Постанова

від 30.10.2020 по справі 826/18718/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18718/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Кузьменка В.В., Оксененко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Тект" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Тект" про стягнення заборгованості в розмірі 3417149,64 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головним управлінням ДФС у м. Києві) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Тект" (ідентифікаційний код 20393384) платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 3417149,64 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року в задоволенні позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позов повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, непідтвердженими належними та допустимими доказами, а відповідно рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Київ сформовано податкову вимогу від 29.06.2016 №4902-17 на суму 3417149,64 грн. у зв`язку з несплатою ТОВ "КУА "Тект" узгодженого в судовому порядку грошового зобов`язання.

Оскільки податковий борг, визначений у вимозі від 29.06.2016 №4902-17 платником податків не сплачено, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення визначеної у вимозі суми податкового боргу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що зважаючи на висновок суду про узгодженість податкового зобов`язання визначеного контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях від 10.06.2008 №0001042304/2 та від 10.06.2008 №0001032304/2, підлягає задоволенню вимога про стягнення з ТОВ "КУА "Тект" платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, суму податкового боргу в розмірі 3417149,64 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що контролюючим органом 05.07.2016 (фіскальний чек, т. 1 а.с. 14) направлено на адресу ТОВ "КУА "Тект" податкову вимогу від 29.06.2016 №4902-17 на загальну суму 3.417.149,64 грн., у тому числі 3.193.894,14 грн. - податок на прибуток, 223.255,50 грн. - податок на додану вартість.

Як зазначено в позові, податковий борг виник на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях від 10.06.2008 №0001042304/2, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму ?3.194.053,14 грн., у тому числі за основним платежем - 1.597.026,57 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - ?1.597.026,57 грн. (т. 1 а.с. 13), від 10.06.2008 №0001032304/2, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 223.255,50 грн., у тому числі за основним платежем - 148.837,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 74.418,50 грн. (т. 1 а.с. 12).

Платником податків оскаржено до суду, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 10.06.2008 №0001042304/2 та від 10.06.2008 №0001032304/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2009 у справі №6/583 відмовлено ТОВ "КУА "Тект" в задоволені позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2008 №0000452307/0, №0001042304/2, №0001032304/2.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 у справі №6/583 апеляційну скаргу ТОВ "КУА "Тект" задоволено - скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.06.2008 №0000452307/0, №0001042304/2, №0001032304/2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 частково задоволено касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та заступника прокурора міста Києва, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009 у справі №6/583 та направлено справу на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі №6/583 апеляційну скаргу ТОВ "КУА "Тект" залишено без задоволення а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2009 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду від 16.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як убачається зі змісту ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі №6/583, розгляд апеляційної скарги здійснено у письмовому провадженні, зазначено про набирання ухвалою законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України, за якою постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина п`ята, в редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Судом першої інстанції встановлено, а учасниками справи не спростовано, про направлення судом 22.11.2012 ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 у справі №6/583, відповідно ухвала набрала законної сили 28.11.2012, відповідно з цього часу грошові зобов`язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 10.06.2008 №0001042304/2 та від 10.06.2008 №0001032304/2 є узгодженими.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 95 ПК України встановлювалось: орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1); стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2.); стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі статті 59 ПК України контролюючим органом надіслано 05.07.2016 платнику податків податкову вимогу (від 29.06.2016 №4902-17 на загальну суму 3417149,64 грн.).

Проаналізувавши наведене, колегія суддів приходить до висновку про узгодженість грошового зобов`язання визначених ТОВ "КУА "Тект" у податкових повідомленнях-рішеннях від 10.06.2008 №0001042304/2 з податку на прибуток та від 10.06.2008 №0001032304/2 з податку на додану вартість, а також про правомірність надіслання платнику податків податкової вимоги від 29.06.2016 №4902-17 на загальну суму 3417149,64 грн. (3193894,14 грн. - податок на прибуток, 223255,50 грн. - податок на додану вартість).

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України (чинної на час звернення до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що поставляється ухвала.

Колегія суддів зазначає, що ДПІ у Голосіївському районі ГУДФС у м. Києві не брало участь в розгляді апеляційної скарги в справі №6/583, матеріалами справи не встановлено отримання цим контролюючим органом ухвали від 20.11.2012 відповідно до статті 167 КАС України.

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами позивача про те, що контролюючий орган не міг знати про узгодженість податкових зобов`язань. На думку суду, наведена обставина могла об`єктивно перешкодити вчиненню контролюючим органом дій зі стягнення податкового боргу, в тому числі звернення до суду з відповідним позовом, оскільки не було відомо про узгодженість грошових зобов`язань, що унеможливлює вчинення дій зі стягнення податкового боргу. Відтак суд визнає наведені обставини поважними.

Застосовність статті 100 КАС України до спірних відносин підтверджено правовими висновками Верховного Суду в постанові від 12.06.2018 справа №810/2533/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Тект" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В.В.

Оксененко О.М.