Постанова

від 29.10.2020 по справі 686/26581/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/26581/18

Провадження № 22-ц/4820/1662/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

за участю учасників справи: апелянта ОСОБА_1 , її представника адвоката Якимчука А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2020 року (суддя Козак О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ПП Діоріт Плюс 1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Меркурій 1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити дії, визнання недійсною технічної документації із землеустрою, скасування державної реєстрації, вилучення з Державного земельного кадастру України інформації про земельну ділянку із скасуванням кадастрового номеру, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що з 1991 року вона використовує для ведення садівництва земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 і обліковується за №67. Площа зазначеної земельної ділянки під час передачі і отримання нею у користування становила 0,10 га. Проте, весною 2017 року нею було виявлено самоправне захоплення ОСОБА_2 (власником суміжної земельної ділянки, що обліковується за даними садівничого товариства Меркурій за № НОМЕР_1 і адресою: АДРЕСА_2 ) частини її земельної ділянки та встановлення на її ділянці огорожі. Внаслідок такої самоправної зміни меж земельних ділянок площа належної їй земельної ділянки зменшилась до 0,0769 га. На самоправно захопленій відповідачем частині земельної ділянки ОСОБА_1 знаходились плодові дерева, а саме: дві сливи, дві яблуні, абрикос, які на даний час є знищеними (зрізаними) відповідачем. Кожне дерево мало діаметр стовбура більше 35 см, їх відновна вартість разом із незібраним врожаєм за кожний рік становить не менше 6000 грн. за кожне дерево.

Проте, з плану меж земельної ділянки, що обліковується за даними садівничого товариства Меркурій за АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 , вказаний план не відповідає дійсності, так як на ньому невірно вказані суміжні користувачі земельних ділянок. Користувачем земельної ділянки, яка межує і відображена між літерами Б і В вказаний ОСОБА_4 , хоча по факту це відображена межа її земельної ділянки № НОМЕР_2 і межа земельної ділянки № НОМЕР_1 (належна відповідачу). Користувачем земельної ділянки, яка межує і відображена між літерами А і Б , зазначена вона, проте фактично таким суміжним користувачем є ОСОБА_5 .

З цього ж плану вбачається, що він є невід`ємною частиною землевпорядної документації щодо земельної ділянки відповідача, яку вона ніколи не бачила, не погоджувала і не підписувала. Відсутність підпису свідчить про протиправне оформлення землевпорядної документації відповідачем. Таким чином, відповідач самоправно, без погодження із нею, як суміжним землекористувачем, змінив межі ділянки, самоправно захопив частину її земельної ділянки, захопив і знищив плодові дерева, чим завдав їй матеріальних і моральних збитків.

Завдану матеріальну шкоду від захоплення і знищення належних їй плодових дерев вона оцінює в розмірі 30 000 грн.

В зв`язку із завданням значних збитків, зухвалістю поведінки відповідача, небажанням добровільно відновити межі і відшкодувати завдану як матеріальну, так і моральну шкоду, позивачу завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 10 000 грн.

У зв`язку з цим позивач, збільшивши позовні вимоги просила суд

- зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати частину огорожі, самоправно встановленої нею на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 і розташована на території Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та обліковується в садівничому товаристві Меркурій за № НОМЕР_2 і адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсною (скасувати) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 6825083600:03:005:1065, виготовленої в 2012 році на замовлення ОСОБА_2 , для ведення садівництва на території Лісогринівецької сільської ради садівничого товариства Меркурій Хмельницького району, Хмельницької області;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 29.08.2012 (кадастровий номер 6825083600:03:005:1065) в Державному земельному кадастрі України, проведену 18.03.2013 Державним кадастровим реєстратором Пастушком В.В.;

- вилучити з Державного земельного кадастру України інформацію про земельну ділянку, належну ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2012 із скасуванням кадастрового номеру земельної ділянки 6825083600:03:005:1065;

- стягнути з ОСОБА_2 30 000 грн. в рахунок компенсації знищених плодових дерев;

- стягнути з ОСОБА_2 10 000 грн. за завдану моральну шкоду;

- судові витрати покласти на відповідача.

Протокольними ухвалами Хмельницького міськрайонного суду від 20 березня та 11 липня 2019 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Меркурій 1 замість СТ Меркурій та ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою місцевого суду від 19 серпня 2019 року до участі у справі в якості відповідачів залучено ПП Діоріт Плюс 1 та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Ухвалою суду першої інстанції від 24 жовтня 2019 року призначено судову комплексну почеркознавчу технічну експертизу документів.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вважає, що рішення суду прийнято внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права.

Зазначає, що всупереч висновкам суду, позивач надала суду докази виділення їй земельної ділянки у масиві СТ Меркурій . Крім того, жодним з учасників справи не заперечувалось факту землекористування позивачем земельною ділянкою № НОМЕР_2 площею 0,10 га в садівничому товаристві Меркурій Лісовогринівецької сільської ради.

На думку апелянта, судом першої інстанції залишено поза увагою факти порушення вимог чинного законодавства України землевпорядною організацією ПП Діоріт Плюс 1 , працівники якого 02.11.2012 виготовили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на замовлення відповідача ОСОБА_2 , а саме: заява ОСОБА_2 про виготовлення технічної документації датована 06.11.2012, в той час як документація вже була виготовлена 02.11.2012; про проведення встановлення/відновлення меж земельної ділянки землевпорядна організація взагалі не повідомляла позивача як суміжного землекористувача ні за 5 робочих днів, ні в будь-який інший час; в технічну документацію внесено виправлення, підтертості і дописки (шляхом додрукування тексту), що є грубим порушенням законодавства під час виготовлення технічної документації.

Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі, поза увагою суду залишено незаконні дії державного кадастрового реєстратора Пастушка В.В., який здійснив реєстрацію земельної ділянки з відкриттям поземельної книги.

Судом залишено поза увагою і факт відсутності підписів позивача в оспорюваній технічній документації, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2020 року залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Зазначає, що визначити, чи дійсно одна земельна ділянка накладається на іншу, може лише Державний кадастровий реєстратор відповідно до ЗУ Про Державний земельний кадастр . Однак, позивач не зверталась до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей про земельну ділянку, яку вона бажає приватизувати. Водночас, позивач не надала належних та допустимих доказів, які підтверджують факт накладки спірних земельних ділянок.

Серед іншого у відзиві зазначено, що державний кадастровий реєстратор, перевіряючи акт погодження меж земельної ділянки, не зобов`язаний встановлювати належність підписів особам, які зазначаються у відповідному акті. Непідписання сусідом акту погодження меж земельної ділянки не порушує права особи на приватизацію земельної ділянки, зокрема, не перешкоджає передачі проєкту землеустрою або технічної документації на розгляд органу місцевого самоврядування.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та її представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_6 у 1995 році включена до списку осіб, яким надано дозвіл на приватизацію, земельної ділянки площею 0,1000 га № НОМЕР_2 (архівні довідки Архівного відділу Хмельницької райдержадміністрації №986 від 18.12.2008 та №04-06/2020/186 від 31.07.2020, документи фонду Лісовогринівецька сільська рада та виконавчий комітет Хмельницького району в справі №189 Списки членів садівничих товариств Лісовогринівецької сільської ради за 1995 рік , список членів садівничого товариства Меркурій ) (т. 1 а. с. 6, т. 2 а. с. 70).

20 червня 1995 року ОСОБА_7 , отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії ХМ, на земельну ділянку площею 0,10 га на території Лісовогринівецької сільської ради, на землях садівничого товариства, суміжну із земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні позивача (т. 1 а. с. 52, 99).

Відповідно до довідки СТ Меркурій №90 від 04.06.2008 року ОСОБА_1 дійсно є членом садового товариства Меркурій і їй належить земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,10 га (т. 1 а. с. 4).

Згідно довідки виконкому Лісогринівецької сільської ради №576 від 24.06.2008 року, виданої ОСОБА_1 , відповідно до рішення Хмельницької районної ради від 19.12.1991 року №145 про передачу земельної ділянки для садівничого товариства Меркурій і запису земельно-облікової книги по Лісогринівецькій сільській раді, їй передано в користування земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,10 га для ведення садівництва по товариству Меркурій . Надана земельна ділянка підлягає приватизації згідно з законодавством України (т. 1 а. с. 5).

03.07.2008 року ОСОБА_1 звернулась до голови Хмельницької райдержадміністрації із заявою про надання їй у власність земельної ділянки площею 0,10 га для ведення садівництва, яка знаходиться в садівничому товаристві Меркурій , Лісогринівецької сільської ради, земельної ділянки на праві власності для ведення садівництва не має (т. 1 а. с. 6).

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області №278/09-р від 16.03.2009 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, для ведення садівництва, садівниче товариство Меркурій на території Лісовогринівецької сільської ради. Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, рекомендовано подати на затвердження в райдержадміністрацію протягом одного року (т. 1 а. с. 83).

20.08.2012 року за заявою ОСОБА_7 від 15.08.2012 року було сформовано Витяг з Поземельної книги про земельну ділянку № ВТ-006060026512012 з кадастровим планом земельної ділянки 6825083600:03:005:1065 та експлікація земельних угідь (т. 1 а. с. 100).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2012 року, ОСОБА_7 продав ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Лісовогринівецька сільська рада, Садівниче товариство Меркурій , кадастровий номер 6825083600:03:005:1065, цільове призначення - для ведення садівництва (т. 1 а. с. 50, 53, 88).

ПП Діоріт Плюс 1 за заявою ОСОБА_2 від 06.11.2012 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення садівництва на території Лісовогринівецької сільської ради СТ Меркурій Хмельницького району, Хмельницької області (кадастровий номер 6825083600:03:005:1065) (т. 1 а. с. 130-142).

На підставі державного акта та договору купівлі-продажу 23.05.2013 року було проведено реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825083600:03:005:1065 для індивідуального садівництва в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності - 1037062) (т. 1 а. с. 51).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-2398-СГ від 18.12.2017 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (6825083600:03:005), садівниче товариство Меркурій , орієнтовний розмір земельної ділянки - 0,1000 га, із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (т. 1 а. с. 68).

Згідно висновку експерта №1.1-0007/2.1-0013:20 від 12.02.2020 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі підпис біля слів ОСОБА_1 у Акті встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.11.2012 року, який міститься в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення садівництва на території Лісогринівецької сільської ради садівниче товариство Меркурій Хмельницького району Хмельницької області (6825083600:03:005:1065) (аркуш 14 Технічної документації), виконаний не ОСОБА_1 . Дати відповідь на питання Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в графі підпис біля слів ОСОБА_1 у Плані меж земельної ділянки 2012 року, який міститься в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення садівництва на території Лісогринівецької сільської ради садівниче товариство Меркурій Хмельницького району Хмельницької області (6825083600:03:005:1065) (аркуш 16 Технічної документації) ОСОБА_1 (тією особою, від імені якої він зазначений) або ж іншою особою? не представляється можливим у зв`язку з відсутністю співставних елементів зі зразками, у зв`язку з чим встановити комплекс загальних та окремих ознак, достатній хоча б для ймовірного висновку, не вдалось. В графі Суміжні власники земельної ділянки акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі від 02.11.2012 року наявні підтертості в місці розташування ініціалів напроти прізвища ОСОБА_8 , ініціали напроти прізвищ виконані рукописним текстом, за допомогою пишучого приладдя. В графах Опис меж кадастрового плану земельної ділянки (арк. 15 Технічної документації) та плану меж земельної ділянки (арк. 16 Технічної документації), наявні підтертості в місці розташування прізвищ та ініціалів. В місці розташування прізвищ та ініціалів, наявних в графах Опис меж кадастрового плану земельної ділянки (арк. 15 Технічної документації) та плану меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (арк. 16 Технічної документації), містився інший текст, який був видалений шляхом підчистки з наступним додруковуванням читаємого тексту (т. 2 а. с. 7-13). Вказані обставини підтверджуються: довідкою СТ Меркурій №90 від 04.06.2008 року (т. 1 а. с. 4); довідкою виконкому Лісогринівецької сільської ради №576 від 24.06.2008 року (т. 1 а. с. 5); архівною довідкою №986 від 18.12.2008 року (т. 1 а. с. 6); заявою ОСОБА_1 від 03.07.2008 року (т. 1 а. с. 6); копією плану меж земельної ділянки (т. 1 а. с. 10-11); актом обстеження земельної ділянки №1/05/18 від 19.05.2018 року (т. 1 а. с. 12-14); протоколом №1 від 12.05.2018 року установчих зборів садово-городнього товариства Меркурій (т. 1 а. с. 15-18); договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2012 року (т. 1 а. с. 50); Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №3849033 від 23.05.2013 року (т. 1 а. с. 51); державним актом на право приватної власності на землю серії ХМ від 20.06.1995 року (т. 1 а. с. 52); Витягом з Державного реєстру правочинів №11762429 від 29.08.2012 року (т. 1 а. с. 53); Витягом з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії БББ №103178 (т. 1 а. с. 54); наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-2398-СГ від 18.12.2017 року (т. 1 а. с. 68); копією членської книжки СТ Меркурій садовода ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 89); довідкою СТ Меркурій №13/02 від 15.02.2019 року (т. 1 а. с. 170-зворот); розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області №278/09-р від 16.03.2009 року (т. 1 а. с. 83); листом Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-0.6-1205/116-19 від 02.05.2019 року (т. 1 а. с. 120); копією поземельної книги (т. 1 а. с. 121-129); технічної документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення садівництва на території Лісовогринівецької сільської ради СТ Меркурій Хмельницького району, Хмельницької області (кадастровий номер 6825083600:03:005:1065) від 06.11.2012 року ПП Діоріт Плюс 1 (т. 1 а. с. 130-142); висновком експерта №1.1-0007/2.1-0013:20 від 12.02.2020 року (т. 2 а. с. 7-13); архівною довідкою Архівного відділу ХРДА №04-06/202/186 від 31.07.2020 року ( т. 2 а. с. 70).

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_2 придбала сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 6825083600:03:005:1065.

Питання відповідності межі між позивачем та відповідачем розглядалось на установчих зборах садово-городнього товариства "Меркурій 12.05.2018 року, які вирішили: доручити правлінню скласти акт на відповідність меж між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , примусити останню в добровільному порядку перенести огорожу відповідно до встановленої межі (т. 1 а. с. 15-18).

На виконання вказаного рішення головою правління СТ "Меркурій", за участю членів правління було складено акт, яким встановлено, що на момент обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 її площа становить 0,769 га, тоді коли їй було надано в користування 0,10 га. Внаслідок переносу межі ОСОБА_2 по верхньому краю на 5 м, по нижньому на 1 м плодові дерева в кількості 5 шт. (абрикос, 2 яблуні, 2 сливи) були вкрадені ОСОБА_2 , так як виявились за незаконно встановленою огорожею, після чого ОСОБА_2 їх зрубала, залишивши 1 абрикос (т. 1 а. с. 12-14).

Згідно даних поземельної книги про земельну ділянку ОСОБА_7 (попереднього власника), кадастрового плану земельної ділянки, складеного ще до відчуження ним земельної ділянки, конфігурація земельної ділянки повністю відповідає конфігурації земельної ділянки в кадастровому плані, що міститься в технічній документації розробленій ПП Діоріт Плюс 1 за заявою ОСОБА_2 від 06.11.2012 року. При цьому вказаний кадастровий план було погоджено головою садівничого товариства "Меркурій та начальником Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відведення їй на місцевості земельної ділянки площею 0,10 га, для ведення садівництва в садівничому товаристві Меркурій на території Лісовогринівецької сільської ради, із встановленням межових знаків. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що конфігурація та розташування земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_2 , не відповідає даним державного кадастру та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення садівництва, розробленої ПП Діоріт Плюс 1 , суду також не надано, відповідно, не доведено належними доказами і порушення прав позивача саме діями відповідача. В матеріалах справи відсутні докази накладення земельних ділянок позивача та відповідача, а обставин, які б свідчили про зменшення площі земельної ділянки ОСОБА_1 за рахунок розширення земельної ділянки ОСОБА_2 , в судовому засіданні не встановлено.

У рішенні зазначено, що суду не надано належних та допустимих доказів і на підтвердження того, що відповідач зрізала дерева на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні позивачки, та своїми діями заподіяла позивачу матеріальної та моральної шкоди, розмір такої шкоди.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Так, відповідно до вимог ст. 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина перша статті 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки шляхом безоплатної приватизації відбувається за правилами та в порядку, визначеними статтею 118 ЗК України.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (стаття 118 ЗК України).

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно статті 1 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів, тощо.

Відповідно до частин першої, другої статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 50 Закону України "Про землеустрій" в редакції станом на час виготовлення технічної документації ОСОБА_2 ).

Відповідно до статей 29, 30 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" (в редакції станом на час виготовлення технічної документації ОСОБА_2 ), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.55 Закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Пунктами 4.1-4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376 (далі - Інструкція), встановлено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Пунктом 3.12 Інструкції передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Цей акт складається згідно з додатком 2 до Інструкції і підписується власниками/користувачами суміжних земельних ділянок на підтвердження відсутності претензій щодо існуючих меж земельної ділянки.

З наведених вище норм вбачається, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є необхідним при виділенні земельної ділянки у власність і забезпечує уникнення технічних помилок та порушення прав землекористувачів.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною і саме по собі непідписання суміжним землекористувачем акта погодження меж не свідчить про незаконність рішення щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання апелянта на те, що вона надала суду докази виділення їй земельної ділянки у масиві СТ Меркурій і жодним з учасників справи не заперечувалось факту землекористування позивачем земельною ділянкою № НОМЕР_2 площею 0,10 га в садівничому товаристві Меркурій Лісовогринівецької сільської ради, не є достатньою та безумовною підставою для задоволення позову. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відведення їй на місцевості земельної ділянки площею 0,10 га для ведення садівництва в садівничому товаристві Меркурій на території Лісовогринівецької сільської ради, із встановленням межових знаків.

Твердження ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою факти порушення вимог чинного законодавства України землевпорядною організацією ПП Діоріт Плюс 1 , працівники якого 02.11.2012 виготовили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на замовлення відповідача ОСОБА_2 , є безпідставним. Зазначені в позові та апеляційній скарзі твердження ОСОБА_1 про факти порушення вимог чинного законодавства України землевпорядною організацією ПП Діоріт Плюс 1 не вплинули на законність рішення суду.

Аргументи апеляційної скарги про те, що поза увагою суду залишено незаконні дії державного кадастрового реєстратора Пастушка В.В., який здійснив реєстрацію земельної ділянки з відкриттям поземельної книги, не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Позивачем не надано доказів у підтвердження захоплення саме відповідачем її земельної ділянки. Площа земельної ділянки відповідача відповідає розмірам земельної ділянки, що була виділена власнику земельної ділянки, у якого ОСОБА_2 її купила. Доказів збільшення розмірів земельної ОСОБА_2 позивач не надала.

Доводи апеляційної скарги, що судом залишено поза увагою факт відсутності підписів позивача в оспорюваній технічній документації, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи, апеляційний суд до уваги не бере. Відсутність підпису ОСОБА_1 в технічній документації не може бути підставою для задоволення позову щодо визнання недійсною (скасування) технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), скасування державної реєстрації земельної ділянки від 29.08.2012 (кадастровий номер 6825083600:03:005:1065) в Державному земельному кадастрі України та вилучення з Державного земельного кадастру України інформації про земельну ділянку, належну ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2012 із скасуванням кадастрового номеру земельної ділянки 6825083600:03:005:1065.

Не знайшли свого підтвердження посилання апелянта на порушення норм матеріального права та неповне з`ясування всіх обставин справи. Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про обґрунтованість позову, а стосуються переоцінки доказів.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк