Рішення

від 17.06.2020 по справі 757/37110/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37110/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.

при секретарі - Вишневській О.Р., Маленівській К.М., Дахно С.С., Луцюк А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_3,

представників відповідача - Пасемко О.Л., Григоренка М.І.,

представників третьої особи - Мальцева С.С., Єфремової А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву , третя особа Міністерство розвитку громад і територій України про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (зі змінами та доповненнями до позовної заяви), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний інститут по цивільному будівництву" (надалі по тексту - Відповідач, ПАТ "КиївЗНДІЕП") про стягнення належні їй при звільненні з роботи грошові кошти без врахування утримання у сумі 57 118, 23 грн.; стягнення з Відповідача одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України; стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.10.2012 року і по день ухвалення рішення у справі.

В подальшому, представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, в яких позивач просив стягнути належні їй при звільненні з роботи грошові кошти без врахування утримання у сумі 25 836, 65 грн.; стягнути з Відповідача одноразову винагороду у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України без врахування утримання у сумі 56 606, 13 грн.; стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 17.10.2012 року по 01.02.2018 року без врахування утримання у сумі 1 194 119, 79 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач вказала, що 16.10.2021 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.10.2012 року № 504 ОС відповідно до підпункту б пункту 25 розділу 5 Контракту було достроково припинено його дію та звільнено Позивача з посади Генерального директора ПАТ КиївЗНДІЕП згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України та за станом здоров`я. Однак, після звільнення, Відповідач виплату належних Позивачу грошових коштів не здійснив. Позивач зверталася із листом до керівника ПАТ КиївЗНДІЕП з вимогою виплати коштів, однак останній в свою чергу ухиляється від розрахунку із Позивачем.

За таких обставин, Позивач змушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права до суду.

Так, згідно з положеннями процесуального закону, при вирішенні питання визначення порядку розгляду позовного провадження, вбачається можливість розгляду справи у спрощеному порядку.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. (т.І, а.с. 29).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2017 року відкрито провадження у справі (т.І, а.с. 34).

02.08.2017 року Відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2017 року про відкриття провадження у справі (т.І, а.с. 41-42).

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 22.09.2017 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання щодо апеляційної скарги ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву в порядку ч. 2 ст. 293 ЦПК України (т.І, а.с. 45-46).

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017 року апеляційну скаргу представника ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2017 року про відкриття провадження у справі, повернути заявнику (т.І, а.с. 49).

03.08.2017 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді в іншому засіданні та перепризначено на 24.10.2017 року 14-30 год. (т.І, а.с. 39).

20.10.2017 року на адресу суду надійшли заперечення від представника Відповідача - Пасемко О.Л. на позовну заяву, в яких посилався на необгрунтованість, незаконність позовних вимог. Зокрема, щодо позовної вимоги позивача про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів по заробітній платі за липень-жовтень 2012 року, компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також грошові кошти за відрядження у сумі 8868, 35 грн., представник Відповідача вказав, що позовні вимоги не підлягають дійсності та підлягають відхиленню, оскільки згідно табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 : у липні 2012 року перебувала у відпустці та у відрядженні; у серпні 2012 року - у відпустці та на лікарняному; у вересні 2012 року - на лікарняному; у жовтні 2012 року - на лікарняному, а 1 (день звільнення) - день фактичної роботи. Факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 15.08.2012 року по 15.10.2012 року підтверджується відповідними лікарняними листками. Крім того, представник вказав, що в період з 25.07.2012 року Позивачу заробітна плата не нараховувалась, оскільки відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.07.2012 року № 323 ОС ОСОБА_1 була відсторонена від виконання повноважень генерального директора ПАТ КиївЗНДІЕП . Виплати за відпустки, лікарняні були виплачені Позивачу. Щодо позовних вимог про стягнення одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат керівнику у разі припинення контракту з незалежних від керівника причин, представник Відповідача зазначив, що вимога про стягнення суми, передбаченої п. 28 контракту обґрунтована Позивачем тим, що її було звільнено наказом Мінрегіонбуду № 504 ОС від 16.10.2012 року, оскільки дострокове припинення дії контракту відбулося з незалежних від Позивача причин (за станом здоров`я). Однак, як зазначив представник Відповідача, ці відомості не відповідають дійсності та спростовуються наступним. 16.10.2012 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України № 504 ОС припинено дію контракту від 20.08.2010 року № 06, укладеного між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та ОСОБА_1 , відповідно до підпункту б пункту 25 Контракту (за згодою сторін) та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін). Із вказаним наказом, Позивач була обізнана, наказ не оскаржувала, не просила змінити формулювання причини звільнення з п. 1 ст. 36 КЗпП України на звільнення за станом здоров`я, яке перешкоджає виконувати обов`язки директора підприємства. Щодо вимоги Позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.10.2012 року і по день ухвалення рішення, представник Відповідача вказав у запереченнях, що всі виплати їй виплачені, підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні немає (т.І, а.с 55-58).

24.10.2017 року в засіданні було оголошено перерву, у зв`язку із задоволенням клопотання представника про витребування документів, а саме довідку про нараховані та належні до виплати ОСОБА_1 при звільненні суми грошових коштів, довідку про середній заробіток (т.І, а.с. 87-89).

11.12.2017 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду витребувані документи.

11.12.2017 року представник позивача ОСОБА_3 подав до суду додаткові пояснення, в яких не погодився із твердженнями представника Відповідача. Зокрема, щодо твердження представника Відповідача про те, що з 25.07.2012 року заробітна плата Позивачу на підприємстві взагалі не нараховувалась, оскільки остання була відсторонена від виконання повноважень генерального директора РПТ КиївЗНДІЕП , представник Позивача зазначив, що відсторонення від виконання обов`язків за посадою, не передбачає автоматичного припинення відносин з ним, а відтак не є підставою для не нарахування та не виплати працівнику виплат. Крім того, представник Позивача зазначив, що як вбачається із наданих Відповідачем розрахунково-платіжних відомостей з липня по жовтень 2012 року, за вказаний період Позивачу на підприємстві було нараховано - 52 877, 42 грн., належало до виплати - 59 347, 12 грн., а фактично виплачено - 42 828, 82 грн. Отже, у відповідності із документами Відповідача, заборгованість перед Позивачем по заробітній платі на момент звільнення 16.10.2012 року становила 16 518, 30 грн. (59347, 12 грн. - 42 828, 82 грн.). Крім того, у липні 2012 року Позивач була відряджена на базу ПАТ КиївЗНДІЕП у смт. Колончак Херсонської обл., з метою усунення наслідків буревію. За час перебування у відрядженні у липні 2012 року, Позивачу на підприємстві було нараховано 8 868, 35 грн. Як зазначив представник Позивача, представник Відповідача не заперечує факту перебування Позивача у відрядженні у липні 2012 року, разом з тим, не погоджується з наявністю заборгованості перед Позивачем з виплати 8 868, 35 грн. За час перебування у відрядженні, втім доказів на підтвердження виплати вказаних коштів або ж відсутності заборгованості у цій частині суду не надав. Крім того, Позивач стверджує, що у травні 2012 року мала місце оплата відпустки за 2011 рік, разом з тим, вона не використала відпустку за 2010 рік, а тому при звільненні 16.10.2012 року Відповідач мав виплатити Позивачу компенсацію за невикористані дні відпустки за 2010 роки, проте доказів про таку виплату не надав. Разом з тим, представник Позивача вказав, що звільняючи Позивача з роботи 16.10.2012 року Міністерство обрало дві підстави звільнення, передбачені контрактом, а саме за угодою сторін, як то визначено у пп. б п. 25 розділу 5 Контракту і відповідає нормі п. 1 ст. 36 КЗпП України та за станом здоров`я, що додатково обумовлено пп. б п. 27 розділу 5 Контракту. Крім того, у п. 28 розділу 5 Контракту зазначено, що у разі дострокового припинення контракту, з незалежних від керівника причин, керівнику сплачується одноразова винагорода у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат. Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача на її користь одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 розділу 5 Контракту, є цілком обгрунтованою та законною. (т.І., а.с. 95-98).

12.12.2017 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді в іншому провадженні та перепризначено на 20.02.2018 року на 15-00 год. (т.І, а.с. 110).

12.02.2018 року представник Позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в яких просив суд стягнути належні Позивачу при звільненні з роботи грошові кошти без врахування утримання у сумі 25 836, 65 грн.; стягнути з Відповідача одноразову винагороду у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України без врахування утримання у сумі 56 606, 13 грн.; стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 17.10.2012 року по 01.02.2018 року без врахування утримання у сумі 1 194 119, 79 грн. Збільшуючи вимоги, представник Позивача зазначив, що згідно наданої представником Відповідача копії відомості на виплату грошей за травень 2012 року у цей період Позивач перебувала у черговій відпустці, за що останній Відповідачем було нараховано відповідно грошові кошти у сумі 26 724, 28 грн. Згідно наданих представником Відповідача копій табелів обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати за період з липня по жовтень, Позивач у цей період до моменту звільнення перебувала у відпустці, відрядженні та на лікарняному. Отже, виплати, що були здійснені Відповідачем на користь Позивача у травні 2012 року та у період з липня по жовтень 2012 року, відповідно до вимог п. 4 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 року 100, не можуть бути враховані при обчисленні середньої заробітної плати, а тому двома останніми місяцями, у яких здійснювалося нарахування заробітку, та які передували звільненню Позивача з роботи є березень та квітень 2012 року. Згідно даних, поданих підприємством Відповідача до Пенсійного фонду України та відображених у індивідуальних відомостях про застраховану особу Позивача, у березні-квітні 2012 року Відповідач здійснив на користь Позивача наступні зарахування заробітної плати: у березні 2012 року - 18 241, 00 грн.; у квітні 2012 року - 18 598, 00 грн., що разом становить 36 839, 00 грн. Таким чином, кількість робочих днів у березні 2012 року становила 21 день, а у квітні 2012 року -20 днів, разом 41 день, тому середньоденний заробіток Позивача перед звільненням 16.10.2012 року становив 898, 51 грн. (36 839, 00 грн./41 день). З урахуванням наведеного Позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на свою користь належних при звільненні з роботи грошових коштів без врахування утримання з 57 118, 23 грн. До 25 386, 65 грн. (16 518, 30 грн.+8 868, 35 грн.). Крім того, Позивач збільшує розмір позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, сума якого згідно наведеного розрахунку за період з 17.10.2012 року по 01.02.2018 року становить: 898, 51 грн. х 1 329 днів (кількість робочих днів з 17.10.2012 року по 01.02.2018 року) = 1 194 119, 79 грн. Крім того, Позивач вважає, зо внаслідок дострокового припинення Контракту № 06, укладеного 21.08.2010 року між нею. Як керівником ПАТ КиївЗНДІЕП та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, з незалежних від керівника причин, з Відповідача на її користь має бути стягнута одноразова винагорода у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, що становить: 898, 51 грн. х 63 дні (кількість робочих днів, отримана шляхом множення середньої кількості робочих днів одного місяця у 2012 році, яка становить 21 на 3) = 56 606, 13 грн. Таким чином, Позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на свою користь одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат. (т.І, а.с. 115-117).

19.02.2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника ПАТ КиївЗНДІЕП Семенчук А.С., в якому він просив витребувати у ПАТ КБ ПриватБанк в якості доказу виписку з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ КБ ПриватБанк на ім`я ОСОБА_1 щодо інформації по виплатам, здійснених ПАТ КиївЗНДІЕП , здійснених в період з 2010 - 2017 роки (т.І, а.с. 119-120).

20.02.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2018 року 16-30 год., у зв`язку із подальшим розглядом справи в спрощеному провадженні (т.І, а.с. 166-167).

06.04.2018 року представник Відповідача надіслав на адресу суду заперечення на додаткові пояснення Позивача, в яких зазначив, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, форми № 1-ДФза 3 та 4 квартал 2012 року прослідковується, що усі грошові кошти, зазначені у розрахунково-платіжних відомостях, виплачені ОСОБА_1 . Що стосується вимоги щодо стягнення одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат керівнику у разі припинення контракту з незалежних від керівника причин, представник Відповідача зазначив, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін). Як вбачається з контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного з Позивачем, а саме підпункту б пункту 27 контракту, який визначає право керівника розірвати контракт до закінчення терміну його дії за ініціативою керівника. Пункт 28 контракту передбачає підстави сплати одноразової винагороди, про стягнення якої заявлено одну з вимог, у випадку дострокового припинення контракту з незалежних від керівника причин. Тому, на думку представника Відповідача, пункт 28 контракту не може бути застосовано у випадку звільнення керівника, Позивача в даному випадку, за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КзпП України. Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 16.10.2012 року і по день ухвалення рішення, представник Відповідача вказав, що виплати, які вимагає стягнути з ПАТ КиївЗНДІЕП ОСОБА_1 їй виплачені, тому підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні немає.

10.04.2018 року судове засідання було знято з розгляду, у звязку із перебуванням судді в іншому засіданні та перепризначено на 30.05.2018 року на 14-30 год. (т.І, а.с. 196).

29.05.2018 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 30.05.2018 року, у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі (т.І, а.с. 198).

30.05.2018 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді в іншому засіданні та перепризначено на 25.06.2018 року на 17-00 год. (т.І, а.с. 202).

25.06.2018 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді в іншому провадженні та перепризначено на 30.08.2018 року на 11-00 год. (т.І, а.с. 204).

30.08.2018 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із зайнятістю судді на розгляді клопотань, що надійшли від органів досудового розслідування та перепризначено на 09.10.2018 року на 17-30 год. (т.І, а.с. 207).

09.10.2018 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.12.2018 року 17-00 год., у зв`язку із залученням в якості третьої особи Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (т.І, а.с. 210-212).

15.11.2018 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника третьої особи, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, згідно яких представник вказав, що в ПАТ КиївЗНДІЕП було проведено додатковий аналіз розрахунків по заробітній плат, відповідно до яких виявлено, що ОСОБА_1 було надлишково виплачено сума матеріального забезпечення з тимчасової втрати непрацездатності в розмірі 12 878, 41 грн. Таким чином, борг по виплаті заробітної плати та листам непрацездатності перед ОСОБА_1 відсутній (т.ІІ, а.с. 1-3).

12.12.2018 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді в іншому засіданні та перепризначено на 04.04.2019 року на 15-00 год. (т.І, а.с. 215).

04.04.2019 року судове засідання було знято з розгляду, у зв`язку із зайнятістю судді на розгляді клопотань, що надійшли від органів досудового розслідування та перепризначено на 20.05.2019 року на 14-00 год. (т.ІІ, а.с. 47).

20.05.2019 року по справі оголошено перерву до 18.07.2019 року 16-00 год., у зв`язку із задоволенням клопотання представника третьої особи Мальцева С.С. про ознайомлення з матеріалами справи (т.ІІ, а.с. 51-52).

18.07.2019 року в судовому засіданні представник відповідача Григоренко М.І. заявив клопотання про залучення до матеріалів справи копію постанови слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Терпило О.І. від 10.08.2012 року про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку зі вчиненням злочинних дій, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, спрямованих на заподіяння майнової шкоди ПАТ КиївЗНДІЕП ; копію постанови від 10.08.2012 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади Генерального директора ПАТ КиївЗНДІЕП , у зв`язку із чим по справі було оголошено перерву, для направлення запиту до ГУ НП України в м. Києві для з`ясування інформації щодо стану розгляду кримінальної справи № 20-4035 відносно ОСОБА_1 , та перепризначено на 27.08.2019 року на 14-30 год. (т.І, а.с. 87-89).

17.07.2019 року представником третьої особи Мальцевим С.С. надіслано пояснення по справі, у яких обґрунтував позицію третьої сторони, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Зокрема, представник зазначив, що Позивач звернулася до Міністерства із заявою про звільнення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та підпункту 25 Контракту та відповідно була звільнена за згодою сторін. З огляду на зазначене, керуючись ст. 36 КЗпП України та п.п. 25-28 Контракту, позовна вимога Позивачки про стягнення одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат у розмірі 56 606, 13 грн. є безпідставною та необґрунтованою. Крім того, представник третьої особи, вказав, що Позивачкою не наведено жодного доводу та не надано жодного належного доказу, що підтверджував би наявність у неї заборгованості по заробітній платі. Тому, оскільки у Відповідача відсутня заборгованість по виплатам перед Позивачем, відсутні правові підстави для стягнення 1 194 119, 79 грн. середнього заробітку за час затримки виплати належних звільненому працівникові сум. (т.ІІ, а.с.61-66).

27.08.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2019 року на 12-30 год., для направлення повторного запиту до ГУ НП України в м. Києві щодо з`ясування інформації відносно стану розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 (т.ІІ, а.с. 94-95).

29.08.2019 року на адресу суду надійшла відповідь від Т.в.о. начальника відділу ГУ НП України в м. Києві Мельника Я., в якому повідомлялось, що за матеріалами зазначеної справи 23.11.2012 року розпочато досудове розслідування. 20.03.2014 року прокуратурою м. Києва змінено підслідність та спрямовано для подальшого розслідування до СВ Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві (т.ІІ, а.с. 97).

В свою чергу, Печерським районним судом м. Києва було направлено запит до Печерського УП ГУ НП у м. Києві щодо з`ясування інформації щодо стану розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_1 (т.ІІ, а.с. 99).

08.10.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на запит від СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві, згідно якої повідомлялось, що відповідно до даних ЄРДР у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру (т.ІІ, а.с. 103).

21.10.2019 року судове засідання знято з розгляду, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, та перепризначено на 11.12.2019 року на 15-20 год. (т.ІІ, а.с. 104).

22.10.2019 року представником третьої особи Мальцевим С.С. надіслано клопотання, в якому зазначив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 року № 829 Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади , Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України перейменовано на Міністерство розвитку громад та територій України (т.ІІ, а.с. 105-106).

11.12.2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву, для усуненням позивачем виявлених недоліків у позовній заяві.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2019 року позовну заяву залишено без руху (т.ІІ, а.с. 123-125).

23.01.2020 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків, в якій представник позивача конкретизував позовні вимоги та просив стягнути з ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву ПАТ КиївЗНДІЕП на користь Позивача належній їй при звільненні з роботи грошові кошти без врахування утримання у сумі 25 386, 65 грн.; стягнути з ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву ПАТ КиївЗНДІЕП на користь Позивача одноразову винагороду у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України без врахування утримання у сумі 56 606, 13 грн.; стягнути з ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву ПАТ КиївЗНДІЕП на користь Позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без врахування утримання за період з 17.10.2012 року по день ухвалення рішення у справі; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП на користь Позивача заробітної плати за один місяць перед звільненням. (т.ІІ, а.с. 131-133).

04.03.2020 року судове засідання було знято з розгляду та перепризначено на 14.05.2020 року на 15-00 год., у зв`язку із виконанням суддею обов`язків чергового слідчого судді з розгляду клопотань, що надходять від органів досудового розслідування (т.ІІ, а.с. 168).

07.05.2020 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про відкладення розгляду справи (т.ІІ, а.с.171).

14.05.2020 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.06.2020 року на 12-30 год., у зв`язку із неявкою усіх учасників провадження (т.ІІ, а.с. 177).

12.06.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17.06.2020 року 12-20 год. для надання позивачу можливості уточнити свої вимоги (т.ІІ, а.с. 191).

В засіданні представник позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 позов підтримував, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача, ПАТ Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП , - Пасемко О.Л. та Григоренко М.І. заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з вищенаведених підстав, крім того зазначили, що позовна заява ОСОБА_1 , подана до суду із пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, а відтак розгляду не підлягає.

Представники третьої особи, Міністерства розвитку громад та територій України, - Мальцев С.С. та Єфремова А.О. заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши думки представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали провадження, прийшов до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних , житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України підприємство, установа, організація згідно з частиною 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Так, 27.09.2006 року наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.09.2006 року № 233 ОСОБА_1 була призначена на посаду керівника Відкритого акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ВАТ КиївЗНДІЕП . (т. І, а.с. 11).

06.08.2010 року ОСОБА_1 переведено на посаду Генерального директора Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП .(т.І, а.с. 11).

21.08.2010 року між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Генеральним директором ПАТ КиївЗНДІЕП , ОСОБА_1 , було укладено контракт № 06 зі строком дії з 21.08.2010 року по 20.08.2015 року (т.І, а.с. 11).

16.10.2012 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.10.2012 року № 504 ОС , припинено дію контракту від 20.08.2010 року № 06, укладеного між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та ОСОБА_1 відповідно до підпункту б пункту 25 розділу 5 та звільнено ОСОБА_1 , Генерального директора ПАТ Український зональний науково-дослідний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП , із займаної посади 16.10.2012 року, згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України та за станом здоров`я. (т.І, а.с. 24).

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів, належні Позивачу при звільненні, без врахування утримання у сумі 25 386, 65 грн., суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з даних розрахунково-платіжних відомостей, наданих Відповідачем, з липня по жовтень 2012 року (т.І., а.с. 68, 70, 72, 73), за вказаний період Позивачу на підприємстві було нараховано - 52 877, 42 грн., належало до виплати, - 59 347, 12 грн., а фактично виплачено - 42 828, 82 грн. (т.І., а.с. 60, 62, 64, 65).

Отже, у відповідності з документами Відповідача, заборгованість перед Позивачем по заробітній платі на момент звільнення 16.10.2012 року становила: 16 518, 30 грн. (59 347, 12 грн. - 42 828, 82 грн.).

Крім того, у липні Позивач була відряджена на базу ПАТ КиївЗНДІЕП у смт. Колончак Херсонської обл., з метою усунення буревію. Даний факт перебування Позивача у відрядженні підтверджується і Відповідачем у запереченнях (т.І, а.с. 56) та вбачається із табелю обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати за липень 2012 року (т.І, а.с 86). За час перебування у відрядженні у липні 2012 року, на підприємстві Позивачу було нараховано 8 868, 35 грн., зобов`язання з виплати яких підтверджується керівником ПАТ КиївЗНДІЕП у листі від 06.12.2012 року № 21-798 (т.І, а.с. 26). Однак, вказані кошти Позивачу виплачені не були, зокрема доказів на підтвердження виплати вказаних коштів або ж відсутності заборгованості у цій частині позову, Відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на її користь грошових коштів, належні Позивачу при звільненні, без врахування утримання у сумі 25 386, 65 грн., в повному обсязі.

Щодо вимоги Позивача про стягнення одноразової винагороди у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України без врахування утримання у сумі 56 606, 13 грн., суд приходить до наступного висновку.

21.08.2010 року між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Генеральним директором ПАТ КиївЗНДІЕП , ОСОБА_1 , було укладено контракт № 06 зі строком дії з 21.08.2010 року по 20.08.2015 року (т.І, а.с. 11).

Так, згідно п. 28 Контракту, у разі припинення контракту з незалежних від керівника причин, керівнику сплачується одноразова винагорода у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат.

Як вбачається із наказу від 16.10.2012 року № 504 ОС відбулося дострокове припинення дії Контракту з незалежних від Позивача причин, зокрема за станом здоровя, тому остання при звільненні мала право, у тому числі на отримання грошових коштів у розмірі, передбаченому п. 28 Контракту.

Таким чином, суд вважає за належне задовольнити дану позовну вимогу в повному обсязі, оскільки Позивач належним чином обґрунтував її та надав суду належні докази в цій частині.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 17.10.2012 року і по день ухвалення рішення, суд приходить до висновку про відмову в цій частині.

Тае, згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте, як вбачається з матеріалів провадження, а саме з розрахунково-платіжних відомостей з липня по жовтень 2012 року, за вказаний період Позивачу на підприємстві було нараховано - 52 877, 42 грн., належало до виплати - 59 347, 12 грн., а фактично виплачено - 42 828, 82 грн. Отже, у відповідності із документами Відповідача, заборгованість перед Позивачем по заробітній платі на момент звільнення 16.10.2012 року становила 16 518, 30 грн. (59347, 12 грн. - 42 828, 82 грн.). З наведеного вбачається, що більшу частину заборгованості, а саме 42 828, 82 грн. Відповідач виплатив Позивачу. Що стосується заборгованості в іншій частині, в сумі 16 518, 30 грн., судом дану вимогу задоволено та ухвалено стягнути її на користь Позивача.

Крім того, суд бере до уваги пояснення представника третьої особи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яким повідомлялось, що ними було проведено додатковий аналіз розрахунків по заборгованості по заробітній платі та листкам по тимчасовій непрацездатності з ОСОБА_1 за період з початку 2020 року і по день фактичного звільнення, в результаті якого було виявлено, що ОСОБА_1 було надлишково виплачена сума матеріального забезпечення з тимчасової втрати непрацездатності в сумі 12 878, 41 грн.

Поряд з цим, постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві Терпило О.І. від 10.12.2018 року, ОСОБА_1 було відсторонено від посади Генерального директора ПАТ КиївЗНДІЕП .

За таких підстав, суд не вбачає підстав, для задоволення вимоги Позивача щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки, оскільки з Позивачем було проведено розрахунок щодо заборгованості по заробітній платі, а також застосування норми ст. 117 КЗпП України в даному випадку не є доцільною.

Отже, керуючись ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 12, 15, 141, 258-273, 352-354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву , третя особа Міністерство розвитку громад і територій України про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (зі змінами та доповненнями до позовної заяви), - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП (м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 01422826) на користь ОСОБА_1 належні їй при звільненні з роботи грошові кошти без врахування утримання у сумі 25 386 (двадцять п`ять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 65 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП (м . Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 01422826) на користь ОСОБА_1 одноразову винагороду у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, передбаченої п. 28 контракту № 06 від 20.08.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством регіонального розвитку та будівництва України без врахування утримання у сумі 56 606 (п`ятдесят шість тисяч шістсот шість) гривень 13 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Підпалий

Позивач - ОСОБА_1 :

реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Публічне акціонерне товариство Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ КиївЗНДІЕП :

ідентифікаційний код 01422826;

адреса: м. Київ, б-р Лесі Українки, 26.

Третя особа - Міністерство розвитку громад та території України

ідентифікаційний код 37471928;

адреса: вул. Велика Житомирська, 9.