Рішення

від 03.11.2020 по справі 620/1377/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/1377/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ , в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області; зобов`язати Линовицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області прийняти рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки; зобов`язати Линовицьку селищу раду Прилуцького району Чернігівської області у місячний строк, з дня набрання законної сили рішенням суду, подати звіт про виконання судового рішення до Чернігівського окружного адміністративного суду; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, в частині не прийняття рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про його протиправну бездіяльність і порушення прав позивача, у зв`язку з чим остання звернулась до суду за їх захистом.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Клопота С.Л. від 22.04.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав неналежності розгляду даного позову у порядку адміністративного судочинства, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, та копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї документами надіслано позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2020, справу направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Адміністративна справа надійшла до Чернігівського окружного адміністративного суду 30.07.2020 та у цей же день, відповідно до витягів з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду та з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд судді Падій В.В.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 31.07.2020 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 31.07.2020 до суду 06.08.2020 надійшли подані позивачем документи, які отримані суддею, у зв`язку з перебуванням у відпустці, 07.09.2020.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до свого провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У встановлений судом строк відповідач надав витребувані судом документи та відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що земельна ділянка, щодо розробки проекту землеустрою та відведення якої у власність звертався позивач, входить до складу вже сформованої земельної ділянки площею 3,0585 га на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, яка має кадастровий номер 7424185800:06:000:0312. Зазначена ділянка орендується ФГ Агросервіс - МСЛ , рішення про поділ такої ділянки не приймалось, позивачка із заявою про поділ - не зверталась.

Позивачкою 07.10.2020 подано до суду відповідь на відзив, в якій вона не погоджується з доводами відповідача, наголошує, що нею в повній мірі були дотримані вимоги щодо порядку подання заяви та необхідних документів, в тому числі документально засвідчена згода орендаря земельної ділянки - Фермерського господарства Агросервіс-МСЛ щодо вилучення з його користування спірної земельної ділянки і її передачу у власність позивачки. Позивачка наголошує, що зміна цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися виключно за проектом відведення земельної ділянки.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ правом на подання пояснення щодо позову не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Так, 03.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Линовицької селищної ради із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс - МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. Заявниця додала до заяви схему бажаного розташування земельної ділянки та заяву ФГ Агросервіс - МСЛ , в якій надається згода на вилучення, з метою подальшої передачі у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки, площею 1,5292 га (а.с. 128-129, 132).

З витягу з протоколу тридцять дев`ятої сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради від 17.03.2020 випливає, що стосовно заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 1,5292 га для, ведення особистого селянського господарства, рішення радою не прийнято.

Вважаючи бездіяльність Линовицької селищної ради щодо неприйняття рішення протиправною, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, згідно з частинами 2 та 3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до пунктів а та б частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

При цьому пунктом а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до положень пункту б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм земельного законодавства орган місцевого самоврядування розглядає клопотання громадянина у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Линовицької селищної ради із заявою, в якій просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих ФГ Агросервіс - МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області 03.02.2020.

Проте з витягу з протоколу тридцять дев`ятої сесії сьомого скликання Линовицької селищної ради від 17.03.2020 випливає, що ані рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані рішення про мотивовану відмову у його наданні органом місцевого самоврядування по заяві ОСОБА_1 не прийнято.

Отже матеріали справи не містять рішення Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області по заяві ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про мотивовану відмову у його наданні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк, чим порушив частину 7 статті 118 Земельного кодексу України, а отже допустив протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Линовицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області прийняти рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки суд зазначає наступне.

Суд відхиляє посилання відповідача на той факт, що земельна ділянка щодо розробки проекту землеустрою та відведення якої у власність звертався позивач, входить до складу вже сформованої земельної ділянки площею 3,0585 га на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, яка має кадастровий номер 7424185800:06:000:0312. Зазначена ділянка орендується ФГ Агросервіс - МСЛ , рішення про поділ такої ділянки не приймалось, позивачка із заявою про поділ - не зверталась, оскільки судом встановлено, що жодного рішення по заяві позивачки відповідачем не було прийнято.

З частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Водночас, як випливає з частини 7 статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки необхідно оцінити відповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із системного аналізу норм земельного законодавства суд дійшов висновку, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити:

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина 4 статті 116 Земельного кодексу України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина 7 статті 118 Земельного кодексу України та частина 3 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Проте повноваження щодо перевірки вищевказаних питань належить виключно до компетенції Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, а не адміністративного суду.

Крім того у матеріалах справи відсутні, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України документи, що зумовлює неможливість з`ясування судом питання про наявність або відсутність підстав для надання відповідного дозволу позивачу для зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання Линовицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області прийняти рішення, яким надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у відповідності до графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Водночас суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про зобов`язання Линовицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та прийняти рішення відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Щодо зобов`язання Линовицьку селищу раду Прилуцького району Чернігівської області у місячний строк, з дня набрання законної сили рішенням суду, подати звіт про виконання судового рішення до Чернігівського окружного адміністративного суду суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

При цьому на думку суду, в даному випадку підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відсутні, оскільки у суду немає обґрунтованих сумнівів щодо виконання відповідачем рішення у цій справі, а крім того примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 КАС України.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2020, укладений позивачем з адвокатом Чередніченко О. М. ; акт здачі - прийняття правничої допомоги від 20.10.2020, з розрахунком розміру оплати послуг адвоката (гонорару) відповідно до умов договору про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2020 у сумі 5000 грн, довідку про проведення розрахунку за надану правничу допомогу від 20.10.2020, в якій зазначено, що Замовником ОСОБА_1 сплачено 5000,00 грн адвокату Чередніченко О. М., на виконання пункту 4.1 та 4.2 договору.

Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI).

У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Положення Про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13) положення розроблено відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148).

Підпунктом 10 пункту 3 Положення №148 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Суд зауважує, що ані Закон №265/95-ВР, ані Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Також суд зауважує, що статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19.

Отже адвокатом документально доведено факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Водночас представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката та не надано суду доказів на підтвердження не співмірності заявлених витрат.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У даній адміністративній справі судом задоволено позов частково.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн та судового збору у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Зобов`язати Линовицьку селищну раду Прилуцького району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1,5292 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, орендованих Фермерським господарством Агросервіс-МСЛ , за межами населених пунктів на території Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та прийняти рішення відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Линовицька селищна рада (вул.Шевченка, буд.1,смт.Линовиця,Прилуцький район, Чернігівська область,17584, код ЄДРПОУ - 04412455).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство Агросервіс-МСЛ (вул. Вокзальна, 2, смт. Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17584, код ЄДРПОУ - 31999313).

Суддя В.В. Падій