Рішення

від 29.10.2020 по справі 520/1241/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 р. № 520/1241/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа: Відділ Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа-відповіді за № 3-12798/0-8743/0/95-18 від 07.11.2018, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу орієнтованою площею 2.00 га, що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідно до положень Земельного кодексу України.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області виплатити ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50400,00 грн, та моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн на його рахунок у Приват банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом від 07.11.2018 року №3-12798/0-8743/0/95-18 позивачу фактично було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу орієнтованою площею 2.00 га, що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки вказана земельна ділянка не включена до альбому-атласу з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції. Позивач вважає таку відмову протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Також вважає, що відповідач своєю бездіяльністю завдав йому матеріальної моральної шкоди у загальному розмірі 75 400,00 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року відкрито спрощене провадження в зазначеній справі та призначено судове засідання на 24.03.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2019 зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів та режиму надзвичайної ситуації.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначив, що позивачем пропущенно шестимісячний строк звернення до суду, а тому адміністративний позов має бути залишений без розгляду. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди зазначив, що матеріали позову не містять доказів, які б підтверджували завдання позивачу моральної шкоди.

Ухвалою суду від 15.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, оскільки перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань з приводу причин неявки суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань з приводу причин неявки суду не надав, пояснень стосовно предмета спору не надіслав.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Судове рішення складено у повному обсязі з урахуванням вимог ч. 4 ст. 243 КАС України та перебуванням судді Севастьяненко К.О. у щорічній відпустці з 16.10.2020 по 29.10.2020.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 08.08.2018.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4604/19 від 01.07.2019 визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа-відповіді за №З-243/0-821/0/95-19 від 11.02.2019 р., щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву від 11.02.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу орієнтованою площею 2,00 га, що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідно до положень Земельного кодексу України.

Зазначеним рішенням було встановлено, що позивач 09.01.2019 р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. (а.с.10)

Листом №3-243/0-821/0/95-19 від 11.02.2019 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області було повідомлено позивача, що на виконання положень Земельного кодексу України, Закону України Про охорону земель, Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, а саме з метою раціонального, економічно обґрунтованого та доцільного використання та охорони земель, Головним управлінням був створений альбом-атлас з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, затверджений наказом Головною управління від 09.02.2016 №17 Про затвердження переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції. Головним управлінням детально перевірено заяву позивача разом із додатками та встановлено, що земельна ділянка, яка зазначена у графічних матеріалах, доданих до заяви, не включена до вказаного альбому-атласу з резервування земельних ділянок. Враховуючи вищезазначене, відповідачем запропоновано обрати іншу земельну ділянку з альбому-атласу з резервування земельних ділянок та звернутись до Управління з відповідною заявою.

Так суд дійшов висновку, що законом визначено лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб`єктом владних повноважень у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом. Така підстава для відмови, як невключення земельної ділянки, зазначеної у поданих громадянином графічних матеріалах, до альбому-атласу з резервування земельних ділянок для учасників антитерористичної операції, що затверджений відповідним наказом органу Держгеокадастру, не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не погоджуючись з отриманою відповіддю-відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо поновлення строку звернення до суду слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року було витребувано у відповідача серед іншого належним чином посвідчену копію спірного рішення за № 3-12798/0-8743/0/95-18 від 07.11.2018, доказів його надіслання та вручення та листа від 11.12.2019 № 02-27/586 з додатками до нього.

На виконання ухвали суду представником відповідача надано спірне рішення за № 3-12798/0-8743/0/95-18 від 07.11.2018 та докази його надіслання з яких судом встановлено, що зазначене рішення направлено на адресу позивача лише 30.03.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Суд бере до уваги приписи ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов`язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В даному випадку представником відповідача на вимогу ухвали суду надано докази, що спірне рішення направлено позивачу лише 30.03.2020 року. Будь яких інших доказів про повідомлення позивача про існування спірного рішення матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Також з наданого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду та доданої копії довідки судом встановлено, що позивач з вересня 2017 року по час звернення до суду перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Враховуючи встановлені обставини та відсутність доказів повідомлення позивача про існування спірного суд приходить висновку, що клопотання про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню. В свою чергу суд зазначає про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа-відповіді за № 3-12798/0-8743/0/95-18 від 07.11.2018, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

В своєму позові позивач зазначив, що 29.10.2019 ним було направлено заяву до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду, на що він отримав відповідь у формі листа від 14.11.2019 №3-1128/0/14-1616/0/21-19, в якому вказано що відповідно до інформації Відділу у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.09.2019 №1017/404-19, земельна ділянка, яку позивач планував отримати у власність, перебуває у користуванні (власності) третьої особи. Враховуючи що 02.04.2019 року до Відділу у Богодухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області була дана довідка із звітності з кількісного обліку земель та розподіл їх за власниками земель землекористувачами, угіддями то земельна ділянка 2,00 га., частково входить до проінвентаризованої земельної ділянки, кадастровий номер 6320886500:01:001:0237, площею 3,4323 га., що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що підтверджено листом № 02-27/ 586 від 11.12.2019 р., та викопіювання земельної ділянки.

Отже суд звертає увагу, що на теперішній час існує рішення у формі листа від 14.11.2019 №3-1128/0/14-1616/0/21-19, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що вказана ділянка перебуває у користуванні (власності) третьої особи.

Зазначене рішення не є предметом розгляду даної справи, позивачем до позову не надавалось та судом не витребовувалось.

Проте суд зазначає, що саме рішення у формі листа від 14.11.2019 №3-1128/0/14-1616/0/21-19, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою має правові наслідки для позивача, оскільки фактично свідчить про відмову у вчиненні певних дій суб`єкта владних повноважень з інших підстав.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи наявність рішення відповідача у формі листа від 14.11.2019 №3-1128/0/14-1616/0/21-19, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га, що розташована за межами населеного пункту на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що вказана ділянка перебуває у користуванні (власності) третьої особи, суд дійшов висновку, що для ефективного способу захисту порушених прав позивачу слід звернутись до суду із вимогою про скасування рішення від 14.11.2019 №3-1128/0/14-1616/0/21-19.

Крім того, як вже встановлено судом рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4604/19 від 01.07.2019 визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа-відповіді за №З-243/0-821/0/95-19 від 11.02.2019.

Зазначене рішення є анологічним за своїм змістом та підставою відмови позивачу у наданні дозволу наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача виплатити ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50400,00 грн, та моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн на його рахунок у Приват банку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" (зі змінами та доповненнями), під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом чи або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суду не надано доказів на підтвердження спричинення позивачу саме діями відповідача матеріальних збитків та моральної шкоди, відсутні належні докази, що підтверджують сам факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Позивачем не підтверджено завдання їй матеріальних збитків у сумі 50 400,00 грн., які розраховані, виходячи із розміру річного прибутку у Харківській області.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та завданням йому моральної шкоди, що виразилася у вигляді погіршення фізичного здоров`я, душевних стражданнях, змінах в способі життя, тривалості протиправних дій з боку відповідача.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа: Відділ Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2020 року.

СуддяСевастьяненко К.О.