Ухвала

від 03.11.2020 по справі 913/609/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 листопада 2020 року м.Харків Справа № 913/609/20

Провадження №7/913/609/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці (92905, Луганська область, м. Кремінна, вул. Полнова, буд. 56, ідентифікаційний код 40505417)

до відповідача Фермерського господарства Риск (92917, Луганська область, Кремінський район, с. Невське, вул. Яроцького, буд. 21, ідентифікаційний код 13411093)

про стягнення заборгованості,

Без повідомлення та виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства Риск про стягнення заборгованості, в якому просить:

- стягнути з Фермерського господарства Риск на свою користь заборгованість як винагороду за Ліцензійним договором від 10.09.2018 року №2 про надання прав на використання ліній сортів рослин на умовах невиключної ліцензії у розмірі 55 530,67 грн., в т.ч. ПДВ 7 907,24 грн., за надання прав на використання матеріального носія Торгівельної марки Ласковая мама та у розмірі 75 641,97 грн., в т.ч. 10 805,99 грн., за надання прав на використання матеріального носія Торгівельної марки Мирна , а також три відсотки річних у сумі 8 322,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 60 754,39 грн., нараховані на вказану суму основної заборгованості за договором за відповідний період прострочення;

- стягнути з Фермерського господарства Риск на свою користь поточні платежі у розмірі 5 (п`яти) відсотків від вартості реалізованого майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем 10.09.2018 року укладено Ліцензійний договір №2 про надання прав на використання ліній сортів рослин на умовах невиключної ліцензії, за яким позивач (ліцензіар за договором) передав відповідачу (ліцензіату за договором) матеріал - зерно Торгівельної марки Ласковая мама вагою 18 740 кг на суму 135 552, 66 грн. та зерно Торгівельної марки Мирна вагою 25 610 кг на суму 185 245,66 грн., за що відповідач на виконання умов п. 4.1 Ліцензійного договору мав сплатити протягом 5 днів від моменту заключення договору одноразовий платіж у вигляді винагороди в сумі 35 відсотків від вартості переданого матеріалу. Однак, станом на момент звернення з позовом до суду відповідачем не було сплачено винагороду у розмірі 130 992,64 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму належної до сплати винагороди, а також нараховані на неї за період прострочення з 16.09.2018 року по 27.10.2020 року на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України три відсотки річних у розмірі 8 322,52 грн. та інфляційні втрати у сумі 60 754,39 грн.

Разом з тим, заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на свою користь поточних платежів у розмірі 5 (п`яти) відсотків від вартості реалізованого майна, позивач посилається на п. 4.2 Ліцензійного договору, за умовами якого сплачуються поточні платежі в сумі визначеній нижченаведеними процентними ставками від вартості матеріала, який буде реалізовуватися ліцензіатом за весь період за використання зазначеного матеріалу сорту у розмірі 5 (п`яти) % від вартості реалізованого матеріалу. При цьому, позивач вказує, що відповідачем здійснювався посів сортів зерна, невиключне право на використання ліній яких було надано за Ліцензійним договором, проведено жнива та отримано урожай, який в подальшому було реалізовано, однак, невідомою є сума, на яку його було реалізовано. У зв`язку з цим з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, позивачем у встановленому ст. 90 ГПК України порядку поставлено ряд питань до відповідача.

Крім того, у змісті позовної заяви позивач наводить попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які він поніс та очікує понести з розглядом справи. Згідно даного розрахунку витрати на професійну правничу допомогу складають 33 000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ГПК України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі Салов проти України від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі Надточий проти України від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника напримірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, з зазначенням на ньому номеру поштового відправлення, а також розрахунковий документ поштової установи.

В якості доказів надсилання відповідачу копії, поданої до суду, позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано опис вкладення до листа з рекомендованим повідомленням від 29.10.2020 року, який оформлений без дотримання вимог п. 61 Правил надання поштового зв`язку, а саме: не містить відповідного номеру поштового відправлення.

При цьому, копію розрахункового документу поштової установи, зокрема, накладної, з якої можливо було б встановити номер поштового відправлення та перевірити факт його відправки, - взагалі до позовної заяви не додано.

Разом з тим, суд відзначає, що відсутність, у тому числі на описі вкладення, відомостей щодо номеру поштового відправлення позбавляє суд можливості отримати з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта з розділу Трекінг відправлень ( Відстеження ) за трекінгом відправлення (індикатором) інформацію, якою підтверджувався б факт отримання відповідачем копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У зв`язку з цим суд не може прийняти наданий опис у якості документа, який беззаперечно підтверджує виконання позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України та взяти його до уваги як належний доказ надсилання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що ненадання суду належних документів направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів не тільки позбавляє суд можливості достовірно встановити цей факт, а й за умови нездійснення заявником перед зверненням до суду встановленого п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України обов`язку щодо своєчасного виконання визначених законом процесуальних дій, а саме: зобов`язання позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України), - може об`єктивно обмежити право сторони відповідача на ознайомлення з повним змістом та обсягом наданих суду документів і доказів, та як наслідок призвести до порушення основоположної засади (принципу) господарського судочинства змагальності.

Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, в порушення вказаних вище вимог в позовній заяві відсутній належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Так, у описовій частині позовної заяви позивач вказує, що фактично відповідачем за Ліцензійним договором отримано 18 740 кг зерна - матеріального носія торгівельної марки Ласковая мама на суму 135 552,66 грн. та 25 610 кг зерна - матеріального носія Торгівельної марки Мирна на суму 185 245,66 грн.

При цьому, зазначено, що вказана обставина підтверджується Договором купівлі-продажу від 04.09.2018 року, укладеним між Фермерським господарством Сокол та Фермерським господарством Риск .

Зі змісту копій Договору купівлі-продажу від 04.06.2018 року та доданих до нього накладних №7 від 06.09.2018 року, №8, 9 від 07.09.2018 року, №10 від 10.09.2018 року вбачається, що дійсно відповідачу було поставлено матеріальні носії - зерно, вказаною позивачем у змісті позовної заяви масою.

Однак, згідно вказаних документів вартість зерна Торгівельної марки Ласковая мама склала 116 188,00 грн., у т.ч. ПДВ 19 364,66 грн., а зерна Торгівельної марки Мирна - 158 782,00 грн., у т.ч. ПДВ 26 463,66 грн., в той час як згідно викладених у змісті позовної заяви доводів вартість зерна вказаних марок становить 135 552,66 грн. та 185 245,66 грн. відповідно.

Як зазначено вище, вказані у договорі суми вартості зерна включають у себе і суми податку на додану вартість.

Здійснивши перерахунок розрахованих позивачем сум вартості поставленого відповідачу зерна, суд звертає увагу, що вказані суми були отримані шляхом додавання до загальної вартості зерна сум податку на додану вартість:

- 116 188,00 грн. + 19 364,66 грн., що дорівнює 135 552,66 грн.;

- 158 782,00 грн. + 26 463,66 грн., що дорівнює 185 245,66 грн,

тобто позивачем внаслідок власної арифметичної помилки до загальної вартості кожного виду зерна було двічі включено розмір податку на додану вартість.

Отже, в порушення приписів п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява містить суперечливий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які не відповідають відомостям зазначеним у доказах, наданих на їх підтвердження.

Крім того, у відповідності до положень п. 4.1 Ліцензійного договору, як винагороду за надання прав прав, передбачених цим договором ліцензіат сплачує ліцензіару винагороду в сумі 35 відсотків від вартості переданого матеріалу одноразовий платіж на протязі 5 днів від моменту заключення договору.

Проте, з наведеного позивачем у змісті позовної заяви розрахунку винагороди вбачається, що позивач використовує помилковий алгоритм її нарахування, а саме, додатково включає до її загального розміру суму податку на додану вартість, що не було узгоджено сторонами в умовах Ліцензійного договору.

Разом з тим, наслідком невірних розрахунків позивача стало неправильне визначення позивачем у відповідності до умов п. 4.1 Ліцензійного договору сум винагороди, які підлягають сплаті відповідачем на користь позивача, і, як наслідок, некоректне зазначення у прохальній частині розміру заявлених позовних вимог

А тому, позивачу слід конкретизувати зміст описової частини позовної заяви та викладених у прохальній частині позовних вимог з метою узгодження викладених у ній обставин з наданими на їх підтвердження доказами.

Крім того, в силу вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити у тому числі обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем на підставі приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат, нараховані на розраховану позивачем суму винагороди, яка підлягає стягненню з відповідача.

Позаяк, нарахування у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України матеріальних втрат також відбулося на неправильно розраховану суму винагороди.

У зв`язку з цим суд вважає доцільним запропонувати позивачу зважаючи на викладені в ухвалі суду недоліки навести обґрунтовані розрахунки сум винагороди за договором, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, вимогу про стягнення яких заявлено до відповідача.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених ст.ст. 162, 164 ГПК України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

У свою чергу, суд також вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, залишення судом позовної заяви без руху та надання заявнику строку на усунення зазначених в ній недоліків позовної заяви є певним обмеженням при зверненні до суду, проте, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 162, 163, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Приватного підприємства Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці .

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 7 (семи) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Приватному підприємству Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці спосіб усунення недоліків шляхом:

- надання суду належних документів, які достовірно підтверджують відправлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів;

- подання суду заяви з належним викладенням обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, які б узгоджувалися з відомостями зазначенеми у змісті доказів, наданими на їх підтвердження.

4. Запропонувати Приватному підприємству Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці надати суду обґрунтований розрахунок та/або навести його у заяві про усунення недоліків, який би містив розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача, та був розрахований з урахуванням дійсного розміру винагороди за договором.

5. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 03.11.2020 року. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Тацій