Справа № 947/28645/19
Провадження № 2/947/1443/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2020 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Обслуговуючий кооператив Добра Родина про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа Обслуговуючий кооператив Добра Родина про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири та просила стягнути у якості матеріальної шкоди 22 446 грн. та у якості моральної шкоди 100 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_4 здійснюючи у своїй квартирі ремонтні роботи залила квартиру позивача ОСОБА_3 , яка знаходилася під квартирою відповідача, чим завдала значні пошкодження квартирі, згідно акту про наслідки залиття квартири.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надав до суду відзив, в якому просив відмовити у позові, зазначивши, що матеріальні претензії позивача необґрунтовані належним чином, враховують те, що акт про наслідки залиття квартири, який надав позивач для підтвердження своїх вимог не відповідає вимогам Наказу Державного комітету країни з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій .
Свідок ОСОБА_5 дала суду пояснення, що вона є членом Правління Обслуговуючого кооперативу Добра Родина та приймала участь у складанні акту від 7.09.2018р. про наслідки залиття квартири ОСОБА_3 водою з квартири ОСОБА_4 , та підтвердила факти викладені у зазначеному акті.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, пояснення свідка, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2013 року, реєстр. №793, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.06.2013 року, реєстр. №793, на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 .
Квартира відповідача знаходиться над квартирою позивачка.
Відповідач здійснюючи капітальний ремонт своєї квартири залила квартиру позивача. Після чого був складений акт про наслідки залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 07.09.2018 року, у якому встановлено, що під час залиття в квартирі №3 постраждали: підлога, стіни та стеля у кімнаті у приміщенні загальною площею 12,3 кв.м., яке розташоване праворуч від вхідної двері. Підлога - ламінат, була залита водою по всій площі кімнати, на стінах та стелі видно сліди залиття квартири.
В результаті обстеження зазначеної квартири АДРЕСА_2 комісією у складі Голови правління ОК Добра Родина та членів правління кооперативу, а також представника власника зазначеної квартири АДРЕСА_1 , виявлено: квартира знаходиться у стані капітального ремонту, у різних кімнатах знаходяться гори брухту, віконний отвір у кімнаті, яка розташована безпосередньо над кімнатою, яка була залита водою, без вікна, стеля оббита дошками та плівкою, видно сліди затікання води через дах.
Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 в акті (а.с.31) зазначено проведення капітального ремонту у квартирі АДРЕСА_2 .
Опис обсягу заподіяної шкоди:
Кімната 12,3 кв. м - залиття ламінату водою площею 12,3 кв.м., сліди протікання води на стелі: над віконним отвором по всі довжині вікна, над ліжком площею 1,5 кв.м., на проти віконного отвору площею 2 кв.м., сліди протікання води на стінах.
Вищезазначений акт складено та підписано: Головою Правління Обслуговуючий кооператив "Добра Родина", Код ЄДРПОУ36503450, ОСОБА_6 , члена Правління Обслуговуючий кооператив "Добра Родина", Код ЄДРПОУ36503450, ОСОБА_5 , для підтвердження даного Акту був запрошений представник власника квартири АДРЕСА_1 за довіреністю ОСОБА_7 .
Для встановлення вартості ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 сторона позивачп звернулася до спеціалістів ПП Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С. .
З виходом на місце спеціалістами встановлено, що в квартирі розташованій над квартирою Позивачки проводиться капітальний ремонт, в наслідок якого в квартирі позивачки були зафіксовані пошкодження, а саме: при обстеженні стелі встановлено наявність плям та здуття шару фарби; при обстеженні стіни встановлено наявність плям та здуття шару фарби; при обстеженні підлоги встановлено наявність набухання та здуття матеріалу в стінах.
Згідно висновку будівельно-технічного експертного дослідження №194/2018 від 09.11.2018 року, встановлення вартості ремонтно-будівельних робіт з урахуванням ринкової вартості будівельних матеріалів, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, спричинених залиттям приміщення квартири АДРЕСА_1 складає 22 446,00 грн.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Верховний Суд у постанові від 27.12.2019 року по справі №686/11256/16-ц зазначив, що акт залиття, є належним і допустимим доказом, оскільки є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.
Доказів, які б спростовували висновок експерта про розмір шкоди, спричинений майну позивача - квартири АДРЕСА_1 сторона відповідача не надала.
Таким чином суд вважає, що розмір заподіяної в результаті залиття матеріальної шкоди є дійсним і сума, зазначена в ньому , підлягає стягненню з відповідача, як власника квартири з якої стався витік води.
Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Стаття 23 ЦК України передбачає наступне.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, суд вважає, що позивачу діями відповідача завдано моральну шкоду, яка виразилася у пригніченому настрої, переживанням з приводу пошкодженого майна, знаходженні у нервовому стані, що у сукупності суд вважає моральними стражданнями, а тому на підставі ст.23 та 1167 ч.1 ЦК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача у якості відшкодування моральних страждань 4000 грн., яка буде достатньою для відшкодування її моральних страждань.
До доводів сторони відповідача суд ставиться критично, оскільки подані стороною відповідача фотознімки не містять дати їх створення (а.с.153-157), а кримінальне провадження на яке також посилався представник відповідача щодо незаконного, на його думку, проникнення членів комісії до квартири відповідача, провадженням не закінчено.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору та витрат по сплаті експертного дослідження на загальну суму 2799,14 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) у якості матеріальної шкоди 22446 грн., моральної шкоди 4000 грн., а також судові витрати 2799,14 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя Бескровний Я. В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2020 |
Оприлюднено | 04.11.2020 |
Номер документу | 92567811 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Бескровний Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні