Ухвала

від 17.11.2020 по справі 913/609/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

17 листопада 2020 року м.Харків Справа № 913/609/20

Провадження №7/913/609/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці (92905, Луганська область, м. Кремінна, вул. Полнова, буд. 56, ідентифікаційний код 40505417)

до відповідача Фермерського господарства Риск (92917, Луганська область, Кремінський район, с. Невське, вул. Яроцького, буд. 21, ідентифікаційний код 13411093)

про стягнення заборгованості,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства Риск про стягнення заборгованості, в якому просить:

- стягнути з Фермерського господарства Риск на свою користь заборгованість як винагороду за Ліцензійним договором від 10.09.2018 року №2 про надання прав на використання ліній сортів рослин на умовах невиключної ліцензії у розмірі 55 530,67 грн., в т.ч. ПДВ 7 907,24 грн., за надання прав на використання матеріального носія Торгівельної марки Ласковая мама та у розмірі 75 641,97 грн., в т.ч. 10 805,99 грн., за надання прав на використання матеріального носія Торгівельної марки Мирна , а також три відсотки річних у сумі 8 322,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 60 754,39 грн., нараховані на вказану суму основної заборгованості за договором за відповідний період прострочення;

- стягнути з Фермерського господарства Риск на свою користь поточні платежі у розмірі 5 (п`яти) відсотків від вартості реалізованого майна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем 10.09.2018 року укладено Ліцензійний договір №2 про надання прав на використання ліній сортів рослин на умовах невиключної ліцензії, за яким позивач (ліцензіар за договором) передав відповідачу (ліцензіату за договором) матеріал - зерно Торгівельної марки Ласковая мама вагою 18 740 кг на суму 135 552, 66 грн. та зерно Торгівельної марки Мирна вагою 25 610 кг на суму 185 245,66 грн., за що відповідач на виконання умов п. 4.1 Ліцензійного договору мав сплатити протягом 5 днів від моменту заключення договору одноразовий платіж у вигляді винагороди в сумі 35 відсотків від вартості переданого матеріалу. Однак, станом на момент звернення з позовом до суду відповідачем не було сплачено винагороду у розмірі 130 992,64 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму належної до сплати винагороди, а також нараховані на неї за період прострочення з 16.09.2018 року по 27.10.2020 року на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України три відсотки річних у розмірі 8 322,52 грн. та інфляційні втрати у сумі 60 754,39 грн.

Разом з тим, заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на свою користь поточних платежів у розмірі 5 (п`яти) відсотків від вартості реалізованого майна, позивач посилається на п. 4.2 Ліцензійного договору, за умовами якого сплачуються поточні платежі в сумі визначеній нижченаведеними процентними ставками від вартості матеріала, який буде реалізовуватися ліцензіатом за весь період за використання зазначеного матеріалу сорту у розмірі 5 (п`яти) % від вартості реалізованого матеріалу. При цьому, позивач вказує, що відповідачем здійснювався посів сортів зерна, невиключне право на використання ліній яких було надано за Ліцензійним договором, проведено жнива та отримано урожай, який в подальшому було реалізовано, однак, невідомою є сума, на яку його було реалізовано. У зв`язку з цим з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи, позивачем у встановленому ст. 90 ГПК України порядку поставлено ряд питань до відповідача.

Крім того, у змісті позовної заяви позивач наводить попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які він поніс та очікує понести з розглядом справи. Згідно даного розрахунку витрати на професійну правничу допомогу складають 33 000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Луганської області про залишення позовної заяви без руху від 03.11.2020 року позовну заяву Приватного підприємства Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 7 (семи) днів з дня вручення даної ухвали.

У вказаній ухвалі суду позивачеві було роз`яснено, які саме дії останньому необхідно вчинити для усунення недоліків позовної заяви (спосіб їх усунення), так, зокрема, було зазначено про необхідність позивачу надати суду:

- належні документи, які достовірно підтверджують відправлення відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, нормами ч. 4 ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення позивача про залишення його позову без руху, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про залишення позовної заяви без руху у справі №913/609/20 від 03.11.2020 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження позивача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 92905, Луганська область, м. Кремінна, вул. Полнова, буд. 56.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 10.11.2020 року, вбачається, що відправлення з копією ухвали Господарського суду Луганської області про залишення позовної заяви без руху від 03.11.2020 року було вручене Приватному підприємству Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці 06.11.2020 року.

Таким чином, останнім днем семиденного строку на усунення недоліків було 13.11.2020 року.

Однак, станом на 17.11.2020 року від позивача не надійшло жодних заяв, доказів та/або документів на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 03.11.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у встановлений судом строк Приватним підприємством Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці не було усунуто недоліки, допущені при поданні даної позовної заяви до суду.

У свою чергу, суд також вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви є певним обмеженням при зверненні до суду, проте, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом п. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не усунув допущені недоліки у встановлений в ухвалі строк, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 ГПК України, Господарський суд Луганської області -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці та додані до неї документи вважати неподаною та повернути заявникові.

2. Роз`яснити Приватному підприємству Східноукраїнська генбаза авторського надбання клітинної плазми високоякісної пшениці , що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.11.2020 року та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 17.11.2020 року.

Суддя О.В. Тацій