Ухвала

від 30.10.2020 по справі 462/6676/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/6676/20

УХВАЛА

30 жовтня 2020 року м. Львів

Суддя Залізничного суддя Залізничного районного суду міста Львова Румілова Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу Дольче Віта про визнання майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26 жовтня 2020 року звернулась до суду з позовом, яким просить визнати за нею майнові права на нежитлове приміщення проектованою площею 49,25 кв.м, що розташоване на 1-му поверсі під проектним №2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику АДРЕСА_1 згідно з договором про сплату пайових внесків у Житлово - будівельний кооператив Дольче Віта № 1.2К/17 від 06 лютого 2017 року; визнати за нею майнові права на нежитлове приміщення проектованою площею 31,34 кв.м., що розташоване на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику АДРЕСА_1 згідно з договором про сплату пайових внесків у Житлово - будівельний кооператив Дольче Віта № 2.6К/17 від 21 квітня 2017 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 29 жовтня 2020 року звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, а саме просить суд:

заборонити відчуження майнових прав нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м;

заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м.

Вказана заява розглядається судом без повідомлення сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи за заявою щодо вимог, заявлених у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі Шмалько проти України , право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Позивачем на підставу своїх вимог надано Договір № 1.2К/17 від 06 лютого 2017 року, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Обслуговуючим кооперативом Житлово - будівельний кооператив Дольче Віта про сплату пайових внесків у Житлово - будівельний кооператив Дольче Віта , згідно до якого, учасник повинен вносити до Кооперативу внески у розмірах та порядку встановленому Договором та додатками до нього, а Кооператив за рахунок внесків Учасника зобов`язується організувати будівництво Об`єкта будівництва, здати його в експлуатацію, та передати у власність Учаснику. Цим об`єктом нерухомості вказаним у Договорі є нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м. Згідно з п. 3.2. Договору № 1.2К/17, вартість Об`єкту нерухомості № 1 становить 714 125 грн. 00 коп. Також надав додаток до договорів, а саме графік внесків.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав копії квитанцій про проведення оплати внесків.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач в своїй заяві зазначила, що відповідач не визнає його майнові права на об`єкти нерухомості №1 та ухиляється від виконання своїх обов`язків за договором №1.2К/17, свідомо створюючи штучні підстави для розірвання укладених з позивачем договорів після отримання грошових коштів. Підставою такого висновку став лист від ОК ЖБК Дольче Віта , згідно до якого відповідач повідомив про вимогу протягом 10 календарних днів внести доплату за Договором №1.2К/17 до суми вартості об`єкту нерухомості №1, яка на переконання відповідача станом на 13.07.2020 року становить 1201207,50 грн. (хоча вартість Об`єкту нерухомості № НОМЕР_1 згідно з умовами Договору № 1.2К/17 від 06.02.2017р. становить 714 125,00 грн.). У цьому ж листі зазначено, що у випадку недоплати зазначеної суми за Об`єкт нерухомості, повідомляється про розірвання Договору № 1.2К/17 в односторонньому порядку. На думку позивача існує ризик того, що об`єкт нерухомості буде відчужено третім особам.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Суд вважає, що вимога позивача щодо заборони відчуження майнових прав нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м . та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м. є обґрунтованою з огляду на отримання повідомлення від ОК ЖБК Дольче Віта вимоги внести доплату за Договором № 1.2К/17 протягом 10 календарних днів. Із доводів позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та запропонований позивачем захід забезпечення позову є співмірний позовним вимогам та забезпечує виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись 149-153, 154, 261, 352-354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу Дольче Віта про визнання майнових прав задовольнити.

Заборонити відчуження майнових прав нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м.

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м.

Визначити стягувачем за ухвалою фізичну особу: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована: АДРЕСА_2 ).

Визначити боржником за ухвалою юридичну особу: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта (код ЄДРПОУ 39850184; 79058, м. Львів, вул. Чорновола, буд.45Б) .

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання ухвали відповідно до Закону України Про виконавче провадження три роки з наступного дня після її прийняття.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, відповідно до ст. 158 ЦПК України .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подаєтьсядо Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або в порядку та строки, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Н.М.Румілова