Рішення

від 16.08.2007 по справі 12/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/288

16.08.07

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Буд ПБ»

До                              Приватного підприємства «СВМ- Центр»

Про                              стягнення  85 440,65 грн.

                                                                                                                                      Суддя  Л.В. Прокопенко

Представники:

Від позивача                        Шемякін О.С. –предст. (дов. № 1 від 02.04.07р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП «СВМ - Центр»про стягнення 85 440,65грн. (72 318,78грн. –основний борг, 4 418,25грн.–пеня, 1 579,85грн. –3% річних, 7 123,77грн.- компенсація від інфляції) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки №ПБ-0000050/06 від 17.02.06 р.

Ухвалою суду від 05.07.07 р. порушено провадження у справі  та призначено розгляд справи на   26.07.07 р.

Ухвалою суду від 26.07.07 р. розгляд справи відкладено на 16.08.07 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах від .05.07.07 р. та від 26.07.07 р. не виконав.

Ухвалою суду від 26.07.07р. слухання справи відкладено на 16.08.08р.

            Представник відповідача в судове засідання 16.08.07 р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75  ГПК  України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.08.07р. оголошено повний текст рішення.

 Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.06 р. між  ТОВ «Декор-Буд ПБ»та ПП «СВМ - Центр»(далі-Сторони) укладено договір поставки № ПБ-0000050/06 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Позивач(Постачальник) зобов'язувався передати у власність Відповідачу(Покупцю) будівельні матеріали(далі-товар), а Відповідач зобов'язувався прийняти та своєчасно здійснювати оплату за отриманий товар, на умовах даного договору.

Оплата товару здійснювалась на підставі рахунку-фактури, виставленого відповідно до заявки Покупця.

Форма оплати –безготівковий розрахунок.

Факт відвантаження  товару фіксувався  Сторонами (Постачальником і Покупцем) складанням та підписанням видаткової накладної, яка є невід'ємною частиною Договору.

Наявність та правильність складання всіх документів, що стосується товару Покупець перевіряв під час прийому товару. Перехід права власності на товар відбувався в момент отримання товару.

Покупець повинен був проводити розрахунок за товар, як шляхом передплати, так із відстрочкою платежу, але не пізніше  3 (трьох) банківських днів з моменту передачі товару.

За порушення умов даного Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати за отримані товари Покупець оплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу і повертає суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

За період з 3.04.06 р. по 12.09.06 р. включно позивачем на користь відповідача було зроблено 28 поставок і було поставлено товару (згідно видаткових накладних, які додані до позову) на загальну суму 153 336,98грн.

Кінцевим терміном оплати цих поставок було 16.09.2006р.

Проте розрахунок за договором відповідач провів частково, а саме, за період часу з 31.03.06р. по 19.08.06р. від Відповідача на розрахунковий рахунок Позивача надійшло 4 платежі на загальну суму 81 018,20грн.(згідно копій банківських виписок, доданих до позову).

В грудні 2006р. позивач на юридичну та фактичну адреси відповідача направляв рекомендований лист з повідомленням, в якому був 2-ий екземпляр Акту звірки взаєморозрахунків(станом на 31.12.06р.).

25.12.06р. та 30.12.06р. відповідач отримав акт, що підтверджується повідомленнями (№1807593 та №1568203) про вручення цінного листа, але повний розрахунок з позивачем не провів, акт не підписав.

В березні 2007р. позивач ще раз на фактичну адресу відповідача направив рекомендований лист з повідомленням, в якому був 2-ий екземпляр Акту звірки взаєморозрахунків(станом на 31.03.07р.).

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар  становить 72 318,78 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 4 418,25 грн., а також 3% річних –1 579,85грн. та компенсації від інфляції, яка становить 7 123,77грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача,  суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору поставки від 17.02.07р. № ПБ0000050/60 між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільно-правові відносини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п  1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п. 6 ст. 265 ГК України: «до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу».

Таким чином, згідно п. 2 ст. 692 ЦК України: «покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару».

Відповідно до п. 3 ст. 692 ЦК: «у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами».

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч.7  зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, на засідання до суду не з'являвся.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 72 318,78 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та компенсації від інфляції, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 6.2. Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від загальної суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.  

Згідно розрахунку позивача, сума пені складає  4 418,25грн., 3% річних –1 579,85 грн., компенсації від інфляції –7 123,77грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Розрахунки пені, 3% річних та компенсації від інфляції відповідають матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 418,25грн., 3% річних у розмірі 1 579,85грн. та  компенсації від інфляції у розмірі 7 123,77 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин та  керуючись ст.ст. 526, 625, 549, 610, 612, 692 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232, 265 ГК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «СВМ –Центр»(01103, м. Київ, вул.Кіквідзе,13, Код ЄДРПОУ 32918078, р/р 26005301302265 в філії Старокиївське відділення Промінвестбанку м. Києва, МФО 322227), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Буд ПБ»(03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 56, код ЄДРПОУ 33146392, р/р 26007052701162 в Печерській філії КБ «Приватбанк», МФО 300711)   72 318,78(сімдесят дві тисячі триста вісімнадцять грн.78 коп.) грн. основного боргу, 4 418,25 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять грн..25коп.) грн. пені, 1 579,85 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять грн.. 85коп.) грн.  3% річних, 7 123,77(сім тисяч сто двадцять три грн.. 77 коп.) грн. збитків від інфляції, 854,41 (вісімсот п'ятдесят чотири грн..41 коп.) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

            Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко