Рішення

від 30.10.2020 по справі 914/786/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2020 справа № 914/786/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства Рокитнівський скляний завод , смт. Рокитне, Рівненська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Калуш Бровар Дистриб`юшен , м. Львів

про стягнення 138 211,30 грн

за участю представників: не викликалися

Обставини розгляду справи.

02.04.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Рокитнівський скляний завод , смт. Рокитне, Рівненська область до Товариства з обмеженою відповідальністю Калуш Бровар Дистриб`юшен , м. Львів про стягнення 138 211,30 грн.

Ухвалою від 07.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.

Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі підтверджується списком рекомендованих листів №418 від 08.04.2020 та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №589 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901413139301).

Отже, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою суду від 07.04.2020, зокрема, було встановлено відповідачу для подання відзиву на позов строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як встановлено ч. 2 ст.252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Разом з тим стосовно процесуальних строків у даній справі суд вважає за необхідне пояснити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 було встановлено карантин, який продовжувався та триває і на даний час відповідно до подальших змін до згаданої постанови, а також постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів ; від 17.06.2020 №500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України та від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Отже, вказаними законодавчими змінами було продовжено на строк дії карантину, в тому числі, і строк подання відзиву.

Як передбачено ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 3 ГПК України, а також того, що законодавчі зміни не встановлювали нових обов`язків, не скасовували і не звужували прав учасників судового процесу, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву в будь-який день до закінчення карантину.

У зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, а також продовженням Законом на весь строк дії карантину і строку розгляду справи, суд не міг та не повинен був розглянути справу у строки, передбачені ст.ст. 248 та 252 ГПК України, оскільки вирішення справи за наявними матеріалами без відзиву на позовну заяву, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, можливе лише у разі ненадання такого відзиву у встановлений судом строк, який продовжився на час дії карантину, про що йшлося вище. Інакше кажучи, здійснення розгляду справи по суті та ухвалення рішення в будь-який час до закінчення строку на подання відзиву, тобто в момент, коли відповідач ще має право подати відзив, було б передчасним та незаконним.

Так як суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 ГПК України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву, з врахуванням доводів якого суд мав би ухвалювати рішення. Прийняття судом рішення до спливу встановленого строку для подання відзиву зробило би ілюзорним право відповідача на подання відзиву та могло би призвести до тих самих наслідків, що і розгляд справи без повідомлення належним чином учасникам справи про дату, час і місце засідання суду - скасування судового рішення апеляційною інстанцією у випадку подання відповідачем апеляційної скарги.

Схожі позиція викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в своїх постановах: від 23.10.2019 у справі №910/6041/19 (щодо неприпустимості ухвалення рішення до закінчення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу) та від 30.07.2020 у справі №916/145/20 (щодо передчасності повернення апеляційної скарги без врахування норм Закону України від 30.03.2020 та без надання скаржнику можливості усунути недоліки апеляційної скарги у строки, продовжені у зв`язку з введенням карантину).

Згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020, що набрав чинності 17.07.2020, п. 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Також пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень останнього зі згаданих законів було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені, в тому числі, відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 Законом України від 18.06.2020, суд, починаючи з 17.07.2020, при здійсненні судочинства почав керуватись його нормами та зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків, в тому числі і строку на подання відзиву, без подання особою відповідної заяви. Водночас пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020, який з 17.07.2020 також є обов`язковим для суду та учасників справи, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені на час карантину Законом України від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020, тобто через 20 днів після 17.07.2020 - 06.08.2020.

Відповідач протягом наданого йому Законом України від 18.06.2020 20-денного строку не звернувся із заявою про продовження процесуальних строків, як і не подав самого відзиву на позовну заяву, тому суд вважає, що строк подання відзиву в цій справі, який був продовжений Законом від 30.03.2020, закінчився 06.08.2020 і лише після цієї дати суд міг вважати відзив на позовну заяву ненаданим та здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було виготовлено товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо вивезення товару виконав частково. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо вивезення замовленого обсягу товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку у розмірі 138 211,30 грн.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

15.05.2019 між Приватним акціонерним товариством Рокитнівський скляний завод (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Калуш Бровар Дистриб`юшен (покупець) було укладено договір №806.

За цим договором постачальник (позивач), зобов`язувався виготовити та поставити (передати) у власність покупця (відповідача), а покупець - прийняти та оплатити на умовах даного договору непродовольчу продукцію - скло пляшку типу Варшава ємністю 0,5 л, колір скла коричневий, надалі - товар.

Пунктом 2.1. договору визначено, що погоджений сторонами обсяг виготовлення та поставки (відвантаження) товару, з врахуванням допустимого відхилення в сторону збільшення або зменшення +/- 2 %, становить:

Червень 2019 року - 54 912 шт.;

Липень 2019 року - 329 472 шт.;

Серпень 2019 року - 329 472 шт.;

Вересень 2019 року - 219 648 шт.;

Жовтень 2019 року - 219 648 шт.;

Листопад 2019 року - 219 648 шт.;

Грудень 2019 року - 274 560 шт.;

Січень 2020 року - 219 648 шт.;

Лютий 2020 року - 219 648 шт.

Згідно п. 3.3. договору поставка товару здійснюється в транспортних пакетах автомобільним транспортом за рахунок покупця на умовах ЕХW - Рокитне, склад постачальника, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Пункт поставки товару - вул. Пролетарська, 18, смт. Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, Україна, 34200.

Відповідно до п. 3.5. договору покупець зобов`язується подати своєчасно транспортні засоби під завантаження та вивезти замовлений товар в обсязі та термін згідно п. 2.1. договору.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що постачальник зобов`язаний передати товар у відповідності до умов договору, а покупець отримати товар в погодженому пункті поставки відповідно до п. 3.3. договору.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач свої зобов`язання щодо вивезення товару в обсязі згідно п.п. 2 таблички п. 2.1. договору виконав не в повному обсязі, зокрема, за період часу з 01.07.2019 по 31.03.2020 відповідачем було вивезено (12.07.2019) замовлений товар в кількості 56 576 штук.

Таким чином, відповідачем не вивезено виготовлений (замовлений) товар в кількості 266 307 штук, за мінусом допустимого відхилення в сторону зменшення +/- 2 %, а саме: 329 472 (кількість замовленого товару у липні 2019) - 6 589 (допустиме відхилення) - 56 576 (кількість вивезеного товару) = 266 307.

Згідно п. 4.2. договору ціна одиниці товару (однієї склопляшки) з врахуванням ПДВ становить: склопляшки типу Варшава ємністю 0,5 літра, колір скла коричневий - 4,596 грн.

Отже, станом на 31.03.2020 за відповідачем не виконано зобов`язання по вивезенню замовленого товару в кількості 266 307 шт. на загальну суму 1 223 946,97 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору товар запаковується постачальником в транспортні пакети на стандартні дерев`яні піддони розміром 1200 ? 1000 мм з прокладанням між рядами гофрокартонних прокладинок (з бортами або без бортів) або поліпропіленових прокладинок.

Товар розміщується у вертикальному положенні з обтягуванням пакету в термозбіжну поліетиленову плівку.

Пакування товару здійснювалося по 2 176 шт. склопляшки в одному палеті (на одному дерев`яному піддоні) (8 рядів по 272 шт. склопляшки). Для пакування одного палета склопляшки використано 8 поліпропіленових прокладинок та 1 дерев`яний піддон.

Таким чином, використано 123 шт. дерев`яних піддона (266 307 : 2 176) та 980 шт. поліпропіленових прокладинок (266 307 : 272).

Згідно 4.3. договору додатково до ціни товару покупець одночасно з оплатою відповідної партії товару сплачує вартість використаних при пакуванні товару дерев`яних піддонів за ціною 282,00 грн/шт., включаючи ПДВ, та пакувальних поліпропіленових прокладинок (за наявності) - 126,00 грн/шт., включаючи ПДВ.

Отже, станом на 31.03.2020 за відповідачем не виконано зобов`язання щодо вивезення замовленого товару запакованого на дерев`яних піддонах в кількості 123 шт. та на поліпропіленових прокладинках в кількості 989 шт. на загальну суму 158 166,00 грн.

Зважаючи на наведене, станом на 31.03.2020, згідно п.п. 2 таблички п. 2.1. договору відповідачем не виконано зобов`язання по вивезенню замовленого товару (включно з вартістю використаних при пакуванні дерев`яних піддонів та поліпропіленових прокладинок) на загальну суму 1 382 112,97 грн.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу претензії щодо вивезення замовленого товару, зокрема, за вих. №01-03/3879 від 25.09.2019, за вих. №01-03/4298 від 15.11.2019 та за вих. №01-03/253 від 04.02.2020. Відповідачем вказані претензії залишені без розгляду та задоволення.

Згідно п. 9.5. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язання згідно п.п. 1, 2 таблички п. 2.1. та п. 3.5. даного договору протягом 6 (шести місяців), покупець зобов`язаний сплатити постачальнику неустойку в розмірі 10 % (десять відсотків) від вартості невивезеного та неоплаченого товару (включає в себе вартість склопляшки та вартість використаних при її пакуванні дерев`яних піддонів та поліпропіленових прокладинок).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо вивезення замовленого товару, позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку згідно п. 9.5. договору в сумі 138 211,30 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як зазначалося вище, п. 9.5. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язання згідно п.п. 1, 2 таблички п. 2.1. та п. 3.5. даного договору протягом 6 (шести місяців), покупець зобов`язаний сплатити постачальнику неустойку в розмірі 10% від вартості невивезеного та неоплаченого товару (включає в себе вартість склопляшки та вартість використаних при її пакуванні дерев`яних піддонів та поліпропіленових прокладинок. Водночас, узгоджений термін поставки (відвантаження) замовленого у липні 2019 року товару згідно п.п. 2 таблиці п. 2.1. договору - липень місяць 2019 (з 01.07.2019 по 31.07.2019. Тобто, до 31.07.2019 відповідач повинен був вивезти замовлений товар в кількості згідно п.п. 2 таблички п. 2.1. договору. Як встановлено судом, відповідачем не виконано зобов`язання по вивезенню замовленого товару (включно з вартістю використаних при пакуванні дерев`яних піддонів та поліпропіленових прокладинок) на загальну суму 1 382 112,97 грн.

Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо вивезення замовленого у липні 2019 року товару, у позивача відповідно до п. 9.5. договору з 01.02.2020 виникло право на нарахування неустойки.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку в сумі 138 211,30 грн.

Судом перевірено розрахунок неустойки та встановлено, що така нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 138 211,30 грн неустойки.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Калуш Бровар Дистриб`юшен , м. Львів, вул. Угорська, 22 (ідентифікаційний код 39806821) на користь Приватного акціонерного товариства Рокитнівський скляний завод , смт. Рокитне, вул. Пролетарська, 18, Рокитнівський район, Рівненська область (ідентифікаційний код 00293462) 138 211,30 грн неустойки, 2 102,00 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 30.10.2020.

Суддя А.Б. Мазовіта