Рішення

від 28.09.2020 по справі 640/21251/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2020 року 11:51 № 640/21251/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)

до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Кив, вул. Дегтярівська, буд.

11Г)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участю:

представника позивача - Болдіна В.В.

представника відповідача - Дубенка В.П.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерного товариства Укртрансгаз (далі - позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2019 року №0002634203 та №0002624203.

Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що виконання умов договорів в натурі, фактична наявність активів, отриманих внаслідок проведення господарських операцій із контрагентами, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, відображення господарських операцій та її учасників у первинних документах підтверджує реальність господарських операцій, тобто, фактична поставка АТ Укртрансгаз товарів контрагентами документально повністю підтверджується первинними документами.

Також представник позивача стверджував, що податкове законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача повідомив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки при проведенні аналізу товарно-транспортних накладних встановлено, що послуги з перевезення товарів на АТ Укртрансгаз надавались ТОВ Індустріальна будівельна група , ТОВ Інвест Трейдінг Груп , ТОВ НГК ЕКВІП , проте згідно інформаційних баз ДФС, Єдиного реєстру податкових накладних та зібраної податкової інформації протягом періоду, що перевірявся не встановлено взаємовідносин контрагента з автомобільними перевізниками по отриманню транспортних послуг та залучення інших осіб, які безпосередньо здійснювали організацію транспортних перевезень.

Крім того, по ланцюгу постачання не встановлено взаємовідносин по наданню транспортних послуг або послуг по перевезенню.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Офісом великих платників податків ДФС у період з 29 березня 2019 року по 02 квітня 2019 року, з 20 травня 2019 року по 04 червня 2019 року, на підставі направлень №336, 337, 338 від 29 березня 2019 року, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Акціонерного товариства Укртрансгаз з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Індустріальна будівельна група за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року, ТОВ Інвест Трейдінг Груп за період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2020 року, з 31 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, ТОВ НГК ЕКВІП за період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року, 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 11 червня 2019 року №1683/28-10-42-03/30019801.

Перевіркою АТ Укртрансгаз встановлено порушення: пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 6 649 497,00 грн. в т.ч.: за квітень 2018 року в сумі - 248 087,00 грн.; за травень 2018 року в сумі - 1 917 598,00 грн.; за червень 2018 року в сумі - 454 103,00 грн.; за липень 2018 року в сумі - 4 029 709,00 грн. та встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та відповідно суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 308 252,00 грн., в т.ч. за жовтень 2018 році в сумі 308 252,00 грн.

Вказані висновки перевірки ґрунтуються на тому, що документально оформлені поставки на АТ Укртрансгаз товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою), не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від ТОВ Індустріальна Будівельна Група , ТОВ Інвест Трейдінг Груп , ТОВ НГК ЕКВІП та відсутність придбання товару по ланцюгу постачання засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доводить нереальність здійснення поставки (продажу) товару на користь АТ Укргазтранс .

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 11 липня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002634203, яким Акціонерному товариству Укртрансгаз збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 9 974 246,00 грн., в т.ч. 6 649 497,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 324 749,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, 11 липня 2019 року Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0002624203, на підставі якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 308 252,00 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

За результатами проведеної позивачем відповідно до Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25 грудня 2015 року процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-11-13-000765-b (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі Філії УМГ Київтрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП (код ЄДРПОУ 39537629) договір від 19 лютого 2018 року №1802000695 про закупівлю приладів для вимірювання величин (калібраторів) на загальну суму 14 188 000,00 гри, у тому числі ПДВ у сумі 2 364 666,67 гри.

TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП згідно з оформленими та направленими заявками здійснило поставку товару (окремими партіями) відповідно до умов вищевказаного договору на адресу складу Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень. Разом з товаром, ТОВ ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП було надано повний пакет супровідних документів, передбачених вищевказаним договором. Зокрема, з кожною партією товару було надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

При цьому, оформлені належним чином акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні, оформлені за результатами здійснення господарської операції та реального отримання товару за договором від 19 лютого 2018 року №1802000695, містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88.

Також, під час поставки товару, AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти, сертифікати) на кожну одиницю товару, що в свою чергу, згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України, є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

На підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) позивачем надано записи в Журналах обліку в`їзду (виїзду) автотранспорту з (на) території Боярського промислового майданчика Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими 20 липня 2018 року територію Боярського промислового майданчика перетинав автомобіль для передачі товару відповідно до договору від 19 лютого 2018 року №1802000695, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Додатково представник позивача на підтвердження факту здійснення господарської операції надав до суду докази того, що у зв`язку порушенням TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП строку виконання договірних зобов`язань, Філією УМГ Київтрансгаз була пред`явлена претензія, якою було нараховано неустойку за договором на суму 14 188,00 грн. та яку TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП задовольнило повністю.

