Рішення від 20.10.2020 по справі 911/1010/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/1010/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Прокурора Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15, код ЄДРПОУ 26376375)

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Будконтракт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 27, ЄДРПОУ 33212451)

про стягнення боргу та розірвання договору оренди землі,

за участю представників:

позивача: Сенько О.В.;

відповідача: Головненко Д. О.;

прокурор: Буцмак А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №05/09/1-623вих20 від 07.04.2020 Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Будконтракт" про стягнення 481730,27 грн боргу та розірвання договору оренди від 28.05.2013.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Поряд з тим, суд тією ж ухвалою з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики зупинив провадження у справі справі №911/1010/20 до моменту перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, у зв`язку з тим, що дана справа та справа № 912/2385/18 пов`язані між собою, позаяк, в останніх представництво інтересів держави здійснює прокурор.

25.05.2020 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 25.05.2020 про надсилання відповідачу копії позовної заяви для ознайомлення.

01.06.2020 до суду від Броварської міської ради Київської області надійшли пояснення №2-15/1883 від 27.05.2020.

09.06.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення процесуальних строків на подачу відзиву на позовну заяву. Судом залучено відзив до матеріалів справи.

До суду 05.08.2020 від Прокуратури Київської області надійшла відповідь на відзив №05/09/2-1000вих-20. Також, прокуратурою подано клопотання №05/09/2-1010вих-20 від 04.08.2020 про поновлення провадження у справі.

Суд ухвалою від 10.08.2020 задовольнив клопотання прокуратури №05/09/2-1010вих-20 від 04.08.2020 та поновив провадження у справі №911/1010/20 призначивши проведення підготовчого судового засідання на 31.08.2020.

31.08.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 31.08.2020 про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

У підготовчому судовому засіданні 31.08.2020 судом частково задоволено клопотання відповідача б/н від 31.08.2020 та оголошено перерву в судовому засіданні до 21.09.2020 для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи.

21.09.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 21.09.2020 про залишення позовної заяви без розгляду. Також, тієї ж дати від відповідача надійшли б/н від 21.09.2020 заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому судовому засіданні 21.09.2020 судом закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2020.

06.10.2020 на електронну адресу суду від Броварської міської ради Київської області надійшло клопотання №2-15/3760 від 05.10.2020 про відкладення розгляду справи.

12.10.2020 до суду надійшов оригінал клопотання позивача №2-15/3760 від 05.10.2020 про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.10.2020 судом задоволено клопотання Броварської міської ради Київської області №2-15/3760 від 05.10.2020 про відкладення розгляду справи та відкладено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 20.10.2020.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 20.10.2020 прокуратура та Броварська міська ради Київської області підтримали позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Позов обгрунотовано наступним:

- Прокуратурою Київської області виявлено факти порушення вимог земельного, бюджетного законодавства на території м. Бровари, Київської області;

- між Броварською міською радою Київської області та ТОВ підприємство Будконтракт укладено Договір оренди земельної ділянки №1444 від 28.05.2013 з кадастровим номером 3210600000:01:063:0012, площею 3.2021 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирної житлової забудови, за яким орендна плата становить 932043,5 грн на рік;

- договором про внесення змін від 16.06.2017 до Договору №1444 від 28.05.2013 сторони, зокрема, погодили, що річна орендна плата становить 12% від нормативної грошової оцінки 1710471,39 грн (14253928,29 * 12%);

- відповідно до інформації Броварського управління ГУ ДФС у Київській області від 09.01.2020 №277/9/10-36-52-07 за користування спірною земельною ділянкою у ТОВ підприємство Будконтракт станом на 09.01.2020 обліковується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 481730,27 грн, який виник 30.11.2018;

- у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 481730,27 грн позивач просить суд стягнути вказаний борг та розірвати Договір оренди земельної ділянки №1444 від 28.05.2013.

Броварською міською радою Київської області у поясненнях по суті справи повністю підтримано позовні вимоги Прокуратури Київської області.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що прокурор Київської області не вказав наявності підстав для здійснення судового захисту інтересів Броварської міської ради Київської області, а саме не зазначив наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто. При цьому, правова позиція прокурора Київської області щодо представлення інтересів держави в особі Броварської міської ради щодо розірвання Договору оренди земельної ділянки не обґрунтована у відповідності з порядком передбаченим п. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Також, відповідач зазначає, що Договір №1444 від 28.05.2013 належним чином виконується сторонами в повному обсязі, зауважень чи претензій з боку сторони договору - Броварської міської ради до відповідача не надходило. Відповідачем в повному обсязі сплачено заборгованість з орендної плати, а отже, станом на 02.06.2020 у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не застосовано порядок врегулювання даного спору щодо розірвання господарського договору у відповідності до норм 19 ГПК України.

Поряд тим суд зазначає, що судом у даній справі не залучено Головне управління ДФС у Київській області в якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору особи на стороні позивача, позаяк, сторонами не доведено яким чином рішення у даній справі може плинути на права та обов`язки ГУ ДФС Київській області.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Броварською міською радою Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство Будконтракт (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки №1444 від 28.05.2013 (далі - Договір) за яким, зокрема, орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 20.12.2012 року №784-27-06 Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження документації із землеустрою щодо передачі у користування земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою по оформленню права користування земельними ділянками, поновлення договорів оренди, внесення змін до рішень Броварської міської ради , надає, а орендар приймає в оренду терміном на 5 (п`ять) років земельну ділянку площею 3,2021 га, з них 0,8118га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування багатоквартирної жилої забудови - землі житлової забудови, по вул. Фельдмана, 1 (один) в м. Бровари Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:063:0012 (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, договір укладено терміном до 20.12.2017 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. При використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням орендар втрачає переважне право на поновлення договору оренди.

Річна орендна плата становить 50% від нормативної грошової оцінки і складає: - 932043,50 грн - на період будівництва. Річна орендна плата становить 50% від нормативної грошової оцінки і складає: - 1864087,00 грн - з дати здачі об`єкта в експлуатацію (п. 4.1. Договору).

У відповідності до п. 4.3., 4.5.4., 4.5.5. Договору орендна плата вноситься після підписання цього договору та державної реєстрації цього договору щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця шляхом перерахування на рахунок УДК у Київській області м. Києва МФО 821018 код за ЄДРПОУ 37893158, р/р 33210812700005 - Броварське УДК. Код класифікації 13050200 - оренда землі. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 12% відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючого на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за цим Договором.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки (наявний в матеріалах справи) від 28.05.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 3,2021 га для розміщення багатоквартирної житлової забудови - землі житлової забудови по вулиці Фельдмана, 1, в місті Броварах, Київської області. Обставини, які перешкоджають передачі земельної ділянки та використання її за цільовим призначенням не виявлено.

16.06.2017 та 29.01.2018 сторонами укладено Договори про внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки №1444 від 28.05.2013 (далі - Договори про внесення змін), якими, зокрема, погоджено строк дії Договору до 21.12.2022 та річну орендну плату, яка становить 12% від нормативної грошової оцінки землі (14253928,29 грн) - 1710471,39 грн.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 ЗУ Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 ЗУ Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Статтями 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами, а зобов`язання по ньому має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 481730,27 грн податкового боргу по орендній платі за землю.

З матеріалів справи вбачається, що на лист-вимогу прокуратури №05/09/1-726вих від 13.12.2019 щодо надання останній інформації стосовно наявності заборгованості з орендної плати за землю за Договором №1444 від 28.05.2013, Броварською міською радою Київської області надано відповідь у вигляді листа №2-15/347 від 21.01.2020 до якого додано розрахунок податкового боргу по орендній платі за землю по Товариству з обмеженою відповідальністю підприємству "Будконтракт" станом на 09.01.2020 сформовану Головним управлянням ДПС у Київській області.

Між тим, як вже зазначалось вище, Договором про внесення змін від 16.06.2017 сторони змінили вартість оренди та погодили її розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі (14253928,29 грн) - 1710471,39 грн, тобто відповідачу кожного місяця на виконання Договору оренди необхідно сплачувати 142539,28 грн.

З розрахунку податкового боргу по орендній платі за землю ТОВ підприємства "Будконтракт", яка взята за основу позовних вимог у частині стягнення боргу, прослідковіється, що податковий борг з орендної плати відповідача: 30.11.2018 - 82018,76 грн; 30.12.2018 - 142539,28 грн; 30.01.2019 - 142539,28 грн. Отже загальна сума боргу відповідача, з орендної плати за землю, за вказані місяці становить 367097,32 грн (82018,76 + 142539,28 + 142539,28).

Водночас, у вказаному розрахунку наявні такі нарахування відповідачу як пеня та донарахування згідно повідомлень-рішень на загальну суму 114632,95 грн, які також включені позивачем до загального розміру боргу з орендної плати, в межах позовної вимоги про стягнення орендної плати за землю в сумі 481730,27 грн (367097,32 + 114632,95).

При цьому, суд зауважує, що нарахування податкового боргу згідно податкових повідомлень-рішень та пені у розмірі 114632,95 грн не може братися судом до уваги та розглядатись в межах даних позовних вимог, позаяк, такі нарахування мають іншу від орендних платежів правову природу та не відносяться до заявлених позовних вимог, які охоплені та обгрунтовані лише стягненням саме орендних платежів.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 114632,95 грн, з тих підстав, що нарахування у зазначеному розмірі не є орендними платежами та не можуть бути стягнені в межах даного позову, а також з підстав, що позовних вимог про стягнення пені та/або інших нарахувань, окрім орендних позивачем не заявлено.

Поряд з тим, щодо стягнення орендної плати у розмірі 367097,32 грн суд зазначає, що відповідачем до позовної заяви (разом з запереченнями на відповідь на відзив) додано довідки №26226/10/10-36-52-07 від 02.09.2020 та №18049/10/10-36-52-07 від 02.06.2020 про відсутність заборгованості платежів, контроль за справленням яких покладено на контролюючи органи, з яких, зокрема, вбачається, що станом на 02.09.2020 та 02.06.2020 відповідно, у ТОВ підприємства Будконтракт не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (в тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справленням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази, які повністю спростовують твердження позивача про наявність у відповідача боргу з орендних платежів в частині 367097,32 грн, а отже предмет спору в цій частині стягнення боргу відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заборгованість у сумі 367097,32 грн погашена відповідачем, що підтверджено відповідними доказами, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 367097,32 грн боргу за відсутністю предмету спору.

Щодо позовних вимог про розірвання Договору оренди земельної ділянки №1444 від 28.05.2013

Так, з тексту позовної заяви вбачається, що обґрунтовуючи підстави для розірвання Договору оренди прокурор посилається на систематичність (більше року) несплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Також, позивач зазначає, що систематично не сплачуючи орендні платежі за користування земельною ділянкою порушив умови п.п. 4.3., 9.4.3. Договору. Систематична несплата орендної плати є спеціальна кваліфікуюча підстава для припинення права користування земельною ділянкою, та є підставою для припинення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою та розірвання Договору оренди відповідно до вимог ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 17 Закону України Про плату за землю , ст. 141 Земельного кодексу України.

Поряд з тим, позивач зазначає, що систематична несплата відповідачем орендної плати за використання спірної земельної ділянки призводить не тільки до порушення економічних інтересів держави, а і до порушення інтересів Броварської міської ради Київської області, що призводить до неотримання місцевим бюджетом коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 року у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі 912/1385/17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відтак, з поданого позивачем розрахунку боргу з орендної плати вбачається, що відповідачем у листопаді 2018 року лише частково погашено заборгованість з орендної плати, водночас, у грудні 2018 та у січні 2019 відповідачем взагалі не було сплачено розмір місячної орендної плати земельної ділянки.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

При цьому, за висновками Великої палати Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 судом під час вирішення питання щодо розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендарем платежів, необхідно встановити факт наявності істотного порушення договору, тобто встановити, що порушення стороною договору було таким, що завдало значної шкоди іншій стороні та знаною мірою позбавило того, на що розраховувала потерпіла сторона при укладенні Договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відтак, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом вище, що відповідачем на момент винесення рішення у даній справі в повному обсязі сплачено пред`явлену до стягнення суму заборгованості з орендних платежів та станом на 02.09.2020 у останнього відсутні будь-які борги за спірним Договором оренди.

Між тим, суд не погоджується з твердженням позивача стосовно того, що відповідачем не здійснювалась сплата орендних платежів більше року, позаяк, сума заборгованості у розмірі 481730,27 грн складається 3.3 місячних платежів оренди, що підтверджує затримку відповідачем платежів щонайбільше як на три місяці. При цьому, позивач у даній справі на підтвердження боргу у відповідача, посилається лише на розрахунок, зроблений податковою, тоді як інших доказів, які б свідчили про несплату відповідачем орендних платежів протягом року суду не надано.

Так, із звичаїв ділового обороту слідує, що орендодавець, укладаючи договір оренди має в першу чергу на меті отримання прибутку (орендних платежів), що у відповідності до положень ч. 2 ст. 651 ЦК України є саме те, на що розраховує і позивач у даній справі.

При цьому слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про понесення орендодавцем значних збитків у зв`язку з несплатою орендарем орендних платежів в період з листопада 2018 року по січень 2019 року.

Відсутність вказаних доказів повною мірою вказує на те, що тримісячна несплата орендарем орендних платежів та повне погашення останнім боргу до моменту прийняття даного рішення, свідчить про відсутність ознак критерію істотності порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів.

Отже, суд констатує, що відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки №1444 від 28.05.2013 з підстав недоведеності обставин, які б свідчили про реальність шкоди, завданої другій стороні договору (отримувачу орендних платежів), за якої ці особи позбавлені можливості отримати очікуване при укладенні договору.

Також, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №912/431/18 зазначено про те, що помилковими є висновки щодо того, що розірвання договору у випадках встановлених законом або договором не пов`язується з істотним порушенням, а є достатньою підставою для розірвання договору.

Щодо твердження відповідача про відсутність законних підстав для представництва інтересів держави органом прокуратури, зазначає наступне.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18).

На запит Прокуратури Київської області №05/09/1-726вих від 13.12.2019 Броварською міською радою Київської області листом №2-15/347 від 21.01.2020 Прокуратурі надано відповідь стосовно наявності заборгованості з орендної плати у ТОВ підприємства Будконтракт .

Відповідно до Листа №05/09/1-578вих20 від 27.03.2020 адресованого Броварській міській раді Київської області, Прокуратурою Київської області повідомлено, що останнім підготовлено позовну заяву, яку буде подано до Господарського суду Київської області.

Водночас, Броварською міською радою Київської області з моменту отримання інформації (з 21.01.2020) щодо наявності у ТОВ підприємства Будконтракт заборгованості з орендної плати за Договором оренди №1444 від 28.05.2013 самостійно не вжито заходів по зверненню з позовом до суду. Крім того, саме з листів №2-6/2513 від 21.06.2018, №2-6/4809 від 13.12.2018, які адресовані відповідачу вбачається, що у Броварської міської ради Київської області існували підстави для звернення з позовом до суду, проте, останньою не здійснено реалізацію захисту свого порушеного права та інтересів держави через суд.

Отже, в контексті зазначених вище положень судової практики наявність у Прокуратури відомостей про те, що Броварська міська рада Київської області за наявності відповідних підстав (наявності у ТОВ підприємства Будконтракт заборгованості з орендної плати) самостійно не звернулася до суду з позовом в інтересах держави - є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва Прокуратури у даній справі.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача та відповідача пропорційно від задоволених позовних вимог.

Відтак, суд вважає за доцільне витрати зі сплати судового збору стосовно суми заборгованості у розмірі 367097,35 грн щодо якої закрите провадження у справі, покласти на відповідача, позаяк судом встановлено, що вказана заборгованість існувала у 2018-2019 роках та стала підставою для звернення з позовом до суду.

Водночас, інші витрати зі сплати судового збору покладаються судом на Прокуратуру Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 911/1010/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Будконтракт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 27, ЄДРПОУ 33212451) на користь Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15, код ЄДРПОУ 26376375) 367097,35 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 28.05.2013 №1444 площею 3,2021 га кадастровий номер: 3210600000:01:063:0012.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство "Будконтракт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 27, ЄДРПОУ 33212451) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ЄДРПОУ 02909996) 5506,46 грн судових витрат зі сплати судового збору пов`язаного з розглядом Господарським судом Київської області справи № 911/1010/20.

Решту судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3821,54 грн, пов`язаних з розглядом Господарським судом Київської області справи № 911/1010/20, покласти на Прокуратуру Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ЄДРПОУ 02909996).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2020.

Суддя А.Ф. Черногуз