ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1623/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 708/903/20 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )
Суддів Вініченка Б.Б, Храпка В.Д.
За участі секретаря Анкудінова О. І.
учасники справи:
позивач - Чигиринська міська рада;
відповідач - Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - позивач Чигиринська міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Чигиринської міської ради Черкаської області на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену під головуванням судді Попельнюха А.О. у Чигиринському районному суді Черкаської області 18.08.2020 року, у справі за позовом Чигиринської міської ради до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання права власності на нерухоме майно, -
в с т а н о в и в :
13 серпня 2020 року позивач Чигиринська міська рада звернулася в суд з позовною заявою до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у АДРЕСА_1 розташована адміністративна будівля, що перебувала у користуванні та власності СТОВ Богданівське .
У 2003 році з метою припинення підприємства СТОВ Богданівське було проведено ряд комісій по врегулюванню майнових відносин підприємства. У позовній заяві Чигиринська міська рада вказує, що із 2003 року по даний час, рішень про державну реєстрацію права власності на будівлю у встановленому порядку не приймалось.
Рішенням Суботівської сільської ради Чигиринського району від 26.07. 2018 року надано згоду на добровільне об`єднання Суботівської сільської ради та Чигиринської міської ради Черкаської області. У грудні 2018 року Суботівську сільську раду Чигиринського району в результаті добровільного об`єднання територіальних громад приєднано до Чигиринської міської ради Черкаської області.
У позовній заяві також вказано, що з метою виготовлення технічного паспорту на приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , Комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації проведено поточну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна та визначено частки співвласників, які були визначені при паюванні приміщення під час припинення сільськогосподарського підприємства, що було його власником.
Згідно даних розрахунку часток співвласників на вищезазначене приміщення у власності та користуванні ПАТ Державний ощадний банк України на даний час знаходиться площа, що становить 3/100 частки від загальної площі будівлі, а у власності та користуванні Чигиринської міської ради Черкаської області знаходиться площа будівлі, що становить 63/100 частки від загальної площі будівлі.
У відповідності до даних протоколів загальних зборів комісії по врегулюванню майнових відносин СТОВ Богданівське громадянам, членам товариства, в рахунок майнового паю виділено та перебуває 17/50 частки, що відповідає 34 / 100 частки від загальної площі будівлі.
Позивач посилається у позові, що всіма співвласниками часток визнається право власності один одного на частку у спільному майні, що належить кожному із них.
Однак, вказує позивач, рішенням державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області від 29.05. 2020 року № 52432186 відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна.
За таких обставин, позивач - Чигиринська міська рада Черкаської області просить визнати право комунальної власності територіальної громади Чигиринської міської ради Черкаської області на 63/100 частки адміністративної будівлі літ А, загальною площею 547,8 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області 18.08.2020 року у відкритті провадження у справі за позовом Чигиринської міської ради до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
Роз`яснено позивачеві, що спори із суб`єктами владних повноважень віднесені до компетенції окружних адміністративних судів, тому позов до Державного реєстратора щодо незгоди з його діями/рішеннями може бути подано до Черкаського окружного суду в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, виходив з безпідставності позовних вимог, посилаючись, що між сторонам відсутній спір щодо належності майна, та з врахуванням характеру спірних правовідносин прийшов до висновку про наявність спору із суб`єктом владних повноважень, оскільки вважав, що відповідно до п.1 ч.1. ст. 186 ЦПК України заява позивача не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд дійшов висновку, аналізуючи наведені факти та обставини, що дійсний характер спору може стосуватися незгоди позивача з діями та рішеннями державного реєстратора, щодо реєстрації частки позивача, а тому відноситься до підсудності адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач - Чигиринська міська рада оскаржує ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, яка зареєстрована у Черкаському апеляційному суді 03 вересня 2020 року Вх. № 9239/20Вх.
Чигиринська міська рада у скарзі вказує, що у відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тому, на думку скаржника, на відміну від перших двох підстав для визнання права власності, яким є оспорювання або не визнання права власності іншою особою, втрата правовстановлюючого документа не супроводжується порушенням права власності власника, а отже, може розглядатися способом превентивного захисту, спрямованого на попередження порушення права власності у майбутньому.
В апеляційній скарзі Чигиринська міська рада посилається на ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 30 ЦПК України, постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02. 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , якою встановлено що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з - під арешту, визнання правочину недійсним ( незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Позивач вказує, що у міської ради немає спору із Центром надання адміністративних послуг Чигиринської міської ради Черкаської області, і позивач погоджується з тим, що державний реєстратор правомірно відмовив у державній реєстрації права власності міській раді, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будівлю. Рішення державного реєстратора додавалося до позовної заяви з метою засвідчення факту неможливості зареєструвати право власності у встановленому законодавством способом, а не з метою його оскарження. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будівлю, неможливість реєстрації прав на будівлю у передбачений законом спосіб, у міської ради немає іншого шляху, окрім визнання права комунальної власності на будівлю в судовому порядку згідно ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України.
В апеляційній скарзі Чигиринська міська рада Черкаської області вказує, що даний позов є речово-правовим способом захисту права власності, який застосовується у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язально правових відносин, та стосується індивідуально визначеної речі будівлі.
Чигиринська міська рада Черкаської області посилається у скарзі, що просила у позовній заяві захистити її права щодо можливості повноцінного розпорядження об`єктом нерухомого майна у зв`язку з відсутністю ( втратою) правовстановлюючого документу на нього. Однак, скаржник не погоджується із судом, який в ухвалі вказав, що, враховуючи характер спірних правовідносин, зокрема, між сторонами щодо належності майна, та висновком суду про наявність спору із суб`єктом владних повноважень, тому розгляду вимог позивача в порядку адміністративного судочинства.
Скаржник вказує, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будівлю, неможливістю реєстрації прав на будівлю у передбачений законом спосіб, у міської ради немає іншого шляху, окрім визнання права комунальної власності на будівлю в судовому порядку згідно ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України. Даний позов є речово - правовим способом захисту права власності, який застосовується у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язального правових відносин та стосується індивідуально визначеної речі - будівлі.
Фактично право власності на частину будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 набуте Суботівською сільською радою ( Чигиринська міська рада є її правонаступником у зв`язку добровільним об`єднанням громад) згідно даних Протоколу № 3 загальних зборів комісії по врегулюванню майнових відносин СТОВ Богданівське від 28.07. 2003 року с. Суботів Чигиринського району, Черкаської області. Проте, після фактичної передачі частини будівлі згідно Протоколу та початку фактичного використання Суботівською сільської радою, в силу невизначених причин, не був складений акт приймання - передачі майна та майно не було зареєстроване, у встановленому порядку, що діяв на той час. Тому, Чигиринська міська рада немає іншого виходу, крім як звернутися з позовом про визнання права власності на нерухоме майно до виконавчого органу місцевого самоврядування, який відмовив у оформленні права власності, у зв`язку з неподанням всіх необхідних документів.
З урахуванням вищевказаного, Чигиринська міська рада просить ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 18.08.2020 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на адресу Черкаського апеляційного суду на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.
У відповідності до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника Чигиринської міської ради Холода Антона Васильовича за довіреністю № 753/1-02-33/1 від 09. 10. 2020 року, який з?явився в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Статтею 55 Конституції України визначено право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.
Згідно з частин 1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у даній справі, виходив із того, що даний спір не відноситься до справ, які можуть бути розглянуті у порядку цивільного судочинства, а тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, пославшись на п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, якою передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, так як суд дійшов передчасного та помилкового висновку, вказавши, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, не звернувши належної уваги на суб`єктний склад сторін у даній справі згідно заявлених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи 13 серпня 2020 року позивач Чигиринська міська рада звернулася в суд із позовною заявою до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про визнання права власності на нерухоме майно.
Зі змісту позовних вимог Чигиринської міської ради Черкаської області вбачається, що позивач ставив вимогу про визнання права комунальної власності територіальної громади Чигиринської міської ради на 63/100 частки адміністративної будівлі літ А , загальною площею 547,8 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 2-10).
Звертаючись із даним позовом, Чигиринська міська рада Черкаської області посилалась на п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , яка передбачено, що державна реєстрація права власності на інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав не нерухоме майно.
Позивач вказував, що відсутність запису про державну реєстрацію права комунальної власності Чигиринської міської ради Черкаської області на частину об`єкту нерухомого майна, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , унеможливлює повноцінне розпорядження ним, оскільки, згідно ч. 2. ст. 3 Закону України, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Чигиринської міською радою Черкаської області було розроблено схему розподілу приміщень між їх власниками та погоджено з усіма співвласниками, кожен із яких визнав право всіх співвласників та погодився з даним розподілом будівлі.
Разом з тим, саме підставою звернення до суду є те, що у Чигиринської міської ради, як і в попереднього користувача приміщення - Суботівської міської ради Чигиринського району відсутні правовстановлюючі документи на приміщення. При цьому, позивачем не надано доказів, що правовстановлюючі документи саме втрачені, як позивач вказує у позові, оскільки вони взагалі не були отримані у встановленому законом порядку після розпаювання майна СТОВ Богданівське , якому належало приміщення як власникові до його розпаювання. Тому звернення позивача з такими вимогами до суду є передчасними, оскільки позивач за відсутності спору між співвласниками інших часток приміщення, які чомусь є лише третіми особами, а не відповідачами у справі, ставить вимоги щодо визнання права комунальної власності на приміщення, до особи , яка не є належним відповідачем, оскільки реєстрація нерухомого майна відбувається відповідно до підтвердження права власності належними документами, які у позивача відсутні.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що за відсутності спору між сторонами, суд не замінює інші органи, які займаються прийняттям рішень щодо підтвердження права власності фізичних чи юридичних осіб на нерухоме майно, та не видає відповідні свідоцтва про право власності. Для підтвердження права власності чи його оспорення іншими особами позивачу слід довести належними та допустимими доказами своє право на вказане нерухоме майно, тому лише в такому випадку суд ухвалює рішення щодо права власності суб`єкта на нерухоме майно, і тільки після того вирішується питання державної реєстрації такого майна, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до вимог закону.
Крім того, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, представник Чигиринської міської ради Черкаської області надав копію рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 травня 2020 року № 52305179, із якої вбачається, що державний реєстратор вирішив зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 20.05. 2020 12:50: 28 за реєстраційним номером 39631803, яку подав ОСОБА_18 , що діє на підставі довіреності серія 1 номер 1412, виданий 29.11.2019, видавник приватний нотаріус Кашицька О.Г. для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: комунальна на адміністративну будівлю, розташовану АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що документи подані не в повному обсязі.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Крамаренко Н.О. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29 травня 2020 року № 52432186 вирішено : відмовити у державній реєстрації права власності на адміністративну будівлю, оскільки документи подані для проведення державної реєстрації прав та на підставі ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заявником не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про реєстрацію прав.
Проаналізувавши підстави та вимоги позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне вказати, що предметом даного спору є захист права комунальної власності позивача - Чигиринської міської ради щодо можливості повноцінного розпорядження об`єктом нерухомого майна у зв`язку з відсутністю (втратою) правовстановлюючого документу на даний об`єкт.
За правилами ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п.10 ч.1 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст. 21 ЦК України).
Таким чином, предметом розгляду в даній справі є не стільки дії та рішення органу місцевого самоврядування, як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача - Чигиринської міської ради щодо набуття права комунальної власності на частину спірної будівлі, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
З огляду на наведене, спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, але колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на суб`єктний склад сторін, який визначено позивачем у даній позовній заяві згідно заявлених ним вимог, оскільки слід вказати, якщо вимоги заявлено до юридичною особи, а не фізичних осіб, то необхідно визначитись із юрисдикцією суду, який має розглядати даний спір та вимоги позивача щодо набуття права власності.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, невірно застосував положення п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення питання та помилкового висновку про розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства є помилковим та передчасним, оскільки не відповідає вимогам закону .
З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі допустився помилки, не в повній мірі врахував всі обставини справи, і зокрема, не звернув належної уваги на позовні вимоги, заявлені позивачем, суб?єктний склад осіб, які визначено позивачем у позові згідно заявлених вимог, тому допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка підлягає скасуванню апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги Чигиринської міської ради є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню колегією суддів апеляційного суду, оскільки спростовують висновки суду щодо помилковості відмови у відкритті провадження у справі, а тому вимоги апеляційної скарги в частині щодо скасування ухвали суду у зв`язку із порушенням вимог процесуального права та направленням матеріалів позову для продовження розгляду підлягають задоволенню апеляційним судом.
Отже, апеляційний суд вважає, що за наявних обставин у справі, заявлених позивачем вимог, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки не всі доводи та обґрунтування позивача є такими, що заслуговують на увагу, та підлягають задоволенню. Разом з тим, вимоги скаржника щодо скасування ухвали суду першої інстанції підлягають задоволенню, тому апеляційним судом скасовується ухвала суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення і направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження по справі - скасуванню, з прийняттям нового судового рішення, а матеріали позовної заяви слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Чигиринської міської ради Черкаської області - задовольнити частково.
Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2020 року у справі за позовом Чигиринської міської ради до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання права власності на нерухоме майно - скасувати.
Матеріали позовної заяви Чигиринської міської ради до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Чигиринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ Ощадбанк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання права власності на нерухоме майно повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду в Чигиринському районному суді Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 29 жовтня 2020 року.
Головуючий Л.В. Нерушак
Судді Б.Б. Вініченко
В.Д. Храпко
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2020 |
Оприлюднено | 02.11.2020 |
Номер документу | 92550399 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Нерушак Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні