Постанова
від 28.10.2020 по справі 923/1149/19
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/1149/19 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" - участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" - Киселевич Ю.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020, прийняте суддею Ярошенко В.П., м. Херсон, повний текст складено 30.07.2020,

у справі №923/1149/19

за позовом : Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК"

про стягнення 560 946,85 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача 560946,85 грн вартості недооблікованої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства у галузі електроенергетики та умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії у зв`язку з відсутністю на розрахунковому засобу обліку, встановленому на належному Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" об`єкті, пломби з відбитками тавра енергопостачальника, що зумовило нарахування відповідачу вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 560946,85 грн, від сплати яких останній безпідставно ухиляється.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 02.01.2020 відкрито провадження у справі №923/1149/19.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 у справі №923/1149/19 (суддя Ярошенко В.П.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на поточний рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ №10021/01 Філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 352457, код 02766367, вартість недооблікованої електричної енергії у розмірі 560946,85 грн та витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 8414,20 грн.

Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту протиправності дій відповідача, які зумовили порушення законодавства у галузі електроенергетики, та, як наслідок, обґрунтованістю нарахування останньому вартості недооблікованої електричної енергії у визначеному Акціонерним товариством "Херсонобленерго" розмірі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 у справі №923/1149/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що пломба №С43824445, відсутність якої стала підставою для складення акту про порушення №131660 від 30.05.2019, була розміщена на електрообладнанні, що перебуває в межах балансової та експлуатаційної відповідальності Акціонерного товариства "Херсонобленерго" і розміщене на земельній ділянці, яка не належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК". Апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що цілісність інших пломб, які встановлені безпосередньо на його електрообладнанні та перебували в межах балансової та експлуатаційної відповідальності останнього, не була порушена, що унеможливлювало безоблікове користування електричною енергією. Крім того, скаржник зауважує на тому, що акт про порушення №131660 від 30.05.2019 має істотні недоліки, зокрема, підписаний неповноважним представником споживача та не містить вихідних даних, необхідних для визначення обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії. Водночас, за твердженням апелянта, Акціонерне товариство "Херсонобленерго" під час проведення розрахунку за актом про порушення №131660 від 30.05.2019 безпідставно застосувало положення Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006.

У відзиві на апеляційну скаргу №07/04-01432 від 14.09.2020 (вх.№2711/20/Д1 від 15.09.2020) Акціонерне товариство "Херсонобленерго" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, позивач зауважує на тому, що відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про опломбування і акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін покладається на користувача електроустановки, тобто на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК". Позивач також наголошує на тому, що згідно з законодавством у галузі електроенергетики відсутність пломби є окремим правопорушенням, яке не вимагає необхідності доводити факт безоблікового споживання електроенергії. Крім того, за твердженням позивача, перевірка на об`єкті відповідача була проведена за участю повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК", який діяв на підставі довіреності, підписаної керівником відповідача та скріпленої печаткою товариства, при цьому розрахунок вартості недооблікованої електричної енергії було правомірно виконано з урахуванням вихідних даних, зазначених в укладеному між сторонами договорі про постачання електричної енергії, та відповідно до чинної на момент прийняття рішення з розгляду акту про порушення №131660 від 30.05.2019 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 31.08.2020 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 16.09.2020 розгляд справи №923/1149/19 призначено на 28.10.2020 об 11:00.

У судовому засіданні 28.10.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" апеляційну скаргу підтримав, представник Акціонерного товариства "Херсонобленерго" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.28).

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" ("Постачальник"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго", та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ-77" ("Споживач"), найменування якого в подальшому було змінене на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК", укладено договір про постачання електричної енергії №4413 (далі - договір №4413 від 29.04.2014), відповідно до пункту 1 якого в редакції додаткової угоди б/н від 06.01.2015 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 232 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 2.1 договору №4413 від 29.04.2014 під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

В силу підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору №4413 від 29.04.2014 Постачальник зобов`язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії та потужності"), згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, вказаних в додатку "Узгоджений рівень надійності електропостачання та показників якості електроенергії на межі балансової належності".

Підпунктами 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 договору №4413 від 29.04.2014 визначено, що Споживач зобов`язується виконувати умови цього договору та дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки, зазначеної у додатку "Перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії".

Відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 договору №4413 від 29.04.2014 Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електричної енергії; пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов визначених Методикою.

У підпункті 4.2.4 пункту 4.2 договору №4413 від 29.04.2014 сторони узгодили, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог підпунктів 4.2.1-4.2.3 пункту 4.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Згідно з пунктом 4.4 договору №4413 від 29.04.2014 у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Пунктом 7.1 договору №4413 від 29.04.2014 передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації".

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору №4413 від 29.04.2014).

Відповідно до додатку №3 до договору №4413 від 29.04.2014 "Перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" до об`єктів Споживача належить, зокрема, розташована на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області артезіанська свердловина №12-408, яка має цілодобовий режим роботи.

Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж, який є додатком №6.1 до договору №4413 від 29.04.2014, Споживач несе відповідальність за належний технічний стан і безпечну експлуатацію електроустановок, які знаходяться в його віданні, та за збереження засобів обліку і пломб держповірника та енергопостачальної організації. Даним актом також визначено, що балансова належність електромереж та установок електропостачальної організації: ПЛ-10 кВ Ф-121 ПС-35/10 кВ "Коробки", а споживача: АС 3(1х50) мм.кв, L=5 м від комутаційного апарату на опорі №1/ПЛ "Ф-10-121/7" до КТП-184, КТП-184 з трансформатором 160 кВА до об`єкту споживача; межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок на вихідних клемах комутаційного апарату (роз`єднувача) на опорі №1/ПЛ "Ф-10-121/7"; дозволена потужність для даної точки обліку становить 92 кВт.

15.05.2018 представниками сторін було підписано без зауважень акт про опломбування та встановлення індикаторів №198873, з якого вбачається, що на обладнанні Споживача, розміщеному на артезіанській свердловині №12-408, розташованій на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області, встановлено, зокрема, пломбу №С43824445, при цьому відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

30.05.2019 представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" за участю представника відповідача за довіреністю б/н від 08.02.2017 - Аріфджанова У.У. було проведено перевірку розташованої на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області артезіанської свердловини №12-408, за результатами якої складено акт про порушення №131660, в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" підпункту 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, виявлено відсутність пломби №С43824445, яка була встановлена на приводі роз`єднувача КТП-184, внаслідок чого відкрито доступ до дооблікових шпильок силового трансформатора; споживач з приводу відсутності вказаної пломби до позивача не звертався; електроенергія споживається, проте приладом обліку не враховується, у зв`язку з чим вартість останньої не сплачується. Крім того, у даному акті відповідача повідомлено про дату, час та місце проведення засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду цього акту та запропоновано споживачу з`явитися на зазначене засідання.

Акт про порушення №131660 від 30.05.2019 підписаний трьома представниками позивача та представником відповідача - Аріфджановим У.У., при цьому останній письмово виклав в акті свої зауваження, зазначивши про те, що після грози 25.05.2019-26.05.2019 вищезазначена пломба була зірвана працівниками ремонтної бригади РЕМ.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" зверталося до позивача з заявами про відкладення розгляду акту про порушення №131660 від 30.05.2019, зокрема, з заявою №26/06/1 від 26.06.2019, в якій у зв`язку з відрядженням представника відповідача у м. Київ просило відкласти засідання комісії з розгляду вищенаведеного акту на 08.07.2019.

Повідомленням Акціонерного товариства "Херсонобленерго" №56-032499-01 від 02.07.2019 відповідача було проінформовано про те, що засідання комісії з розгляду акту про порушення №131660 від 30.05.2019 відбудеться 08.07.2019 о 10:00 за адресою: м. Каховка, вул. Панкеєвська, 104.

08.07.2019 було проведено засідання комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" з розгляду акту про порушення №131660 від 30.05.2019 , на якому прийнято оформлене протоколом №299 рішення про проведення розрахунку за вказаним актом відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (зі змінами та доповненнями).

Згідно з витягом з протоколу №299 від 08.07.2019 розрахунок по акту про порушення №131660 від 30.05.2019 позивачем проведено відповідно до пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (зі змінами та доповненнями), за період з 30.11.2018 по 30.05.2019. У графі "Вид порушення" зазначено про відсутність пломби з відбитком тавра енергопостачальника.

Відповідно до витягу з протоколу №299 від 08.07.2019 та додаткового рахунку №4413 по акту №131660 відповідачу нараховано недообліковану електроенергію обсягом 198720 кВт/год на суму 560946,85 грн з урахуванням ПДВ.

Витяг з протоколу №299 від 08.07.2019 та додатковий рахунок №4413 по акту №131660 надіслані Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" засобами поштового зв`язку за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та були отримані відповідачем 12.07.2019, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 560946,85 грн, нарахованої на підставі акту про порушення №131660 від 30.05.2019.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на доведеність позивачем факту протиправності дій відповідача, які зумовили порушення законодавства у галузі електроенергетики, та, як наслідок, обґрунтованість нарахування останньому вартості недооблікованої електричної енергії у визначеному Акціонерним товариством "Херсонобленерго" розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №4413 від 29.04.2014 є договором енергопостачання.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, укладений між сторонами договір №4413 від 29.04.2014 став належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

В силу частини першої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктами 2, 14 частини другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.

Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на час проведення перевірки, складання акту про порушення та прийняття позивачем відповідного рішення; далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії) ці правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1 акту розмежування балансової належності електромереж, який є додатком №6.1 до договору №4413 від 29.04.2014, балансова належність електромереж та установок електропостачальної організації: ПЛ-10 кВ Ф-121 ПС-35/10 кВ "Коробки", а споживача: АС 3(1х50) мм.кв, L=5 м від комутаційного апарату на опорі №1/ПЛ "Ф-10-121/7" до КТП-184, КТП-184 з трансформатором 160 кВА до об`єкту споживача.

Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок на вихідних клемах комутаційного апарату (роз`єднувача) на опорі №1/ПЛ "Ф-10-121/7" (пункт 2 акту розмежування балансової належності електромереж).

15.05.2018 представниками сторін було підписано акт про опломбування та встановлення індикаторів №198873, з якого вбачається, що на обладнанні Споживача, розміщеному на артезіанській свердловині №12-408, розташованій на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області, встановлено, зокрема, пломбу №С43824445, при цьому відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) покладається на власника (користувача) електроустановки.

Отже, з огляду на вищевикладені приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до положень акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, узгодженого позивачем та відповідачем при підписанні договору №4413 від 29.04.2014, а також згідно з підписаним відповідачем без зауважень актом про опломбування та встановлення індикаторів №198873 від 15.05.2018, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" покладена відповідальність за збереження і цілісність пломби №С43824445, встановленої на приводі лінійного роз`єднувача КТП-184.

Крім того, беручи до уваги те, що законодавство в сфері електроенергетики не зобов`язує постачальника електроенергії доводити можливість вчинення споживачем порушення або спосіб його вчинення, натомість доказуванню підлягає факт встановлення і передачі на збереження споживачу пломб (відбитків їх тавр) та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді незбереження останніх або порушення їх цілісності, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що зрив пломби є окремим видом порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, виявлення якого не ставиться в залежність від будь-яких інших порушень споживача, а тому колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника про недоведеність Акціонерним товариством "Херсонобленерго" безоблікового користування Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" електричною енергією, адже для нарахування споживачу вартості недооблікованої електричної енергії у зв`язку зі зривом пломб факт безоблікового споживання не має жодного правового значення та не є підставою для звільнення від сплати такого нарахування.

Пунктом 4.4 договору №4413 від 29.04.2014 передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором (пункт 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Системний аналіз викладених норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору свідчить про те, що у разі підписання споживачем (уповноваженою особою споживача) акта про порушення без заперечень та зауважень, за умови дотримання порядку складання цього акта та відсутності дефектів останнього, споживач, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 29.05.2018 у справі №913/868/17.

Як зазначалося вище, 30.05.2019 представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" за участю представника відповідача за довіреністю б/н від 08.02.2017 - Аріфджанова У.У. було проведено перевірку розташованої на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області артезіанської свердловини №12-408, за результатами якої складено акт про порушення №131660, в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" підпункту 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, виявлено відсутність пломби №С43824445, яка була встановлена на приводі роз`єднувача КТП-184, внаслідок чого відкрито доступ до дооблікових шпильок силового трансформатора; споживач з приводу відсутності вказаної пломби до позивача не звертався; електроенергія споживається, проте приладом обліку не враховується, у зв`язку з чим вартість останньої не сплачується. Крім того, у даному акті відповідача повідомлено про дату, час та місце проведення засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду цього акту та запропоновано споживачу з`явитися на зазначене засідання.

Акт про порушення №131660 від 30.05.2019 підписаний трьома представниками позивача та представником відповідача - Аріфджановим У.У., при цьому останній письмово виклав в акті свої зауваження, зазначивши про те, що після грози 25.05.2019-26.05.2019 вищезазначена пломба була зірвана працівниками ремонтної бригади РЕМ.

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 відповідно до довіреності б/н від 08.02.2017, підписаної керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" та скріпленої печаткою відповідача, мав доступ до належної відповідачу артезіанської свердловини №12-408, розташованої на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області, та допустив представників позивача до перевірки, був присутнім під час проведення перевірки, підписав акт про порушення, виклав власні зауваження, що свідчить про те, що вказана особа може вважатися уповноваженим представником споживача.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицію, викладеною Верховним Судом в постановах від 27.03.2018 у справі №916/1385/17 та від 31.10.2018 у справі №911/3328/17.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перевірка розташованої на 2,5 км північно-східніше села Коробки Каховського району Херсонської області артезіанської свердловини №12-408 була проведена 30.05.2019 за участю споживача, а складений за її результатами акт про порушення №131660 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" підписаний повноважним представником.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що складений позивачем акт №131660 від 30.05.2019 фіксує факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, між тим не містить жодних заперечень чи зауважень останнього стосовно розміщення пломби №С43824445 на електрообладнанні, що перебуває в межах балансової та експлуатаційної відповідальності Акціонерного товариства "Херсонобленерго", або щодо відсутності у даному акті вихідних даних, необхідних для визначення обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії.

При цьому будь-які докази на підтвердження порушення працівниками позивача порядку складення акту про порушення №131660 від 30.05.2019 або наявності недоліків (дефектів) зазначеного акту, як і докази наявності обставин, які перешкоджали поданню відповідачем заперечень щодо розміщення пломби №С43824445 на електрообладнанні, що перебуває в межах балансової та експлуатаційної відповідальності Акціонерного товариства "Херсонобленерго", або неповноти вихідних даних, необхідних для визначення обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії, безпосередньо під час складання та підписання вказаного акта у матеріалах справи відсутні та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" до місцевого господарського суду не подані.

Крім того, колегія суддів враховує, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду першої інстанції не подано жодного доказу на підтвердження того, що пломба №С43824445 була зірвана працівниками ремонтної бригади РЕМ після 26.05.2019.

За умовами пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

08.07.2019 було проведено засідання комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" з розгляду акту про порушення №131660 від 30.05.2019, на якому прийнято оформлене протоколом №299 рішення про проведення розрахунку за вказаним актом відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (зі змінами та доповненнями).

Згідно з витягом з протоколу №299 від 08.07.2019 розрахунок по акту про порушення №131660 від 30.05.2019 позивачем проведено відповідно до пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (зі змінами та доповненнями), за період з 30.11.2018 по 30.05.2019. У графі "Вид порушення" зазначено про відсутність пломби з відбитком тавра енергопостачальника.

Відповідно до витягу з протоколу №299 від 08.07.2019 та додаткового рахунку №4413 по акту №131660, які були отримані відповідачем засобами поштового зв`язку 12.07.2019, Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" нараховано недообліковану електроенергію обсягом 198720 кВт/год на суму 560946,85 грн з урахуванням ПДВ.

Щодо тверджень скаржника про неправильність розрахунку заявленої позивачем до стягнення вартості недооблікованої електричної енергії Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №562 від 04.05.2006 (в редакції, чинній на час проведення перевірки, складання акту про порушення та прийняття позивачем відповідного рішення; далі - Методика) ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

В силу підпункту 2 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, у разі виявлення порушень, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Пунктом 2.5 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою Wдоб =Р* tдоб *Кв , де:

-Р - потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення Правил користування електричною енергією струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил користування електричною енергією струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил користування електричною енергією, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

-tдоб -тривалість роботи обладнання протягом доби (год), що становить: при однозмінній роботі споживача - t = 8; при двозмінній роботі споживача - t = 16; при тризмінній роботі споживача - t = 24; при інших режимах роботи визначається на підставі договору;

-Кв - коефіцієнт використання струмоприймачів. За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,5.

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер , день), визначається за формулою Дпер = Дпор + Дусун , де:

-Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

-Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Отже, суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачем правомірно проведено нарахування за формулою, визначеною у пункті 2.5 Методики, за період з 30.11.2018 по 30.05.2019, який не перевищує загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, при цьому, перевіривши зроблений позивачем розрахунок нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" вартості недооблікованої електроенергії за актом про порушення №131660 від 30.05.2019, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок Акціонерним товариством "Херсонобленерго" виконано арифметично правильно та з урахуванням належних вихідних даних, а саме: Р - 92 кВт (дозволена потужність для даної точки обліку відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж, який є додатком №6.1 до договору №4413 від 29.04.2014); tдоб - 24 год (згідно з додатком №3 до договору №4413 від 29.04.2014 "Перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" обладнання має цілодобовий режим роботи); Кв - 0,5 (коефіцієнт встановлений відповідно до Методики за згодою сторін).

З огляду на викладене, твердження відповідача про неправильність проведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення вартості недооблікованої електричної енергії колегією суддів до уваги не приймаються.

Щодо тверджень апелянта про те, що втрата чинності Правилами користування електричною енергією зумовила безпідставність застосування позивачем під час проведення розрахунку за актом про порушення №131660 від 30.05.2019 положень Методики апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Станом на момент укладення між сторонами договору №4413 від 29.04.2014 були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, проте на момент проведення Акціонерним товариством "Херсонобленерго" перевірки та складання за її результатами акту про порушення №131660 від 30.05.2019 Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, що набрали чинності з 11.06.2018.

При цьому в силу пункту 22 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України "Про електроенергетику", діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

Як вбачається з преамбули постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №562 від 04.05.2006, якою затверджено Методику, остання була прийнята відповідно до Закону України "Про електроенергетику".

Таким чином, позивач обґрунтовано застосовував приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії та положення Методики, які були чинними на час проведення перевірки, складання акту про порушення №131660 від 30.05.2019 та на дату прийняття рішення, оформленого протоколом №299 від 08.07.2019.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи жодного доказу сплати відповідачем 560946,85 грн вартості недооблікованої електричної енергії, нарахованої за актом про порушення №131660 від 30.05.2019, доказів на підтвердження того, що зафіксоване вказаним актом порушення виникло з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили, а також доказів того, що рішення Акціонерного товариства "Херсонобленерго", оформлене протоколом №299 від 08.07.2019, визнано недійсним, нечинним, незаконним, протиправним або скасовано, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Херсонської області норм права при ухваленні рішення від 14.07.2020 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 у справі №923/1149/19 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТ-РОСТОК".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2020.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення28.10.2020
Оприлюднено02.11.2020
Номер документу92554023
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/1149/19

Ухвала від 24.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 09.12.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Постанова від 28.10.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 28.09.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 16.09.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 31.08.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Рішення від 14.07.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ярошенко В.П.

Ухвала від 26.05.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ярошенко В.П.

Ухвала від 28.04.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ярошенко В.П.

Ухвала від 07.04.2020

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ярошенко В.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні