Рішення

від 20.10.2020 по справі 912/2338/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2338/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Знам`янської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафармінг Кропивницький"

про звільнення та повернення земельних ділянок

Представники:

від прокуратури - Радкевич С.В., наказ № 101 к від 11.09.2020;

від позивача - Донченко С.В., довіреність № 01-25/21/0.1 від 03.09.2020;

від відповідача - Усатенко В.Ю., адвокат, ордер ВА №1001600 від 14.11.2019.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Знам`янської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафармінг Кропивницький" (далі - ТОВ "Аквафармінг Кропивницький") про звільнення та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельні ділянки водного фонду, якими з 24.10.2016, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, безпідставно користується відповідач, адже Режим рибогосподарської експлуатації не надає права користування водним об`єктом, оскільки регулює лише питання раціонального використання водного об`єкта. Режим рибогосподарської експлуатації Диківського водосховища був розроблений на замовлення ТОВ "Аквафармінг Кропивницький". Як вбачається з листів Дмитрівської та Диківської сільських рад Знам`янського району Кіровоградської області, ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 3522281500:02:000:7574 площею 89,3 га та 3522281200:02:000:7510 площею 88,7 га не зверталось. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквафармінг Кропивницький" права на вищезазначені земельні ділянки водного фонду не зареєстровано. У зв`язку з тим, що відповідач користується землями водного фонду без достатньої правової підстави, що є порушенням інтересів держави у сфері використання державним майном, управління об`єктами державної власності, а також економічних інтересів держави, які порушуються ненадходженням коштів від оренди державного майна до бюджету.

Звернення прокурора з позовом до господарського суду обґрунтоване посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ухвалою від 02.09.2019 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та зупинив провадження у справі №912/2338/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц, зобов`язавши учасників судового процесу після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.

Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 18.11.2019; зобов`язав прокурора у строк до початку підготовчого засідання надати суду письмові пояснення щодо неналежного здійснення відповідним державним органом захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах самостійно; запропонував учасникам справи у строк до дня підготовчого засідання надати суду власні письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц з доказами направлення таких пояснень всім учасникам справи; відповідачу у строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, надано право подати до суду письмовий відзив на позов; протягом трьох днів після отримання відзиву, але завчасно до початку розгляду справи по суті; Прокурору та позивачу надано право подати до суду відповідь на відзив відповідача; протягом трьох днів після отримання відповіді позивача на відзив, але завчасно до початку розгляду справи по суті, відповідачу надано право подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

07.11.2019 від Керівника Знам`янської місцевої прокуратури, на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2019, надійшли письмові пояснення щодо неналежного здійснення відповідним державним органом захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах самостійно. Прокурором зазначено, що Кіровоградська обласна державна адміністрація - орган уповноважений на виконання функцій держави, однак усунувся від захисту порушених інтересів держави та не має наміру самостійно їх захищати в судовому порядку, враховуючи сплив строку позовної давності, для відповідного захисту інтересів держави в суді, даний факт став підставою для звернення прокурора з позовом до суду (а.с. 173-180 том 1).

15.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що Прокурор неправомірно звернувся до суду, а також в позові в порушення ст. 131-1 Конституції України, не вказано в чому полягає виключність даного випадку, та як Конституція дозволяє звертатись до суду не у будь-якому випадку, а лише у виключному. Відповідач зазначив про те, що правомірно отримав статус спеціального товарного рибного господарства, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації Диківського водосховища здійснює користування Диківськогого водосховища (а.с. 183-194 том 1).

18.11.2019 від відповідача надійшла заява про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с. 221-223 том 1).

Ухвалою від 18.11.2019 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Державне агентство рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Кіровоградській області; за власною ініціативою продовжив відповідачу процесуальний строк для подання відзиву до дня фактичного його подання; за власною ініціативою продовжив прокурору та позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 22.11.2019; за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання до 20.12.2019.

18.11.2019 на адресу суду, на виконання вимог ухвали від 22.10.2019, від Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшли пояснення у справі, якими остання підтримує позовні вимоги Прокурора в повному обсязі, а також повідомляє, що відповідач не звертався до неї щодо надання у користування земельними ділянками і водними об`єктами. Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України у відповідача відсутні будь - які правовстановлюючі документи для користування земельними ділянками водного фонду, адже Режим рибогосподарської експлуатації не надає права користування водним об`єктом. Безоплатне користування земельними ділянками є наслідком не надходження коштів до місцевих бюджетів, чим спричиняє шкоду економічним інтересам держави (а.с. 232-233 том 1).

22.11.2019 до господарського суду надійшла відповідь на відзив за підписом керівника Знам`янської місцевої прокуратури, якою повідомлено суд про те, що користування відповідачем землями водного фонду без достатньої правової підстави є прямим порушенням інтересів держави у сфері використання державним майном, управління об`єктами державної власності, тому Прокурор звернувся до суду в інтересах держави у зв`язку з тим, що захист цих інтересів не здійснює Кіровоградська обласна державна адміністрація, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження (а.с. 1 - 12 том 2).

20.12.2019 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18 у подібних відносинах щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором (а.с. 25-29 том 2).

У підготовчому засіданні 20.12.2019 господарський суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 21.12.2019 для надання можливості Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації подати заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

21.12.2019 Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (а.с. 33-34).

Ухвалою від 21.12.2019 судом відмовлено у задоволенні заяви Департамента екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Задоволено заяву відповідача про зупинення провадження у справі від 20.12.2019. Зупинено провадження у справі №912/2338/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18. Зобов`язано учасників судового процесу після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів. Відповідачу у строк до 20.01.2020 подати суду оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи Режиму рибогосподарської експлуатації Диківського водосховища.

Ухвалою суду від 26.08.2020 поновлено провадження у справі № 912/2338/19; підготовче засідання призначено на 14.09.2020.

У судовому засіданні 14.09.2020 відповідачем заявлено усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване тим, що Прокурор не з`явився у судове засідання.

Ухвалою від 14.09.2020 закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті 21.09.2020; визначено резервну дату судового розгляду 19.10.2020.

21.09.2020 господарський суд протокольною ухвалою, враховуючи закінчення часу відведеного для розгляду даної справи в даному судовому засіданні, оголосив перерву в судовому засіданні до 19.10.2020.

19.10.2020 господарський суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 20.10.2020; на підставі ч. 5 ст 161 ГПК України дозволено позивачу надати суду письмові пояснення щодо виготовлення та наявністю паспорту водного об"єкту, пов"язаного з предметом спору у даній справі.

20.10.2020 від Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшли до суду пояснення по справі в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України. Позивач пояснив, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 15.03.2018 № 151-р затверджено перелік земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах терміном на 10 років, до якого включено спірні земельні ділянки. Пунктом 2 вищезазначеного розпорядження голові облдержадміністрації дано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок терміном на 10 років для рибогосподарських потреб, за рахунок земель водного фонду, за межами населеного пункту на території Кіровоградської області, для продажу права оренди на земельних торгах. В зв`язку з чим було виготовлено Паспорт водного об`єкта водосховище площею 141,2802 га розташоване за межами населених пунктів Диківської та Дмитрівської сільських рад Знамянського району (додається). Проте, обласна державна адміністрація не має змоги розпорядитися належним чином зазначеними земельними ділянками, так як ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" використовує водний об`єкт на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації Диківського водосховища, що є перешкодою для орендодавця в частині зобов`язання передати вільний від господарської діяльності природний об`єкт (а.с. 102-103 том 2).

Також 21.10.2020 до суду подана заява від Кіровоградської обласної державної адміністрації про долучення до матеріалів справи документів, а саме: копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 88, 7 га (Диківська сільська рада Знам"янського району) та площею 89,3 га (Дмитрівська сільська рада Знам"янського району), обгрунтовуючи їх подання тим, що обласній державній адміністрації не було раніше відомо про такі документи (а.с. 128 том 2).

Протокольною ухвалою від 20.10.2020 судом постановлено про те, що надані позивачем докази у відповідності до ч. ч.8, 9 ст. 80 ГПК України до розгляду не приймаються.

У судовому засідання 20.10.2020 Прокурором та представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

Також 20.10.2020 прокурором подано до суду заяви про виправлення технічної помилки у позові, вважати правильним кадастровий номер земельної ділянки площею 88,7 га - 3522281200:02:000:7510 (а.с. 240-241 том 2).

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадку та у порядку, встановленому законом.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною першою статті 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного або господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява N 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так відповідно до ч. 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі N 910/7813/18.

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачем порушено вимоги земельного законодавства, а саме незаконне та безоплатне користування відповідачем у продовж тривалого часу земельними ділянками водного фонду площею 178 га, призводить до недоотримання коштів, а саме орендної плати за його використання місцевим бюджетом, що в свою чергу може призвести до втрат державним бюджетом. Порушення інтересів держави обґрунтовується також тим, що у зв`язку із недоотриманням коштів за користування земельними ділянками водного фонду ставиться під загрозу реалізація соціально-економічних і культурних програм, які фінансуються за бюджетні кошти. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення державної, а також суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання щодо повернення у власність держави земель водного фонду, які відповідач набув з порушенням закону, у зв`язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави Прокурор.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України і ч. ч. 3-4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Кіровоградською обласною державною адміністрацією, яка не вжила заходів до повернення водного об`єкта у судовому порядку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з повідомленням в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор звертався до Кіровоградської обласної державної адміністрації 06.06.2019 (а.с. 122 том 1).

В свою чергу, з даним позовом до суду Прокурор звернувся 14.08.2020.

Крім того, з наявних у справі доказів вбачається, що Знам"янська місцева прокуратура зверталась до Кіровоградської обласної адміністрації з листами щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді від 20.03.2019 № 70-81вих.19 та від 01.04.2019 №05/1-319вих.19, що підтверджується відповідним листом Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації за № 26-12/1572/0.26 від 05.04.2019 (а.с. 54-55 том 1).

А отже, Кіровоградська обласна державна адміністрація мала достатньо часу для звернення до суду. Натомість, на адресу прокуратури надійшов лист департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації від 10.06.2019, зі змісту якого вбачається, що позов до ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" не заявлявся та відсутні будь-які заперечення щодо заявлення відповідного позову Прокурором (а.с. 82-83 том 1).

Відкриваючи провадження у даній справі, господарський суд встановив відповідність поданої Прокурором позовної заяви вимогам ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Недоліків заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд не виявив, а тому були відсутні підстави для залишення позову з цих підстав без розгляду.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення Прокурором представництва в суді законних інтересів держави, у зв`язку з чим, Виконуючим обов`язки керівника Знам`янської місцевої прокуратури подано до суду позов у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Знам`янською місцевою прокуратурою в ході розгляду звернення громадян від 19.03.2019 щодо незаконного та безоплатного використання ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" Диківського водосховища встановлено порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства при використанні водних об`єктів загальнодержавного значення (а.с. 38-39 том 1).

Згідно Паспорта водного об`єкта, водосховище площею 141,2802 га розташоване за межами населених пунктів Диківської та Дмитрівської сільських рад, Знам`янського району, Кіровоградської області (а.с. 104 том 2).

На території Диківської та Дмитрівської сільських рад Знам`янського району, Кіровоградської області на річці Інгулець, розташоване Диківське водосховище, загальною площею 178 га, яке складається із земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 3522281500:02:000:7574 площею 89,3045 га, що розташована на території Дмитрівської сільської та 3522281500:02:000:7510 площею 88,768 га, що розташована на території Диківської сільської ради, що підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА від 04.07.2019 (а.с. 89 том 1).

За замовленням ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" Науково-дослідним інститутом "Держводекологія" розроблено Режим рибогосподарської експлуатації Диківського водосховища (далі - Режим), розташованого на річці Інгулець, поблизу сіл Диківка та Дмитрівка Знам`янського району Кіровоградської області (а.с. 91-93 том 1)..

27.09.2016 Режим погоджено Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Кіровоградської області та 24.10.2016 Державним агентством рибного господарства.

Згідно вказаного Режиму визначено обсяги вселення та вилучення водних живих ресурсів за видами, та визначено, що любительський та спортивний вилов риби здійснюється відповідно до Регламентації ведення любительського та спортивного рибальства, наведеної в Науково-біологічному обґрунтуванні даного Режиму (пункт 12) та організовується згідно з чинним законодавством України. При цьому, користувач визначає місця для любительського та спортивного лову за плату.

Відповідачем у жовтні 2017 року та у вересні-жовтні 2018 року виконано роботи із вселення водних біоресурсів, що підтверджується актами від 05.10.2017, 26.09.2018, 26.10.2017 (а.с. 196-198 том 1).

Крім того, починаючи з 2017 року ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" здійснює вилов водних біоресурсів з водного об`єкта, про що свідчать надані відповідачем до Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області Звіти про обсяги вилову водних біоресурсів станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019 (а.с. 76-81 том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 №5293-VI (далі - Закон) аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 11 Закону до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належить надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів") водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Відповідно до ст. 25 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Разом з тим, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Згідно абзацу 5 ст. 53 ЗУ "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Проте, вищевказані норми не передбачають можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 923/213/18.

З листа Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації від 05.04.2019, а також листів Дмитрівської сільської ради та Диківської сільської ради Знам"янського району Кіровоградської області від 26.04.2019 № 298 та відповідно від 17.04.2019 № 446 вбачається, що жодних рішень щодо передачі ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" водних об`єктів, в комплексі із земельною ділянкою в оренду не надавались. Від ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" звернень щодо надання у користування земельних ділянок та водних об`єктів до Кіровоградської облдержадміністрації чи Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації, як й до Дмитрівської сільської ради, Диківської сільської ради Знам"янського району Кіровоградської області також не надходило (а.с. 54, 55, 61, 62 том 1).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що земельні ділянки водного фонду мають передаватись в користування суб`єктам господарювання на підставі рішення уповноваженого органу на платній основі або інших умовах. Порядок їх експлуатації визначається уповноваженими органами з дотриманням принципу раціонального використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази наявності рішення уповноваженого органу про надання у користування водосховища розташоване за межами населених пунктів Диківської та Дмитрівської сільських рад Знам`янського району Кіровоградської області, а також спірними земельними ділянками водного фонду відповідачеві, на будь-яких умовах.

Посилання відповідача у відзиві на положення Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджену Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 за № 4 до уваги судом не приймається, з огляду на те, що вона є підзаконним нормативно-правовим актом, який не може суперечити вищевказаним Законам.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 84 ЗК України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Так, у відповідності до ч. 5 ст. 122 ЗК України, земельні ділянки із земель державної власності, у власність або користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до певного району, або у випадках коли районна державна адміністрація не утворена, передаються обласними державними організаціями на їхній території для всіх потреб.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно".

Будь-яких правовстановлюючих документів, передбачених наведеними вище нормами Закону, для підтвердження правомірності дій відповідача щодо зайняття спірної у справі земельної ділянки відповідачем суду не надано.

Крім того, згідно до абзацу 4 ст. 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗК України використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або з погодженням із землекористувачами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документу, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

За всіма, передбаченими ст. 1 наведеного Закону ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, спірні у справі земельні ділянки підпадають під це визначення.

Також, слід врахувати, що відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" безпідставно використовує земельні ділянки водного фонду, та без документів, що посвідчують права на них, тобто самовільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Згідно ст. 16 Закону Україну "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за збереженням і раціональним використанням державного майна; використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" Кіровоградська обласна державна адміністрація здійснює повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені норми, а також норми Водного кодексу та Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Кіровоградська обласна адміністрація є розпорядником водного об`єкту - Диківського водосховища розташоване за межами населених пунктів Диківської та Дмитрівської сільських рад Знам`янського району Кіровоградської області, а отже є належним позивачем у даній справі.

Доводи відповідача щодо користування відповідачем водним об"єктом водосховища на підставі правомірно отриманого ним Режиму рибогосподарської експлуатації Диківського водосховища не заслуговують на увагу, з огляду на те, що отримання ним Режиму не є правовою підставою використання останнім земель водного фонду, зокрема і під рибогосподарськими водними об`єктами, якими користується відповідач, з огляду на те, що використання водних біоресурсів, як було зазначено вище, є нерозривно пов`язаним з використанням рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Безпідставними також вважає господарський суд доводи відповідача, викладені ним у відзиві щодо замовного характеру дій прокурора щодо звернення до суду з позовом до відповідача, з огляду на те, що зазначені доводи не входять до предмету доказування у даній справі та не впливають на доведеність у справі безпідставного користування відповідачем земельними ділянками водного фонду, що розміщені під водним об"єктом Диківського водосховища.

Таким чином, враховуючи, що Диківське водосховище та зайняті під ним земельні ділянки фактично використовуються ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" без будь-яких правовстановлюючих документів, вказані об`єкти підлягають поверненню державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Відповідно, позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації до ТОВ "Аквафармінг Кропивницький" про зобов`язання звільнити та повернути земельні ділянки водного фонду підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквафармінг Кропивницький" (25015, м. Кропивницький, площа Дружби Народів, буд. 5, кв. 52, код ЄДРПОУ 40692480) звільнити та повернути Кіровоградській обласній державній адміністрації земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 3500081500:02:000:7574 площею 89,3 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області та 3522281200:02:000:7510 площею 88, 7 га, що розташована на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, які знаходяться під Диківським водосховищем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафармінг Кропивницький" (25015, м. Кропивницький, площа Дружби Народів, буд. 5, кв. 52, код ЄДРПОУ 40692480) на користь прокуратури Кіровоградської обласної (25000, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам судового процесу, а саме:

Знам`янській місцевій прокуратурі за адресою: 28000, Кіровоградська область,

м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а;

Кіровоградській обласній державній адміністрації на електронну пошту: pablic@kr-admin.gov.ua;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквафармінг Кропивницький" за адресою: 25015, м. Кропивницький, площа Дружби Народів, буд. 5, кв. 52;

Прокуратурі Кіровоградської області на електронну адресу: oblprokuratura@kir.gp.gov.ua.

Дата складення повного рішення 30.10.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк