дніпровською міською радою, як власником спірної земельної ділянки, було визначено вид використання земельної ділянки саме такий, який міститься у Плані зонування території м. Дніпропетровська, затвердженому рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, а отже, саме ті відомості, які містяться у зазначеному Плані зонування території м. Дніпропетровська, враховувалися Дніпровською міською радою при визначені виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076.

Крім того, Товариство зазначає про те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, загальною площею 0,1253 га, знаходиться у межах території, на яку поширюється дія План зонування території м. Дніпропетровська, затвердженому рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, а отже, будь-які порушення ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відсутні. Враховуючи, що як землі житлової забудови, так і землі громадської забудови - відносяться до однієї категорії земель, визначеної ст. 19 ЗК України, то є безпідставними твердження Позивача про наявність розбіжностей між Генеральним планом розвитку міста Дніпро та Планом зонування території м. Дніпро в частині території по вул. Шевченко в районі буд. 23-29. У свою чергу, факт отримання Відповідачем-4 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076 жодним чином не суперечить сталому розвитку території та не йде у розріз з державними, громадськими чи приватними інтересами. За користування земельною ділянкою ТОВ ДІАРЕНТ сплачує орендну плату, яка, зокрема, сприяє наповненню місцевого бюджету .

Товариство наголошує на відсутності факту порушення будь-яких прав Позивача з боку відповідачів , Позивачем не надано жодних належних доказів щодо: системного прийняття Позивачем участі у громадських обговореннях: участі Позивача у діяльності громадських організацій та членства Позивача у відповідних громадських організаціях (спілках); наявності факту порушення Відповідачами прав безпосередньо Позивача; ідентифікації порушеного права Позивача; можливості відновлення можливо порушених прав Позивача при задоволені позовних вимог. Відтак, вищенаведені обставини дають підстави стверджувати про необґрунтованість і безпідставність вимог Позивача; відсутність ознак та фактів порушення будь-яких прав Позивача саме з боку Відповідачів; наявність ознак зловживання Позивачем своїм правом на звернення до суду.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020р. у справі № 904/2734/20 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 12 612,00 грн. 00 коп..

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 28.01.2021 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 16.02.2021 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 р. по справі оголошено перерву в судовому засіданні до 16.03.2021 р.

У судовому засіданні 16.03.2021 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. № 2/17 затверджено Генеральний план м. Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро» встановлено, що при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, застосовується в частині, що не суперечить Генеральному плану розвитку міста ( п. 2 ).

25.06.2018 р. між Департаментом по роботі з активами ДМР ( Організатор ) та ТОВ «Земпроектінвест» ( Виконавець ) укладено Договір про підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів з продажу земельної ділянки або права на її оренду, несільськогосподарського призначення комунальної власності № 08-18-Т, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався, за рахунок власних коштів, здійснити підготовку лота до продажу та продаж на земельних торгах земельної ділянки ( або права на її оренду ) несільськогосподарського призначення комунальної власності, місцезнаходження якої: м. Дніпро, вул. Шевченка у районі будинків 23-29, орієнтовною площею 0,1253 га. Для будівництва житлового будинку. Виконати роботи із землеустрою, оцінки земель та проведення земельних торгів на конкурентних засадах ( дозвіл на виконання робіт із землеустрою та оцінки земель надано рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 р. № 174/32 ).

Розділом 2 Договору визначено, що Виконавець повинен надати Організатору послуги, якість яких відповідає технічним, технологічним, економічним та іншим вимогам до послуг, зазначених у п. 1.2. договору, та які викладені у Завданні на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів і передбачені діючими нормативно-правовими і законодавчими актами.

Пунктами 5.5., 5.6. договору передбачено, що Виконавець проводить земельні торги у формі аукціону з продажу лоту у строки, визначені календарним планом. Місце надання послуг по проведенню земельних торгів визначається та вказується в оголошенні про проведення торгів.

Отже, Виконавець зобов`язався надати Організатору послуги на підготовку лота до продажу та проведення земельних торгів за визначену договором суму оплати.

В матеріалах справи міститься оголошення, відповідно до якого час проведення земельних торгів 22.05.2019 р. о 12:00 та прийом заяв та документів здійснюється до 17.05.2019 р. включно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон" не приймало участь у вказаних земельних торгах.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку категорію земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076 визначено, як землі житлової та громадської забудови.

22.05.2019 р. о 12:00 год відбулися земельні торги ( у формі аукціону № 17284 ). Організатором яких є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради ( Відповідач-1 ), Виконавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Землепроектінвест» ( Відповідач-2 ), лот з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків № № 23-29, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Земельні торги оформлені протоколом земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 22.05.2019 р. № 1/22052019.

За результатом проведення земельних торгів 22.05.2019 р. між Дніпровською міською радою ( Відповідач-3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діарент» ( Відповідач-4 ) укладено Договір оренди землі, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка комунальної власності площею 0,1253 га за кадастровим номером 1210100000:03:298:0076, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Шевченка, у районі будинків № № 23 - 29 та зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Діарент» .

Згідно п. 2 Договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1253 га. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 02.03 (для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку). Функціональне використання (вид використання): для будівництва житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що фактично на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Дніпро, вуд. Шевченка у районі будинків № № 23-29 будується багатоповерховий будинок, що підтверджується Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач вважає, що зазначені земельні торги у формі аукціону проведені з порушенням норм законодавства - ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , оскільки за відсутності детального плану території передача в користування ( оренду ) земельної ділянки ( у тому числі шляхом проведення земельних торгів ) заборонена, тому в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України, наявні підстави для визнання результатів цих торгів недійсними.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України Про охорону земель визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» регулювання земельних відносин вирішується на пленарних засіданнях міської ради.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органив місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів ( ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

За положеннями ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно з ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю пакет документів, перелік яких визначено в цій статті.

Як зазначалося раніше, Позивач учасником оскаржених торгів не був.

Відповідно до ст. 138 Земельного кодексу України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки. Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані.

Генеральна схема планування території України, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( в редакції яка діяла на момент проведення торгів ) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Ч. 8 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( в редакції яка діяла на момент проведення торгів ) встановлено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції яка діяла на момент проведення торгів) встановлено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства. У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків: 1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи; 2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону; 3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку); 5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів; 6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка: розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення); віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

З наведеної норми вбачається, що передача (надання) земельних ділянок з державної комунальної власності забороняється у разі відсутності плану зонування або детального плану. При цьому, план зонування території та детальний план є окремими видами містобудівної документації, які повинні відповідати генеральному плану населеного пункту.

Отже, системний аналіз правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й зонування та детальний план території.

Відповідно до частини третьої ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ( в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Втім, як встановлено матеріалами справи Генеральний план м. Дніпропетровська затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. № 2/17. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 р. № 82/24 «Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпро» встановлено, що при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації план зонування території міста, затверджений рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66, застосовується в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста ( п. 2 ).

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції рішенням міської ради від 22.07.2015 р. № 54/66 затверджено план зонування території м. Дніпропетровська, а невнесення змін в план зонування не вказує на його недійсність та його відсутність, оскільки основною містобудівною документацією є Генеральний план м. Дніпра. Відтак, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із генерального плану. Тому, відсутність розробленого та затвердженого плану території (ДПТ), за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Разом з тим, врахувавши , що фактично на спірній земельній ділянці будується багатоповерховий будинок ( що підтверджується Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ), а також витяг з Державного земельного кадастру ( яким визначено, спірну земельну ділянку, як землі житлової та громадської забудови ) та п. 2 Договору оренди землі ( Категорія землі: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 02.03 ( для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку). Функціональне використання ( вид використання ): для будівництва житлового будинку )), місцевий господарський суд слушно зауважив, що категорія земель спірної земельної ділянки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу не змінювалась.

При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано взято до уваги, що задоволення позову у визначений Позивачем спосіб, позбавить Відповідача-4 права користуватися земельною ділянкою та призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном, порушить справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання - Відповідача-4, що є несумісним із вказаними гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( зазначені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, виколаденими в постанові від 01.10.2020 р. у справі № 904/4470/19 ).

З врахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними результатів земельних торгів та відповідно для задоволення позовних вимог (визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, визнання припиненим права оренди щодо земельної ділянки), які мають похідний характер від першої позовної вимоги.

Окремо слід зазначити, щодо наявності порушених прав та інтересів Позивача, який посилається на те, що має право на захист порушеного права у суді, а тому є заінтересованою особою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 ЦПК та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес Позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

У своїй позовній заяві та апеляційній скарзі Позивач стверджує, що оспорювані торги проведені з порушенням прямої заборони встановленої ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що призвело до позбавлення Позивача права взяти участь у громадських обговореннях та висловити свої пропозиції щодо забудови земельної ділянки , право оренди якої є предметом оспорюваних земельних торгів.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, відповідно до правил доказування Позивач, посилаючись на позбавлення його права взяти участь у громадських обговореннях, повинен довести зазначені обставини.

Однак, як вірно зазначив Відповідач-4 у своїх запереченнях, Позивачем не надано жодних належних доказів щодо системного прийняття Позивачем участі у громадських обговореннях, участі Позивача у діяльності громадських організацій та членства Позивача у відповідних громадських організаціях (спілках), наявності факту порушення відповідачами прав безпосередньо Позивача та можливості відновлення можливо порушених прав Позивача при задоволені позовних вимог .

З огляду на викладене апеляційний господарський суд також погоджується з місцевим господарським судом, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила, оскільки у такому випадку має місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбувається порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції" ( пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. "Стретч проти Сполученого Королівства" ).

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2020 р. у справі № 904/2734/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17.03.2021 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя I. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус