Постанова

від 30.10.2020 по справі 856/10/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 856/10/20-а

30 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Cільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" про примусове відчуження земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

03 червня 2020 року Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкт нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та який знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, для розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення: - земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217, за ціною 330 638, 00 гривень шляхом перерахування Козятинською районною державною адміністрацією цих коштів, джерелом фінансування яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок або внесення цих коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельних ділянок у порядку, встановленому законом;

- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначений об`єкт нерухомості - земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений нею банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вилучення земельної ділянки відповідає суспільним потребам, оскільки на ній планується подальше розміщення і обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням первинних каолінів Товариством як корисних копалин загальнодержавного значення. Вважає, що збільшення площі розробки родовища за рахунок спірної земельної ділянки є безумовною підставою для збільшення суми надходжень до місцевого та державного бюджетів, оскільки збільшується видобуток корисних копалин і за рахунок цього сплачується рентна плата, збільшується площа орендованих земельних ділянок і за рахунок чого сплачується орендна плата за землю, збільшується кількість працівників, що задіяні на роботах в кар`єрі і за рахунок чого сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом про примусове відчуження, в порядку визначеному статті 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" слугувала відсутність згоди ОСОБА_1 щодо укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

ІІ. ОБСТАВИНИ ТА РУХ СПРАВИ

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" (ЄДРПОУ 33697003) (надалі - Товариство) є власником спеціального дозволу на користування надрами №5198 від 14 жовтня 2010 року на видобування первинних каолінів Великогадоминецького родовища первинних каолінів Вінницької ділянки на площі 554,67 га.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 каолін первинний входить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до Акту надання гірничого відводу №2831 від 26 березня 2014 року Товариству надано право розробки родовища первинних каолінів, площа проекції гірничого відводу складає 554,12 га.

Товариство звернулося до Козятинської районної державної адміністрації з листом №54-19 від 25 березня 2019 року про вирішення питання щодо викупу земельних ділянок, що перебувають у власності приватних осіб, зокрема, земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , у державну власність для суспільних потреб під подальше розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних з видобуванням первинних каолінів, як корисних копалин загальнодержавного значення.

29 травня 2019 року Козятинською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №131 "Про викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності з метою подальшого надання цих земельних ділянок в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну-сирцю Великогадоминецького родовища Вінницької ділянки".

Вказаним розпорядженням було встановлено, що земельні ділянки згідно з додатком, зокрема і земельна ділянка, що належить відповідачу на праві власності, які перебувають у власності фізичних осіб та розташовані за межами населеного пункту на території Глуховецької селищної об`єднаної територіальної громади Козятинського району Вінницької області, у встановленому законодавством порядку підлягають викупу для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, з подальшим наданням цих земельних ділянок в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" із зміною цільового призначення, для розміщення та будівництва кар`єру по видобуванню первинних каолінів в якості каоліну - сирцю; було доручено забезпечити вжиття підготовчих заходів щодо викупу у визначеному законодавством порядку земельних ділянок.

На виконання вимог Закону Козятинською РДА із залученням ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" було укладено договір №20 від 29 травня 2019 року з ТОВ Експертсервіс.юа" про проведення незалежної оцінки земельної ділянки.

Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 29 травня 2019 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217 склала 158 943,00 гривень. На вказану експертну грошову оцінку позивачем також було отримано рецензію від 23 травня 2019 року у встановленому законодавством порядку.

03 червня 2019 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області було надіслано ОСОБА_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення №01-30/1037 від 31 травня 2019 року Козятинської РДА про прийняття рішення про викуп земельної ділянки.

Після спливу одного місяця, визначеного статтею 11 Закону, відповідач не повідомив та не надіслав будь-якого повідомлення позивачу про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або про відмову від такого викупу.

Разом із тим, Козятинська РДА, намагаючись врегулювати питання, що ймовірно могли бути причиною незгоди власника земельної ділянки з умовами викупу, які були зазначені в розпорядженні №131 від 29 травня 2019 року, здійснила спроби щодо проведення переговорів з метою обговорення умов викупу земельної ділянки.

Враховуючи, що станом на лютий 2020 року відповідачем не повідомлено Козятинську РДА про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу, позивачем було надіслано листа №01-30/321 від 27 лютого 2020 року на адресу відповідача з повідомленням про запрошення на засідання комісії з проведення переговорів щодо умов викупу та продажу земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217.

Відповідач на засідання комісії, призначене на 28 лютого 2020 року об 11:00 год. в приміщенні Козятинської РДА за адресою: пл. Героїв Майдану, 20, м. Козятин, не з`явився.

Згодом, у зв`язку із відсутністю жодних повідомлень про непогодження з вартістю викупної ціни земельної ділянки або дій по залученню іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості земельної ділянки чи проведення рецензування звіту з оцінки земельної ділянки з кадастровим №0521455500:02:001:0217, Козятинською РДА було замовлено у ТОВ "Експертсервіс.юа" на підставі договору №14 від 14 квітня 2020 року проведення незалежної оцінки земельної ділянки.

Згідно зі звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним 14 квітня 2020 року, вартість земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217 складає 165 319,00 грн. Вказаний звіт також було рецензовано у встановленому законодавством порядку - рецензія від 23 квітня 2020 року.

17 квітня 2020 року ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" на адресу ОСОБА_1 було надіслано рекомендований лист №65-20 АКВ від 17 квітня 2020 року з повідомленням про проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217.

Окрім того, про запрошення до участі в переговорах щодо викупу земельної ділянки відповідача було повідомлено через друкований засіб масової інформації шляхом публікації оголошення в газеті "РІА Козятин" (випуск від 23 квітня 2020 року).

На переговори, що були призначені на 27 квітня 2020 року, відповідач не з`явився.

Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області, здійснивши всі можливі заходи, звернулася до суду з позовом щодо примусового викупу земельної ділянки у державну власність з мотивів суспільної необхідності з метою їх надання в оренду ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство".

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі про примусове відчуження земельної ділянки. Призначено підготовче засідання у справі на 02 липня 2020 року. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство". Запропоновано відповідачу протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали подати відзив на позов (том І, ст. 114).

30 червня 2020 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду відповідачем подано відзиви на позовну заяву, у яких останній зазначає, що ніяк не міг ухилятися від переговорів стосовно умов викупу приватної земельної ділянки площею 1,7721 га за кадастровим №0521455500:02:001:0217, так як жодного письмового повідомлення щодо викупу його приватної земельної ділянки від Козятинської РДА та ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", а саме рекомендованих листів за №901-30/321 від 27 лютого 2020 року та №965-20 АКВ від 17 квітня 2020 року про які йдеться у позовній заяві, не одержував. Окрім того, зазначив, що зважаючи на те, що він проживає в Київській обл., смт. Бородянка, оголошення в газеті "РІА Козятин", про яке говориться в позовній заяві, також не мав змоги прочитати. Просить суд захистити його законні права та інтереси (том І, ст. 124; 127-128).

Окрім того, 30 червня 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до суду надійшли письмові пояснення, у яких зокрема представник звертає увагу на те, що за 2018 рік Товариством було сплачено до бюджету (державного та місцевого) податків на загальну суму, що перевищує 55 млн. грн., а саме рентна плата за користування надрами склала - 80 000,00 грн., орендна плата за землю - 453 100,42 грн., податок з доходів фізичних осіб (відрахування із заробітної плати) склав - 7 781 319, 13, 00 грн. А також за 2019 рік було сплачено до бюджету (державного та місцевого) податків на загальну суму, що перевищує 39 млн. грн., зокрема, рентна плата за користування надрами склала - 1 155 000,00 грн., податок з доходів фізичних осіб (відрахування із заробітної плати) склав - 9 953 000,00 грн. (том І, ст. 133- 152).

Стверджує, що збільшення площі розробки родовища за рахунок спірної земельної ділянки є безумовною підставою для збільшення суми надходжень до місцевого та державного бюджетів, оскільки внаслідок збільшення видобутку корисних копалин збільшиться розмір рентної плати, внаслідок збільшення площі орендованих земельних ділянок збільшиться розмір сплати орендної плати за землю, збільшення кількості працівників, що задіяні на роботах в кар`єрі є безумовною підставою збільшення розміру сплати податку з доходів фізичних осіб та сприятиме зайнятості населення регіону. Підсумовуючи Товариство зазначило, що підтримує позовні вимоги Козятинської РДА щодо примусового викупу земельної ділянки у державну власність з мотивів суспільної необхідності та просить суд задовольнити їх.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року клопотання сторін від 30 червня 2020 року та 02 липня 2020 року (том І, ст. 121, 131, 153) про відкладення розгляду справи задоволено; відкладено розгляд підготовчого засідання в адміністративній справі на 30 липня 2020 року (том І, ст. 154).

29 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до суду подано письмові пояснення, у яких зазначає, що позовні вимоги вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з існуванням об`єктивно обумовлених суспільних інтересів у відведенні такої земельної ділянки для цілей проведення надрокористування та подальшого видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (том І, ст. 161-207).

30 липня 2020 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині збільшення розміру вартості викупної ціни земельної ділянки, що є предметом відчуження, визначивши її на рівні 330638,00 грн. (том І, ст. 208-237).

В судовому засіданні, яке відбулося 30 липня 2020 року, суд протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" (надалі СВК "Маяк"), оскільки СВК "Маяк" є орендарем земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , та з огляду на відсутність інших заяв та клопотань на місці ухвалив оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні (том І, ст. 238-239).

У судовому засіданні 10 вересня 2020 року, продовженому після оголошеної перерви у підготовчому судовому засіданні, відповідач оголосив свою позицію, а саме зазначив про те, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та повністю погоджується з позивачем. За результатами даного судового засідання колегія суддів протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати на місці ухвалила закінчити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті (том ІІ, ст. 10-11).

22 вересня 2020 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Cільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" до суду надійшли письмові пояснення, у яких СВК "Маяк" заперечуючи проти позовних вимог, вказує, що в позовній заяві не розкрито, який саме державний інтерес існує у видобуванні ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" каоліну.

Окрім того зазначає, що у разі вилучення (викупу) спірної земельної ділянки і зміни її цільового призначення не буде забезпечено пріоритет максимального збереження продуктивних земель, що в свою чергу призведе до шкідливого антропогенного впливу на земельну ділянку і навколишнє середовище в цілому.

Також вважає, що від подальшого видобутку каоліну залежить тільки приватний інтерес ініціатора викупу земельної ділянки ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство", а Козятинська районна державна адміністрація виступає прибічником Товариства щодо такого примусового викупу земельної ділянки у державну власність з метою примусового відчуження земельної ділянки для подальшої передачі Товариству, відтак просить у задоволенні позовних вимог Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області відмовити (том ІІ , ст. 16-29).

В судовому засіданні, яке відбулося 01 жовтня 2020 року, суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав позиції сторін. Зокрема, представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" підтримували позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі. При цьому, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Cільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" заперечував щодо задоволення адміністративного позову.

За результатами даного судового засідання суд, виходячи з принципу офіційного з`ясування обставин справи, протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати зобов`язав сторін надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: надати інформацію щодо суми сплачених податків за період 2018-2020 років; інформацію щодо участі у житті громади обох підприємств; СВК "Маяк" надати інформацію стосовно упущеної вигоди; ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" надати повністю документи щодо коригування робочого проекту та повний висновок щодо впливу на довкілля, інформацію щодо проведення рекультивації земельних ділянок, на яких перестав здійснюватись видобуток корисних копалин; Козятинську районну державну адміністрацію Вінницької області - надати інформацію стосовно рекультивації земельних ділянок. У зв`язку із необхідністю подання до суду витребуваних додаткових доказів у судовому засіданні оголошено перерву (том ІІ, ст. 30-32).

13 жовтня 2020 року до суду представником ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" подано письмові пояснення, у яких останній підтримує свою позицію щодо задоволення позовних вимог Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області в повному обсязі. Разом із тим, на виконання вимог суду подано наступні документи: - коригування робочого проекту розробки та гірничо-технічної рекультивацїі Велико- Гадоминецького родовища первинних каолінів Вінницька ділянка; - висновок з оцінки впливу на довкілля від 15 січня 2020 року; - довідка ТOB "АКВ Українське каолінове товариство" щодо сплати податків за 2018 рік; - довідка ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо сплати податків за 2019 рік; - довідка ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо сплати податків за 2020 рік; - довідка ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо витрат на благодійну допомогу за 2018-2020 роки; - заяви (клопотання) про надання благодійної допомоги); - довідка ЦПМСД Глухівецької селищної ради; - довідка відділу освіти Гпуховецької селищної ради (ст. 38 (том І) - ст. 187 (том ІІ)).

15 жовтня 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про визнання позовних вимог, у якій останній зазначає, що повністю визнає заявлені позовні вимоги Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області та не заперечує проти ухвалення судом рішення про його задоволення в додатках долучивши до неї довідку для поповнення у відділенні АТ КБ "Приват Банк" (том ІІІ, ст. 187-189).

Окрім того, 15 жовтня 2020 року Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області подано до суду письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що Козятинська райдержадміністрація вимушена була звернутись до суду з позовом про примусовий викуп земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 . В ході судового розгляду судом було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору СВК "Маяк", так як останній відповідно до договору оренди землі від 17 червня 2014 року є орендарем земельної ділянки. В своїх поясненнях представник третьої особи надав суду розрахунок втраченої вигоди внаслідок дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок, на загальну суму 1 828 653,00 (один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят три) грн., включивши до нього вісім земельних ділянок, серед яких є ділянка, що є предметом спору (том ІІІ, ст.191-192).

В той же день представником СВК "Маяк" на виконання вимог протокольної ухвали суду направлено наступні належним чином засвідчені документи: - довідка СВК "Маяк" №69 від 06 жовтня 2020 року про сплату податків до державного та місцевого бюджету; - довідка СВК "Маяк" №70 від 06 жовтня 2020 року про надання благодійної допомоги; - розрахунок прибутку (вигоди) від вирощування сільськогосподарських культур з одного гектара по СВК "Маяк" №72 від 09 жовтня 2020 року (том ІІІ, ст. 197-200).

15 жовтня 2020 учасниками справи та третіми особами подано заяви про проведення судових дебатів та розгляду справи без участі представників сторін та третіх осіб в порядку письмового провадження (том ІІІ, ст. 193-196; 201).

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року клопотання представників сторін задоволено, розгляд справи №856/10/20 вирішено проводити в порядку письмового провадження (том ІІІ, ст. 202).

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 267 КАС України, адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями статті 147 Земельного кодексу України передбачено, що підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (надалі - Закон № 1559-VI).

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 1 Закону № 1559-VI передбачено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду.

Суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

За змістом частин 1 - 3 статті 4 Закону 1559-VI фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені.

Викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема, як розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.

Частиною 2 статті 7 Закону № 1559-VI передбачено, що рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об`єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно якого викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, З УРАХУВАННЯМ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ВЛАСНИКУ ВНАСЛІДОК ВИКУПУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗБИТКІВ, ЩО БУДУТЬ ЗАВДАНІ ВЛАСНИКУ У ЗВ`ЯЗКУ З ДОСТРОКОВИМ ПРИПИНЕННЯМ ЙОГО ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ПЕРЕД ТРЕТІМИ ОСОБАМИ, ЗОКРЕМА УПУЩЕНА ВИГОДА, У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

Положеннями частини 2 статті 5 Закону №1559-VI визначено, що вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом (частина 3 статті 5 Закону № 1559-VI).

За приписами частини 4 статті 5 Закону №1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону № 1559-VI у разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

У статті 8 Закону № 1559-VI визначено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об`єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, зокрема, як розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об`єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 11 Закону № 1559-VI власник (власники) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об`єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1559-VI у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, ПОВ`ЯЗАНИХ ІЗ ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

Аналіз зазначених норм права у сукупності свідчить про те, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно потрібних дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки. Також, обов`язковою умовою реалізації рішення щодо викупу земельної ділянки примусово є дотримання органом, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки процедури визначеної законом щодо прийняття рішення, повідомлення власника про викуп земельної ділянки з суспільних потреб, забезпечення права на участь у переговорах щодо умов викупу.

Лише дотримання визначеного Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" порядку примусового відчуження земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна має бути основою відносин між власником та суспільством і державою, яка його представляє, для забезпечення свободи конституційно гарантованого права приватної власності.

Як свідчать встановлені обставини справи, у приватній власності відповідача знаходиться спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради.

Вказана земельна ділянка знаходиться у межах географічних координат спеціального дозволу на користування надрами та Акту надання гірничого відводу ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство", що унеможливлює розробку Великогадоминецького родовища первинних коалінів Вінницької ділянки в межах отриманого ним Акту гірничого відводу.

Враховуючи наведене, єдиним шляхом відведення земельної ділянки відповідача загальною площею 1,7721 га з кадастровим номером № 0521455500:02:001:0217, є її вилучення (викуп) для суспільних потреб у державну власність в порядку визначеним Законом № 1559-VI, з подальшою передачею в оренду із зміною цільового призначення.

В ході розгляду справи встановлено, що згоди щодо викупу спірних земельних ділянок з відповідачем досягнуто не було, оскільки матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у відповідному погодженні, також він не брав участі у переговорах щодо викупу земельної ділянки, не надавав жодних пояснень щодо викупної ціни, в зв`язку з чим позивачем ініційовано звернення до суду з позовом про їх примусовий викуп.

Проте, під час розгляду справи позивачем було погоджено відчуження земельної ділянки на умовах її викупу за ціною 330 638,00 гривень.

Більше того, факт визнання позовних вимог згідно поданої заяви відповідач підтвердив у судовому засіданні. Водночас зазначивши, що перерахування коштів за відчужену земельну ділянку здійснити на вказаний ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк".

Водночас, СВК "Маяк", заперечував проти задоволення позовних вимог, однак колегія суддів доводи СВК "Маяк" щодо необґрунтованості позовних вимог вважає безпідставними.

Так, щодо доводів та заперечень представника СВК "Маяк" відносно того, що примусове відчуження спірних земельних ділянок переслідує перш за все забезпечення приватних комерційних інтересів ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство", що свідчить про комерційний характер такої ініціативи, а не суспільний, колегія суддів відхиляє їх, оскільки саме Державною службою геології та надр України надано третій особі спеціальний дозвіл на користування надрами №5198 від 14 жовтня 2010 року на видобування первинних каолінів в якості каоліну-сирцю, Великогадоминецького родовища Вінницької області та така взаємодія держави та приватних підприємств не може нівелювати суспільну необхідність видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, передбачену законом, а сам факт видобутку корисних копалин третьою особою не виключає наявності суспільної необхідності, зокрема, в частині економічного розвитку держави.

Окрім того, варто зауважити, що визначальною підставою для примусового відчуження земельної ділянки, що знаходиться в приватній власності з мотивів суспільної необхідності, є фактичне доведення органом виконавчої влади неможливості проведення подальшого видобування корисних копалин, або інших суспільно необхідних дій для видобутку корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку власника земельної ділянки. Водночас, позивачем таке було доведено під час розгляду справи, адже саме без викупу такої земельної ділки, розширення кар`єру з видобування корисних копалин та подальша робота підприємства є не можливою.

Закон № 1559-VІ визначає суспільну необхідність як обумовлену загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключну необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому Законом порядку.

Отже, примусове відчуження земельної ділянки відбувається лише для загальнодержавних потреб чи потреб територіальної громади, що у свою чергу дає можливість власнику земельної ділянки бути захищеним від неправомірного посягання.

Системний аналіз положень Закону № 1559-VI дає змогу дійти висновку, що у випадку неотримання згоди власника земельної ділянки з викупом для суспільних потреб вона може бути примусово відчужена у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Тобто визначальними рисами такого відчуження є винятковість, наявність суспільної необхідності та мета - розміщення визначених об`єктів, а саме: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

З огляду на викладене, безпосередньо сам законодавець визначив розміщення об`єктів, пов`язаних із видобутком корисних копалин загальнодержавного значення, як суспільну необхідність відчуження земельних ділянок.

Колегія суддів також звертає увагу, що Закон № 1559-VI не встановлює додаткових вимог щодо відповідних органів в частині окремого доведення суспільної необхідності розміщення об`єктів під видобування корисних копалин загальнодержавного значення, переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки в сільськогосподарській діяльності.

Окрім того, від подальшого видобутку каоліну залежить в певній мірі не тільки приватний інтерес ініціатора викупу - ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", а й загальнодержавний інтерес та інтереси територіальної громади внаслідок видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, збільшення розміру сплачених ним податків до державного та місцевого бюджетів, створення робочих місць та вкладу у розвиток територіальної громади.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі №1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено: "… Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. …".

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що спірна земельна ділянка підлягає викупу не для задоволення комерційних інтересів ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство", як зазначає СВК "Маяк, а для суспільних потреб щодо розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.

При цьому, слід врахувати, що розміщення ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" по видобуванню корисних копалин (первинних каолінів) в будь-якому іншому місці, минаючи вищевказану земельну ділянку, територіально неможливо, оскільки право вказаного підприємства на видобування надр обмежена межами та географічними координатами, зазначеними в спеціальному дозволі.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини у справах "Ramazyan v. Armenia" № (№ 54769/10) та "Osmanyan and Amiraghyan v. Armenia" (№ 71306/11).

У наведених справах заявників було позбавлено земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності на користь приватного підприємства, яке отримало ліцензію на видобуток корисних копалин. Заявники, стверджували про відсутність суспільного інтересу, бо видобуток корисних копалин, на їх думку, мав комерційний характер. Уряд наполягав, що експропріація здійснена згідно з Законом. Той факт, що вона була проведена приватною компанією, жодним чином не виключає існування суспільного інтересу.

Вирішуючи справу в частині наявності суспільного інтересу, ЄСПЛ вказав, що місцеві органи у цьому питанні користуються певною свободою розсуду. І оскільки Уряд стверджував, що відчуження земельних ділянок заявників необхідне для потреб держави у зв`язку з розробкою родовища, ЄСПЛ не має переконливих доказів, на основі яких можна було б дійти висновку, що вказані причини були необґрунтованими.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи представника СВК "Маяк" в частині втрати родючості спірної земельної ділянки, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 166 Земельного кодексу України рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

Аналогічні положення містяться і в статті 52 Закону України "Про охорону земель".

Так, статтею 52 Закону України "Про охорону земель" також встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених земель та підвищення родючості ґрунтів.

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.

Об`єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в проектах рекультивації порушених земель.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив.

Надаючи правову оцінку доводам СВК "Маяк" в частині впливу на довкілля з видобування корисних копалин на спірній земельній ділянці, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23 травня 2017 року №2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" .

Пунктом 1 частини 1 статті Закону № 2059 визначено, що вплив на довкілля (надалі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Відповідно до висновку з оцінки впливу на довкілля від 15 січня 2020 року № 7-03/12-20196113831/1 наданого Міністерством енергетики та захисту довкілля України (інформація наявна у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля) на підставі наведених у Звіті з ОВД оцінок впливів на компоненти довкілля (ґрунти та земельні ресурси, атмосферне повітря, водне середовище, геологічне середовище, рослинний і тваринний світ, природно-заповідний фонд, клімат і мікроклімат, соціальне середовище, техногенне середовище) сукупний вплив планової діяльності є допустимим, а отже доводи СВК "Маяк" в зазначеній частині є безпідставними.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, однією з умов погодження Товариству Проекту розробки Держгеонадрами України є вимога щодо дотримання вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр. Підприємством здійснюються заходи мінімізації щодо викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря, здійснюється очищення, збір ґрунтових, дощових вод, заходи із запобігання забрудненню кар`єрних вод, забезпечення своєчасного вивезення та утилізації відходів, заходи з метою виключення виникнення забруднення гранту тощо.

Відтак, провадження планової діяльності ТОВ "АКВ "Українське каолінове товариство" з видобування корисних копалин на спірній земельній ділянці є екологічно допустимими, а тому суд відхиляє твердження представника СВК "Маяк" щодо негативного антропогенного впливу на спірну земельну ділянку і навколишнє середовище в цілому у разі зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

Також є неприйнятними доводи СВК "Маяк" про порушення позивачем процедури відчуження земельних ділянок, визначеної Законом № 1559-VI.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1559-VI визначено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності (…).

Тобто визначальним є "неотримання згоди власника земельної ділянки".

Відповідач згоди на примусове відчуження спірних земельних ділянок не давав, що обумовлює в такому випадку звернення позивача до суду з позовом про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Також колегія суддів відхиляє твердження представника СВК "Маяк", стосовно порушення його прав саме, як орендаря спірної земельної ділянки в результаті відчуження цієї земельної ділянки, адже за умовами договору оренди землі ДІЯ ДОГОВОРУ ПРИПИНЯЄТЬСЯ У РАЗІ ВИКУПУ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ДЛЯ СУСПІЛЬНИХ ПОТРЕБ АБО ПРИМУСОВОГО ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ З МОТИВІВ СУСПІЛЬНОЇ НЕОБХІДНОСТІ в порядку, встановленому законом.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини, суд дійшов висновку, що позивач довів суспільну необхідність примусового відчуження спірних земельних ділянок для задоволення суспільного інтересу з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а також законну ціль такого.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 850/8/19.

Разом із тим колегія суддів наголошує, що частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Так, колегія суддів наголошує, що у пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (заява N 61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Щодо дотримання принципу "законності", слід зазначити, що національним законодавством передбачено примусове відчуження об`єктів приватної власності, як виняток з мотивів суспільної необхідності. Таке положення закріплено в статті 41 Конституції України, статті 147 Земельного кодексу України, статті 7 Закону №1559-VI.

Щодо дотримання принципу "легітимності", слід зазначити, що статтею 7 Закону № 1559-VI передбачено, що органи виконавчої влади мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин.

Також у пункті 23 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" (заява № 25921/02) наголошено, що втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

У пункті 45 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кривенький проти України" (заява № 43768/07) останній зазначив, що позбавлення власності на земельні ділянки без виплати суми, обґрунтовано пов`язаної з її вартістю, зазвичай призводить до недотримання необхідного справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і становить непропорційний тягар для заявника (див. рішення у справах "Святі монастирі проти Греції" (The Holy Monasteries v. Greece), від 09.12.1994, пункт 71, Серія А № 301-А, та "Колишній король Греції та інші проти Греції" [ВП] (Former King of Greece and Others v. Greece) [GC], заява № 25701/94, пункт 89, ЄСПЛ 2000-XII). У контексті скасування помилково наданих майнових прав принцип "належного урядування" може покладати на державні органи обов`язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам (див. зокрема, рішення у справі "Рисовський проти України"(Rysovskyy v. Ukraine), заява № 29979/04, пункт 71, від 20 жовтня 2011 року, з подальшими посиланнями).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що під час розгляду даної справи, представники сторін дійшли згоди щодо умов відчуження земельної ділянки та зокрема викупної ціни шляхом визнання представником відповідача позовних вимог в повному обсязі, а відтак суд доходить висновку, що примусове відчуження спірних земельних ділянок відповідача не порушуватиме принципу "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Більше того, щодо визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до частин 1 та 4 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Частиною 5 статті 189 КАС України визначено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оцінюючи обґрунтованість заяви про визнання заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що визнання позову про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності підлягає врахуванню судом у випадку дотримання усіх умов та порядку відчуження, встановлених Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

З урахуванням наведеного, суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо примусового відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У той же час згідно частин 3 та 5 статті 16 Закону № 1559-VІ у разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об`єктів банківський рахунок.

Відносно цього судова колегія зазначає, що представниками сторін досягнуто згоди щодо викупної ціни в розмірі 330 638, 00 гривень та відповідачем надано реквізити банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти як відшкодування повної вартості земельної ділянки, а тому Козятинською районною державною адміністрацією (джерелом фінансування коштів є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство") необхідно перерахувати кошти у розмірі 330 638, 00 гривень, як відшкодування повної вартості земельної ділянки площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи не вирішується, оскільки на підставі частини 3 статті 267 КАС позивач за подання позову не сплачував судовий збір.

У зв`язку із викладеним та керуючись статтями 5, 9, 72-78, 90, 139, 194, 241-246, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності об`єкт нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та який знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля, для розміщення об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення:

- земельну ділянку площею 1,7721 га з кадастровим №0521455500:02:001:0217, за ціною 330 638,00 гривень шляхом перерахування Козятинською районною державною адміністрацією цих коштів, джерелом фінансування яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", на зазначений ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 , одержувач ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк".

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити зазначений об`єкт нерухомості - земельну ділянку протягом 5 (п`яти) днів з дня повного попереднього відшкодування вартості земельних ділянок на зазначений нею банківський рахунок або внесення коштів на депозит нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Верховний Суд, до якого може бути подана апеляційна скарга.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 жовтня 2020 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.