Постанова

від 02.11.2020 по справі 333/5035/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 02.11.2020 Справа № 333/5035/19

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 333/5035/19Головуючий у 1-й інстанції Макаров В.О. Повний текст рішення складено 07.02.2020 року Пр. № 22-ц/807/1435/20Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кримської О.М., Подліянової Г.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2020 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АВТОЗАВОДСЬКА-44 (надалі - ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА -44 ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території, інфляційної складової заборгованості та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 звернулось до суду із вищезазначеним позовом до Комунарського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 1-4, 62-63), в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2016 року по 31.05.2019 року в сумі 4478,26 грн., інфляційну складову заборгованості в розмірі 586,01 грн., 3% річних 186,43 грн., а всього: 5250,70 грн., та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

З 01.08.2016 року ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 приступило до управління та обслуговуванню будинку АДРЕСА_1 .

Загальними зборами ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 було встановлено розмір щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в наступних розмірах, а саме: з 01.08.2016 року по 30.04.2017 року - 3 грн. за 1 м кв., на підставі протоколу № 3 від 08.08.2016 року; з 01.05.2017 року по 31.10.2017 року - 4,5 грн. за 1 м кв., на підставі протоколу № 6 від 19.05.2017 року; з 01.11.2017 року по 31.12.2017 року - 3 грн. за 1 м кв., на підставі протоколу № 3 від 08.08.2016 року; з 01.01.2018 року по 31.04.2019 року - 4 грн. за 1 м кв., на підставі протоколу № 1/18 від 14.01.2018 року; з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року - 4,5 грн. за 1 м кв., на підставі протоколу № 19/1 від 23.12.2018 року.

За період надання ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 послуг з утримання будинку і прибудинкової території жоден співвласник не вимагав перерахунку розміру послуг, спори щодо розміру внеску на утримання будинку відсутні.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 34,85 м кв., а тому, як співвласник багатоквартирного будинку, повинен сплачувати внески на утримання та ремонт будинку у розмірі, встановленому загальними зборами ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 .

Проте, ОСОБА_1 не здійснював оплату внесків на утримання та ремонт будинку у період з 01.08.2016 року по 31.05.2019 року, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість в загальній сумі 5250,70 грн., яка складається з: 4478,26 грн. - заборгованість по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території; 586,01 грн. - інфляційна складова заборгованості; 183,43 грн. - 3% річних.

Відповідачу було надіслано письмове попередження про існування суми заборгованості, запропонувалось в добровільному порядку сплатити суму заборгованості. Однак вимога відповідачем була залишена поза увагою, що змусило звернутися до суду.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю першої інстанції ОСОБА_2 (а.с. 45).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 48) дану справу передано для розгляду за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Зазначена ухвала не була предметом апеляційного перегляду з боку часників цієї справи та є чинною .

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю першої інстанції Макарова В.О. (а.с. 52).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 69) провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цієї справи.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2020 року (а.с. 83-86), з урахуванням ухвали суду першої інстанції про виправлення описки (а.с. 87), позов ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 (ЄДРПОУ 40482217) заборгованість по платі внесків за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2016 року по 31.05.2019 року в сумі 4478,26 грн., інфляційну складову заборгованості в розмірі 586,01 грн., 3 % річних 186,43 грн., всього 5250,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 92) просив рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 96).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 01 вересня 2020 року (а.с.121), відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2020 року у цій справі у розмірі 2881,50 грн. до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції за результатами розгляду вказаної апеляційної скарги скаржника.

Ухвалою апеляційного суду (а.с. 123) дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.с. 123).

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 не скористалось своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалим лікарняним (а.с. 125-126).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2,3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 5, 10, 12- 13, 19, 76- 80, 89, 141- 142, 259, 265, 273- 279 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності всіх вимог позивача у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 30.06.2016 року було створено ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 , що підтверджується протоколом № 1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 30.04.2016 року (а.с.25-27).

13.05.2016 року ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 , як юридичну особу, було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2016 року (а.с. 11-12).

01.08.2016 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено з господарського відання Міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ та передано в управління ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 , що підтверджується актом приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_1 з господарського відання міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ в управління ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 .

Ст. 385 ЦК України визначено, що власники квартир та не житлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та не житловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

В силу вимог ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із ст. 16 Закону Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, на загальних зборах ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 були прийняті рішення про затвердження обов`язкового щомісячного внеску на утримання будинку, а саме: - з 01.05.2017 року по 31.10.2017 року щомісячний внесок співвласників багатоквартирного будинку на утримання будинку АДРЕСА_1 становить 4,5 грн. за 1 м кв., що підтверджується протоколом № 6 загальних зборів ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 від 19.05.2017 року (а.с. 28-29); - з 01.11.2017 року по 31.12.2017 року щомісячний внесок співвласників багатоквартирного будинку на утримання будинку АДРЕСА_1 становить 3 грн. за 1 м кв., що підтверджується протоколом № 3 зборів ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 від 08.08. 2016 року (а.с. 30-31); - з 01.01.2018 року по 31.04.2019 року щомісячний внесок співвласників багатоквартирного будинку на утримання будинку АДРЕСА_1 становить 4 грн. за 1 м кв., що підтверджується протоколом № 1/18 загальних зборів ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 від 14.01.2018 року (а.с. 32-34); - з 01.05.2019 року щомісячний внесок співвласників багатоквартирного будинку на утримання будинку АДРЕСА_1 становить 4,5 грн. за 1 м кв., що підтверджується протоколом № 1/19 загальних зборів ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 від 23.12.2018 року (а.с. 35-37).

Згідно із п. п. 5, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

З 03.08.2007 року ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 34,85 м кв. за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, ОСОБА_1 у період з серпня 2016 року по травень 2019 року не сплачував внески на утримання будинку АДРЕСА_1 у нього утворилася заборгованість перед ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 у сумі 4 478,26 грн., що підтверджується довідкою ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 № 22/07/4 від 22.08.19 року.

Ч. 8 ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України, однобічна відмова від виконання прийнятих зобов`язань не допускаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Згідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що знайшов своє підтвердження факт того, що відповідач ОСОБА_1 не виконує покладені на нього обов`язки щодо своєчасної сплати внесків за утримання будинку.

Крім того, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачем ставиться вимога про стягнення інфляційної складової заборгованості в розмірі 586,01 грн.(розрахунок а.с.42), 3% річних у розмірі 183,43 грн. (розрахунок а.с.43), яка також підлягає задоволенню виходячи з такого.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зазначав про те, що доводи відповідача щодо незаконності створення ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 та необґрунтованості розміру щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку не є слушними, оскільки жодних підтверджень в обґрунтовування своїх сумнівів позивачем не надано.

Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неправильного розрахунку 3% річних, оскільки їх було розраховано з щомісячної заборгованості, а не з річної, виходячи з того, що у даній справі заборгованість збільшувалася кожного місяця, а тому позивачем правильно було розраховано 3% річних за кожен день прострочки від простроченої суми щомісячно. Крім того, відповідачем не було надано свого контрозрахунку на спростування розрахунку 3% річних наданого позивачем, отже доводи ОСОБА_1 спростовуються доказами, які надані позивачем.

Окрім цього, суд першої інстанції правильно зазначав, що не заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що при розрахунку індексу інфляції не було надано доказів на підтвердження інфляції в розрахунковому періоді, оскільки позивачем до розрахунку суми боргу із урахуванням індексу інфляції було додано інформацію щодо індексу інфляції в Україні з січня 2014 року по липень 2019 року.

Разом з цим, відповідач просив застосувати до суми заборгованості позовну давність у 3 роки, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 08.10.2019 року, а заборгованість нарахована з 01.08.2016 року.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про позовну давність правильно виходив із такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Висновок про правильне застосування норм матеріального права щодо позовної давності міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року в справі № 6-116цс13.

Відповідно до цього висновку для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Відтак заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що позивач звернувся до суду з позовом 08.10.2019 року не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, а саме штампом Комунарського районного суду на позовній заяві, де датою отримання позовної заяви зазначено 29.08.2019 року.

Разом з тим, позивач звернувся до суду 29.08.2019 року (а.с.1 відмітка суду на позові) з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2016 року по 31.05. 2019 року.

Ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Тобто строк сплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за серпень 2016 року у відповідача настав з 01.09.2016 року. З позовом позивач звернувся 29.08.2019 року, тобто у межах строку позовної давності.

Крім того, відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивачем до позовної заяви було долучено копію судового наказу, виданого 10.10.2018 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя по справі № 333/5303/18, який набрав законної сили 15.01.2019 року (а.с.60), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 заборгованості по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території, однак ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2019 року (а.с.61) зазначений судовий наказ було скасовано.

З зазначеного випливає те, що позивачем було вчинено дії які переривають строк позовної давності.

При прийнятті рішення суд керується положеннями статті 15 ЦК України, за змістом якої підставою для судового захисту цивільного права або інтересу є його порушення, невизнання або оспорювання.

Процесуальний закон також містить норми, відповідно до яких судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи інтерес (статті 1, 3 ЦПК України).

Закріплений ст. 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача у цій справі є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 дублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Ці доводи не спростовують обставин, правильно встановлених судом першої інстанції у цій справі, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, є безпідставними, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 4 ЦПК України судовий наказ є видом судового рішення.

В силу вимог ст. 264 ч. 2ЦК України позовна даність переривається в разі пред`явлення позову до одного із…боржників.

Зверненням за отриманням наказу у жовтні 2018 року (а.с.66) позивач ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 перервав перебіг позовної давності для стягнення з ОСОБА_1 вищезазначеної заборгованості за період з 01.08.2016 року.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ст. 264 ч. 3 ЦК України).

Тому, суд першої інстанції правильно вважав, що підстави для застосування позовної давності за заявою відповідача до будь-якого розміру вищезазначеної заборгованості у цій справі відсутні.

ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 є належним позивачем за вищезазначеним позовом у цій справі (відповідач будь-якого зустрічного позову у цій справі не заявляв, питання законності (незаконності) утворення ОСББ та передачи будинку на баланс останнього не було предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі, останнє взагалі підлягає розгляду за позовом члена ОСББ в порядку господарського судочинства, відповідач ОСОБА_1 не надав суду у цій справи будь-якого рішення будь-якого господарського суду, яке б набрало законної сили, з приводу вирішення останнього) та, відповідно, ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 мало право у вищезазначений період нарахування заборгованості відповідачу збільшувати розмір внеску, як співвласника, на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно площі квартири відповідача на підставі чинних вищезазначених рішень загальних зборів співвласників вказаного ОСББ про це. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

При цьому, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 завжди був і є одноособовим власником вищезазначеної квартири АДРЕСА_2 з 03.08.2007 року (а.с. 39-41) по час розгляду цієї справи судом першої інстанції та на час апеляційного перегляду цієї справи апеляційним судом (а.с. 127-130), та зокрема у період нарахування позивачем вищезазначеної заборгованості з внесків на утримання будинку та прибудинкової території по вказаній квартирі.

В силу вимог ст. 319 ч. 4 ЦК України власність зобов`язує.

Позивачем у цій справі були надані суду першої інстанції індекси інфляції в Україні у 2016-2019 роках (а.с. 44), розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції (а.с. 42) та розрахунок 3% річних (а.с. 43), які відповідачем ОСОБА_1 у цій справі належними, допустимими доказами не спростовані, будь-який контррозрахунок відповідача останніх у цій справі відсутній.

Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

В межах доводів апеляційної скарги відповідача (законність реєстрації ОСББ, законність акта прийому - передачі будинку, необґрунтованість підвищення розміру внесків, розрахунок 3 % річних та позовна давність а.с. 92) та в межах компетенції апеляційного суду, передбаченої чинним ЦПК України, в апеляційного суду взагалі відсутні повноваження для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі з направленням цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України у разі відмови відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСББ АВТОЗАВОДСЬКА-44 будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Також, з відповідача ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю лише 3 групи у період з 17.02.2020 року по 01.03.2021 року (а.с. 94), у дохід держави слід стягнути судовий збір за подачу його вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі у розмірі 2881,50 грн. Оскільки, у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати останнього у цій справі було відмовлено, сплату останнього ОСОБА_1 було відстрочено ухвалою від 01 вересня 2020 року до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції за результатами розгляду вказаної апеляційної скарги відповідача (а.с. 121).

Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 12, 353, 367, 369 ч. 2, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2020 року у цій справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 2881,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 02.11.2020 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кримська О.М.Подліянова Г.С.