Рішення

від 23.10.2020 по справі 143/434/19

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/434/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2020 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого - судді Бойка А.В.,

з участю секретаря судових засідань Мельніченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СФГ Конкурент про визнання недійсними договору оренди та додаткових угод до договорів оренди, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до СФГ Конкурент про визнання недійсними договору оренди та додаткових угод до договорів оренди.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що є власницею земельних ділянок, площею 3,7515 га з кадастровим номером 0523483800:01:000:0041, площею 3,1238 га з кадастровим номером 0523483800:07:000:0179, площею 3,8258 га з кадастровим номером 0523483800:01:000:0040, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Між нею та відповідачем були укладені договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 5 років. Після закінчення строку оренди, позивачка вирішила передати належні їй земельні ділянки в оренду іншому орендарю, проте під час підготовки документів стало відомо, що до договорів про оренду земельних діляник укладені додаткові угоди, які вона не підписувала та жодних домовленостей про їх заключення з відповідачем не мала.

Відтак позивачка звернулась до суду та просить суд визнати додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок площею 3,7515 га, кадастровий номер 0523483800:01:000:0041; площею 3,1238 га, кадастровий номер 0523483800:07:000:0179; площею 3,8258 га, кадастровий номер 0523483800:01:000:0040, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області недійсними.

Ухвалою суду від 28.05.2019 провадження відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.07.2019 провадження у справі зупинено та призначено почеркознавчу експертизу.

З метою виконання клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, провадження у справі відновлено та витребувано документи. Ухвалою суду від 03.02.2020 до матеріалів справи долучено письмові докази та провадження у справі зупинено до отримання експертного висновку.

У зв`язку зі припиненням повноважень судді Марченко Л. В. розпорядженням керівника апарату Павлюк Л. І. №7 від 03.03.2020 був призначений повторний авторозподіл судових справ та автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого суддю Бойка А. В.

Ухвалою суду від 06.03.2020 справу прийнято в провадження судді Бойка А.В.

29.05.2020 на адресу суду надійшов висновок експерта № 1939/1940/20-21 від 20.05.2020 за результатами проведення технічної та почеркознавчої експертизи у цивільній справі №143/434/19.

Ухвалою суду від 02.06.2020 провадження у справі відновлено.

13.07.2020 судовому засіданні подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом відповідно до ухвали від 13.07.2020.

07.09.2020 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, не заперечував проти розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з' явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності , суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7515 га з кадастровим номером 0523483800:01:000:0041, площею 3,1238 га, з кадастровим номером 0523483800:07:000:0179, площею 3,8258 га, з кадастровим номером 0523483800:01:000:0040, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії ВН №124219, ВН №124226, ВН №124218 (а.с. 10, 13, 23).

01.12.2011 між позивачкою та СФГ Конкурент були укладені договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,7515 га, кадастровий номер 0523483800:01:000:0041; площею 3,1238 га, кадастровий номер 0523483800:07:000:0179; площею 3,8258 га, кадастровий номер 0523483800:01:000:0040, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 10, 14, 24).

05.01.2016 були укладені додаткові угоди до вказаних договорів оренди, якими продовжено строки дії основних договорів на 15 років (додаткові угоди, а.с. 122-127).

Згідно з висновком технічної та почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1939/1940/20-21 від 20.05.2020 (а.с. 156-162), підпис від імені ОСОБА_1 в додаткових угодах від 05.01.2016 до договорів оренди земельних ділянок, площею 3,7515 га, кадастровий номер 0523483800:01:000:0041, площею 3,1238 га, кадастровий номер 0523483800:07:000:0179, площею 3,8258 га, кадастровий номер 0523483800:01:000:0040, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованих державним реєстратором реєстраційної служби Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди та додаткових угод до договорів оренди, у прохальній частині позову просила визнати недійсними додаткові угоди до договорів оренди належних їй на праві власності земельних ділянок. В подальшому позивачкою подано заяву по збільшення позовних вимог, а саме: додано позовні вимоги щодо встановлення факту незаконного користування СФГ Конкурент земельних ділянок площею 3,7515 га з кадастровим номером 0523483800:01:000:0041, площею 3,1238 га, з кадастровим номером 0523483800:07:000:0179, площею 3,8258 га, з кадастровим номером 0523483800:01:000:0040, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за недійсними угодами до договорів оренди земельних ділянок, термін яких закінчився 10.02.2017 та зобов`язання СФГ Конкурент повернути позивачці ОСОБА_1 вказані земельні ділянки.

За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги стосовно визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди належних позивачці земельних ділянок слід відмовити з підстав неефективного способу захисту, оскільки позивачка спірні додаткові угоди не підписувала та відповідно істотні умови таких договорів не погоджувала, тобто ці не правочини не відбулися, бо є не вчиненими.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16.

Враховуючи ч.1 ст. 188 ЦПК України у якій вказано, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), зважаючи на не, що суд не знайшов підстав для задоволення вимоги стосовно визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди, а відтак і вимоги щодо встановлення факту незаконного користування СФГ Конкурент земельних ділянок площею 3,7515 га з кадастровим номером 0523483800:01:000:0041, площею 3,1238 га, з кадастровим номером 0523483800:07:000:0179, площею 3,8258 га, з кадастровим номером 0523483800:01:000:0040, які розташовані на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області за недійсними угодами до договорів оренди земельних ділянок, термін яких закінчився 10.02.2017 та зобов`язання СФГ Конкурент повернути позивачці вказані земельні ділянки- задоволенню не підлягають.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 11, 202-205, 207, 215, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 188, 259, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до СФГ Конкурент про визнання недійсними договору оренди та додаткових угод до договорів оренди - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 02.11.2020.

Суддя