За результатами проведеної позивачем відповідно до Закону України Про публічні закупівлі процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-08-07-000032-с (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі Філії УМГ Київтрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП (код ЄДРПОУ 39537629) договір від 08 грудня 2017 року №1712000154 про закупівлю детекторів та аналізаторів (хроматографів) на загальну суму 22 084 500,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 3 680 750,00 грн.

TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП згідно з належним чином оформленими та направленими заявками здійснило поставку товару (окремими партіями) відповідно до умов вищевказаного договору на адресу складу Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень.

Разом з товаром, TOB ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ ГРУП було надано повний пакет супровідних документів, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статі 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88, що згідно норм чинного законодавства є підтвердженням фактичного здійснення господарської операції та реального отримання товару за договором від 08 грудня 2017 року №1712000154.

Під час поставки товару AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти, свідоцтва) на кожну одиницю товару, що згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

На підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) підтверджується записами в журналах обліку в`їзду (виїзду) автотранспорту з (на) території Боярського промислового майданчика Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими 11 травня 2018 року територію Боярського промислового майданчика перетинав автомобіль для передачі товару відповідно до договору від 08 грудня 2017 року №1712000154, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Наявними матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеної АТ Укртрансгаз відповідно до Закону України Про публічні закупівлі процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-11-30-000533-a (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі філії УМГ Київтрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА (код ЄДРПОУ 37793334) договір від 05 березня 2018 року №1803000109 про закупівлю пристроїв для вимірювання вологості та вологи (гігрометри) на загальну суму 17 710 000,00 грн, у тому числі ПДВ у сумі 2 951 666,67 грн.

TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА відповідно до умов вищевказаного договору здійснило поставку товару (окремими партіями) в повному обсязі на адресу складу Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень. Разом з товаром, TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА надала повний пакет супровідних документів, передбачених вищевказаним договором, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Оформлені акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88, що згідно норм чинного законодавства є підтвердженням фактичного здійснення господарської операції та реального отримання товару за договором від 05 березня 2018 року №1803000109.

Під час поставки товару AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти, свідоцтва, сертифікати) на кожну одиницю товару, що в свою чергу, згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

Представником позивача на підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) надано записи в журналах обліку в`їзду (виїзду) автотранспорту з(на) території Боярського промислового майданчика Боярського ЛВУМГ Філії УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими з 15 березня 2018 року по 27 липня 2018 року територію Боярського промислового майданчика перетинали автомобілі для передачі товару відповідно до договору від 05 березня 2018 року №1803000109, з державними реєстраційними номерами, зазначеними у товаро-транспортних накладних, а саме: 20 березня 2018 року - АI 11-15 АС ; 03 квітня 2018 року - AI 11-15 АС; 18 квітня 2018 року - АI 11-15 АС; 15 травня 2018 року - АА 87-41 СН; 18 травня 2018 року - АА 87-41 СН; 25 травня 2018 року - АА 87-41 СН; 24 червня 2018 року - АА 87-41 СН; 26 червня 2018 року - АА 87-41 СН; 05 липня 2018 року - AI 11-15 АС; 12 липня 2018 року - AI 11-15 АС; 20 липня 2018 року - АА 87-41 СН; 25 липня 2018 року - АА 87- 41 СН; 27 липня 2018 року - AI 11-15 АС.

Крім того, у зв`язку з порушенням TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА строку виконання договірних зобов`язань щодо поставки товару Філією УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз була пред`явлена претензія, якою було нараховано неустойку за порушення зобов`язань за договором.

Так, за результатами розгляду судової справи №905/2377/18 про стягнення з TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА неустойки в загальній сумі 1 226 076,93 грн судами прийняті рішення про задоволення позовних вимог AT Укртрансгаз в повному обсязі. В свою чергу Філія УМГ Київтрансгаз AT Укртрансгаз здійснила розрахунки з TOB ІНДУСТРІАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА ГРУПА за поставлений товар по договору.

З наявних матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної АТ Укртрансгаз відповідно до Закону України Про публічні закупівлі процедури відкритих торгів (Номер оголошення процедури: UA-2017-10-05-000641-с (https://prozorro.gov.ua/tender/), AT Укртрансгаз в особі Філії УМГ Черкаситрансгаз у встановленому Законом порядку та строки було укладено з переможцем торгів TOB НГК ЕКВІП (код ЄДРПОУ 39785429) договір від 12 лютого 2018 року №1802000565 про закупівлю арматури трубопровідної: кранів, вентилів, клапанів та подібних пристроїв (кранів кульових, вентилів, засувок, клапанів) на загальну суму 5 519 969,28 грн, у тому числі ПДВ у сумі 919 994,88 грн.

Відповідно до умов договору від 12 лютого 2018 року №1802000565 TOB НГК ЕКВІП згідно з оформленою та направленою заявкою здійснило поставку товару на адресу складу Золотоніського ЛВУМГ, яке є структурним підрозділом філії УМГ Черкаситрансгаз , про що було складено відповідні акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, без зауважень.

Разом з товаром TOB НГК ЕКВІП надало повний пакет супровідних документів, передбачених вищевказаним договором, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт здійснення доставки товару перевізником на умовах DDP (Інкотермс 2010).

Оформлені акти приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю та видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.4 Положення №88.

Під час поставки товару AT Укртрансгаз одночасно з товаром було передано документи (паспорти тощо) на товар, що відповідно до вимог законодавства, згідно вимог статті 662 Цивільного кодексу України, є підтвердженням виконання договірних зобов`язань згідно зазначеної статті закону.

Представник позивача на підтвердження факту фізичного переміщення товарів (рух активів) надав записи Журналу в`їзду автотранспорту на об`єкт складу Золотоніського ЛВУМГ філії УМГ Черкаситрансгаз AT Укртрансгаз , згідно з якими з 23 квітня 2018 року по 17 жовтня 2018 року територію складу Золотоніського ЛВУМГ перетинали автомобілі для передачі товару відповідно до договору від 12 лютого 2018 року №1802000565, з державними реєстраційними номерами, зазначеними у товаро-транспортних накладних, а саме: НОМЕР_7; НОМЕР_6 ; НОМЕР_5 .

Крім того, підтвердженням факту здійснення господарської операції є також те, що у зв`язку з порушенням TOB НГК ЕКВІП строку виконання договірних зобов`язань Філією УМГ Черкаситрансгаз була пред`явлена претензія, якою було нараховано неустойку за порушення зобов`язань за договором від 12 лютого 2018 року №1802000565 на суму 456 805,46 грн, яку TOB НГК ЕКВІГІ задовольнило повністю.

В свою чергу, Філія УМГ Черкаситрансгаз здійснила розрахунки з TOB НГК ЕКВІП за поставлений товар по договору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

При цьому, впродовж судового розгляду контролюючим органом не заперечується відповідність наданих позивачем первинних документів вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а виписаних контрагентами податкових накладних приписам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

У ході розгляду справи, судом надано оцінку доказам, наданим позивачем, на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, які спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту. Судом досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судом встановлено, що всі документи позивача, в тому числі і документи первинного бухгалтерського обліку (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, банківські виписки тощо), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" стосовно їх змісту, а саме мають всі реквізити та скріплені печатками сторін.

Водночас, нескладення деяких супровідних поставці документів, а також інформація за результатами податкового контролю контрагента, у даному випадку, не є такими, що можуть свідчити про нереальність господарських операцій з урахуванням встановлених у справі обставин на підставі поданих позивачем доказів.

Судом встановлено, що господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

При цьому, посилання відповідач узагальнену податкову інформацію відносно контрагентів позивача є безпідставними, оскільки складання податкової інформації є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За своєю правовою природою складена податкова інформація не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нереальність здійснених операцій. У зв`язку з цим, обґрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки складених податкових інформацій є неправомірним.

Таким чином, не є належним та допустимим доказом доводи відповідача про те, що зазначені вище податкові інформації по контрагентах позивача підтверджують безтоварність господарських операцій, оскільки їх зміст свідчить, що документальна перевірка не була проведена та жодні первинні документи не перевірялися взагалі та вони самі по собі носять виключно інформативний характер.

Дана, позиція узгоджується з висновками ВерховногоСуду, викладеними в постановах від 13.02.2020 у справі № К/9901/40252/18, від 14.03.2020 у справі №К/9901/33057/18 та від 27.02.2020 у справі № К/9901/26768/18.

Водночас, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Суд, з урахуванням вказаного, приходить до висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 січня 2020 року у справі №814/2335/14.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів може бути свідченням неможливості поставити відповідний товар та свідчить про фактичне нездійснення операцій за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.

Так, оцінюючи обставини щодо можливості відповідними контрагентами здійснити поставку товару, суд зазначає, що відсутність певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів, сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних про відсутність ресурсів не може бути підтвердженням нездійснення поставки товару, а наявність певної інформації в інформаційних системах податкового органу не є безумовною підставою, яка свідчить про неможливість поставки товару.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України , вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Саме по собі невиконання контрагентом податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих ним показників податкового обліку.

У разі підтвердження платником податку показників податкового обліку належним чином оформленими документами, передбаченими податковим законодавством, ці показники вважаються задекларованими правильно, якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податку повинен спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, зокрема в разі доведення відповідачем, що суми податкового кредиту задекларовані при фактичній відсутності господарської операції з постачання товару (послуги), а документи, якими оформлена ця операція, недостовірні.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, з урахуванням вказаного, дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, суд визнає їх такими, що свідчать про помилковість тверджень відповідача щодо нереального характеру правовідносин позивача із згаданими контрагентами, підставою для яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про недоведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства Укртрансгаз задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2019 року №0002634203 та №0002624203.

Стягнути на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Кив, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, код ЄДРПОУ 43141471).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук