Рішення

від 20.10.2020 по справі 911/2895/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2895/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕСКО , м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо , Київська область, смт. Велика Димерка

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Інтернешнл , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, м. Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача 1 - М.М. Глоба

від відповідача 2 - Р.В. Квітін

від третьої особи - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕСКО (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 19.11.2019 року (вх. №3019/19 від 19.11.2019 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Інтернешнл (далі - відповідач 2) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни (далі - третя особа) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017 р., визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.10.2017 р., визнання недійсним договору іпотеки від 13.11.2017 р., скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на порушення відповідачем 1 вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017 р., договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.10.2017 р. Підставами для визнання оспорюваних правочинів недійсними позивач зазначає порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч.ч. 1, 6, 8 ст. 38 Закону України Про іпотеку під час укладення таких правочинів.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2895/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.12.2019 року.

До суду від відповідача 1 - ТОВ Маядо надійшов відзив на позовну заяву №1212 від 12.12.2019 року (вх. №24804/19 від 12.12.2019 року), в якому відповідач 1 проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

До суду від відповідача 2 - ТОВ Профіль Інтернешнл надійшов відзив на позовну заяву б/н від 13.12.2019 року (вх. №24959/19 від 16.12.2019 року), в якому відповідач 2 проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання б/н від 13.12.2019 року (вх. №24954/19 від 16.12.2019 року) про відкладення розгляду справи.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи у судове засідання 17.12.2019 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судовому засіданні 17.12.2019 року повідомив, що ним не отримано відзиви на позовну заяву та заявив усне клопотання про витребування у відповідача 2 - ТОВ Профіль Інтернешнл оригіналу Договору фінансової допомоги №1-ФД від 12.01.2015 року, укладеного між ТОВ Маядо та ТОВ Профіль Інтернешнл .

Представниками позивача та відповідача 1 у судовому засіданні 17.12.2019 року подано спільне клопотання про продовження строків підготовчого провадження у справі №911/2895/19 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2895/19 на тридцять днів, витребувано у відповідача 2 - ТОВ Профіль Інтернешнл оригінал Договору фінансової допомоги №1-ФД від 12.01.2015 року, укладеного між ТОВ Маядо та ТОВ Профіль Інтернешнл та відкладено розгляд справи на 04.02.2020 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзиви б/н від 28.12.2019 року (вх. №61/20 від 02.01.2020 року).

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи у судове засідання 04.02.2020 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2020 року подав клопотання б/н від 04.02.2020 року (вх. №2522/20 від 04.02.2020 року) про витребування документів.

Представник відповідача 2 - ТОВ Профіль Інтернешнл у судовому засіданні 04.02.2020 року заперечував проти поданого представником позивача клопотання та подав клопотання б/н від 03.02.2020 року (вх. №2521/20 від 04.02.2020 року) про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з неповною сплатою позивачем судового збору при поданні позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.02.2020 року відкладено підготовче засідання на 03.03.2020 року.

До суду від позивача надійшли пояснення б/н від 02.02.2020 року (вх. №4735/20 від 02.03.2020 року), в яких позивач заперечує проти поданого клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без руху.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 01.03.2020 року (вх. №4734/20 від 02.03.2020 року) про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить доповнити вимогу про визнання недійним Договору іпотеки від 13.11.2017 року похідними вимогами, а саме:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38191691 від 17.11.2017 11:12:15 приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, на підставі якого до Державного реєстру іпотек внесено запис про іпотеку за номером 23422840;

- скасувати запис про іпотеку за номером 23422840, дата, час державної реєстрації 13.11.2017 15:52:41, приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38191388 від 17.11.2017 11:06:39 приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, на підставі якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за номером 23422438, вид обтяження: заборона на нерухоме майно; - скасувати запис про обтяження за номером 23422438, дата, час державної реєстрації 13.11.2017 15:49:06, державний реєстратор приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, вид обтяження: заборона на нерухоме майно;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38193424 від 17.11.2017 11:43:24 приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, на підставі якого до Державного реєстру іпотек внесено запис про іпотеку за номером 23425333;

- скасувати запис про іпотеку за номером 23425333, дата, час державної реєстрації 13.11.2017 15:56:29, приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38194528 від 17.11.2017 12:04:39 приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, на підставі якого до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за номером 23426257, вид обтяження: заборона на нерухоме майно;

- скасувати запис про обтяження за номером 23422438, дата, час державної реєстрації 13.11.2017 15:43:13, державний реєстратор приватний нотаріус Шевченко І.Л., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, вид обтяження: заборона на нерухоме майно.

Подану заяву б/н від 01.03.2020 року (вх. №4734/20 від 02.03.2020 року) про зміну предмету позову прийнято судом до розгляду.

До суду від третьої особи надійшла заява б/н від 02.03.2020 року (вх. №5065/20 від 03.03.2020 року) про надання додаткового часу для подання витребуванихухвалою суду від 04.02.2020 року документів.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи у судове засідання 03.03.2020 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2020 року подав заяву б/н від 03.03.2020 року (вх. №4968/20 від 03.03.2020 року) про застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, за невиконання вимог ухвал суду та заяву б/н від 03.03.2020 року (вх. №49367/20 від 03.03.2020 року) про визнання обставин справи встановленими в порядку ст.ст. 74, 81 ГПК України.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 03.03.2020 року не заперечував проти поданого клопотання позивача про застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, однак, просив суд відкласти розгляд такого клопотання до наступного судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні 03.03.2020 року клопотання відповідача 2 б/н від 03.02.2020 року про залишення позовної заяви без руху, судом встановлено, що заявлені позивачем вимоги є вимогами немайнового характеру та не пов`язані з витребуванням майна, а тому, у даному випадку відсутні підстави доплати судового збору у розмірі вартості витребуваного майна.

За таких обставин подане клопотання відповідача 2 б/н від 03.02.2020 року про залишення позовної заяви без руху задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 03.03.2020 року в задоволенні клопотання відповідача 2 б/н від 03.02.2020 року (вх. №2521/20 від 04.02.2020 року) про залишення позовної заяви без руху відмовлено, закрито підготовче провадження у справі №911/2895/19 та призначено розгляд справи по суті на 24.03.2020 року, повторно зобов`язано третю особу в строк до 23.03.2020 року надати документи, витребувані ухвалою суду від 04.02.2020 року.

Судове засідання, призначене на 24.03.2020 року не відбулось, у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 року №211 (зі змінами), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також, листа Ради суддів України від 16.03.2020 року №9/рс-186/20 і рішення зборів суддів Господарського суду Київської області №11 від 17.03.2020 року "Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину", про що сторони були повідомлені ухвалою від 20.03.2020 року.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року призначено судове засідання у справі №911/2895/19 на 23.06.2020 року.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання 23.06.2020 року не з`явилась, вимоги ухвали суду не виконала.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 23.06.2020 року (вх. №12488/20 від 23.06.2020 року) про відкладення розгляду справи.

Представники відповідачів 1, 2 у судовому засіданні 23.06.2020 року проти поданого клопотання позивача заперечували.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року розгляд справи відкладено на 28.07.2020 року та втретє витребувано у третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни оригінали (для огляду в судовому засіданні) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи): - матеріали нотаріальної справи про посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017, укладеного між ТОВ "Маядо" та ТОВ "Профіль Інтернешнл", зареєстрованого в реєстрі за №916;- матеріали нотаріальної справи про посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017, укладеного між ТОВ "Маядо" та ТОВ "Профіль Інтернешнл", зареєстрованого в реєстрі за №917;- вимогу про усунення порушення від 04.06.2015 Вих.№04-06ПР, направлену ТОВ "Маядо" на адресу ТОВ "ВКФ "ЕСКО" з доказами відправлення та отримання;- повідомлення, направлене ТОВ "Маядо" на адресу ТОВ "ВКФ "ЕСКО" на виконання вимог ст. 38 ЗУ "Про Іпотеку" з доказами відправлення та отримання.

Також, ухвалою суду від 23.06.2020 року постановлено стягнути з третьої особи в доход Державного бюджету України 2102,00 грн. штрафу в порядку ст. 135 ГПК України.

До суду від третьої особи надійшов лист с додатками №55/01-16 від 15.07.2020 року (вх. №14830 від 17.07.2020 року) на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2020 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 27.07.2020 року (вх. №15627/20 від 28.07.2020 року) про долучення документів.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.07.2020 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представники позивача та відповідачів 1, 2 у судовому засіданні 28.07.2020 року заявили усні клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості ознайомитися з документами, що подані третьою особою та для надання власних письмових пояснень.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року розгляд справи відкладено на 29.09.2020 року.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 29.09.2020 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судовому засіданні 29.09.2020 року подав клопотання б/н від 29.09.2020 року (вх. №20856/20 від 29.09.2020 року) про витребування доказів та просив суд відкласти розгляд справи.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 29.09.2020 року заперечував проти поданого клопотання позивача про витребування доказів та відкладення розгляду справи. Крім того, представник відповідача 2 у судовому засіданні наполягав на раніше поданому клопотанні про залишення позовної заяви без руху та доплати судового збору у розмірі вартості витребуваного майна.

У судовому засіданні 29.09.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо витребування доказів та відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 29.09.2020 року оголошено перерву до 20.10.2020 року.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.10.2020 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.10.2020 року не з`явився та електронною поштою надіслав до суду клопотання б/н від 19.10.2020 року (вх. №22722/20 від 20.10.2020 року) про визнання поважною причини неявки представника позивача у судове засідання та відкладення розгляду справи.

Представники відповідачів 1, 2 у судовому засіданні 20.10.2020 року заперечили проти відкладення розгляду справи та просили провести судове засідання та прийняти рішення. Також, представники відповідачів проти позову заперечили з підстав, викладених у відзивах на позов та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

У даному випадку судом прийнято до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, а не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу. Проте, позивачем не доведено суду неможливість заміни представника у даній справі, а також, неможливість розгляду справи без участі позивача на підставі письмових доказів, що містяться у справі. Позивачем не надано суду доказів поважності причин неявки, зокрема, доказів що представник позивача приймає участь у інших судових засіданнях про які останній зазначив у своєму клопотанні. На думку суду, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні.

Крім того, судом враховано обмеження встановленими Господарським процесуальним кодексом України процесуальними строками терміну розгляду справи та приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та неодноразові відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відкладення розгляду справи по суті не підлягає задоволенню судом.

Стосовно поданої позивачем у судовому засіданні 03.03.2020 року заяви б/н від 03.03.2020 року (вх. №49367/20 від 03.03.2020 року) про визнання обставин справи встановленими в порядку ст.ст. 74, 81 ГПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне. У своїй заяві позивач просить визнати обставину встановленою посилаючись на те, що ані відповідачами, ані третьою особою не було подано вимогу в порядку ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» про намір укласти договори купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, відсутність якої, на думку позивача, є підставою для визнання недійсними оспорюваних правочинів.

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши зазначену заяву позивача про визнання обставин встановленими, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки, при ухваленні рішення, суд вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Щодо повторно заявленого усного клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без руху та доплати судового збору у розмірі вартості витребуваного майна, суд звертає увагу відповідача 2, що аналогічне клопотання розглянуто судом у судовому засіданні 03.03.2020 року та встановлено, що заявлені позивачем вимоги є вимогами немайнового характеру та не пов`язані з витребуванням майна, а тому, у даному випадку відсутні підстави доплати судового збору у розмірі вартості витребуваного майна.

За таких обставин, повторно заявлене у судовому засіданні 29.09.2020 року усне клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без руху не розглядається судом.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 20.10.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2013 року між ТОВ Маядо (за договором - постачальник, відповідач 1 у справі) та ТОВ ВКФ ЕСКО (за договором - покупець, позивач у справі) укладено Договір поставки №1701/13К (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором поставки.

З метою забезпечення виконання позивачем грошових зобов`язань за Договором поставки №1701/13К від 14.01.2013 року між ТОВ «Маядо» (як іпотекодержателем) та ТОВ ВКФ ЕСКО (як іпотекодавцем) 15.07.2013 року укладено Договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломоновою В.В. та зареєстровано в реєстрі за №1090, №1091.

Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки, в забезпечення виконання покупцем (іпотекодавцем за цим договором) умов Договору поставки №1701/13К від 14.01.2013, року іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: - будівлі виробничої бази по виготовленню вікон, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Леніна, б. 1, яка має у своєму складі: 1.2.1. головний корпус 2002 року побудови, Б, загальною площею 1186,4 м2;1.2.2. очисна споруда 2002 року побудови, В, загальною площею 146,4 м2; 1.2.3. прохідна 2009 року побудови, Д, загальною площею 18,2 м2; 1.2.4. склад 2009 року побудови, Ж, загальною площею 734,6 м2; 1.2.5. склад 2009 року побудови, З, загальною площею 733,6 м2; 1.2.6. прохідна 2009 року побудови, И, загальною площею 7,8 м2; 1.2.7. будинок охорони 2009 року побудови, Р, загальною площею 3,7 м2; 1.2.8. допоміжний корпус (незавершене будівництво), Л,; 1.2.9. гараж (незавершене будівництво), К; 1.2.10. склад готової продукції (незавершене будівництво), О; 1.2.11. виробничий корпус (незавершене будівництво), Н; 1.2.12. склад (незавершене будівництво), М; 1.2.13. тротуар; 1.2.14. водонапірна башта; 1.2.15. каналізаційні колодязі; 1.2.16. мулозбірник; 1.2.17. огорожа; 1.2.18. бетонна площадка під кран; 1.2.19. інженерний колодязь; 1.2.20. підпірна стіна; 1.2.21. адміністративний корпус (незавершене будівництво); загальна площа майна 2830,7 м2 (нерухоме майно 1) та земельну ділянку з кадастровим номером 3222788300:04:001:0013 площею 6,0 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка (Чорногородська сільська рада) (нерухоме майно 2), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Відповідно до п. 3.1.4. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором або покупцем за договором поставки, звернути стягнення на майно, реалізувати його відповідно до діючого законодавства та цього договору, за рахунок вирученої від реалізації суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією майна.

Пунктом 5.1. Договору іпотеки визначено, що у разі порушення умов договору поставки або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та покупцю письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на майно.

Згідно п. 5.2. Договору іпотеки, звернення стягнення на майно здійснюється лише за рішенням суду.

Відповідно до п. 5.3.1. Договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання, за цим або договором поставки у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок майна.

Реалізація майна, на яке звертається стягнення за рішенням суду може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу майна з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки майна, визначеної шляхом його оцінки (п. 5.3.2. Договору іпотеки).

Так, протягом лютого-вересня 2014 року ТОВ «Маядо» (відповідач 1 у справі) поставив ТОВ ВКФ ЕСКО (позивач у справі) товар загальною вартістю 7803379,64 грн., однак ТОВ ВКФ ЕСКО отриманий товар оплачено частково, а залишок заборгованості склав 6311403,14 грн.

У зв`язку із невиконанням ТОВ ВКФ ЕСКО своїх зобов`язань за Договором поставки ТОВ «Маядо» звернулось до Господарською суду м. Києва з позовом до ТОВ ВКФ ЕСКО про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарською суду м. Києва від 27.09.2016 року у справі №910/25129/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року позов ТОВ «Маядо» задоволено частково, зокрема, стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Еско" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 16291077) на користь ТОВ "Маядо" (07442, Київська обл., Броварський р-н, сел. Димерка, вул. Радгоспна, 38, код 35843786) 6311403,14 грн. боргу, 3898310,99 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2769744,12 грн. 20% річних з простроченої суми, 2727281,27 грн. пені, 206700 грн. витрат по оплаті судового збору; звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за договором поставки №1701/13К від 13 січня 2013 р., а саме, на нежилі приміщення будівлі виробничої бази по виготовленню вікон, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Леніна, б. 1, яка має у своєму складі: 1.2.1. головний корпус 2002 року побудови, Б, загальною площею 1186,4 м2; 1.2.2. очисна споруда 2002 року побудови, В, загальною площею 146,4 м2; 1.2.3. прохідна 2009 року побудови, Д, загальною площею 18,2 м2; 1.2.4. склад 2009 року побудови, Ж, загальною площею 734,6 м2; 1.2.5. склад 2009 року побудови, З, загальною площею 733,6 м2; 1.2.6. прохідна 2009 року побудови, И, загальною площею 7,8 м2; 1.2.7. будинок охорони 2009 року побудови, Р, загальною площею 3,7 м2; 1.2.8. допоміжний корпус (незавершене будівництво), Л,; 1.2.9. гараж (незавершене будівництво), К; 1.2.10. склад готової продукції (незавершене будівництво), О; 1.2.11. виробничий корпус (незавершене будівництво), Н; 1.2.12. склад (незавершене будівництво), М; 1.2.13. тротуар; 1.2.14. водонапірна башта; 1.2.15. каналізаційні колодязі; 1.2.16. мулозбірник; 1.2.17. огорожа; 1.2.18. бетонна площадка під кран; 1.2.19. інженерний колодязь; 1.2.20. підпірна стіна; 1.2.21. адміністративний корпус (незавершене будівництво); загальна площа майна 2830,7 м2; - земельну ділянку, кадастровий номер 3222788300:04:001:0013, площею 6 (шість) га, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, село Чорногородка, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Еско" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код 16291077); визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", надано ТОВ «Маядо» - іпотекодержалелю право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі, а також право проведення усіх дій, пов`язаних із збереженням та реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

18.10.2017 року між ТОВ Маядо (продавець), що є іпотекодержателем за Договором іпотеки, та ТОВ Профіль Інтернешнл (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстровано в реєстрі за №916, відповідно до умов п. 1.1. якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність будівлі виробничої бази по виготовленню вікон, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Леніна, 1, загальною площею 2830,7 кв.м. кадастровий номер земельної ділянки, на якій знаходиться відчужуване нерухоме майно - 3222788300:04:001:0013.

Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу нерухомого майна №916, цей продаж вчинено за суму 8474000,00 грн, які покупець зобов`язується сплатити протягом місяця з моменту укладення цього договору на розрахунковий рахунок продавця.

Також, 18.10.2017 року між ТОВ Маядо (продавець), що є іпотекодержателем за Договором іпотеки, та ТОВ Профіль Інтернешнл (покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №917, відповідно до умов п. 1.1. якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність земельну ділянку площею 6,0 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка. Кадастровий номер відчужуваної земельної ділянки - 3222788300:04:001:0013.

Відповідно до п. 3.1. Договору купівлі-продажу нерухомого майна №917, цей продаж вчинено за суму 6828600,00 грн., які покупець зобов`язується сплатити протягом місяця з моменту укладення цього договору на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач заперечує дійсність вказаних правочинів та вважає їх такими, що підлягають визнанню судом недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, у зв`язку із недотриманням відповідачами в момент їх укладення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України (далі - ЦК України), а тому, рішення про реєстрацію, на підставі яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчнко І.Л. внесено до Реєстру записи про право власності підлягають скасуванню судом.

Позивач зазначає, що оспорювані правочини укладено відповідачем 1, як продавцем, шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку" на виконання судового рішення у справі №№910/25129/15. Однак, відповідачем 1 не дотримано та не виконано вимог ч. 1 ст.38 ЗУ "Про іпотеку", оскільки, відповідач 1 не повідомив позивача про свій намір укласти оспорювані договори купівлі-продажу.

Крім того, в порушення абз. 2 п. 2.7 Порядку вчинення нотаріальних дій, відповідач 1 (іпотекодержатель) не підтвердив документально нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки. А тому, на думку позивача, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. не мала права посвідчувати оспорювані правочини.

Також, позивач вважає, що оспорювані правочини укладені в порушення ч. 6 ст.38 ЗУ "Про іпотеку" щодо визначення ціни продажу нерухомого майна та відповідачем 1, як іпотекодержателем за Договором іпотеки не виконано свого обов`язку щодо направлення позивачу, як іпотекодавцю звіту про розподіл коштів від продажу нерухомого майна, що є порушенням ч. 8. ст.38 ЗУ "Про іпотеку".

Заперечуючи проти позову відповідачі зазначили, що на виконання вимог ст. 38 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержателем (ТОВ МАЯДО ) було направлено вимогу про усунення порушення вих. №04-06ПР від 04.06.2015 року, належну оцінку якій було надано також у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 910/25129/15. Також, з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 21.11.2019 року у справі №757/13243/17 та Верховного Суду, викладені у постанові від 25.09.2018 року у справі №766/13946/16-ц зазначено, що правовим наслідком невиконання або неналежного виконання іпотекодержателем обов`язку за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір, є відшкодування збитків таким особам, а не недійсність договору купівлі-продажу, укладеного іпотекодержателем про продаж предмета іпотеки.

На думку відповідача 1, ним здійснено реалізацію предмету іпотеки за вартістю встановленою Рішенням господарського суду міста Києва та висновку експертів №23614/15-43 від 25.07.2016 р. комісійної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, що відповідає вимогам законодавства.

Вимоги ж позивача про скасування рішень про державну реєстрацію прав, на думку відповідачів, не можуть бути задоволені, оскільки рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. вичерпали свою дію, а тому, вимоги про скасування записів про державну реєстрацію не є належним способом захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено, що пунктами 5.2., 5.3.2. Договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на майно здійснюється лише за рішенням суду; реалізація майна, на яке звертається стягнення за рішенням суду може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 27.09.2016 року у справі №910/25129/15 визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України Про іпотеку , якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Згідно п. 2.7. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 (далі - Порядок), якщо рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобов`язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2.8. Порядку встановлено, що особи, які виявили бажання придбати предмет іпотеки (відмовитися від права купівлі), повинні в тридцятиденний строк з дня одержання повідомлення щодо наміру продажу письмово повідомити іпотекодержателя або нотаріуса про свій намір. Особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки в іпотекодержателя з дня отримання іпотекодержателем повідомлення про згоду на купівлю предмета іпотеки.

Якщо в установлений строк відповідь на повідомлення від осіб, які мають право переважної купівлі предмета іпотеки, не надійшла, нотаріус вправі посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій іншій особі на розсуд іпотекодержателя.

Матеріали справи не містять, а сторонами не надано доказів дотримання відповідачем 1 встановленого ч. 1 ст. 38 Закону України Про іпотеку обов`язку щодо повідомлення позивача за 30 днів про свій намір укласти з відповідачем 2 оспорювані Договори купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 18.10.2017.

Суд неодноразово зобов`язував третю особу - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. надати відповідне повідомлення, однак, надані третьою особою пояснення та документи не містять такого повідомлення.

В той же час, доводи відповідачів стосовно того, що відповідачем 1 на адресу позивача надсилалась вимога в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» №04-06ПР від 04.06.2015 року про намір укласти договори купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки не приймаються судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, вимога №04-06ПР від 04.06.2015 року, на яку посилається відповідач 1, за своїм змістом є вимогою про усунення порушення за Договором поставки №1701/13/К від 11.07.2013 року шляхом погашення заборгованості в порядку ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п. 5.1. Договору іпотеки і невиконання позивачем такої вимоги стало підставою звернення відповідача 1 - ТОВ «Маядо» до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «ВКФ «Еско» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правова оцінка вказаній вимозі №04-06ПР від 04.06.2015 року про усунення порушення, зокрема в частині дотримання іпотекодержателем вимог ст. 35 Закону України Про іпотеку , була надана в постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року у справі №910/25129/15, якою залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2016 року у справі №910/25129/15.

Отже, вимога №04-06ПР від 04.06.2015 року про усунення порушення не може вважатись доказом дотримання відповідачем 1 приписів ч. 1 ст. 38 Закону України Про іпотеку , оскільки письмове повідомлення про намір укладення договору купівлі-продажу, передбачене даною нормою, надсилається за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачем 1, як іпотекодержателем, було порушено приписи ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Пунктами 5.2., 5.3.2. Договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на майно здійснюється лише за рішенням суду; реалізація майна, на яке звертається стягнення за рішенням суду може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Положеннями Закону України "Про іпотеку" передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержатилем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно положень ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Попередження іпотекодаця про укладання договору купівлі-продажу у формі повідомлення, передбаченого ст. 38 Закону України Про іпотеку , дає іпотекодавцю та особам, які мають права на предмет іпотеки, бути обізнаними про реальну можливість укладання угоди відчуження іпотечного майна, як наслідок, довідатися про умови такого відчуження, у тому числі щодо ціни продажу, та скористатися правом виконати основне зобов`язання або першочергово придбати це майно.

Невиконання іпотекодержателем зобов`язання, встановленого ч.1 ст. 38 Закону України Про іпотеку , тягне за собою відповідальність останнього за відшкодування збитків, у тому числі перед іпотекодателем.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що вимога ТОВ «Маядо» №04-06ПР від 04.06.2015 року, є вимогою про усунення порушення основного зобов`язання за Договором поставки з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі їх невиконання, що відповідає вимогам ст. 35 Закону України Про іпотеку .

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Встановивши, що позивач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором поставки, виконання якого забезпечено Договором іпотеки, що містив застереження про задоволення вимог іпотекодержателя і передбачав, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, врахувавши, що початкову ціну продажу предмета іпотеки визначено в рішенні суду на підставі висновку судових експертиз Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а посвідчення оспорюваних Договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки здійснено приватним нотаріусом відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки обставин, які б свідчили про недійсність оспорюваного договору купівлі-продажу з визначених статтями 203, 215 ЦК України правових підстав, не встановлено.

Та обставина, що відповідачем 1 не надіслано позивачу вимогу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» про намір укласти договори купівлі-продажу іпотечного майна не має наслідком визнання оспорюваних Договорів купівлі-продажу недійсними, а може виступати підставою для відшкодування цим особам завданих збитків (ст. 38 Закону України Про іпотеку ).

Крім того, ні Законом України Про іпотеку , ні Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, не передбачено обов`язковості для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки шляхом його продажу будь-якій особі-покупцеві доказів отримання іпотекодавцем повідомлення про порушення умов кредитного договору, договору іпотеки і повідомлення про звернення стягнення на спірне майно, що передбачено при іншому способі звернення стягнення на предмет іпотеки - набутті права власності на предмет іпотеки самим іпотекодержателем в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку . Також наслідком недодержання іпотеко держателем процедури, встановленої статтею 38 Закону України Про іпотеку , законодавець визначив відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання недійсним договору.

Слід зазначити, що позивач не позбавлений можливості захистити свої права у спосіб, передбачений статтею 38 Закону України «Про іпотеку» .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі №607/14905/16-ц, від 10.06.2020 року у справі №442/4416/16-ц, від 04.12.2019 року у справі №361/5027/16-ц, від 12.09.2018 року у справі №766/13946/16-ц.

Щодо заявленої позивачем підстави позову - недотримання ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку щодо визначення ціни продажу нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" , ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стаття 39 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Згідно п. 5.3.2 Договору іпотеки, реалізація майна, на яке звертається стягнення за рішенням суду може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу майна з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки майна, визначеної шляхом його оцінки.

Так, в рішенні Господарського суду м. Києва від 27.09.2016 року та постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року встановлено, що згідно п.п. 1.2, 1.4. Договором іпотеки сторони погодили вартість майна станом на час укладення договору загалом в розмірі 4099819,78 грн., в т.ч.: будівля, виробничо-комерційної бази по виготовленню вікон - 1173619,78 грн.; земельна ділянка - 2926200,00 грн.

При цьому, ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2015 для з`ясування дійсної вартості предмета іпотеки - нерухомого майна та земельної ділянки, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №23614/15-43 від 25.07.2016 року комісійної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна, а саме, виробничої бази по виготовленню вікон, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Леніна, 1, в цінах на дату проведення дослідження становить 15302600,00 грн., з яких: земельної ділянки кадастровий номер 3222788300:04:001:0013, площею 6 (шість) га, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Чорногородка (Чорногородська сільська рада) - 6828600,00 грн.; будівель та споруд, що входять до складу об`єкту дослідження - 8474000,00 грн.

Положенням ч.6 ст.38 Закону України Про іпотеку передбачені наслідки продажу предмету іпотеки за ціною, нижчою за звичайні ціни на цей вид майна у вигляді відшкодування різниці між ціною продажу предмету іпотеки та звичайною ціною на нього і не є підставою для визнання правочину недійсним.

Враховуючи зазначене, посилання позивача про недотримання ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку є необґрунтованими.

Посилання позивача на недотримання ч. 8 ст. 38 Закону України Про іпотеку щодо надіслання звіту про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки не приймаються судом до уваги як необґрунтовані. Так, судом встановлено, що відповідачами в ході розгляду справи не надано доказів надіслання позивачу відповідного звіту про розподіл коштів, однак, на думку суду недотримання ч. 8 ст. 38 Закону України Про іпотеку щодо надіслання звіту про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки не може бути самостійною підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу іпотекодержателем іпотечного майна.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що недодержання іпотекодержателем вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про намір укласти договір продажу предмета іпотеки є підставою відповідальності іпотекодержателя перед іпотекодавцем за відшкодування завданих збитків, а не підставою для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсним, а тому, доводи позивача про наявність підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними є необґрунтованими.

Також, не є підставою для визнання правочину недійсним недотримання ч. 8 ст. 38 Закону України Про іпотеку щодо надіслання звіту про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки, а порушення ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» спростовано вищевикладеними висновками суду.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕСКО до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Маядо та Товариства з обмеженою відповідальністю Профіль Інтернешнл за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.10.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць