Рішення

від 03.11.2020 по справі 922/2874/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2874/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Пошта.ком" (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила 5, корпус 1, кв. 2) до Приватного підприємства "ДНК Кристал" (61024, м. Харків, вул. Чайковського, буд. 20, кв. 18) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Пошта.ком" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ДНК Кристал", в якому просить стягнути з відповідача 45306, 00 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг, 588,36 грн. інфляційних нарахувань та 1139,47 грн. відсотків річних, а загалом 47033,83 грн.. Судові витрати позивач також просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/07/19 від 16.07.2019 в частині своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2874/20. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 09.09.2020 була отримана відповідачем 18.09.2020, проте, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, передбаченим ст. 251 ГПК України, не скористався.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

16.07.2019 між ПП Пошта.ком та ПП ДНК Кристал укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/07/19.

Згідно умов пунктів 8.1 та 8.2 Договору, договір укладений на строк до 31.12.2019, однак цей строк автоматично продовжується ще на один рік за відсутності письмових повідомлень жодної зі сторін про його розірвання за 30 днів до цієї дати, а отже, зважаючи на відсутність таких повідомлень з боку і ПП Пошта.ком , і ПП ДНК Кристал , вказаний договір є чинним.

Згідно положень 1.1 Договору ПП Пошта.ком , як експедитор, за рахунок та за до рученням ПП ДНК Кристал , як замовника, зобов`язалося за конкретними окремими письмовими заявками (що є невід`ємними частинами договору) організовувати доставку наданого йому замовником вантажу до пункту призначення та видати цей вантаж уповноваженій особі, тобто вантажоотримувачу, а ПП ДНК Кристал , як замовник, зобов`язалося проводити оплату за надані послуги на умовах договору.

Відповідно до умов пункту 5.4 Договору факт надання послуг по кожній конкретній доставці згідно конкретної заяви має підтверджуватися підписом та печаткою про приймання вантажу у відповідній товарно-транспортній накладній (вантажній митній декларації), а також відповідним складеним сторонами договору актом здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 5.2 Договору оплата послуг ПП Пошта.ком як експедитора по кожній конкретній заявці має здійснюватися з боку ПП ДНК Кристал як замовника у безготівковій формі у день прибуття вантажу на склад вантажоотримувача або впродовж трьох банківських днів після отримання оригіналів документів. Конкретний строк, так само як і валюта платежу та ціна, за значаються у відповідній заяві замовника.

На виконання умов договору ПП ДНК Кристал надіслало на адресу ПП Пошта.ком заявку № 20/10 від 20.10.2019 щодо доставки вантажу скляних виробів вантажним автомобілем НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_2 з м. Тузла- Стамбул (Туреччина) до м. Київ (Україна). Вартість послуги в заявці вказана в розмірі 45306 грн. Умови оплати: на розрахунковий рахунок експедитора, тобто ПП Пошта.ком , за фактом вивантаження автомобіля.

З матеріалів справи вбачається, що Вантаж згідно заявки № 20/10 від 20.10.2019 прибув з Туреччини в Україну 28.10.2019 за двома вантажними митними деклараціями № 01905 та № 01453, а надійшов до м. Києва 30.10.2019, де того ж дня був розвантажений.

З метою здійснення оплати наданих експедиційних послуг з доставки вантажу, ПП Пошта.ком направило на адресу ПП ДНК Кристал відповідний рахунок № 279 від 28.10.2019 та надало ПП ДНК Кристал до відку № 28/10/2 від 28.10.2019 для пред`явлення митним органам із зазначенням вартості послуг як поза межами митної території України та і в її межах. ;

За фактом доставки вантажу сторони склали відповідний акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 279 від 30.10.2019 р., в якому зазначили, що не мають одна до одної претензій з приводу здійснення даного перевезення. Цей акт є підставою для здійснення з боку ПП ДНК Кристал на рахунок ПП Пошта.ком оплати вартості наданих експедиційних послуг в сумі 45306 грн.

Однак, всупереч умов договору № 16/07/19 від 16.07.2019, ПП ДНК Кристал у встановлений договором строк, тобто 30.10.2019 р. (день розвантаження авто мобіля з вантажем у м. Київ), розрахунок за надані послуги не здійснило, чим порушило умови договору.

З метою вирішення спору в досудовому порядку, 06.07.2020 ПП "Пошта.ком" направило на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення письмову претензію від 03.07.2020. Вказана Претензія отримана відповідачем 20.07.2020, що підтверджується рекомендованим по відомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач відповіді на претензію не надав та оплату за надані послуги не здійснив.

Враховуючи те, що відповідачем заборгованість за надані послуги погашена не була, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 45306, 00 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг, 588,36 грн. інфляційних нарахувань та 1139,47 грн. відсотків річних, а загалом 47033,83 грн..

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 Господарського України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або органі зувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу; догово ром транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зо бов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення ван тажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з пере везенням; договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додатко вих послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його заван таження та вивантаження, сплата мита/ зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання ван тажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування ви значаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно- правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у пись мовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється догово ром транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом; якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання транспортно-експлуатаційних послуг № 16/07/19 від 16.07.2019 та на підставі Заявки відповідача № 20/10 від 20.10.2019, позивачем надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 45306,00 грн., що підтверджується вантажними митними деклараціями № 01905 та № 01453, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 279 від 30.10.2019.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за надані послуги з позивачем не розрахувався, у зв`язку з чим за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 45306, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу у розмірі 45306,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/07/19 від 16.07.2019.

За таких обставин, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45306,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1139,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 588,36 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем за період з 30.10.2019 по 31.08.2020 нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 1139,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 588,36 грн.

Разом з цим, суд звертає увагу, що згідно Заявки № 20/10 від 20.10.2019 відповідач мав розрахуватися з відповідачем за послуги 30.10.2019 (в день розвантаження), а отже прострочення з оплати за послуги у відповідача виникло починаючи з 31.10.2019.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат за період з 31.10.2019 по 31.08.2020, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, приймаючи до уваги те, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано дефляцію у серпні 2020 року (серпень 2020 р. - 99.8%). За підрахунками суду стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1139,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 496,57 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 91,79 грн. суд відмовляє в задоволенні.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 46942,04 грн., з яких: 45306,00 грн. - заборгованість за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/07/19, 1139,47 грн. - 3% річних та 496,57 грн.- інфляційні втрати. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 91,79 грн. суд відмовляє в задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2097,90 грн. Решта витрат зі сплати судового збору у розмірі 4,10 грн. залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ДНК Кристал" (61024, м. Харків, вул. Чайковського, буд. 20, кв. 18, код ЄДРПОУ 41434541) на користь Приватного підприємства "Пошта.ком" (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила 5, корпус 1, кв. 2, код ЄДРПОУ 39219908) 45306,00 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 16/07/19, 496,57 грн. інфляційних нарахувань, 1139,47 грн. 3% річних, 2097,90 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 91,79 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне підприємство "Пошта.ком" (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила 5, корпус 1, кв. 2, код ЄДРПОУ 39219908).

Відповідач: Приватне підприємство "ДНК Кристал" (61024, м. Харків, вул. Чайковського, буд. 20, кв. 18, код ЄДРПОУ 41434541).

Повне рішення складено "03" листопада 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2874/20