Рішення

від 22.10.2020 по справі 464/7074/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 справа № 464/7074/18

Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Держаного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№47)

до відповідача Мудрого Натанаела Борисовича

про стягнення заборгованості в розмірі 56300,00 грн.

за участю представників :

від позивача Йосипів В.С.

від відповідача Мудрий Н.Б.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Держаного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№47) до відповідача Мудрого Натанаела Борисовича про стягнення заборгованості в розмірі 56300,00 грн., з яких 20000,00 грн. - основний борг та 36200,00 грн. - пеня.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 15.08.2019р. у справі №464/7074/18 позов задоволено, вирішено стягнути з Мудрого Натанаела Борисовича на користь Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№47) заборгованість в розмірі 56300,00 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16.04.2020р. рішення Сихівського районного суду міста Львова від 15.08.2019р. у справі 464/7074/18 скасовано та закрито провадження у справі.

Також вказаною постановою Львівського апеляційного суду від 16.04.2020р. було роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду та зазначено, що він має право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутись до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

17.06.2020р. вказана справа №464/7074/18 надійшла на адресу Господарського суду Львівської області. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача, суд встановив таке .

10.07.2017 між Держаним підприємством Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№47) (власник) та Фізичною особою-підприємцем Мудрим Натанаелом Борисовичем (замовник) укладено договір про партнерство та співпрацю, відповідно до умов якого власник зобов`язується забезпечити замовника територією загальною площею 6700,00 м.кв. з приміщенням, розташованим на даній території загальною площею 720,00 м.кв., що знаходиться за адресою Львівська область, селище міського типу Жвирка (прирейковий склад), передавши нежитлове приміщення у користування по акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.2.9. договору, Фізична особа-підприємець Мудрий Натанаел Борисович зобов`язаний прийняти від власника послугу, якщо вона відповідає умовам договору і оплатити її в розмірах і в строк, передбачений договором.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за надані договором послуги замовник сплачує власнику щомісячно 5000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Згідно із пунктом 3.2. договору, розрахунки за послуги здійснюються шляхом 100% попередньої оплати (щомісячно до 1 числа, за який здійснюється оплата), у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Держаного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№47) , або безпосередньо в касу підприємства на підставі рахунків.

Відповідно до пункту 4.2. договору, за протермінування виконання пунктів 3.1., 3.2., 3.3. даного договору, замовник сплачує власнику пеню в розмірі 1% від суми договору за кожен день прострочення платежу.

Як зазначає позивач, відповідач своїх зобов?язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 20000,00 грн.

Крім того, керуючись пунктом 4.2 договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 36300,00 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 56300,00 грн., з яких 20000,00 грн. - основний борг та 36200,00 грн. - пеня.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Мудрий Натанаел Борисович зазначає, що стан отриманого ним в оренду приміщення є неналежним, у зв?язку з чим вказане приміщення неможливо використовувати в цілях здійснення Мудрим Натанаелом Борисовичем своєї діяльності.

Як зазначив відповідач, ним було здійснено оплати за три місяці користування вказаним приміщенням, однак орендоване майно позивачем не було приведено в належний стан, у зв?язку з чим відповідач проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав .

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено судом, 10.07.2017 між Держаним підприємством Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№47) (власник) та Фізичною особою-підприємцем Мудрим Натанаелом Борисовичем (замовник) укладено договір про партнерство та співпрацю.

Факт передачі відповідачу орендованого майна за договором підтверджується актом приймання-передачі у користування території та нежитлового приміщення, розміщеного на ній, що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, селище міського типу Жвирка від 10.07.2017р.

Як зазначає позивач, та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 20000,00 грн. за період з вересня 2017р. по грудень 2017р. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає про те, що відповідно до пункту 2.2.9. договору, Фізична особа-підприємець Мудрий Натанаел Борисович зобов`язаний прийняти від власника послугу, якщо вона відповідає умовам договору і оплатити її в розмірах і в строк, передбачений договором.

Таким чином, підписавши акт приймання-передачі від 10.07.2017р., відповідач тим самим підтвердив факт, що отримане ним майно відповідає умовам договору. Жодних інших доказів, які б могли свідчити про звільнення відповідача від обов?язку за договором сплачувати грошові кошти за орендоване майно до матеріалів справи не долучено.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведені обставини та норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20000,00 грн. за період з вересня 2017р. по грудень 2017р. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 36300,00 грн. пені суд зазначає таке.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із розрахунку пені, позивач здійснює її нарахування виходячи з того, що відповідно до пункту 4.2. договору її розмір становить 1% від суми договору за кожен день прострочення платежу.

Так, статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведене, судом було здійснено перерахунок пені з врахуванням статті 3 вказаного Закону.

Відповідно до здійсненого перерахунку, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2995,89 грн.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №122 від 04.12.2018р. на суму 1762,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 719,69 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Мудрого Натанаела Борисовича ( АДРЕСА_1 , податковий ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Держаного підприємства Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№47) (80040, Львівська область, Сокальський район, селище міського типу Жвирка, ідентифікаційний код 08680460) 20000,00 грн. - основного боргу, 2995,89 грн. - пені та 719,69 грн. - судового збору.

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.11.2020р.

Суддя М.М. Петрашко