Рішення

від 26.10.2020 по справі 826/4641/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2020 року № 826/4641/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Еліт Консалт Груп до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05.12.2017 №Ю-5008-17,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Еліт Консалт Груп звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17 на суму 20086,35 грн.

Позов мотивовано тим, що заборгованість зі сплати єдиного внеску виникла у період дії приписів Закону України від 02.09.2014 №1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , відповідно до яких платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, а саме зазначив, що посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 №911-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зміни, внесені Законом України від 02.09.2014 №1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції операції" до розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 втратили чинність. Відповідачем зазначено, що за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості позивача, станом на 30.11.2017, становила 20086,35 грн., на підставі чого і сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2019 замінено відповідача Головне управління ДФС у місті Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17 у сумі 20086,35 відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Не погоджуючись з даною вимогою, позивач скористався правом подання адміністративної скарги від 27.12.2017 з вих. №29-12/17 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14.02.2018 р. №5345/6/99-99-11-02-02-25, адміністративну скаргу від 27.12.2017 з вих. №29-12/17 залишено без задоволення, а вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17 - без змін.

Вважаючи вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17 протиправною, позивачем оскаржено її до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно підпункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Разом з тим, в обґрунтування протиправності спірної вимоги про сплату боргу позивачем зазначено, що на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", норми статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині примусового стягнення єдиного соціального внеску, зокрема надсилання вимоги про стягнення недоїмки до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України не застосовуються.

Так, приписами пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Такими чином, на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", норми статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині примусового єдиного соціального внеску, зокрема надсилання вимоги про стягнення недоїмки до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України не застосовуються.

Суд звертає увагу на те, що з 02.06.2016 року позивача взято на облік в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві, що підтверджується довідкою від 27.01.2017 з вих. №1655/10/26-50-08-01-10, наданою ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як зазначено відповідачем, за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості позивача, станом на 30.11.2017, становила 20086,35 грн. на підставі чого і сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17.

При цьому, положення законодавства щодо зупинення застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування втратили чинність 01.01.2016 із набранням законної сили пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Судом витребувано від відповідача витяг з інтегрованої картки ТОВ "Юридична компанія "Еліт Консалт Груп"з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 2016 рік.

З наданої відповідачем інтегрованої картки судом встановлено, що станом на 31.12.2015 за позивачем обліковувалась недоїмка у сумі 24031,22 грн. Протягом 2016 року недоїмка позивача залишалась на рівні 20-30 тис. грн.

Таким чином, оскільки оскаржувану вимогу від 05.12.2017 №Ю-5008-17 сформовано з урахуванням суми недоїмки, яка виникла до 01.01.2016 тобто період, коли були чинними приписи пункту 9-3та 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" суд дійшов висновку про її протиправність та наянвість підстав для її скасування.

Згідно з частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 255

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Еліт Консалт Груп задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2017 №Ю-5008-17 на суму 20086,35 грн. Головного управління ДФС у місті Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Еліт Консалт Груп 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Еліт Консалт Груп (01004, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 3, код ЄДРПОУ 38586785).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Суддя Н.М. Клименчук